ПРИРОДНИЧА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ: СУЧАСНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ В 7-9 КЛАСАХ НУШ

Програма передбачає кілька аспектів, які можна розглядати як підтримку та інструментарій для подальшої самостійної діяльності педагога:

• Методичне та цифрове оснащення: Програма спрямована на те, щоб «допомогти освоїти» сучасні інструменти, якими вчитель зможе користуватися у подальшій роботі. Сюди входять:
  • STEM-інструментарій та геоінформаційні системи (ГІС) для організації досліджень.
  • Цифрові застосунки та сервіси штучного інтелекту для візуалізації, ідентифікації об'єктів природи та стимулювання самоаналізу учнів.
  • Готові дидактичні матеріали, які слухачі розробляють під час навчання (цифрові кейси, фрагменти робочих програм, сценарії ігор), що одразу готові до впровадження на уроках.
• Інформаційна підтримка через ресурси: У списку літератури вчителям рекомендується використовувати Платформу НУШ, де містяться приклади завдань, інструменти оцінювання та інші матеріали для підтримки вчителів базової школи.
• Формати реалізації: Програма передбачає пролонговану форму навчання, де модулі розподіляються на довший період. Це дозволяє педагогу поступово впроваджувати отримані знання в практику та повертатися до навчання, що є формою тривалого супроводу під час самого курсу.
• Розвиток рефлексивних навичок: Одним із завдань програми є навчання рефлексивним методикам та інструментам самооцінювання. Це озброює вчителя навичками побудови «рефлексивного навчального середовища» у своєму класі, що допомагає йому самостійно аналізувати ефективність своєї роботи в майбутньому.

Отже, основна підтримка згідно з програмою полягає у забезпеченні вчителя практичним інструментарієм (алгоритмами, цифровими сервісами, методиками командної роботи) та посиланнями на державні платформи, що дозволяє педагогу впевнено реалізовувати Державний стандарт базової середньої освіти у 7–9 класах.

МОДУЛЬ 1. ПРАКТИКО-ОРІЄНТОВАНІ ТА ДОСЛІДНИЦЬКІ СТРАТЕГІЇ НА УРОКАХ  ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ  В 7-9 КЛАСАХ

Тема 1.1 Модернізація дидактичних підходів у природничій освітній галузі в 7-9 класах

Порівняльний аналіз традиційної та нової парадигми природознавчої освіти. Базові підходи НУШ. Реалізація діяльнісного, особистісно орієнтованого та інтегративного підходів. Перехід від описового викладання («що і де знаходиться») до пояснювального та прогнозуючого («чому так відбувається і як це вплине на життя»). Формування просторової грамотності та екологічної відповідальності як наскрізних умінь. Особливості інтеграції природознавчих знань у природничо-науковий контекст НУШ. Адаптація стратегій навчання для очного, дистанційного та змішаного форматів.

 

Тема 1.2 Організація природничих досліджень через методи проблем та проєктів

Технологія створення пошукових ситуацій на основі природознавчих парадоксів, аномалій та суперечливих природних процесів. Етапи розв’язання природознавчої проблеми: від постановки питання до висунення та перевірки гіпотез. Навчальне проєктування на уроках інтегрованих курсів «Пізнаємо природу»/«Довкілля»: класифікація проєктів, етапи планування та критерії успішності. Методика організації навчальних експедицій, польових досліджень та віртуальних подорожей. Залучення учня як активного суб’єкта дослідницької діяльності через роботу з першоджерелами та натурні спостереження.

 

Тема 1.3 STEM-технології та ГІС-інструментарій у роботі вчителя природничої освітньої галузі в 7-9 класах 

STEM-технології як інтегратор: поєднання природничих наук, технологій, інженерії та математики для розв'язання реальних життєвих проблем. Впровадження STEM-технологій на уроках природничої освітньої галузі у 7-9 класах. Особливості реалізації STEM-підходу в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання

Використання геоінформаційних систем (ГІС), космічних знімків та інтерактивних цифрових мап (Google Earth, ArcGIS) у навчальному процесі. Методика створення STEM-кейсів, що інтегрують географію з математикою (статистичні розрахунки, масштабування), фізикою (атмосферні явища) та технологіями (моделювання ландшафтів). Розв’язання прикладних територіальних, логістичних та екологічних проблем реального життя за допомогою сучасного цифрового інструментарію.

Цифрові лабораторії та мобільні застосунки: Google Journal Science (зараз інтегрований у різні платформи) для вимірювання звуку, світла та прискорення. Застосунки типу Phytopoly або PlantSnap для визначення назви, виду рослини під час екскурсій. Mozaik 3D / Google Lens / Merge Cube.  Екологічний інженерінг (Low-cost STEM).

