Сучасні підходи до викладання історії та громадянської освіти

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. СУЧАСНІ ПІДХОДИ В ІСТОРИЧНІЙ ТА ГРОМАДЯНСЬКІЙ ОСВІТІ: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРОЄКТУВАННЯ НАВЧАННЯ

Тема 1.1. Історія та громадянська освіта в НУШ: нові цілі, підходи і результати навчання.

Сучасні освітні підходи як основа навчання історії та громадянської освіти в Новій українській школі: компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований, інтегративний і середовищний, їх взаємозв’язок у формуванні історичного мислення та громадянських компетентностей учнів.

Зміна освітніх пріоритетів від засвоєння фактів до розвитку критичного мислення, уміння аналізувати джерела, аргументувати позицію та застосовувати знання в реальних суспільних ситуаціях.

Роль учителя як фасилітатора навчання, який організовує активну діяльність учнів, а учня – як дослідника й активного учасника освітнього процесу. Практична спрямованість і рефлексія як умова ефективного навчання.

Тема 1.2. Компетентнісний, діяльнісний і особистісно орієнтований підходи: як це працює на уроці.

Сутність компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів у навчанні історії та громадянської освіти, їх практична реалізація на уроці та взаємозв’язок у формуванні ключових і предметних компетентностей учнів.

Організація навчальної діяльності учнів як активних учасників процесу: робота з історичними джерелами, аналіз подій і явищ, виконання практичних завдань, участь у дискусіях і прийнятті рішень.

Урахування індивідуальних особливостей учнів, створення умов для їхнього розвитку, мотивації та залучення до навчання. Орієнтація на практичну діяльність, розвиток критичного мислення та формування здатності застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях.

Тема 1.3. Інтегративний і середовищний підходи: навчання через контекст, простір і досвід учня. 

Сутність інтегративного та середовищного підходів у навчанні історії та громадянської освіти, їх роль у поєднанні змісту різних освітніх галузей і створенні цілісного освітнього досвіду учнів.

Навчання через контекст реальних історичних і суспільних подій, використання освітнього середовища як ресурсу (джерела, медіа, локальна історія, соціальний досвід учнів).

Орієнтація на зв’язок навчання з життям, залучення досвіду учнів, розвиток уміння інтерпретувати інформацію, встановлювати зв’язки та формувати власну позицію.

Тема 1.4. Учень як дослідник: глибинне навчання, історичне мислення і формування громадянських компетентностей.

Глибинне навчання як основа розвитку історичного мислення та громадянських компетентностей учнів, орієнтація на розуміння, аналіз і інтерпретацію історичних і суспільних процесів.

Організація навчання через дослідження: робота з історичними джерелами, постановка запитань, аналіз інформації, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, формування аргументованих висновків.

Розвиток критичного мислення, уміння оцінювати інформацію, формувати власну позицію та брати участь у суспільному житті як результат активної пізнавальної діяльності учнів.

Тема 1.5. Дизайн сучасного уроку: від теми до компетентнісного результату (з урахуванням різних форматів навчання).
          Проєктування сучасного уроку історії та громадянської освіти на засадах компетентнісного підходу: визначення мети, очікуваних результатів, добір змісту, методів і форм навчання.

Побудова уроку як цілісної діяльності учнів: активні методи, робота з джерелами, кейсами, дискусіями, інтерактивними завданнями.

Адаптація уроку до очного, дистанційного та змішаного форматів навчання, використання цифрових інструментів і організація рефлексії як обов’язкового етапу навчального процесу.

МОДУЛЬ 2. ПРАКТИКА РЕАЛІЗАЦІЇ
СУЧАСНИХ ПІДХОДІВ: ІНСТРУМЕНТИ, МЕТОДИКИ, ОСВІТНІ РІШЕННЯ

Тема 2.1. Урок як дослідження: проблемне навчання в історії та громадянській освіті.

