«НАВЧАННЯ В УМОВАХ ВИКЛИКІВ. ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ У НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ З НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ/ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ ВІДПОВІДНО ДО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ» МАТЕМАТИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ЗМІСТ ТИПОВОЇ ПРОГРАМИ
МОДУЛЬ 1 НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕФОРМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Тема 1.1 Законодавство України про освіту. Стандартизація освіти та її реалізація в математичній освітній галузі
Ключові питання теми. На вебінарі висвітлюються загальні засади нормативно-правового регулювання у сфері освіти, основні етапи процесу стандартизації загальної середньої освіти в Україні. Коротко розглядаються Державні стандарти, які регулюють систему освіти. Більше уваги звертається на зміст Державного стандарту базової середньої освіти. Пропонується перелік відповідних супровідних документів, що забезпечують освітній процес за новим Державним стандартом (ІІІ покоління). Аналіз Державних стандартів освіти передбачає і розгляд їх взаємозв'язку із національною рамкою кваліфікацій.
Тема 1.2 Математичні інструменти аналізу сучасного стану економіки України
Ключові питання теми. Аналіз сучасної економіки України вимагає особливого підходу через вплив екстремальних факторів: війни, значної міграції, руйнування інфраструктури та високої залежності від зовнішньої допомоги. Традиційні моделі сьогодні адаптуються під умови високої невизначеності. Для прогнозування інфляції та ВВП в Україні використовують моделі загальної рівноваги. Система диференціальних рівнянь описує зв'язок між процентною ставкою, курсом валют, інфляцією та розривом ВВП. Через нестабільність даних класичні моделі часто доповнюються методами, що враховують "структурні злами". Оскільки офіційна статистика під час війни оновлюється із затримкою, економісти переходять на непрямі методи.
МОДУЛЬ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Тема 2.1 Рашизм – лютий ворог українського народу
Ключові питання теми. У вступній частині вебінару увагу зосереджено на поясненні, чому рашизм слід вважати лютим ворогом українського народу і чи є, взагалі, коректним таке формулювання. Щоб дати відповідь на це питання, ми спочатку посилаємося на відповідні законодавчі акти Верховної Ради України. Зокрема, Про Стратегію національно-патріотичного виховання. Указ Президента України № 286/2019. від 18.05.2019 р. Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності. Закон України № 2834-IX. від 13.12.2022 р. Закон від 21.08.2025 № 4579-IX. Про засади державної політики національної пам'яті Українського народу. У законі подається витлумачення рашизму як нового різновиду тоталітарної ідеології та практик, які лежать в основі режиму, сформованого у державі-агресорі, та ґрунтуються на традиціях російського шовінізму й імперіалізму, практиках комуністичного режиму СРСР та націонал-соціалізму (нацизму). Як бачимо, ця цитата вказує на такого лютого ворога українського народу як російський шовінізм, представників якого, навіть лідер московських більшовиків Лєнін називав «падлєцамі і насільнікамі». Другою основою рашизму Закон України називає комуністичний режим. Як відомо, він також заплямував себе як лютий ворог українського народу, організувавши три голодомори, постійно проводив репресії, що розпочалися з винищення української інтелігенції. Він же відомий багатьма іншими злочинами проти українців і проти людяності. Лютим ворогом українства був і націонал-соціалізм, який мав на меті відібрати в українців рідну землю і заселити її «арійською расою», а невинищену частину українців перетворити у рабів-ілотів. Оскільки названі у Законі тоталітарні ідеології та практики давно оцінені правниками та істориками як люті вороги українського народу, то і рашизм заслуговує на ту ж оцінку.
Основна частина вебінару стосується розкриття таких ідейних основ рашизму як православний месіанізм, що ще у ХVІІ ст., точніше, у 1656 р., в особі царя Алєксєя Міхайловіча поставив перед собою мету поставив перед собою експансіоністську мету «принести спасіння всім». Наступною складовою є московський імперіалізм, який, наприклад, вустами дипломата Ф. Тютчєва, мав на меті створення «царства русского» «от Ніла до Нєви, от Ельби до Кітая, от Волгі по Євфрат, от Ганга до Дуная…». Третьою ідейною основою рашизму є «совєцкий комунізм», який насправді не мав нічого спільного з вченням про комунізм К.Г. Маркса. На вебінарі представлено і найбільш яскраві прояви рашизму, зокрема: сподівання на вищу силу і диво, а не на власний розум; неприйняття протилежної думки; побутове насильство; імперська пиха; культ сили і право війни; глобальний експансіонізм. Війна проти України, ядерне залякування світу – найнебезпечніші прояви рашизму для України та усього світу.
Тема 2.2 Деколонізація та антидискримінація змісту шкільної освіти: соціолінгвістичний аспект
Ключові питання теми. Сучасні тенденції розвитку мовної ситуації у сфері шкільної освіти, зумовлені деколонізацією суспільної свідомості. Поняття «деколонізація», «недискримінаційний підхід» щодо системи освіти. Оновлення змісту освіти в умовах повномасштабної війни. Вплив позамовних чинників, зокрема українознавчого складника шкільної освіти, на коливання якісних та оцінних параметрів мовної взаємодії в функціюванні державної української мови. Цінності та практики недискримінації й соціально-емоційного навчання. Стратегія впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року.
