БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА: СУЧАСНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ У 7-9 КЛАСАХ НУШ

Подальша підтримка та супровід педагога реалізуються через кілька ключових механізмів, спрямованих на успішне впровадження Державного стандарту базової середньої освіти:

1. Гнучкі моделі реалізації програми

Програма передбачає різні підходи до навчання, що дозволяє вчителю обрати найбільш комфортний темп засвоєння матеріалу:

• Інтенсивна модель: короткостроковий курс тривалістю один тиждень.
• Пролонгована форма: передбачає розподіл модулів на довший період, що дає можливість поступово інтегрувати отримані знання в практичну діяльність.

2. Методологічний та інструментальний супровід

Програма забезпечує вчителя конкретним інструментарієм для роботи в умовах НУШ:

• Цифрова підтримка: Навчання роботі з платформами для створення фізичних вправ та симуляцій, такими як GeoGebra, PhET Interactive Simulations та Physlet Physics.
• Методичні матеріали: Педагоги отримують доступ до відеолекцій, вебінарів та практикумів, а також асинхронних занять у різних форматах.
• Банк кейсів: Розробка та опрацювання практичних STEM-кейсів (наприклад, «Енергоефективне житло» або «Альтернативні джерела струму»), які вчитель може використовувати у своїй роботі.

3. Оцінювання та зворотний зв'язок

Процес підвищення кваліфікації включає елементи професійного супроводу через контроль та рефлексію:

• Кваліфікаційне оцінювання: Включає онлайн-тестування та презентацію випускного проєкту (кейсу), що дозволяє отримати оцінку власних розробок від експертів.
• Рефлексивна самодіагностика: Важливим компонентом завершення навчання є блок самоаналізу, який допомагає вчителю оцінити власну готовність до роботи за новим стандартом.
• Розвиток оцінювально-аналітичної компетентності: Програма навчає педагога не лише оцінювати учнів, а й аналізувати їхній прогрес та надавати якісний зворотний зв'язок.

4. Андрагогічний підхід

Супровід базується на принципах андрагогіки, що означає врахування вже наявного професійного досвіду вчителя та орієнтацію на вирішення конкретних практичних ситуацій (кейсів), з якими він стикається у школі.

Таким чином, програма не просто надає теоретичні знання, а супроводжує вчителя у процесі створення власного освітнього контенту (фрагментів програм, цифрових матеріалів) та адаптації до вимог реформи НУШ

МОДУЛЬ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ ТА ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ В ПРИРОДНИЧІЙ ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ

Тема 1.1. Система методологічних підходів НУШ у навчанні фізики

Розкриття основних ідей та принципів природничої освітньої галузі в контексті концепції Нової української школи для забезпечення цілісного та міжгалузевого підходу з акцентом на дослідницьких методах, практичному застосуванні знань, цифровізації та подоланні освітніх втрат. Аналіз мети й завдань природничо освітньої галузі та методів й підходів для ïx реалізації. Очікувані результати освітньої програми (відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти), що орієнтовані на розвиток наукового мислення, критичного аналізу та відповідального ставлення до природи. Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми та прийоми викладання. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого та інтегративного підходів у контексті природничої освіти. Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення ізольованих знань до розвитку життєвих навичок та формування ключових і предметної компетентностей учнів 7–9 класів.

Тема 1.2. STEM-орієнтований та середовищний підходи у викладанні фізики 

Сутність та можливості реалізації STEM-орієнтованого підходу під час вивчення фізики. Перехід від відтворення знань до міжпредметного моделювання (фізика + технології + інженерія + математика). Специфіка STEM-уроку: Чим STEM-заняття відрізняється від традиційного уроку фізики чи звичайної лабораторної роботи. Характеристика середовищного підходу та його роль у стимулюванні пізнавальної активності здобувачів освіти. Створення розвивального освітнього середовища, що сприяє суб'єктності учня. Етапи інженерного проєктування (Engineering Design Process).

Організація сучасного освітнього простору. Кабінет фізики як відкрита STEM-лабораторія. Поєднання реального (фізичні прилади, конструктори) та віртуального (GeoGebra (Physics Applets), PhET Interactive Simulations (University of Colorado Boulder), Physlet Physics) навчальних середовищ. Вимоги до обладнання та безпеки дослідницького простору.

Створення безбар'єрного, психологічно комфортного та безпечного дослідницького середовища для учнів із різними освітніми потребами. 