Проблемне навчання як спосіб організації уроку історії та громадянської освіти, спрямований на активне пізнання, постановку запитань і пошук рішень.

Створення проблемних ситуацій на основі історичних подій і суспільних явищ, організація дослідницької діяльності учнів: аналіз джерел, обговорення, формування гіпотез і висновків.

Розвиток критичного мислення, уміння аргументувати позицію та приймати обґрунтовані рішення в процесі навчання.

Тема 2.2. Проєктне навчання: планування, реалізація та оцінювання навчальних проєктів.

Проєктне навчання як ефективний підхід до формування історичного мислення та громадянських компетентностей учнів.

Етапи реалізації навчального проєкту: визначення теми й мети, планування діяльності, виконання дослідження, презентація результатів.

Організація роботи з історичними та суспільними темами, використання джерел, розвиток співпраці, відповідальності та вміння представляти й оцінювати результати навчання.

Тема 2.3. Кооперативне навчання: взаємодія, групова робота і оцінювання результатів діяльності учнів.

Кооперативне навчання як організація спільної діяльності учнів, спрямованої на взаємодію, обмін думками та досягнення спільного результату.

Використання групових форм роботи в навчанні історії та громадянської освіти: обговорення, аналіз джерел, виконання спільних завдань і проєктів.

Оцінювання результатів діяльності учнів, поєднання формувального оцінювання, взаємооцінювання та самооцінювання, розвиток відповідальності та навичок співпраці.

Тема 2.4. Компетентнісно орієнтовані завдання: конструювання, приклади, адаптація під різний рівень учнів.
          Компетентнісно орієнтовані завдання як інструмент формування історичного мислення та громадянських компетентностей учнів.

Принципи конструювання завдань: робота з історичними джерелами, аналіз подій і суспільних процесів, застосування знань у життєвих ситуаціях.

Адаптація завдань до різного рівня підготовки учнів, забезпечення диференціації навчання та створення умов для успішної участі кожного учня.

Тема 2.5. Сучасний урок у різних форматах: очне, дистанційне і змішане навчання. Рефлексія та розвиток критичного мислення.
          Організація навчання історії та громадянської освіти в очному, дистанційному та змішаному форматах, використання цифрових інструментів і ресурсів.

Адаптація методів і форм роботи для забезпечення активної участі учнів, взаємодії та досягнення результатів навчання в різних умовах.

Рефлексія як обов’язковий етап уроку, розвиток критичного мислення, уміння аналізувати інформацію, оцінювати джерела та формувати аргументовану позицію.

3.1. Орієнтовний перелік практичних робіт

Модуль 1. Сучасні підходи в історичній та громадянській освіті: від теорії до проєктування навчання

1. Аналіз уроку історії / громадянської освіти на відповідність сучасним освітнім підходам (НУШ)
2. Проєктування фрагмента уроку з використанням компетентнісного та діяльнісного підходів
3. Розроблення навчального завдання на формування історичного мислення (робота з джерелом, аналіз події, встановлення причинно-наслідкових зв’язків)
4. Моделювання навчальної ситуації з використанням інтегративного підходу (поєднання історії з іншими освітніми галузями або реальним життям)
5. Створення освітнього середовища уроку (сценарій діяльності учнів)
6. Аналіз і добір історичних джерел для організації навчальної діяльності учнів (визначення типів джерел, завдань до них, очікуваних результатів)
7. Розроблення структури сучасного уроку з урахуванням різних форматів навчання

Модуль 2. Практика реалізації сучасних підходів: інструменти, методики, освітні рішення

1. Розроблення проблемного завдання або проблемної ситуації до уроку історії / громадянської освіти
2. Конструювання навчального проєкту з історії або громадянської освіти (тема, мета, етапи, продукт, оцінювання)
3. Моделювання кооперативної діяльності учнів на уроці (розподіл ролей, завдання для груп, очікувані результати)
4. Розроблення компетентнісно орієнтованого завдання або кейсу (робота з реальними суспільними ситуаціями або історичними подіями)
5. Створення системи запитань для розвитку критичного мислення (аналіз джерел, аргументація, оцінка інформації)
6. Адаптація уроку до різних форматів навчання (очно, дистанційно, змішано)
7. Розроблення елементів формувального оцінювання до уроку

