СТРАТЕГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ТА АДАПТИВНЕ ЛІДЕРСТВО В ЗАКЛАДІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: ВІД НОРМАТИВНОЇ ВІДПОВІДНОСТІ ДО ІНСТИТУЦІЙНОЇ АВТОНОМІЇ

Подальша підтримка та супровід керівника закладу освіти після завершення навчання фокусуються на забезпеченні його безперервного професійного розвитку та наданні інструментів для самостійного управління власною траєкторією зростання.

Основні форми підтримки та супроводу, передбачені програмою, включають:

• Проєктування індивідуальної траєкторії розвитку: Слухачі опановують навички самодіагностики управлінського профілю та розробляють особистий план переходу від реактивного до проактивного стилю управління. Це включає складання індивідуальної карти власних лідерських компетентностей, що слугує орієнтиром для подальшого самовдосконалення.
• Стратегічний супровід закладу: Результатом навчання є розробка проєкту Стратегії розвитку закладу (Паспорта стратегії) на середньострокову перспективу. Цей документ містить конкретні етапи моніторингу виконання та індикатори ефективності (KPI), що дозволяє керівнику здійснювати системний супровід розвитку ліцею в майбутньому.
• Мережева взаємодія та партнерство: Програма передбачає вибудовування дорожніх карт взаємодії з університетами, ІТ-сектором, бізнесом та міжнародними фондами. Така співпраця забезпечує зовнішню підтримку закладу, можливість масштабування інновацій та залучення інвестицій для розвитку матеріально-технічної бази.
• Інструменти саморефлексії та контролю: Керівники вчаться приймати управлінські рішення на основі результатів самоаналізу, саморефлексії та внутрішнього моніторингу якості освіти. Це дозволяє їм самостійно коригувати діяльність закладу та усувати професійні дефіцити в колективі.
• Методична підтримка: В межах програми керівники розробляють інструктивно-методичні матеріали, алгоритми безпекового менеджменту та антикризові стратегії, які стають практичним посібником для їхньої подальшої щоденної діяльності.

Такий підхід спрямований на трансформацію керівника у проактивного лідера, здатного забезпечити інституційну автономію закладу та його сталий розвиток у воєнний і повоєнний час

МОДУЛЬ 1. УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТИ ТА РОЗБУДОВА ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 

 

Тема 1.1 Управління якістю освітньою діяльністю.

Якість освіти та освітнього процесу. Трансформація підходів до управління якістю в закладах загальної середньої освіти. Архітектура, принципи та філософія Державних стандартів (зокрема базової та профільної середньої освіти). Нормативно-правове регулювання порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти. Управлінські алгоритми формування мережі класів (зокрема профільних), встановлення граничної наповнюваності, особливості поділу класів на групи при вивченні окремих предметів. Організаційно-правова відповідальність керівника за дотримання вимог законодавства щодо доступності та забезпечення рівного доступу до якісної освіти. 

Види автономії закладу освіти за законами «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту». Особливості фінансової та кадрової децентралізації управління в умовах місцевих громадКлючові фокуси управлінського впливу керівника для підвищення якості освітнього процесу. Закон України «Про повну загальну середню освіту» про права та обов’язки керівника/заступника керівника закладу освіти і засновника. Механізми управління змінами та кадровим потенціалом в умовах академічної свободи вчителів. Децентралізація управління освітою та особливості фінансової автономії закладів освіти місцевих громад. Сутність та аспекти управління процесом підвищення якості освіти. Вплив лідерських якостей на якість освітнього процесу.

 

Тема 1.2. Освітня програма закладу освіти

Освітня програма як стратегічний та тактичний інструмент реалізації автономії закладу. Покроковий алгоритм розроблення освітньої програми ліцею на основі Типових освітніх програм МОН України. Конструювання інваріантного та варіативного складників, формування «профільного меню» предметів та інтегрованих курсів відповідно до запитів здобувачів освіти. Процедура схвалення освітньої програми педагогічною радою та її затвердження керівником. Внутрішньошкільний контроль за виконанням освітньої програми: критерії оцінювання виконання навчальних планів, моніторинг досягнення очікуваних результатів навчання учнями та ведення шкільної документації.