Тема 1.3. Організація сучасного освітнього процесу в різних форматах навчання

Взаємозалежність та взаємодоповнюваність сучасних підходів щодо орієнтації навчання на розвиток особистості. Особливості реалізації діяльнісних та інтегративних методів в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Стратегії кооперації в класі: методи кооперативного навчання, умови їх ефективного перебігу та матриця оцінювання групової діяльності учнівства.

МОДУЛЬ 2. ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МЕТОДИКА КОНСТРУЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ДОСВІДУ

Тема 2.1. Проблемне та проєктне навчання як інструменти активізації учнів

Проблемне навчання: сутність, механізми створення проблемних ситуацій та освітні інструменти їх розв’язання. Проєктне навчання: переваги методу, етапи та алгоритм планування навчального проєкту з фізики. Порівняльний аналіз, спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчання. Включення учня в навчальну діяльність як активного суб'єкта через дослідницький пошук.

Тема 2.2. Технології глибинного навчання та розвиток критичного мислення

Концепція глибинного навчання у фізиці: сутність та порівняння з поверхневим засвоєнням матеріалу. Стратегії розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості учнів основної школи. Рефлексивність навчання: методичні прийоми створення рефлексивного середовища та розвиток уміння учнів аналізувати власну інтелектуальну діяльність.

Тема 2.3. Конструювання та застосування компетентнісно орієнтованих завдань

Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації сучасних підходів до навчання. Структура, методичні орієнтири та критерії для конструювання завдань, що мають практичну зорієнтованість. Аналіз, добір та моделювання уроків за базовими сценаріями на основі компетентнісних завдань, спрямованих на застосування фізики в життєвих ситуаціях.

                                                                   Орієнтовний перелік практичних завдань

Проєктування фрагмента уроку фізики з акцентом на реалізацію діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів. Зміст роботи: Аналіз модельних навчальних програм з фізики для 7–9 класів. Розробка технологічної карти уроку (на вибір: 7 клас — «Дифузія», 8 клас — «Тепловий баланс», 9 клас — «Дисперсія світла») з акцентом на формування наскрізних умінь та реалізацію змістовних ліній НУШ. Розбір кейсів щодо організації формувального оцінювання на різних етапах уроку.(на вибір)

Розробка інтегрованого STEM-кейсу на базі кабінету фізики:

Зміст роботи: Створення сценарію короткострокового STEM-проєкту із залученням міжпредметних зв’язків. (Приклади для розробки: 7 клас - «Енергоефективне житло» (прості механізми, тиск), 8 клас - «Альтернативні джерела струму» (електрика), 9 клас - «Шумове забруднення міста» (акустика). Визначення технічного, інженерного та математичного компонентів у структурі дослідження.

Моделювання сценарію: конструювання уроку фізики в синхронному та асинхронному режимах. Зміст роботи: Створення цифрового освітнього середовища уроку на одній із платформ (Google Classroom, Canvas). Організація групової роботи учнів в онлайн-форматі з використанням інтерактивних дошок (Miro, Padlet). Моделювання інструкції для безпечного виконання домашнього експерименту в умовах дистанційного навчання.

Формулювання проблемних ситуацій («парадоксів») для створення когнітивного дисонансу на початку вивчення нової теми. Розробка паспорта навчального проєкту для учнів 9 класу за темами «Світлові явища» або «Екологічні проблеми атомної енергетики», включаючи шкалу оцінювання кінцевого продукту.

Добір та адаптація методів 

Практикум із використання технік критичного мислення («Фішбоун», «Діаграма Венна», «Кубик Блума») для розбору складних фізичних концепцій та науково-популярних текстів. Моделювання завдань на розвиток медіаграмотності - аналіз «псевдонаукових» фейків у ЗМІ (наприклад, про міфи навколо радіоактивності або шкоду 5G-випромінювання).

Конструювання авторського компетентнісно орієнтованого завдання з фізики за встановленою структурою (стимул, завдання, модель відповіді).

Розробка контекстних задач та оцінювальних інструментів за стандартами PISA: трансформація класичних розрахункових задач із фізики у компетентнісно орієнтовані (контекстні) завдання, які базуються на реальних життєвих ситуаціях (розрахунок квитанцій за електроенергію, гальмівний шлях автомобіля, підбір лінз для окулярів).

                                                                                           Завдання для самостійної роботи

 

МОДУЛЬ 1. Методологічні стратегії та освітнє середовище

Тема 1.1: Опрацювання критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з фізики (відповідно до дескрипторів Державного стандарту базової середньої освіти). Розробка інструменту самооцінювання/взаємооцінювання учнів для конкретного етапу уроку. Аналіз державних стандартів та модельних програм з фізики для 7–9 класів щодо реалізації обов'язкових результатів навчання природничої  галузі.

