СТАРША ПРОФІЛЬНА ШКОЛА: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Підтримка та супровід педагога реалізуються через кілька основних аспектів, закладених у методику та структуру навчання:

• Менторство та фасилітація: Розробниця програми, Антоніна Девіцька, зазначена як фасилітаторка та менторка у сфері професійного розвитку освітян. Це передбачає не просто передачу знань, а супровід процесу навчання, де викладач виступає в ролі фасилітатора, допомагаючи педагогам опанувати нові інструменти.
• Професійна взаємодія (тріади): Під час розроблення навчальних програм передбачена робота у професійних тріадах (групах по 3 особи). Це створює середовище для взаємопідтримки, де колеги захищають власні проєкти та обґрунтовують вибір тем перед однодумцями, що стимулює обмін досвідом.
• Методична самопідтримка: Програма навчає педагогів створювати інструменти для подальшої самостійної роботи, такі як «методична записка для самого себе» для фіксації якісних відмінностей у вимогах до рівнів навчання, а також Prompt Guide — інструкції для роботи зі штучним інтелектом у майбутній практиці.
• Індивідуальна підтримка у разі труднощів: Передбачено механізм доопрацювання: якщо слухач отримує за підсумками оцінювання нижче 21 балу (що є прохідним порогом), програмою визначено необхідність додаткового опрацювання та повторного виконання завдань, що є формою супроводу до досягнення результату.
• Психосоціальний аспект: Програма акцентує увагу на психосоціальній підтримці як фундаменті для подолання когнітивних бар’єрів та впровадженні травма-інформованого підходу, що допомагає вчителю створювати емоційно безпечне середовище не лише для учнів, а й для власної професійної стійкості.
• Практичний інструментарій для роботи: Педагоги отримують готовий пакет матеріалів (наприклад, для уроку-рольової гри «Міжнародне працевлаштування» або технологічні картки CLIL), які вони можуть безпосередньо використовувати у своїй подальшій діяльності.

Таким чином, супровід за програмою зміщується від суто теоретичного викладу до практичного наставництва, колективної розробки освітніх продуктів та надання інструментів для самостійного професійного зростання.

МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ  РЕФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ

 

Тема 1.1. Державний стандарт профільної середньої освіти: архітектура та ціннісні орієнтири 

Аналіз Постанови КМУ від 25.07.2024 р. № 851. Концептуальний зсув від "знаннєвого" до "компетентнісного" підходу в старшій школі. Мета профільної освіти: розвиток особистості через утвердження української національної та громадянської ідентичності, формування життєвої стійкості. Зміст і структура Державного стандарту профільної середньої освіти. Огляд 11 ключових компетентностей: від вільного володіння державною мовою до підприємливості та фінансової грамотності. Характеристика 11 наскрізних умінь, таких як критичне та системне мислення, здатність співпрацювати, конструктивно керувати емоціями. Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів профільної середньої освіти. Філософські підвалини профільної школи: повага до особистості, академічна доброчесність, безбар'єрність.

 

Тема 1.2. Типова освітня програма для академічних ліцеїв.

Аналіз Наказу МОН № 1452. Зміст та структура Типової освітньої програми (ТОП) для 10–12 класів. Поняття "кластерів" профілізації. Мовно-літературний кластер: інтеграція української мови, літератури та іноземних мов. 

Вимоги до організації освітнього процесу в академічних ліцеях. Роль педагогічної ради у формуванні профілів на основі запитів батьків та учнів. Створення змінних груп для поглибленого вивчення іноземної мови.

Типовий навчальний план. Розгляд Додатка 23 до Стандарту. Структура навчального навантаження для 10, 11 та 12 класів. Поняття обов'язкових освітніх компонентів (спільних для всіх профілів) та вибірково-обов'язкових компонентів (профільних). Можливості перерозподілу годин між галузями в межах академічної автономії закладу. Особливості базового плану для спеціальних закладів та класів з навчанням мовами корінних народів. Механізм формування індивідуальної освітньої траєкторії учня через вибір навчальних предметів та рівнів їх складності.

