ПРОГРАМА підвищення кваліфікації педагогічних працівників «Реалізація сучасних підходів до навчання в Новій українській школі: візуалізація як інструмент подолання абстрактності в географії 7-9 класів»

МОДУЛЬ 1. Сучасні підходи до навчання в НУШ: підхід до візуального сприйняття

Тема 1.1. Підхід як стратегія навчання: від лінійного тексту до візуального сканування.
Підхід як стратегія навчання, що поєднує методи та прийоми роботи з інформацією. Аналіз трансформації навичок читання в цифровому середовищі: чому лінійний текст поступається візуальним опорам.
Дослідження перебудови нейронних мереж сучасного учня (за М. Вулф). Визначення когнітивного перевантаження робочої пам'яті на уроках географії та порівняння механізмів обробки тексту й карти (просторова
цілісність).
Тема 1.2. Взаємозалежність підходів та зміна пріоритетів в освітньому процесі: візуальний інструментарій життєвих навичок.

Взаємодоповнюваність компетентнісного, діяльнісного та STEM- орієнтованого підходів у подоланні абстрактності географічних понять через перехід до візуального моделювання систем. Опанування методики «Матриця: текст – схема – карта» як інструменту інженерного проектування контенту для свідомого вибору способу подачі даних.
Впровадження технік «Візуального щоденника» та скетчноутингу як альтернативи накопиченню знань, що базуються на принципах когнітивного дизайну та алгоритмізації інформації. Використання STEM-технологій для
розвитку просторової уяви через методику «Легенда своїми словами», де візуальний образ поєднується з математичною точністю картографічних символів. Інтеграція особистісно орієнтованого навчання через створення
авторських інфографічних моделей, що дозволяють учневі перетворити статичну інформацію на динамічний дослідницький проект.

МОДУЛЬ 2. Проблемно-проєктне навчання через інфографіку та моделювання процесів

Тема 2.1. Проблемне навчання: інфографіка як механізм візуалізації динамічних процесів.
Інфографіка як освітній інструмент, що відповідає на запитання «як це відбувається?». Розмежування функціонального призначення схеми, ілюстрації та інфографіки. Критерії ефективності: ключовий меседж та когнітивний мінімалізм. Визначення проблемних тем, що потребують візуального супроводу: світове господарство, міграції, кліматотворення та взаємодія природи й суспільства.
Тема 2.2. Проєктне навчання: планування та конструювання візуальних сценаріїв географічних явищ.
Сутність та переваги проєктування візуального контенту. Алгоритм перетворення лінійного тексту підручника у візуальний сценарій (виділення етапів, підбір символів). Методика впровадження активних вправ: «Віднови
процес», «Знайди зайвий елемент», «Інфографіка з пропусками». Використання цифрових інструментів (Canva, Google Slides) для переходу від теоретичного знання до практичного розуміння.

 

МОДУЛЬ 3. Кооперативне та глибинне навчання: ментальні та концептуальні карти

Тема 3.1. Кооперативне навчання: методи структурування системних знань у груповій діяльності.
Стратегії кооперації в класі при створенні ментальних карт. Методика
побудови «скелета» матеріалу навколо центральної ідеї (материки, ресурси). Використання карт на етапах орієнтації та узагальнення фрагментарних знань у цілісну систему. Алгоритм вправи «Знайди логіку теми» для
формування навичок класифікації та матриця оцінювання спільної діяльності учнів.
Тема 3.2. Глибинне навчання. Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості через моделювання зв’язків.
Опанування методики концептуальних карт з акцентом на характері зв’язків («впливає на», «формує»). Різниця між асоціативним та логічним мисленням. Практичне застосування вправ: «Карта процесу» для пояснення
клімату та «Карти в парі» для аналізу соціально-економічних явищ. Критерії оцінювання: глибинне розуміння взаємодій та здатність учня аргументувати логічні ланцюжки.

 

МОДУЛЬ 4. Компетентнісно орієнтовані завдання та рефлексивність

візуального навчання

Тема 4.1. Компетентнісно орієнтовані завдання: структура та методичні орієнтири візуального сценарію уроку.
Когнітивні основи візуального навчання: взаємодія зорового та вербального каналів. Структура ефективного слайда як умови реалізації компетентнісного підходу. Принципи візуальної ієрархії та керування увагою учня. Опанування правила «один слайд — одна навчальна дія» для запобігання когнітивному перевантаженню та блокуванню розуміння.
Тема 4.2. Практична зорієнтованість та рефлексивність навчання: включення учня як активного суб’єкта.
Методика створення ланцюжка слайдів за логікою: орієнтація → інтерес → пояснення → дія. Текст на слайді як навігатор: перехід до опорних тез та ключових слів. Практикум із виявлення типових помилок (надмірна
деталізація карт, нелогічні схеми). Презентація як активний інструмент мислення та рефлексії, що підсвічує головні географічні сенси та просторові зв'язки.

● знання когнітивних особливостей сприйняття інформації учнями та способів подолання навчального перевантаження на уроках;

● розуміння принципів функціонального структурування контенту та критеріїв доцільності використання ментальних карт;
● вміння проєктувати інфографічні моделі процесів та створювати візуальний супровід занять із використанням цифрових атласів;

● здатність моделювати фрагменти уроків із застосуванням Scaffold- технологій для підтримки навчальної автономії учнів;

● спроможність використовувати цифрові інструменти візуалізації для проєктування, організації та рефлексії освітнього процесу;
● готовність до впровадження діяльнісного підходу та дотримання принципів академічної доброчесності при створенні авторського контенту;

● здатність аналізувати власну педагогічну практику та визначати траєкторію індивідуального професійного зростання.