Орієнтовна структура Стратегії розвитку закладу освіти: концептуальні засади, виклики; місія, візія, мета, пріоритети розвитку, завдання на відповідний період; основні напрями і заходи з реалізації Стратегії; механізми реалізації; очікувані результати, моніторинг досягнення цілей і виконання завдань; можливі зовнішні та внутрішні ризики. Управлінські та особисті компетентності керівника необхідні для успішної реалізації Стратегії.

 

Тема 1.3 Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості. 

Концептуальні підходи до створення та розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти (ВСЗЯО) відповідно до рекомендацій Державної служби якості освіти (ДСЯО). Чотири ключові напрями оцінювання: освітнє середовище, система оцінювання учнів, педагогічна діяльність, управлінські процеси. Критерії, індикатори та методики комплексного самооцінювання закладу (анкетування, інтерв'ювання, спостереження, аналіз документів). Механізми коригування управлінської діяльності за результатами самооцінювання: розробка операційних планів реагування, усунення дефіцитів та оптимізація внутрішніх процесів.

 

Тема 1.4. Внутрішній моніторинг якості освіти. Етапи проведення та організаційні заходи.

Моніторинг якості освіти. Сутність, види, мета та завдання внутрішнього шкільного моніторингу, його відмінність від поточного контролю. Етапи організації моніторингового дослідження: підготовчий (визначення мети, об'єкта та розробка інструментарію), практичний (збір даних), аналітичний (обробка результатів та підготовка аналітичних записок) і прогностичний. Формування наказів, робочих груп та затвердження програм моніторингу. Використання результатів моніторингу для подолання освітніх втрат, прогнозування результатів ДПА/ЗНО (НМТ) та підвищення кваліфікації педагогів.

 

Тема 1.5. Академічна доброчесність та Етичний кодекс закладу

Правові засади академічної доброчесності в системі загальної середньої освіти (Стаття 42 Закону України «Про освіту»). Популяризація цінностей чесності, довіри та справедливості в освітньому середовищі. Методологія розроблення та впровадження Етичного кодексу закладу освіти. Види порушень академічної доброчесності: плагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання. Особливості використання ШІ-інструментів та політика доброчесності під час цифровізації процесів. Процедури виявлення порушень та встановлення академічної відповідальності для педагогічних працівників і здобувачів освіти.

 

МОДУЛЬ 2. ЛІДЕРСЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ

 

Тема 2.1 Лідерство як основа горизонтального управління. 

Лідерство та лідери: типи та види лідерства. Сучасна парадигма освітнього менеджменту: перехід від вертикальної командно-адміністративної ієрархії до горизонтальної взаємодії та мережевого управління. Поняття «розподіленого лідерства» та залучення педагогічного колективу до прийняття стратегічних рішень. Класифікація та порівняльний аналіз типів лідерства (трансформаційне, транзакційне, емоційне, адаптивне). 

Лідерство як система змін та виявлення прихованого потенціалу команди. Психологічні механізми формування авторитету керівника, техніки позитивного управлінського впливу, переконання та нематеріальної мотивації колективу. Інструменти створення атмосфери психологічної безпеки та організаційної довіри в ліцеї.

 

Тема 2.2 Роль відповідального лідерства в комунікації. 

Сутність етичного управління, прийняття рішень з урахуванням інтересів усіх учасників освітнього процесу (вчителів, учнів, батьків, громади) та готовність лідера відповідати за їхні наслідки. Побудова відкритого, прозорого та безбар'єрного інформаційного простору всередині ліцею; подолання комунікативних бар'єрів та упереджень у колективі. Особливості вербальної (усна, письмова, цифрова) та невербальної (міміка, жести, організація простору, мова тіла) комунікації проактивного директора; технології емпатійного (активного) слухання та проведення ефективних лідерських бесід. 

