ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ Й ІНФОМЕДІЙНА ГРАМОТНІСТЬ УЧИТЕЛЯ: КОНСТРУЮВАННЯ СУЧАСНОГО ЕФЕКТИВНОГО ТА БЕЗПЕЧНОГО УРОКУ

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ

Структура та зміст курсу підвищення кваліфікації, його мета, завдання, очікувані результати та особливості організації освітнього процесу. Види навчальної діяльності, форми поточного та підсумкового контролю. Правила комунікації, терміни виконання завдань. Налаштування облікових записів слухачів, під’єднання до Google Classroom.

 

МОДУЛЬ 1. ЦИФРОВІ ОСВІТНІ РЕСУРСИ, СЕРВІСИ ТА ПЛАТФОРМИ

Тема 1.1 Добір, створення, використання, та модифікація електронних (цифрових) освітніх ресурсів

Поняття електронного (цифрового) освітнього ресурсу. Педагогічна доцільність використання цифрового контенту на уроці. Інтерактивні дошки як інструмент спільної роботи, візуалізації навчального матеріалу та організації взаємодії здобувачів освіти. Цифрові сервіси для створення, редагування й адаптації навчальних матеріалів. Створення сайту з освітньою метою. Використання створених цифрових ресурсів для підтримки різних форм навчання.

 

Тема 1.2. Використання сервісів генеративного штучного інтелекту в професійній діяльності сучасного вчителя

Генеративний штучний інтелект та його можливості в освітній діяльності. Перспективи та загрози використання штучного інтелекту у освітньому процесі. Принципи формулювання якісних запитів до систем ШІ. Створення методичних та дидактичних текстових матеріалів засобами генеративного ШІ. Генерування зображень, ілюстрацій, презентацій, відео, аудіо та інших медіаоб’єктів для використання в освітньому процесі. Перевірка достовірності, редагування та педагогічна адаптація ШІ-згенерованого контенту. Відповідальне, безпечне та етичне використання ШІ в професійній діяльності вчителя.

 

Тема 1.3. Гейміфікація та формувальне оцінювання засобами цифрових інструментів

Гейміфікація в освітньому процесі. Дидактичні можливості ігрових механік для активізації пізнавальної діяльності учнів. Цифрові інструменти для створення інтерактивних вправ, опитувань, вікторин і навчальних ігор. Реалізація формувального оцінювання засобами цифрових інструментів, організація швидкого зворотного зв’язку, самооцінювання та рефлексії учнів. Створення інтерактивної гри або вправи з використанням цифрових сервісів. Використання генеративного ШІ для розроблення сценарію гри та її програмна реалізація.

 

МОДУЛЬ 2. НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ З ВИКОРИСТАННЯМ

ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Тема 2.1 Академічна доброчесність. Відповідальне та етичне використання цифрових технологій та систем ШІ в освітньому процесі

Організація освітнього процесу з дотриманням академічної доброчесності в цифровому освітньому середовищі. Правила відповідального використання цифрових джерел, відкритих освітніх ресурсів і матеріалів, створених за допомогою ШІ. Авторське право, цитування, покликання на джерела та використання відкритих ліцензій. Етичні засади застосування цифрових технологій і систем штучного інтелекту в освітньому процесі. Прозорість використання ШІ під час підготовки навчальних матеріалів. Ризики плагіату, фабрикації, фальсифікації та некритичного використання згенерованого контенту. Формування доброчесної цифрової поведінки здобувачів освіти.

 

Тема 2.2 Формування інформаційної та медіаграмотності здобувачів освіти, як засіб розвитку критичного мислення.

Поняття інформаційної та медіаграмотності здобувачів освіти. Медіаграмотність як засіб розвитку критичного мислення. Аналіз медіаповідомлень: автор, мета, аудиторія, контекст, канали поширення, способи впливу. Розуміння реакції аудиторії на медіаконтент. Розрізнення фактів, суджень, оцінок і припущень. Виявлення дезінформації, фейків, маніпуляцій, пропаганди, прихованої реклами, «джинси», клікбейту, стереотипів і мови ворожнечі. Аналіз ШІ-згенерованого контенту та дипфейків. Розроблення навчальних завдань для формування медіаграмотності на уроках різних предметів.