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання 

Модуль 1. Сучасні підходи в історичній та громадянській освіті: від теорії до проєктування навчання

1. У чому сутність сучасних освітніх підходів НУШ і як вони реалізуються у викладанні історії та громадянської освіти?
2. Які відмінності між традиційним і компетентнісно орієнтованим навчанням у цій освітній галузі?
3. Як формувати історичне мислення учнів через роботу з історичними джерелами та аналіз подій?
4. Яким чином організувати діяльнісне навчання на уроці (які види діяльності є найбільш ефективними)?
5. Як інтегрувати зміст історії та громадянської освіти з іншими предметами та реальними життєвими ситуаціями?
6. Яку роль відіграє освітнє середовище у формуванні активної навчальної позиції учнів?
7. Як змінюється роль учителя і учня в умовах реалізації сучасних освітніх підходів?
   1. Як організувати проблемне навчання на уроці історії та громадянської освіти? Які типи проблемних запитань є найбільш ефективними?

Модуль 2. Практика реалізації сучасних підходів: інструменти, методики, освітні рішення

1. Які етапи розроблення навчального проєкту та як забезпечити його практичну спрямованість?
2. Як організувати кооперативне навчання: які моделі групової роботи є ефективними та як розподіляти ролі учнів?
3. Як конструювати компетентнісно орієнтовані завдання для різних рівнів підготовки учнів?
4. Які прийоми сприяють розвитку критичного мислення та аргументації учнів під час навчання?
5. Як ефективно організувати навчання в умовах очного, дистанційного та змішаного форматів?
6. Які інструменти формувального оцінювання доцільно використовувати для підтримки навчального прогресу учнів?

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Державний стандарт базової середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. URL: Перейти за покликанням  
2. Про освіту : Закон України від 05 вересня 2017 р. № 2145-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2017. № 38–39. Ст. 380. URL: Перейти за покликанням  
3. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 13 липня 2020 р. № 764-IX. URL: Перейти за покликанням  
4. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р. URL: Перейти за покликанням  
5. Професійний стандарт «Учитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства освіти і науки України від 29 серпня 2024 р. № 1225. URL: Перейти за покликанням  
6. Концепція розвитку цифрових компетентностей : розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 р. № 167-р. URL: Перейти за покликанням  
7. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників : постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2023 р. № 800. URL: Перейти за покликанням  
8. Щодо оновлених вимог до програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників : лист Міністерства освіти і науки України від 22 листопада 2023 р. № 1/10919-23. URL: Перейти за покликанням

Основна література

1. Нова українська школа : концептуальні засади реформування середньої школи. – Київ : МОН України, 2016.
2. Нова українська школа : порадник для вчителя / за ред. Н. М. Бібік. – Київ : Плеяди, 2017. – 206 с.
3. Пометун О. І. Компетентнісний підхід у сучасній історичній освіті. – Київ : Видавничий дім «Освіта», 2018.
4. Пометун О. І., Фрейман Г. О. Методика навчання історії в школі. – Київ : Генеза, 2019.
5. Салата О. О. Підвищення кваліфікації вчителів історії та громадянської освіти як сучасна освітня потреба // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2024.
6. Реформи загальної середньої освіти в Україні: ключові компетентності для сучасного суспільства // Eurydice.
7. Оцінювання за групами результатів. Історія. Формувальне оцінювання // Нова українська школа.