 

МОДУЛЬ 2. МОДЕЛЮВАННЯ ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ В АКАДЕМІЧНОМУ ЛІЦЕЇ

 

Тема 2.1. Модельні навчальні програми: іноземна мова -від основного до поглибленого рівня 

Модельні навчальні програми та їх складники. Огляд актуального переліку модельних навчальних програм (МНП) з іноземної мовиу 10–12 класах, рекомендованих МОН для профільної школи (з 2027 року); диференціація змісту навчання між загальноосвітнім (основним) та профільним/поглибленим рівнями з урахуванням майбутньої професійної траєкторії учнів. Класифікація програм за рівнями: основний (базовий) та поглиблений. Опрацювання програм інтегрованих курсів та вибіркових модулів. Розуміння індексів обов'язкових результатів навчання для кожного року (10, 11, 12 МОВ) МНП як інструмент академічної свободи вчителя: правовий статус модельних програм, їх відмінність від навчальних програм закладу освіти.

 

Тема 2.2.Технологія розроблення навчальної програми з іноземної мови на основі модельних, затвердження упровадже оння 

Алгоритм трансформації модельної програми в робочу навчальну програму вчителя. Вимоги до структури програми: пояснювальна записка, очікувані результати, змістові лінії, інструментарій оцінювання. Освітній дизайн навчальної програми. Методика відбору навчального матеріалу (текстів, мовних явищ) з урахуванням профілю ліцею. Можливість внесення змін до змісту (до 30%) за умови збереження відповідності результатам Стандарту. Календарно-тематичне планування як інструмент реалізації програми.   

 

Тема 2.3. Адаптація змісту під освітні потреби та специфіку ліцею

 Стратегії диференціації навчання. Створення навчальних програм не на основі модельних (авторські програми), порядок їх затвердження та верифікації. Трансформація змістових ліній профільної школи: основний рівень: підтримка та розвиток загальномовної комунікативної компетентності, адаптація до соціально-побутових та загальнокультурних сфер спілкування. Поглиблений/Профільний рівень: мова як інструмент навчання та дослідження. Опанування академічного письма (есе, тези, реферати), критичного аналізу іншомовних медіаджерел, дебатування та публічних виступів. Використання мовного інвентаря: лексика офіційно-ділового, наукового та професійних стилів; рецепція та продукція складних синтаксичних конструкцій старшокласниками. Дизайн освітнього середовища: як зміст програми впливає на організацію простору в ліцеї. Врахування міжпредметних зв'язків: мова як інструмент вивчення інших дисциплін. Врахування вікових особливостей учнів 15–18 років при доборі літературних творів.

 

МОДУЛЬ 3. ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ  ОСНОВНОГО ТА ПОГЛИБЛЕНИХ РІВНІВ У СТАРШІЙ ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ

 

Тема 3.1. Інноваційні технології викладання іноземної мови та літератури на основному та поглиблених рівнях 

Викладання іноземної мови на основному та поглибленому рівнях. Учитель як фасилітатор. 

Методики розвитку критичного читання: технологія «шести капелюхів», дискусійні клуби, дебати. Використання сторітелінгу як методу розвитку зв’язного мовлення та креативності. Методика CLIL (Content and Language Integrated Learning): проєктування уроків, де мова є інструментом вивчення профільних предметів. Технологія створення «двомовних модулів» (наприклад, Global Politics, Environmental Science або Media Studies іноземною мовою). Кейс-метод (Case Study) та технологія «Веб-квест»: вирішення реальних бізнесових, соціальних чи наукових завдань. 

Конструювання професійних симуляцій (наприклад, «Міжнародний саміт», «Захист стартап-проєкту перед інвесторами»). Flipped Classroom («Перевернутий клас»): оптимізація аудиторного часу в старшій школі. Перенесення лекційно-граматичного матеріалу на самостійне опрацювання через цифрові платформи, використання уроку виключно для дебатів, дискусій та колаборації. Технологія CLIL (Content and Language Integrated Learning). Проєктне моделювання уроків, де іноземна мова є інструментом вивчення модулів інших дисциплін (наприклад, «Глобальна економіка», «Цифрові права людини», «Основи біотехнологій»). Баланс між вивченням контенту предмету (Content) та засвоєнням мовних одиниць (Language).