Використання інструментів коучингу, фасилітації та ненасильницького спілкування для нейтралізації суперечностей; профілактика емоційного вигорання в процесі інтенсивних комунікацій. Механізми вибудовування довіри та довгострокової взаємодії, створення спільних проєктів із внутрішніми та зовнішніми стейкхолдерами.

 

Тема 2.3 Тенденції розвитку позитивного іміджу закладу освіти. 

Імідж та бренд ЗЗСО та його керівника. Структура, складники та етапи формування позитивної репутації ліцею в умовах конкурентного освітнього середовища; критерії привабливості закладу для учнів, батьків та потенційних донорів. Інструменти дослідження ринку освітніх послуг та аналізу запитів споживачів; позиціонування унікальних переваг ліцею (наприклад, унікального профільного меню чи інноваційних HTHT-технологій); ведення публічних комунікацій, офіційного вебсайту та соціальних мереж як каналів формування іміджу.

 Візуальна ідентифікація закладу, створення та трансляція місії, візії і спільних цінностей навколо образу майбутнього ліцею. Правові та організаційні аспекти представлення інтересів закладу освіти в органах державної влади, місцевого самоврядування та громадських об'єднаннях; лобіювання інтересів ліцею для залучення інвестицій, покращення матеріально-технічної бази та кадрового потенціалу. Вибудовування дорожніх карт взаємодії з університетами, ІТ-сектором, бізнесом та міжнародними фондами для масштабування інновацій та успішного розвитку закладу.

 

Орієнтовний перелік практичних завдань

Тема 1.1. Розробити проєкт циклограми управлінської діяльності директора на рік щодо контролю за реалізацією вимог Державного стандарту. Скласти алгоритм-інструкцію для приймальної комісії закладу щодо зарахування учнів до профільних 10-х класів та моделювання лімітів наповнюваності. 

Тема 1.2. Проєктування «профільного меню» закладу освіти: розробка матриці вибору індивідуальних освітніх галузей та спецкурсів на основі попереднього опитування стейкголдерів. Розробити чек-лист для заступника директора з навчальної роботи щодо перевірки виконання інваріантної частини навчального плану наприкінці семестру. 

Тема 1.3 Аналіз готовності закладу до сертифікації та аудиту. Розробити інструментарій (анкету для батьків та гугл-форму для самооцінювання вчителів) за напрямом «Освітнє середовище закладу освіти». 

Тема 1.4. Спроєктувати алгоритм дій адміністрації закладу на випадок екстреної безпекової загрози або раптового переходу на дистанційне навчання (як елемент антикризового моніторингу). Розробити проєкт наказу про проведення внутрішнього моніторингу рівня навчальних досягнень учнів із предметів профільного циклу із зазначенням етапів та відповідальних осіб. 

Темa 1.5. Спроєктувати внутрішні етичні правила щодо використання штучного інтелекту вчителями та учнями під час освітнього процесу для забезпечення академічної доброчесності. Розробити пам'ятку-рекомендацію для учнів «Як уникнути плагіату та правильного оформлювати покликання у дослідницьких роботах». 

Тема 2.1 Розробити матрицю делегування поточних операційних завдань заступникам та керівникам методичних об'єднань для вивільнення часу на стратегічне управління. Побудувати профіль лідерських якостей керівника (самодіагностика) та скласти особистий план переходу від реактивного до проактивного стилю управління. 

Тема 2.2 Розробити сценарій та чек-лист для проведення індивідуальної лідерської бесіди з педагогом з метою розкриття його внутрішнього потенціалу. Моделювання кейсу вирішення конфліктної ситуації між молодим учителем та батьківським комітетом за допомогою техніки «виграш-виграш».

