БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА: СУЧАСНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ У 5-9 КЛАСАХ НУШ

Згідно з представленою програмою, подальша підтримка та супровід педагога після завершення основних модулів навчання реалізуються через кілька ключових механізмів:

• Рефлексивна самодіагностика: Важливим складником завершення навчання є блок рефлексивної самодіагностики, який допомагає вчителю самостійно оцінити рівень засвоєння матеріалу та готовність до його впровадження.
• Можливість доопрацювання: Якщо слухач не набирає необхідний прохідний поріг (менше 21 балу або 70%), програма передбачає додаткове опрацювання матеріалів та повторне виконання завдань для досягнення результату.
• Методичне забезпечення та самостійна робота: Програма містить перелік завдань для самостійної роботи, які стимулюють педагога до подальшого аналізу модельних програм та створення власних цифрових баз даних (наприклад, переліку AR/VR ресурсів).
• Доступ до інформаційних платформ: Для супроводу практичної діяльності вчителям рекомендується використовувати матеріали «Платформи НУШ», які містять приклади завдань, інструменти оцінювання та інші ресурси для щоденної роботи.
• Використання професійної літератури: Програма надає розширений список нормативно-правових актів та навчально-методичної літератури (включаючи інструктивно-методичні рекомендації МОН на 2024/2025 н.р.), що слугують опорою для вчителя у подальшій роботі.

Таким чином, супровід фокусується на самоаналізі, можливості покращення результатів навчання та наданні доступу до сучасного цифрового та методичного інструментарію для реалізації стандартів НУШ у 5-9 класах

 

МОДУЛЬ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ ТА ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ В МАТЕМАТИЧНІЙ ГАЛУЗІ

 

Тема 1.1. Система методологічних підходів НУШ у навчанні математики

Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми та прийоми викладання. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого та інтегративного підходів у контексті математичної освіти. Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення ізольованих знань до розвитку життєвих навичок та формування ключових і предметної компетентностей учнів 5–9 класів.

 

Тема 1.2. STEM-орієнтований та середовищний підходи в математичній освіті

Сутність та можливості реалізації STEM-орієнтованого підходу під час вивчення алгебри та геометрії. Характеристика середовищного підходу та його роль у стимулюванні пізнавальної активності здобувачів освіти. Створення розвивального освітнього середовища, що сприяє суб'єктності учня. Математичні осередки у класі та цифрових лабораторій (GeoGebra, Desmos) для стимулювання активності учнів. Проєктування спеціалізованих локацій (лабораторії, MakerSpace, медіатеки, центри робототехніки). Вимоги до обладнання та безпеки дослідницького простору.

Добір та модифікація електронних (цифрових) ресурсів з урахуванням мети, умов навчання, віку та потреб здобувачів освіти. Використання GeoGebra для створення «живих креслень» та Desmos для аналізу функцій. Застосування ШІ для генерації індивідуальних математичних задач. Хмарні технології для спільної проектної діяльності та створення колективних математичних баз даних.

Математика як інструмент міжпредметної інтеграції та дослідження реальних процесів. Кейси інтегрованих уроків

 

Тема 1.3. Організація сучасного освітнього процесу в різних форматах навчання

Взаємозалежність та взаємодоповнюваність сучасних підходів щодо орієнтації навчання на розвиток особистості. Особливості реалізації діяльнісних та інтегративних методів в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Стратегії кооперації в класі: методи кооперативного навчання, умови їх ефективного перебігу та матриця оцінювання групової діяльності учнівства.

 

МОДУЛЬ 2. ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МЕТОДИКА КОНСТРУЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ДОСВІДУ

 

Тема 2.1. Проблемне та проєктне навчання як інструменти активізації учнів

Проблемне навчання: сутність, механізми створення проблемних ситуацій та освітні інструменти їх розв’язання. Проєктне навчання: переваги методу, етапи та алгоритм планування навчального проєкту з математики. Порівняльний аналіз, спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчання. Включення учня в навчальну діяльність як активного суб'єкта через дослідницький пошук.

Тема 2.2. Технології глибинного навчання та розвиток критичного мислення

Концепція глибинного навчання в математиці: сутність та порівняння з поверхневим засвоєнням матеріалу. Стратегії розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості учнів основної школи. Рефлексивність навчання: методичні прийоми створення рефлексивного середовища та розвиток уміння учнів аналізувати власну інтелектуальну діяльність.

Тема 2.3. Конструювання та застосування компетентнісно орієнтованих завдань

Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації сучасних підходів до навчання. Структура, методичні орієнтири та критерії для конструювання завдань, що мають практичну зорієнтованість. Аналіз, добір та моделювання уроків за базовими сценаріями на основі компетентнісних завдань, спрямованих на застосування математики в життєвих ситуаціях.

 

 

                                                                 Орієнтовний перелік практичних завдань

Проєктування фрагмента уроку математики з акцентом на реалізацію діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів.