Впровадження Кейс-методу (Case Study) та бізнес-симуляції: з метою аналізу і вирішення складних реальних життєвих або професійних ситуацій (cases) іноземною мовою. Організація дебатів за стандартами Карла Поппера, симуляцій міжнародних конференцій чи судових засідань.

Методика технології «Перевернутий клас» (Flipped Classroom): перенесення пасивного вивчення теорії, лексики та граматичних правил на індивідуальну роботу учня вдома за допомогою LMS-платформ (Google Classroom, Moodle). Використання аудиторного часу виключно для активної комунікації, мовного аналізу та взаємодії.

 

Тема 3.2.Використання цифрових інструментів та ШІ на уроках іноземної мови в старшій профільній школі 

Екосистема цифрових інструментів для вчителя НУШ. Створення та адаптація цифрових навчальних матеріалів для старшої профільної школи. 

Штучний інтелект (AI) як освітній асистент: використання ШІ для миттєвого створення диференційованих текстів під різні профілі (наприклад, адаптація одного тексту для STEM-профілю та економічного профілю), складання словників (glossaries), генерації автентичних діалогів та вправ, для створення персоналізованих мовних тренажерів, генерації ідей для есе, автоматизації зворотного зв'язку та розвитку навичок промпт-інжинірингу (проєктування запитів) іноземною мовою як сучасної цифрової компетентності. Практичне використання штучного інтелекту як персоналізованого мовного тренажера та спаринг-партнера для розмовного практикуму (чат-боти, голосові помічники).

Використання автентичних цифрових контентів: технології роботи з подкастами, лекціями TED-Talks, іншомовними відеоблогами та онлайн-курсами (Coursera, edX) для розвитку навичок аудіювання високого рівня та критичного аналізу інформації.

Сервіси для створення контенту: Mentimeter, Flip (відеорефлексія) для збору миттєвого відгуку в кінці уроку та організації взаємооцінювання (peer-assessment). Canva для візуалізації історій, подій, Genially для інтерактивних плакатів. Платформи для зворотного зв’язку та опитування: створення розумних тестів та вікторин за допомогою інструментів Kahoot, Quizizz, Google Forms, а також використання ШІ для швидкого створення критеріїв оцінювання (rubrics). Kahoot!, Quizizz, Mentimeter. Роль штучного інтелекту в освіті: генеративні моделі (ChatGPT, Claude) як асистенти в підготовці планів уроків та генерації вправ. Спеціалізовані AI-інструменти: Magic School для створення диференційованих завдань, Grammarly для редагування текстів. Електронне портфоліо учня як засіб фіксації індивідуального прогресу.

Особливості цифрового мовного портфоліо (E-Portfolio): створення учнями персональних сайтів або сторінок (наприклад, на Google Sites або Notion) для демонстрації своїх мовних досягнень, проєктів, відеопрезентацій та письмових робіт.

Формувальне оцінювання в цифровому просторі: використання інтерактивних інструментів для автоматизації фідбеку, створення цифрових мовних портфоліо старшокласників та сервісів для взаємного рецензування (peer-review) письмових робіт.

Формування медіаграмотності через аналіз рекламних текстів, постів у соцмережах та пропагандистських наративів. Проєктна діяльність: створення подкастів, буктрейлерів, екскурсійний гідів.

Етичний кодекс та академічна доброчесність: методи боротьби з плагіатом, розпізнавання згенерованого тексту та формування в учнів культури відповідального і чесного використання штучного інтелекту.

