Старша профільна школа: нові підходи та інструменти для вчителів» (Математичний апгрейд)

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення профільного навчання в умовах реформування української освіти

Тема 1.1. Засади Державного стандарту профільної середньої освіти

Зміст і структура Державного стандарту профільної середньої освіти. Базовий навчальний план. Компетентнісний потенціал математичної освітньої галузі та її базові знання. Вимоги до обов’язкових результатів навчання (математичний компонент). Трансформація ролі вчителя: від ретранслятора знань до архітектора навичок та фасилітатора, який адаптує «цінності для життя» в інформаційному суспільстві.

Теma 1.2. Типова освітня програма для академічних ліцеїв

Структура та зміст Типової освітньої програми для 10–12 класів (накази МОН № 765/884). Обов’язкові та вибіркові освітні компоненти. Моделювання варіативного змісту та профілізації. Інтегровані й міжгалузеві курси (математика/STEM). Форми організації освітнього процесу, створення профільних кластерів (IT, інженерний, економічний) та логіка функціонування змінних груп. 

 

МОДУЛЬ 2. Моделювання змісту освіти та організація освітнього простору в академічному ліцеї

Тема 2.1. Модельні навчальні програми: складники та адаптація

Модельні навчальні програми для обов’язкових та вибіркових компонентів основного й поглибленого рівнів з математики. Складники та вимоги до програм. Методика «освітнього дизайну»: адаптація модельних програм до специфіки ліцею, проєктування авторського інтегрованого контенту (фінансова грамотність, прикладні дослідження, аналіз даних).

Тема 2.2. Навчальні програми: розроблення, затвердження, упровадження

Розроблення робочих навчальних програм на основі модельних та не на основі модельних програм. Алгоритми адаптації та структурування матеріалу. Процедури внутрішньої експертизи, затвердження та впровадження навчальних програм у практику ліцею. Дотримання принципів академічної доброчесності при розробці авторського контенту.

Тема 2.3. Організація освітнього простору в академічному ліцеї

Сучасні вимоги до організації матеріально-технічного та віртуального простору для викладання математики й STEM-дисциплін. Функціонал спеціалізованих LMS-платформ та хмарних сервісів. Побудова стратегій змішаного та асинхронного навчання (моделювання навчального часу, кейси розподілу асинхронного навантаження слухачів для забезпечення безперервності освіти).

 

МОДУЛЬ 3. Особливості викладання предметів / курсів основного та поглибленого рівнів у старшій профільній школі

Тема 3.1. Особливості викладання навчальних предметів та інтегрованих курсів на основному й поглибленому рівнях

Дидактичні відмінності викладання математики на основному та поглибленому рівнях. Особливості міжгалузевої інтеграції (STEM/STEAM). Розвиток критичного, логічного та алгоритмічного мислення старшокласників. Практичне впровадження прикладних сценаріїв: розрахунок енергоефективності в проєктах («Економіка тепла»), геометричне моделювання («Безпечний периметр» та навігація), метод «Одна задача — чотири погляди». Командна робота педагогів. Супровід індивідуальної освітньої траєкторії ліцеїстів.

Тема 3.2. Використання цифрових інструментів і технологій у старшій профільній школі

Потенціал цифрових інструментів для профільної математичної освіти. Робота в динамічних геометричних середовищах (GeoGebra, Desmos). Створення цифрових навчальних матеріалів. Використання штучного інтелекту (ШІ) для персоналізації навчання, автоматизації створення контенту та генерації адаптивних завдань. Елементи програмування (Python) для обробки статистичних даних та моделювання функцій у медіасередовищі. Цифрова грамотність та етичні аспекти ШІ.

Тема 3.3. Профорієнтація та кар’єрне консультування у викладанні предметів і курсів за освітніми галузями

Стратегічне бачення ролі вчителя як кар’єрного радника. Інтегрована профорієнтація через прикладні контекстні задачі (кейс-стаді: логарифмічні залежності в інженерії звуку та алгоритмах потокових сервісів). Побудова індивідуальних освітньо-професійних маршрутів учнів відповідно до сучасних запитів ринку праці та IT-індустрії.

 

МОДУЛЬ 4. Оцінювання результатів навчання на рівні профільної середньої освіти

Тема 4.1. Підходи до оцінювання результатів навчання в старшій профільній школі

Види оцінювання (формувальне, поточне, підсумкове). Загальні та галузеві критерії оцінювання з математики. Специфіка оцінювання вибірково-обов’язкових компонентів. Вибір власної шкали оцінювання закладом. Впровадження підходу «Від теореми до сервісу»: оцінювання не лише знання абстрактної формули, а здатності учня пояснити її зміст через прикладні сервіси або знаходження логічних помилок у коді.

Тема 4.2. Інструментарій оцінювання результатів навчання здобувачів профільної середньої освіти

Принципи ефективного оцінювання (об'єктивність, стимулюючий характер). Методика впровадження накопичувальної системи балів для зняття психологічного стресу ліцеїстів («стрес одного вирішального дня»). Техніки самооцінювання та взаємооцінювання (Peer-to-peer) під час захисту математичних і STEM-проєктів. Автоматизація зрізів знань та оперативний зворотний зв’язок через LMS. Оцінювання в очному, дистанційному й змішаному навчанні. Перехід вчителя до ролі тьютора.

 

За результатами навчання педагоги оволодіють знаннями та розвинуть уміння щодо:

• Організації освітнього процесу в старшій школі відповідно до вимог Державного стандарту профільної середньої освіти та його обов'язкових результатів навчання (математичний компонент).
• Практичного застосування положень Типової освітньої програми для 10–12 класів для конструювання варіативного змісту профілізації та організації роботи змінних груп у ліцеї.
• Розроблення й освітнього дизайну навчальних програм з математики (основного та поглибленого рівнів), а також процедур їх внутрішньої експертизи із дотриманням принципів академічної доброчесності.
• Проєктування інтегрованого контенту й реалізації прикладних STEM-проєктів (фінансова грамотність, прикладний аналіз даних, геометричне моделювання, розрахунки енергоефективності).
• Використання динамічних середовищ GeoGebra, Desmos та систем штучного інтелекту для автоматизації створення адаптивних дидактичних матеріалів і персоналізації навчання.
• Застосування елементів профорієнтації під час викладання (зокрема, демонстрації прикладного значення математики в сучасній інженерії, архітектурі, економіці та аналітиці).
• Здійснення об'єктивного оцінювання досягнень учнів на засадах критеріального підходу, впровадження технік само- та взаємооцінювання (Peer-to-peer) і накопичувальної системи балів для зняття психологічного стресу ліцеїстів.