Розробка концепції віртуального математичного осередку або опису STEM-кейсу для учнів 5–9 класів.

Моделювання сценарію кооперативної взаємодії учнів (групової роботи) для обраної теми з використанням цифрових інструментів.

Складання плану-схеми навчального проєкту з математики або розробка сценарію проблемної ситуації за темою програми.

Добір та адаптація методів розвитку критичного мислення для трансформації «поверхового» навчального завдання у «глибинне».

Конструювання авторського компетентнісно орієнтованого завдання з математики за встановленою структурою (стимул, завдання, модель відповіді).

 

                                                                              Завдання для самостійної роботи

МОДУЛЬ 1. Методологічні стратегії та освітнє середовище

Тема 1.1: Аналіз державних стандартів та модельних програм для 5–9 класів щодо реалізації обов'язкових результатів навчання математичної галузі.

Тема 1.2: Складання переліку цифрових ресурсів та мобільних застосунків (AR/VR, графічні калькулятори) для підтримки STEM-навчання.

 

МОДУЛЬ 2. Інноваційні технології та методика конструювання навчального досвіду

Тема 2.2: Підготовка рефлексивного есе або чек-листа «Ознаки глибинного розуміння математичної теми» на прикладі конкретного розділу програми 5–9 класів.

Тема 2.3: Добір прикладного контексту (фінансові розрахунки, логістика, екологічні дані) для розробки фабули майбутнього компетентнісного завдання.

За результатами навчання педагоги оволодіють знаннями та розвинуть уміння щодо:

застосування системи методологічних підходів (діяльнісний, інтегративний, середовищний) для планування освітнього процесу в 5–9 класах;

проєктування освітніх ситуацій, що стимулюють «глибинне навчання» та активізують критичне мислення здобувачів освіти;

організації проєктної та дослідницької діяльності учнів, зокрема із залученням STEM-технологій;

розробки та впровадження авторських компетентнісно орієнтованих завдань, спрямованих на формування математичної грамотності та наскрізних умінь;

використання цифрових інструментів та методики кооперації для взаємодії з учнями в умовах дистанційного та змішаного навчання;

застосування цифрових платформ (GeoGebra, Desmos, Canva, Magic School, ChatGPT, Padlet) для створення математичних  вправ, задач;

аналізу та оцінювання якості  групової роботи учнівства за допомогою розроблених критеріїв та матриць оцінювання.

 

Реалізація програми базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду вчителів та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів. Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період. 

Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період з 14.30

Програма підвищення кваліфікації пропонує педагогам широкий спектр академічних та професійних можливостей, спрямованих на їхній розвиток в умовах реформи «Нова українська школа» (НУШ):

Академічні можливості

• Отримання кредитів ЄКТС: Програма має обсяг 30 академічних годин, що відповідає 1 кредиту ЄКТС, який офіційно зараховується як підвищення кваліфікації.
• Офіційне сертифікування: Після успішного виконання програми (набрання 70% балів) слухачі отримують свідоцтво про підвищення кваліфікації, що відповідає вимогам Постанови КМУ № 800.
• Опрацювання нормативної бази: Педагоги отримують можливість детально ознайомитися з актуальними змінами у законодавстві, зокрема з Державним стандартом базової середньої освіти та оновленими типовими освітніми програмами для 5–9 класів.
• Реалізація академічної автономії: Програма готує вчителів до ефективного використання їхнього права на академічну свободу через самостійне моделювання змісту навчання та вибір методик.

Професійні можливості та розвиток компетентностей

• Удосконалення професійного профілю: Програма безпосередньо спрямована на розвиток компетентностей, визначених Професійним стандартом вчителя (2024 р.), зокрема:
  • Предметно-методична: здатність моделювати уроки за модельними програмами та адаптувати їх до потреб учнів.
  • Інформаційно-цифрова: володіння сучасними ІТ-інструментами та медіаграмотністю.
  • Оцінювально-аналітична: використання критеріального оцінювання за групами результатів НУШ.
• Оволодіння інноваційними технологіями: Педагоги отримують практичні навички роботи з:
  • STEM-технологіями та дослідницьким навчанням.
  • Цифровими платформами: GeoGebra, Desmos, Canva, Padlet, а також інструментами на основі штучного інтелекту (ChatGPT, Magic School) для генерації завдань.
  • Технологіями «глибинного навчання» та розвитку критичного мислення.
• Методичне проєктування: Вчитель отримує можливість створити власний випускний проєкт (кейс), розробити авторські компетентнісно орієнтовані завдання та сценарії сучасних уроків для різних форматів навчання (очного, дистанційного, змішаного).
• Розвиток навичок кооперації: Програма навчає ефективній організації групової роботи та стратегіям співпраці в класі.

Таким чином, програма не лише забезпечує формальне підвищення кваліфікації, а й надає інструментарій для переходу на рівень експерта у викладанні математики в сучасних умовах.