 

Тема 2.3 Мистецтво спілкування в сучасному медіасередовищі: формування нового покоління без дискримінаційних упереджень та стереотипів.

 

Мова спілкування у соцмережах як інструмент формування світогляду нового медіаграмотного покоління, вільного від стереотипів. Сучасний медіапростір: приховані сенси, гендерні стереотипи, мова ворожнечі та дискримінаційні маркери. Навчальне заняття передбачає надання допомогти педагогам в освоєнні основ інклюзивної комунікації та розпізнаванні прихованих упереджень в інформаційному потоці.

Інструменти толерантної комунікації: правила використання коректної термінології та фемінітивів як елемента сучасного мовного іміджу вчителя. Сліпі зони мовлення: які звичні фрази, метафори, жарти можуть містити приховану дискримінацію (ейджизм, сексизм, лукізм) і як їх екологічно замінити. Анатомія медіастереотипів: як розпізнати маніпулятивний контент у соціальних мережах, що пропагує упередження, та як навчити учнів критично його оцінювати. Культура толерантності в цифровому класі: як створити безпечне безбар’єрне онлайнове середовище з повагою до гідності кожної людини, та як коректно реагувати на прояви кібербулінгу чи дискримінації серед учнів.

Контрольний захід– 1 год

(тестування за змістом Програми курсу)

 

Орієнтовний перелік практичних завдань

Практичні завдання для виконання у процесі освітньої діяльності за Програмою курсу (онлайн, синхронно, у реальному часі):

1. Створення навчальних завдань з використанням електронних (цифрових) освітніх ресурсів (WordWall, LearningApps, Quizziz, Quizlet тощо).
2. Створення та редагування вебсайта навчального призначення на основі сервіса Google Сайт.
3. Підготовка текстових навчальних матеріалів (консекти уроків, практичних завдань, тестів, завдань для провеедення квестів тощо) засобами генеративного штучного інтелекту.
4. Візуалізація освітнього контенту засобами засобами генеративного штучного інтелекту.
5. Використання засобів генеративного інтелекту в процесі аналізу даних, створення інфографіки та навчальних презентацій.
6. Підготовка гейміфікованих сйенаріїв та створення навчальних ігор засобами генеративного штучного інтелекту.
7. Аналіз практичних кейсів для формування навичок медіаграмотної поведінки.
8. Підвищення мовної компетентності засобами цифрової комунікації.

. За результатами навчання слухачі курсу підвищення кваліфікації оволодіють знаннями та набудуть (удосконалять) уміння й навички:

очікувані результати навчання за Програмою деталізуються через набуття слухачами цифрової компетентності, що охоплює: 

знання: ключові поняття цифровізації освіти, засади цифрової компетентності педагогічного працівника, нормативно-правові та етичні аспекти використання цифрових технологій, можливості й обмеження цифрових інструментів і штучного інтелекту, принципи організації цифрового освітнього середовища;

 уміння: добір і застосування цифрових інструментів та ресурсів у професійній діяльності, проєктування освітнього процесу із використанням цифрових технологій, створення та модифікація електронних освітніх ресурсів, використання інструментів штучного інтелекту, організація формувального оцінювання засобами цифрових інструментів, формування цифрових компетентностей здобувачів освіти, розширення їхніх можливостей навчання; 

цінності та ставлення: усвідомлення значущості формування і розвитку цифрової компетентності, відповідальне й етичне використання цифрових технологій, дотримання принципів академічної доброчесності, готовність до безперервного професійного розвитку, відкритість до інновацій та орієнтація на безпечне й інклюзивне освітнє середовище.