Тема 1.2: Складання переліку віртуальних лабораторій та безкоштовних мобільних додатків (GeoGebra (Physics Applets), PhET Interactive Simulations (University of Colorado Boulder), Physlet Physics тощо), які можуть компенсувати відсутність фізичного обладнання.

 

МОДУЛЬ 2. Інноваційні технології та методика конструювання навчального досвіду

Тема 2.2: Підготовка рефлексивного есе або чек-листа «Ознаки глибинного розуміння фізичної теми» на прикладі конкретного розділу програми 7–9 класів.

Тема 2.3: Добір прикладного контексту (фінансові розрахунки, логістика, екологічні дані) для розробки фабули майбутнього компетентнісного завдання.

 

За результатами навчання педагоги оволодіють знаннями та розвинуть уміння щодо:

застосування системи методологічних підходів (діяльнісний, інтегративний, середовищний) для планування освітнього процесу в 7–9 класах;

проєктування освітніх ситуацій, що стимулюють «глибинне навчання» та активізують критичне мислення здобувачів освіти;

організації проєктної та дослідницької діяльності учнів, зокрема із залученням STEM-технологій;

розробки та впровадження авторських компетентнісно орієнтованих завдань, спрямованих на формування фізичної грамотності та наскрізних умінь;

використання цифрових інструментів та методики кооперації для взаємодії з учнями в умовах дистанційного та змішаного навчання;

застосування цифрових платформ (GeoGebra (Physics Applets), PhET Interactive Simulations (University of Colorado Boulder), Physlet Physics) для створення фізичних вправ, задач;

аналізу та оцінювання якості  групової роботи учнівства за допомогою розроблених критеріїв та матриць оцінювання.

Реалізація програми базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду вчителів та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів. Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період. Теоретична складова програми буде реалізованою через відеолекції, вебінари. Практична складова‑через практикуми. Інші види занять в асинхронному режимі проводяться в різних форматах за рішенням суб'єкта підвищення кваліфікації.

Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період з 14.30

Програма підвищення кваліфікації «Базова середня освіта: сучасні освітні технології навчання фізики у 7-9 класах НУШ» надає педагогам широкий спектр академічних та професійних можливостей для розвитку в умовах освітньої реформи.

Академічні можливості

• Отримання кредитів ЄКТС: Програма розрахована на 30 академічних годин, що відповідає 1 кредиту ЄКТС.
• Офіційне підтвердження кваліфікації: Після успішного завершення курсу та виконання програмних вимог (набрання не менше 70% балів) слухачі отримують свідоцтво про підвищення кваліфікації. Технічний дизайн документа відповідає державним вимогам (Постанова КМУ № 800).
• Систематизація знань: Педагоги мають змогу поглибити знання про концептуальні засади НУШ, Державний стандарт базової середньої освіти та специфіку реалізації компетентнісного й діяльнісного підходів.

Професійні можливості та розвиток компетентностей

• Вдосконалення професійного профілю: Програма спрямована на розвиток трьох ключових компетентностей згідно з професійним стандартом вчителя: предметно-методичної (моделювання програм), інформаційно-цифрової та оцінювально-аналітичної (володіння сучасним інструментарієм оцінювання).
• Оволодіння інноваційними методиками: Вчителі отримують практичні навички впровадження STEM-технологій, проблемного та проєктного навчання, а також стратегій «глибинного навчання» для розвитку критичного мислення учнів.
• Цифрова трансформація викладання: Передбачено навчання роботі з провідними цифровими платформами та симуляціями, такими як GeoGebra, PhET Interactive Simulations та Physlet Physics, що дозволяє компенсувати відсутність фізичного обладнання.
• Створення авторського контенту: Програма надає можливість розробити власні STEM-кейси (наприклад, «Енергоефективне житло» чи «Шумове забруднення»), компетентнісно орієнтовані завдання за стандартами PISA та фрагменти робочих програм.
• Адаптація до різних форматів навчання: Педагоги вдосконалюють навички організації освітнього процесу в дистанційному, змішаному та очному форматах, включаючи методику кооперативного навчання та безпечного проведення домашніх експериментів.

Завдяки андрагогічному підходу програма враховує попередній досвід вчителя та орієнтує його на розв'язання реальних практичних ситуацій, що виникають у сучасній школі