 

 

МОДУЛЬ 2. СОЦІАЛЬНО-КОГНІТИВНИЙ РОЗВИТОК УЧНІВ НА УРОКАХ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ В 7-9 КЛАСАХ

 

Тема 2.1 Кооперативне навчання та командна взаємодія у дослідницькій діяльності

 

Організаційно-методичні умови впровадження кооперативного навчання на уроках природничої освітньої галузі в 7-9 класах. Методи та умови ефективної організації групової роботи під час проведення природничих експериментів та практикумів (Jigsaw, «Акваріум», природознавчі  дебати). Стратегії розподілу функціональних ролей у групах («картограф», «аналітик», «еколог», «спікер»). Розроблення матриці оцінювання внеску кожного учня в спільне дослідження. Створення інклюзивної атмосфери партнерства та взаємодопомоги в класі. Моделювання уроків за базовими сценаріями кооперативного навчання для очного, дистанційного та змішаного форматів.

 

Тема 2.2 Формування критичного мислення через аналіз природознавчих даних

Стратегії розвитку критичного мислення під час опрацювання природознавчого контенту. Методика розроблення компетентнісно орієнтованих завдань на основі суперечливої медіаінформації про зміну клімату, використання природних ресурсів та геополітичні процеси. Методи та умови ефективної організації групової роботи під час проведення природничих експериментів та практикумів. Розвиток когнітивної гнучкості учнів під час аналізу глобальних викликів людства. Практична зорієнтованість навчання через залучення учнів до активного оцінювання достовірності наукових даних.

 

Тема 2.3 Технології глибинного навчання на уроках природничої освітньої галузі

Психолого-педагогічні відмінності між поверхневим (механічним) та глибинним (усвідомленим) вивченням природніх законів. Методика організації рефлексивного навчального середовища, інструменти самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів. Побудова рефлексивного середовища для аналізу результатів практичних робіт на місцевості та віртуальних лабораторій. Використання готових програм та застосунків, які працюють на базі штучного інтелекту та глибинного навчання (розпізнавання образів, моделювання процесів). Використання ментальних карт та природничих щоденників спостережень для стимулювання самоаналізу та усвідомлення особистого прогресу в навчанні.

 

Орієнтовний перелік практичних завдань

До теми 1.1 Модернізація дидактичних підходів у навчанні природничої освітньої галузі в 7-9 класах: моделювання стратегії переходу від знань до навичок: обрати конкретний очікуваний результат із Державного стандарту та розробити сценарій навчальної ситуації, де вчитель виступає не як транслятор інформації, а як фасилітатор, що організовує самостійний шлях учня до досягнення цього результату (через кейс-стаді або рольову гру).. Слухачам пропонується текстовий фрагмент класичного (пасивного) конспекту уроку інтегрованого курсу. 

До теми 1.2 Організація природничих досліджень через методи проблем та проєктів: розроблення технологічної карти навчального дослідження: побудувати логічний ланцюжок «Проблемне питання — Гіпотеза — Дослідницькі дії — Висновок» для обраної теми інтегрованого курсу, визначивши інструменти залучення учнів як активних суб'єктів на кожному етапі дослідження. Робота в групах. Створення короткого паспорта мініпроєкту для 7 - 9 класу на вибір. Паспорт має містити: тему, провокаційне (проблемне) запитання, етапи дослідження та очікуваний кінцевий продукт.

До теми 1.3 STEM-технології та ГІС-інструментарій у роботі вчителя природничої освітньої галузі в 7-9 класах:  «Картографічний квест та Low-cost STEM»: 1. Частина ГІС: Створення алгоритму навчального завдання в Google Earth (наприклад, віртуальна екскурсія вулканами світу або вимірювання площі лісових масивів свого регіону). 2. Частина STEM: Розробка інструкційної картки для учнів щодо створення найпростішої інженерної моделі з підручних матеріалів.

До теми 2.1 Кооперативне навчання та командна взаємодія у дослідницькій діяльності: розробка концепції дидактичної гри для уроку (наприклад, рольова гра «Екологічний суд», карткова гра «Ланцюги живлення» або інтерактивна вікторина на платформі Wordwall/Baamboozle). Прописування покрокового таймінгу та розподілу ролей за однією з методик командної роботи (наприклад, «Ажурна пилка» або «Світове кафе») при вивченні складної теми.

До теми 2.2 Формування критичного мислення через аналіз природознавчих даних: «Природничий фактчекінг: руйнування міфів». Створення банку «наукових міфів» та розробка методики роботи з ними на уроці за допомогою графічних організаторів (діаграма Венна, Фішбоун).

До теми 2.3. Технології глибинного навчання на уроках природничої освітньої галузі: 

1. «Диджитал-експедиція з комп'ютерним зором»: проєктування уроку-екскурсії (або домашнього дослідження) з використанням ШІ-додатків для розпізнавання об'єктів природи (Seek, Google Lens). Складання робочого аркуша для учня, де він має зафіксувати ШІ-дані та порівняти їх із текстовим описом у підручнику.