МОДУЛЬ 3 ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГА В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
Тема 3.1 Розвиток професійних компетентностей оцінювання (сертифікація) власної трудової діяльності відповідно професійного Стандарту
Ключові питання теми. Тема присвячена розвитку професійних компетентностей, необхідних для об’єктивного оцінювання (сертифікації) власної трудової діяльності відповідно до вимог Професійного стандарту. Розглядаються підходи до самооцінювання результатів роботи на основі визначених трудових функцій, компетентностей, критеріїв якості та показників ефективності. Увага акцентується на формуванні навичок аналізу професійних досягнень, виявленні прогалин у компетентностях, плануванні професійного розвитку та коригуванні індивідуальних цілей. Окремо висвітлюються питання документування результатів діяльності, підготовки доказової бази для атестації, дотримання принципів етики, прозорості та відповідальності в оцінювальних процедурах. Опрацювання теми сприяє підвищенню якості виконання посадових обов’язків, готовності до атестації та забезпечує узгодженість професійного зростання з вимогами Професійного стандарту й потребами організації.
Тема 3.2 Захист ментального здоров’я учасників освітнього процесу в умовах війни
Ключові питання теми. В умовах воєнного стану ментальне здоров'я стає особливо вразливим. Метою розгляду теми є підвищення обізнаності про важливість ментального здоров'я та надання ресурсів для його підтримки в складних умовах. Ми розглядаємо ефективні стратегії підтримки ментального здоров'я, такі як техніки релаксації, групова підтримка та професійна психологічна допомога.
МОДУЛЬ 4 ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ/ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ (ЗА ФАХОВИМ СПРЯМУВАННЯМ)
Тема 4.1 Систематизація, повторення, оцінювання з алгебри у 9 класі НУШ: методичні акценти
Ключові питання теми. Оцінювання з алгебри у 9 класі передбачає розгляд критеріїв підсумкового оцінювання результатів навчання учнів, а саме: загальні критерії оцінювання, які визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і реалізуються за чотирма рівнями, що дає змогу здійснювати оцінювання за 12-бальною шкалою: • початковий (1-3 бали); • середній (4-6 балів); • достатній (7-9 балів); • високий (10-12 балів). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові. Математична освітня галузь включає 3 групи результатів навчання, які оцінюються з урахуванням структури компетентності таким чином: Група результатів 1. Дослідження ситуації та створення математичних моделей Група результатів 2. Розв’язання математичних задач Група результатів 3. Інтерпретація та критичний аналіз результатів
Детальниий розгляд реалізації оцінювання у 9 класі з алгебри розглядається у процесі вивчення конкретних темах програми.
Тема 4.2 Систематизація, повторення, оцінювання з геометрії у 9 класі НУШ: методичні акценти Ключові питання теми. Оцінювання з геометрії у 9 класі НУШ ґрунтується на діяльнісному підході, компетентнісному навчанні та 4-рівневих критеріях (початковий, середній, достатній, високий). Основні акценти: перевірка вміння застосовувати теореми до розв’язування прикладних задач, формувальне оцінювання (поступ учня), оцінювання не лише результату, а й процесу розв’язання, та використання творчих/дослідницьких робіт. Розглядаючи методичні акценти, звертається увага на чотирирівневу систему оцінювання, постійний моніторинг прогресу здобувачів освіти у вивченні геометрії як у знанні формул, так і застосуванні вивченого матеріалу до розв’язування практичних задач, а також оцінювання здатності здобувачів освіти розпізнавати геометричні об’єкти у навколишньому світі, встановлювати їх зв’язки та логічно обґрунтовувати твердження. Звертається також увага і на оцінювання вміння будувати, вимірювати та аналізувати фігури.
Тема 4.3 Порівняльний аналіз результатів міжнародного дослідження PISA 2018, 2022, 2025 років. Методичні рекомендації щодо подолання освітніх втрат і розривів за результатами дослідження.
Ключові питання теми. Україна тричі брала участь у міжнародному дослідженні PISA. PISA 2018 (Базовий рік): Україна вперше взяла участь, показавши результати, які стали точкою відліку для освітньої системи.
PISA 2022 (Кризовий рік): Через війну дані зібрано лише в 18 регіонах, що робить їх менш репрезентативними. Результати продемонстрували падіння: з читання – на 38 балів порівняно з 2018 роком.
PISA 2025 (Перспектива): Це дослідження фокусується на відновленні та оцінці знань у контексті тривалого навчання в умовах війни. (Український центр оцінювання якості освіти).
Перш ніж інтерпретувати, порівнювати результати, які отримала Україна в у тому чи іншому циклі PISA, треба зважати на умови, у яких вони здобувалися. Так респонденти з України виконували тестові завдання в жовтні 2022 року – коли вісім місяців тривала повномасштабна війна. Очевидно, що все це позначилося на результатах здобувачів освіти, які брали участь у цьому дослідженні.