 

Тема 3.3. Кар’єрне консультування та профорієнтація на уроках іноземної мови 

Концепція сучасної профорієнтації в НУШ. Іноземна мова перестає бути просто шкільним предметом і перетворюється на головний інструмент побудови майбутньої кар'єри та інтеграції у світовий професійний простір. Інтеграція елементів профорієнтації у мовні модулі. Як допомогти учневі дослідити ринок праці та перспективні професії майбутнього (STEM, Green Careers, Digital Economy) засобами іноземної мови.

Концепція Soft Skills (М'які навички) у професійному вимірі: розвиток навичок комунікації, тайм-менеджменту, емоційного інтелекту та лідерства через іншомовні рольові ігри та дискусії.

Взаємозв'язок вивчення іноземної лексики й граматики з реальними етапами працевлаштування, профорієнтації та самопрезентації учнів. Навчання прикладним навичкам: написання резюме (CV), супровідних листів, мотиваційних есе для вступу. Робота з текстами різних професійних сфер. Аналіз освітніх можливостей: ознайомлення учнів із міжнародними програмами обміну (наприклад, Erasmus+), вимогами до вступу в іноземні ЗВО, грантами та стипендіями. Знайомство з кар’єрними траєкторіями у сфері медіа, PR, видавничої справи, перекладу та копірайтингу. Використання літературних персонажів як кейсів для аналізу життєвих стратегій та кар’єрного вибору. 

Побудова індивідуальних освітніх траєкторій учнів.

 

МОДУЛЬ 4. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ НА РІВНІ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 

Тема 4.1. Критерії та інструментарій оцінювання іноземної мови  за групами результатів у старшій профільній школі 

Види оцінювання. Оцінювання на основі Стандарту за 12-бальною шкалою. Характеристика чотирьох груп результатів навчання в іншомовній освіті: ГР 1. Сприймання на слух (аудіювання): критерії оцінювання розуміння деталей, основної думки та прихованого змісту автентичних текстів. ГР 2. Сприймання письмових текстів (читання): інструменти перевірки ознайомлювального, вивчаючого та вибіркового читання за професійним чи академічним спрямуванням. ГР 3. Усна взаємодія та висловлювання (говоріння): критерії оцінювання монологу, дискусій, дебатів, презентацій та захисту проєктів. ГР 4. Письмова взаємодія та висловлювання (письмо): оцінювання есе, тез, офіційних листів, звітів та резюме (CV).

Розробка критеріїв для кожного рівня досягнень (початковий, середній, достатній, високий). Специфіка оцінювання на поглибленому рівні (індекси з літерою П). Технології формувального оцінювання: рубрики, чек-листи, самооцінювання та взаємооцінювання. Оцінювання проєктної та дослідницької діяльності старшокласників.

 

Тема 4.2. Методика діагностування та компенсації навчальних розривів Поняття освітніх втрат (втрата доступу до навчання) та освітніх розривів (різниця між очікуваними та реальними знаннями). Інструменти вхідного та поточного діагностування: цифрові тести, спостереження, аналіз учнівських робіт. Побудова індивідуальних траєкторій надолуження знань. Адаптація змісту програми: концентрація на ключових темах, інтеграція матеріалу, використання міжпредметних зв’язків. Психосоціальна підтримка як фундамент для подолання когнітивних бар’єрів. Травма-інформований підхід в освіті: створення емоційно безпечного середовища на уроках іноземної мови.

 

Орієнтовний перелік практичних завдань

Для успішного завершення курсу слухачі виконують комплекс завдань, що моделюють реальну професійну діяльність у профільному ліцеї:

Тема 2.1. Модельні навчальні програми: іноземна мова – від основного до поглибленого рівня

Зіставити дескриптори рівнів B1+ та B2/C1 в обраній Модельній навчальній програмі. Сформулювати чітку методичну записку для самого себе: «Які 3 ключові якісні відмінності існують між вимогами до монологічного висловлювання учня на стандартному та поглибленому рівнях профільної школи».

Тема 2.2. Технологія розроблення навчальної програми з іноземної мови на основі модельних, затвердження, упровадження

1. Проєктне конструювання програми. Робота у професійних тріадах (групах по 3 особи). Складання проєкту титульної сторінки, пояснювальної записки та фрагмента тематичного планування (на 1 семестровий модуль) власної навчальної програми ліцею. Захищають логіку розподілу годин та обґрунтовують вибір тем перед колегами.