2.«ШІ як персональний репетитор: робота з промптами».  Написання ефективних промптів (запитів) до текстових нейромереж (наприклад, ChatGPT), щоб згенерувати індивідуальні диференційовані завдання, аналогії або наукові казки для учнів із різним рівнем сприйняття.

 

Перелік питань до самостійної роботи

• Які ключові відмінності між традиційним та компетентнісним підходами до навчання природничих наук є визначальними для побудови сучасного уроку в 7–9 класах Нової української школи?
• Яким чином учитель може забезпечити одночасну реалізацію діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів під час організації самостійного наукового пошуку підлітків?
• Які дидактичні переваги має інтегративний підхід порівняно з ізольованим вивченням окремих предметів природничої освітньої галузі в базовій середній школі?
• Як використання середовищного підходу та STEM-технологій допомагає вчителю переформатувати освітній простір кабінету чи лабораторії для проведення природничих досліджень?
• Які спільні ознаки та специфічні відмінності мають проблемний і проєктний підходи під час вивчення суперечливих природних процесів та аномалій?
• За яких організаційно-методичних умов кооперативний підхід та стратегії командної взаємодії забезпечують перехід учнів від поверхневого до глибинного навчання?

За результатами підвищення кваліфікації слухачі будуть:

знати:

• науково-методичні засади реалізації компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного та середовищного підходів у новій українській школі.
• покроковий алгоритм розв’язання природничих проблем від створення пошукової ситуації до експериментальної перевірки гіпотез учнями.
• організаційно-методичні умови впровадження кооперативного навчання, правила розподілу функціональних ролей та критерії оцінювання командної роботи учнів.
• психолого-педагогічні ознаки поверхневого та глибинного навчання, а також інструменти штучного інтелекту для візуалізації й ідентифікації об'єктів природи;

уміти

• переходити від описового викладання фактів до пояснювально-прогнозуючого моделювання природних процесів у різних форматах навчання.
• інтегрувати геоінформаційні системи, інтерактивні цифрові мапи, віртуальні лабораторії та мобільні застосунки у процес вивчення природничої галузі.
• розробляти компетентнісно орієнтовані завдання прикладного характеру на основі аналізу суперечливої медіаінформації про глобальні виклики людства.
• застосовувати ментальні карти, щоденники спостережень та сервіси штучного інтелекту для стимулювання самоаналізу й переведення учнів на рівень усвідомленого навчання.

 

Реалізація програми базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду вчителів та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів. Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період. 

 

Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період з 14.30

 

Програма підвищення кваліфікації пропонує педагогам низку академічних та професійних можливостей, спрямованих на їхню адаптацію до вимог реформи «Нова українська школа» (НУШ) у 7–9 класах.

Основними можливостями для педагога є:

1. Академічне визнання та сертифікація

• Отримання кредитів ЄКТС: Загальний обсяг програми становить 30 академічних годин, що відповідає 1 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи.
• Офіційний документ: Після успішного завершення (набрання не менше 21 балу за результатами тестів та практичних завдань) слухачі отримують свідоцтво про підвищення кваліфікації. Технічний дизайн документа відповідає державним вимогам (Постанова КМУ № 800).

2. Розвиток професійних компетентностей

Програма фокусується на вдосконаленні ключових професійних спроможностей згідно з державним профстандартом вчителя: предметно-методична компетентність (А2); інформаційно-цифрова компетентність (А3); оцінювально-аналітична компетентність (Г3).

3. Опанування інноваційних освітніх технологій

Педагог отримує можливість практично відпрацювати та впровадити у свою роботу:

• STEM-технології: методику створення STEM-кейсів, розробку інженерних моделей та використання цифрових лабораторій.
• Кооперативне навчання: навички організації групової роботи, розподілу ролей («картограф», «аналітик», «спікер») та створення інклюзивної атмосфери.
• Проєктну та дослідницьку діяльність: алгоритми розв’язання природничих проблем — від постановки гіпотези до експериментальної перевірки.

4. Гнучкість та професійний досвід

• Формати навчання: програма передбачає дистанційну форму, яка може бути реалізована як інтенсивний тижневий курс або як пролонговане навчання.
• Практична орієнтованість: понад 53% навчального часу відведено на практичні заняття, де вчитель створює власні дидактичні матеріали (сценарії ігор, цифрові кейси, фрагменти програм), які можна одразу використовувати в класі.

Програма діє з 2026 до 2031 року, забезпечуючи вчителя актуальними знаннями для реалізації Державного стандарту базової середньої освіти протягом тривалого періоду