Тема 4.4 Компетентнісно орієнтовані завдання: особливості створення та застосування їх у навчанні математики
Ключові питання теми. Основою Нової української школи є результат навчання, а не на процес накопичення фактів. Покращити результативність освітнього процесу з математики можна у процесі розв’язання компетентнісно орієнтованих завдань, тобто це проблемні ситуації, що моделюють реальне життя. Важливо розглянути питання: 1. Сутність компетентнісно орієнтованих завдань 2. Структура компетентнісно орієнтованих завдань 3. Особливості створення компетентнісно орієнтованих завдань 4. Методика застосування компетентнісно орієнтованих завдань у навчанні математики 5. Оцінювання компетентностей 6. Особливості створення компетентнісно орієнтованих завдань 7. Особливості застосування їх у навчанні математики
8. Переваги використання компетентнісно орієнтованих завдань
Тема 4.5 Інформаційно-цифрова компетентність учителя математики: можливості та виклики сучасного уроку Ключові питання теми. 1. Компоненти цифрової компетентності вчителя математики: а) ціннісно-мотиваційний; б) змістовий; в) діяльнісний; г) методичний.
2. Можливості цифрового інструментарію на уроках математики: а) Візуалізація абстрактних концептів; б) формувальне оцінювання; в) інтерактивність та гейміфікація; г) персоналізація навчання; г) організація дистанційного/змішаного навчання. 3. Виклики та ризики сучасного цифрового уроку: а) цифрова нерівність; б) необхідність постійного підвищення кваліфікації; в) технічні збої; г) академічна доброчесність; г) перевантаження інформацією, робота з великими масивами інформації Інформаційно-цифрова компетентність учителя математики — це здатність ефективно інтегрувати цифрові інструменти в освітній процес для підвищення якості навчання, візуалізації абстрактних понять та формування критичного мислення учнів.
Тема 4.6 Цифрові технології і викладання математики: візуалізація, моделювання. Реалізація інтерактивних інструментів в оцінюванні
Ключові питання теми. 1. Візуалізація та динамічне моделювання: а) динамічна геометрія; б) від абстрактного до конкретного; в) візуалізація даних. 2. Реалізація інтерактивних інструментів в оцінюванні: а) формувальне оцінювання в реальному часі; б) автоматизований зворотний зв'язок; в) цифрові портфоліо та проєктна діяльність. 3. Методичні та організаційні аспекти: а) зміна ролі вчителя; б) гейміфікація; в) цифрова нерівність та інклюзія. Використання цифрових технологій у математичній освіті трансформує роль учня з пасивного слухача на активного дослідника.
Тема 4.8 Особливості застосування ментальних карт у процесі навчання математики Ключові питання теми. Що таке ментальна карта та які її основні елементи. Які переваги має ментальна карта перед лінійним конспектом у математиці? Як правильно складати ментальну карту з математичної теми? На яких етапах уроку математики ментальні карти є найбільш ефективними? Як використовувати ментальні карти для перевірки знань учнів? Які програмні продукти найкраще підходять для створення ментальних карт з математики? Ментальні карти дозволяють зробити процес навчання математики менш напруженим та більш структурованим, що підвищує результативність освітнього процесу з математики.
МОДУЛЬ 5. РЕФЛЕКСИВНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ
Підсумкове заняття. Рефлексія. Вихідне тестування

Після завершення навчання на курсах підвищення кваліфікації слухачі мають:
▪ знати:
✓ ключові положення Державного стандарту базової середньої освіти, зміст та практичне значення реалізації додатків 7 і 8;
✓ визначати основні етапи формувального оцінювання;
✓ вимоги методичних рекомендацій щодо реалізації груп результатів оцінювання
▪ розуміти:
✓ зміну знаннєвої парадигми освіти на компетентнісну;
✓ принципи компетентнісного навчання та особливості їх реалізації у процесі навчання математики у базовій середній школі;
✓ оцінювання як вагомий чинник підвищення якості математичної підготовки здобувачів освіти і формувального оцінювання, зокрема, як основу поетапного і системного засвоєння знань;
✓ цінність і значимість інтегрованого вивчення математики.
▪ застосовувати:
✓ інструменти (зокрема цифрові) для діагностування освітніх втрат;
✓ оцінювання для визначення рівня сформованості компетентностей в здобувачів освіти;
✓ різні методи (проєктне навчання, спіральний та діяльнісний підходи, мікронавчання тощо) в освітньому процесі; ✓ компетентнісно орієнтовані задачі з математики для формування математичної грамотності здобувачів освіти.
▪ аналіз:
✓ отриманих результатів діагностування щодо наявних освітніх втрат задля побудови індивідуальної освітньої траєкторії учнів/учениць;
✓ причинно-наслідкових зв’язків неефективного засвоєння теми здобувачами освіти;
✓ сильних та слабких сторін проведеного уроку з метою подальшого удосконалення
▪ оцінювання:
✓ оцінювати доцільність використання різних форм, методів навчання;
✓ обґрунтовувати вибір стратегії формувального оцінювання;
✓ впровадження груп результатів у процесі навчання математики як один із резервів підвищення рівня сформованості математичної компетентності здобувачів освіти.