Додаткова література 

1. Пометун О. І. Сучасний урок історії: компетентнісний підхід. – Київ : Освіта, 2020.
2. Пометун О. І. Формування громадянської компетентності учнів у сучасній школі. – Київ : Освіта, 2018.
3. Гупан Н. М. Методика навчання історії в закладах загальної середньої освіти. – Київ : ВЦ «Академія», 2020.
4. Власов В. С., Данилевська О. М. Історія України. Методика навчання. – Київ : Генеза, 2019.
5. Нова українська школа: формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів / за ред. О. І. Локшиної. – Київ : Педагогічна думка, 2020.
6. Методичні рекомендації щодо викладання історії та громадянської освіти у закладах загальної середньої освіти. – Київ : МОН України, 2023.
7. Освіта для демократичного громадянства і прав людини : методичні матеріали / Рада Європи, адапт. укр. вид. – Київ, 2019.
8. Коваленко О. М. Розвиток критичного мислення учнів на уроках історії. – Харків : Основа, 2019.

Після завершення програми слухач:

• аналізує та інтерпретує вимоги Державного стандарту базової середньої освіти в освітній галузі «Громадянська та історична освіта» в контексті реалізації сучасних освітніх підходів;

• добирає, обґрунтовує та застосовує ефективні методи і прийоми навчання історії та громадянської освіти відповідно до компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного та середовищного підходів;

• проєктує освітній процес і сучасні уроки історії та громадянської освіти на засадах проблемно-орієнтованого, проєктного та кооперативного навчання;

• поєднує сучасні освітні підходи у процесі проєктування та проведення навчальних занять з урахуванням вікових особливостей учнів 8–9 класів;

• конструює компетентнісно орієнтовані завдання, навчальні кейси та навчальні ситуації, пов’язані з аналізом історичних подій, суспільних процесів і реальних життєвих контекстів;

• організовує глибинне навчання історії та громадянської освіти, спрямоване на розуміння історичних процесів, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, розвиток історичного мислення та критичного мислення учнів;

• застосовує цифрові інструменти та ресурси для організації навчання історії та громадянської освіти в умовах очного, дистанційного та змішаного форматів;

• використовує формувальне оцінювання під час навчання історії та громадянської освіти для відстеження навчального прогресу учнів, розвитку історичного мислення, підтримки мотивації та формування навичок самооцінювання;

• організовує навчальні проєкти, дослідницьку діяльність і роботу з історичними джерелами та інформаційними ресурсами;

• забезпечує диференціацію та індивідуалізацію навчання з урахуванням освітніх потреб, здібностей і темпу навчання учнів;

• створює освітнє середовище, що сприяє розвитку історичного мислення, громадянських компетентностей, критичного мислення, когнітивної гнучкості та активної громадянської позиції учнів;

• формує в учнів уміння аналізувати, інтерпретувати та оцінювати інформацію, аргументувати власну позицію, брати участь у дискусіях і здійснювати рефлексію власної навчальної діяльності.

Програма базується на компетентнісному, діяльнісному та особистісно орієнтованому підходах, що відповідають концепції Нової української школи та сучасним тенденціям викладання історії й громадянської освіти. Освітній процес поєднує теоретичну підготовку (лекційні заняття) з практичною, дослідницькою, проєктною та самостійною діяльністю слухачів.

Особлива увага приділяється формуванню вмінь організовувати навчальну діяльність учнів на засадах історичного мислення, розвивати критичне ставлення до джерел інформації, працювати з історичними джерелами та візуальними матеріалами, застосовувати інтерактивні методики навчання, цифрові інструменти й сучасні освітні технології в умовах Нової української школи.

Зміст програми спрямований на вдосконалення професійних компетентностей педагогів щодо реалізації компетентнісного потенціалу історичної та громадянської освітньої галузі, розвитку громадянської свідомості учнів, формування навичок демократичної участі, медіаграмотності та відповідального громадянства.

Головна мета програми – забезпечити слухачів сучасними методичними інструментами та прикладними професійними компетентностями, необхідними для ефективного викладання історії та громадянської освіти у 8–9 класах закладів загальної середньої освіти й їх подальшого професійного розвитку.