Тема 2.3 Розробити дорожню карту залучення місцевого бізнесу або міжнародних донорів до фінансування конкретного проєкту закладу (наприклад, створення STEM-лабораторії). Сформулювати унікальну ціннісну пропозицію (УЦП) ліцею та розробити контент-план інформаційної кампанії для залучення майбутніх старшокласників через соціальні мережі

Самостійна робота

Тема 1.1 Проведення порівняльного аналізу відповідності чинної освітньої програми закладу освіти інноваційним вимогам Державного стандарту профільної середньої освіти (визначення дефіцитів та точок росту).  Опрацювання нормативно-правових джерел (Законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту») в редакції 2026 року щодо нових вимог до формування мережі академічних ліцеїв. 

Тема 1.2. Складання орієнтовної структури одного обраного профілю навчання (наприклад, суспільно-гуманітарного або математично-ІТ) із визначенням базових предметів, профільних курсів та вибіркових спецкурсів для формування індивідуальної освітньої траєкторії учнів.

Тема 1.3 Вивчення локальних нормативно-правових актів закладу освіти (Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти) Опрацювання методичних матеріалів ДСЯО («Абетка для директора») та підготовка аналітичних тез щодо залучення колегіальних органів (педради, батьківського та учнівського самоврядування) до процесу самооцінювання закладу. 

Тема 1.4. Розгляд короткострокових та довгострокових професійних цілей педагогів закладу; розробка шаблону індивідуальної карти професійного розвитку вчителя з інструментами моніторингу його цифрових навичок та STEAM-технологій. Ознайомлення з міжнародними аналітичними звітами (зокрема ОЕСР PISA) щодо успішних моделей організації старшої профільної школи та підготовка реферативного огляду «Кращі практики для українських ліцеїв». 

Тема 1.5. Створення візуальної схеми або інфографіки для педагогічного колективу «Баланс технологій та емпатії на уроці», що демонструє правила етичного використання ШІ та цифрових інструментів у синергії з принципами академічної доброчесності. Підготовка проєкту Положення про комісію з питань академічної доброчесності закладу освіти та алгоритму розгляду випадків виявлення плагіату чи фальсифікацій. 

Тема 2.1 Аналіз праці В. Пекаря «Різнобарвний менеджмент» або аналогічних досліджень зі спіральної динаміки; підготовка тез до виступу на педраді «Як змінити культуру закладу для підтримки профільної реформи». Створення переліку конкретних лідерських дій або інноваційних практик, які допоможуть колективу перейти від культури жорсткого контролю (синій рівень) до культури взаємодії та синергії (зелений рівень). 

Тема 2.2 Опрацювання сучасних публікацій та кейсів провідних освітніх хабів щодо емоційного інтелекту керівника; складання індивідуальної карти власних лідерських компетентностей. Розробка пам'ятки для адміністрації закладу освіти «Правила цифрового етикету та антикризових комунікацій у батьківських і вчительських чатах». 

Тема 2.3 Складання проєкту структури (паспорта) Стратегії розвитку власного закладу освіти на середньострокову перспективу з визначенням етапів моніторингу її виконання та індикаторів ефективності (KPI). Опис 2–3 ключових особливостей організації профільного навчання та побудови іміджу старшої школи в обраній зарубіжній країні, які можуть бути адаптовані до реалій української системи освіти. 

Впровадження програми передбачає досягнення слухачами таких результатів навчання:

Слухач знає:

• нормативно-правове забезпечення та вимоги Державного стандарту базової середньої освіти, а також моделі фінансування та формування мережі закладівбазової середньої освіти;
• сутність мислення керівника в нових умовах, специфіку безпекового менеджменту та управління закладом у воєнний і повоєнний час;
• ключові складові моделі трансформаційного лідерства;
• методологію стратегічного планування (SWOT, PEST-аналіз) та сучасні підходи до цілепокладання (SMART, OKR);
• можливості штучного інтелекту в управлінні освітою.