2. Моделювання профільного спецкурсу: створення концептуальної карти (Short Syllabus) варіативного модуля або короткого спецкурсу під специфіку конкретного ліцею (наприклад, «Англійська для IT-ліцею», «Німецька для бізнес-профілю» або «Міжнародні відносини та дипломатична переписка»). Вказавши мету, 3-4 лексичні теми та кінцевий продукт модуля.

Тема 3.1. Інноваційні технології викладання іноземної мови на основному та поглиблених рівнях

Методична лабораторія «CLIL та Сase Study» Учасники розробляють повну технологічну картку уроку за технологією CLIL (інтегроване вивчення предмету та мови) або метод кейсів (Case Study). Створюють реальний життєвий кейс (наприклад, криза іноземного стартапу або екологічна дилема), прописують рольові інструкції для учнів 11 класу та мовну опору (Scaffolding), що допоможе ліцеїстам провести дебати або презентувати рішення.

Тема 3.2. Використання цифрових інструментів та ШІ на уроках іноземної мови в старшій профільній школі

AI-Воркшоп «Промпт-дизайн для вчителя та учня». Практична робота з генеративним ШІ (ChatGPT/Gemini). Вчителі прописують промпт для генерації тексту під конкретний профіль ліцею (наприклад, текст про альтернативну енергетику для інженерного профілю рівня B2). Складають  інструкцію для учнів (Prompt Guide), як використовувати чат-бот як персонального мовного тренера для відпрацювання аргументації, не порушуючи академічну доброчесність.

Тема 3.3. Кар’єрне консультування та профорієнтація на уроках іноземної мови

Симулятивний інтенсив «HR-майданчик» Педагоги розробляють пакет матеріалів для уроку-рольової гри «Міжнародне працевлаштування». Моделюють завдання типу GRASPS, де ліцеїсти створюють CV, супровідний лист (Cover Letter) під обрану професію майбутнього та проходять бліц-інтерв'ю за зімітованими ситуаціями.

Тема 4.1. Критерії та інструментарій оцінювання за групами результатів з іноземної мови у старшій профільній школі

Створення аналітичної матриці (рубрики) для оцінювання усної презентації або академічного есе ліцеїста 12 класу. Критерії оцінки диференціюють за чотирма групами результатів (сприймання, взаємодія, продукування, інструменти мови).

4.2. Методика діагностування та компенсації навчальних розривів

Проєктування траєкторії подолання розривів: на основі запропонованого викладачем зразка результатів діагностичного тестування умовного 10 класу, виявлення типових навчальних розривів. Розроблення алгоритму дій учителя: план експрес-компенсації (микронавчання, гнучкі індивідуальні завдання) без гальмування проходження основної програми.

 

Завдання для самостійної роботи

Самостійна робота (8 годин) передбачає поглиблене вивчення нормативних документів та опрацювання додаткової літератури.

Опрацювання тексту Державного стандарту профільної середньої освіти (мовна галузь) та створення ментальної карти або схеми «Наскрізні вміння громадянина ХХІ століття через призму уроку іноземної мови». Вчитель порівнює, які цінності Стандарту (наприклад, громадянська відповідальність чи підприємливість) інтегруються в мовні теми для 10–12 класів.

На основі Типової освітньої програми проаналізувати розподіл годин на вивчення іноземної мови в ліцеях різних профілів. Скласти порівняльну таблицю та написати короткий висновок (до 0.5 сторінки): «Як зміна кількості годин (основний рівень vs поглиблений) впливає на вибір кінцевих очікуваних результатів навчання».

Розробити цифровий або паперовий лист рефлексії (Self-Assessment Checklist) для учня старшої школи за результатами вивчення великої теми, спрямований на розвиток його метакогнітивних навичок («як я вчуся» та «над чим треба попрацювати»).