Слухач уміє:

• проводити комплексний SWOT-аналіз закладу освіти, формулювати його місію, візію, цінності та виводити вимірювані показники ефективності (KPI);
• розробляти плани дій, безпекові алгоритми та антикризові стратегії реагування на надзвичайні ситуації;
• застосовувати ШІ-інструменти для автоматизації рутинних процесів, а також інтегрувати практики подолання освітніх втрат і психосоціальної підтримки;
• будувати карти стейкголдерів і дорожні карти взаємодії з бізнесом, владою та ІТ-сектором;
• застосовувати базові інструменти коучингу, фасилітації та проєктного менеджменту (Inquiry-Based Learning) для нейтралізації конфліктів у колективі.

Слухач володіє навичками:

• самодіагностики управлінського профілю та проєктування індивідуальної траєкторії розвитку власних лідерських компетентностей; 
• приймати рішення на основі результатів самоаналізу, саморефлексії, контролю і оцінювання ефективності управлінської діяльності;
• розробляти положення про внутрішню систему, застосовувати заходи доброчесності;
• розроблення інструктивно-методичних матеріалів та алгоритмів щодо гармонійного поєднання цифровізації з технологіями емпатії й підтримки людей.

Реалізація програми базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду керівників (директорів та їх заступників) закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття базової середньої освіти та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів. Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період. 

Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період з 14.30

Програма підвищення кваліфікації «Стратегічний менеджмент та адаптивне лідерство» надає керівникам закладів освіти широкий спектр академічних та професійних можливостей, спрямованих на трансформацію їхньої діяльності від звичайного адміністрування до проактивного лідерства.

Академічні можливості

Цей блок охоплює розвиток теоретичної бази та отримання офіційного визнання результатів навчання:

• Отримання кредитів ЄКТС: За результатами навчання слухачі отримують 1 кредит ЄКТС (30 академічних годин), що підтверджується офіційним свідоцтвом, оформленим згідно з вимогами Постанови КМУ № 800.
• Опанування сучасних управлінських методологій: Керівники вивчають інструменти стратегічного планування (SWOT, PEST-аналіз), сучасні підходи до цілепокладання (SMART, OKR) та методики проєктного менеджменту.
• Цифрова грамотність та ШІ: Програма пропонує вивчення можливостей штучного інтелекту в управлінні освітою, автоматизації рутинних процесів та правил етичного використання цифрових інструментів.
• Науково-методична підготовка: Слухачі вчаться розробляти положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, етичні кодекси та інструктивно-методичні матеріали для своїх закладів.

Професійні можливості

Ці можливості спрямовані на практичне вдосконалення управлінської діяльності та розвиток закладу:

• Проєктування індивідуального розвитку: Керівник отримує інструменти для самодіагностики управлінського профілю та розробляє особистий план переходу до проактивного стилю управління.
• Інституційна автономія: Програма готує керівника до ефективної реалізації академічної, фінансової та кадрової автономії закладу, що передбачено новими законами про освіту.
• Стратегічне моделювання: Ключовою можливістю є розробка та захист Паспорта Стратегії розвитку ліцею, який стає дорожньою картою для реального впровадження змін у закладі.
• Мережеве партнерство: Керівники вчаться будувати карти стейкголдерів та розробляти дорожні карти взаємодії з бізнесом, ІТ-сектором, владою та міжнародними фондами для залучення інвестицій та масштабування інновацій.
• Розвиток «м’яких навичок» (soft skills): Опанування інструментів коучингу, фасилітації та емпатійного слухання для нейтралізації конфліктів та мотивації колективу.
• Брендинг закладу: Можливість розробити унікальну ціннісну пропозицію (УЦП) ліцею та стратегію формування його позитивного іміджу в конкурентному середовищі.

Програма безпосередньо сприяє вдосконаленню професійних компетентностей, визначених державним стандартом, зокрема нормативно-правової, лідерської та здатності до навчання впродовж життя