Створення 3 рівневих асинхронних завдань для самостійної ліквідації прогалин у навичках академічного письма (наприклад, правильне використання лінкерів або структурування параграфа).

Перегляд вебінарів МОН щодо впровадження пілотних проєктів у 10-х класах.

Підготовка рефлексивного есе на тему: «Вчитель іноземної мови у профільній школі: фасилітатор, лінгвіст чи кар’єрний радник?».

 

За результатами навчання педагоги оволодіють знаннями та розвинуть уміння щодо:

• організації освітнього процесу в старшій школі відповідно до нормативно-правових засад Державного стандарту профільної середньої освіти;
• розробляти календарно-тематичне планування для 10–12 класів, адаптуючи модельні програми до потреб конкретного профілю (наприклад, поглиблене вивчення мови для гуманітаріїв);
• використовувати техніки сторітелінгу, гейміфікації та проєктного навчання для підвищення мотивації старшокласників;
• застосовувати цифрові платформи (Canva, Magic School, ChatGPT, Padlet) для візуалізації літературних концептів та створення мовних вправ;
• будувати освітній процес на засадах профорієнтації, допомагаючи учням усвідомити роль іноземної мови у майбутній кар’єрі;
• здійснювати критеріальне оцінювання за 12-бальною шкалою, враховуючи вимоги до основного та поглибленого рівнів (індекс П);
• проєктувати плани подолання освітніх втрат на основі результатів діагностування знань.

Реалізація програми базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду вчителів та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів. Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період. 

 

Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період з 14.30

 

Програма підвищення кваліфікації відкриває для педагога широкий спектр академічних та професійних можливостей, спрямованих на його адаптацію до вимог старшої профільної школи (10–12 класи).

Академічні можливості

• Офіційне визнання результатів: Після успішного завершення курсу (прохідний поріг — 70% балів) педагог отримує свідоцтво про підвищення кваліфікації обсягом 30 академічних годин (1 кредит ЄКТС).
• Опанування нормативної бази: Вчителі отримують глибоке розуміння архітектури Державного стандарту профільної середньої освіти та Типової освітньої програми для академічних ліцеїв.
• Розвиток професійних компетентностей: Програма офіційно вдосконалює предметно-методичну (А2), інформаційно-цифрову (А3), організаційну (Г2) та оцінювально-аналітичну (Г3) компетентності.

Професійні можливості та навички

• Проєктування освітнього контенту: Педагог навчається трансформувати модельні навчальні програми у робочі плани, а також створювати авторські спецкурси (наприклад, «Англійська для IT-ліцею» чи «Німецька для бізнес-профілю»).
• Опанування інноваційних методик: Програма дає інструментарій для впровадження:
  • CLIL (Content and Language Integrated Learning): використання мови для вивчення інших предметів (економіка, IT, екологія).
  • Flipped Classroom («Перевернутий клас»): оптимізація аудиторного часу для дискусій та колаборації.
  • Кейс-методів та симуляцій: моделювання реальних життєвих і кар'єрних ситуацій (наприклад, «Міжнародний саміт»).
• Цифрова трансформація та ШІ: Педагоги отримують навички роботи з генеративним штучним інтелектом (ChatGPT, Magic School) для створення диференційованих текстів, вправ та автоматизації зворотного зв’язку.
• Роль кар’єрного радника: Вчитель опановує методику інтеграції профорієнтації в уроки, навчаючи учнів писати резюме (CV), супровідні листи та проходити інтерв’ю іноземною мовою.
• Експертність в оцінюванні: Можливість оволодіти критеріями оцінювання за чотирма групами результатів (аудіювання, читання, говоріння, письмо) на поглибленому рівні (індекс П) та інструментами формувального оцінювання.
• Діагностика та компенсація: Здатність ідентифікувати освітні втрати та проєктувати індивідуальні траєкторії для їх подолання.

Програма трансформує роль учителя з простого транслятора знань у фасилітатора, ментора та дизайнера освітнього середовища, що значно підвищує його професійний статус в умовах НУШ.