Реалізація сучасних підходів до навчання біології в Новій українській школі: від теоретичних знань до глибинного розуміння процесів (7–9 класи)
Професійний розвиток педагогічних працівників відповідно до державної політики в галузі освіти, удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей учителів закладів загальної середньої освіти необхідних для організації навчання, виховання та розвитку учнів відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа».
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Освіта Стрім"Інформація про розробника (розробників):
ТОВ "OCBITА CTPIM", Кравчук Надія, доктор філософії (PhD), вчитель природознавства та довкілля I категорії «IT Step School» м. Київ. Ішуткіна Людмила, вчитель біології вищої категорії «IT Step School» м. Познань.Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- A1. Мовно-комунікативна компетентність
- А2. Предметно-методична компетентність
- АЗ. Інформаційно-цифрова компетентність
МОДУЛЬ 1. Компетентнісний та діяльнісний підходи: підхід як стратегія формування логіки біологічних процесів
Тема 1.1. Підхід як стратегія навчання в НУШ: перехід від накопичення фактів до формування причинно-наслідкових зв’язків.
Сутнісні характеристики діяльнісного підходу в біологічній освіті. Зміна пріоритетів: включення учня в навчальну діяльність як активного суб’єкта через методику причинно-наслідкового мислення. Розгляд біологічного процесу як взаємопов’язаної послідовності подій, а не набору ізольованих фактів. Стратегії реалізації підходу в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.
Тема 1.2. Структура та методичні орієнтири для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань на основі логічних ланцюжків.
Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації сучасних підходів. Методика побудови ланцюжків «Причина → Процес → Результат» (на прикладах фотосинтезу, транспірації, нервового імпульсу). Практична зорієнтованість навчання: формування вміння прогнозувати результат зміни біологічної системи. Використання ланцюжків як інструменту об’єктивного оцінювання глибини розуміння.
МОДУЛЬ 2. Особистісно орієнтований, інтегративний та проблемний підходи: методи та інструменти пояснення складного
Тема 2.1. Проблемне навчання в біології: сутність, механізми та використання мікрокейсів.
Опанування складних тем за допомогою технології мікрокейсів («Задишка після бігу», «Роль ферментів») як інструменту проблемно-орієнтованого навчання. Ознаки якісних кейсів та методи їх диференціації для реалізації особистісно орієнтованого підходу. Розвиток когнітивної гнучкості через вирішення прикладних біологічних завдань у змодельованих ситуаціях.
Тема 2.2. Інтегративний підхід та стратегії розвитку критичного мислення: аналогії, метафори та наукові тексти.
Взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації освітнього процесу на особистість. Правила створення ефективних аналогій та метафор для пояснення біологічної реальності без спотворення наукового змісту. Робота з науково-популярним текстом як інструмент переходу від поверхневого до глибинного навчання. Методика «повернення» від образу до біологічного механізму.
МОДУЛЬ 3. Середовищний, кооперативний підходи та рефлексивність навчання: когнітивне моделювання та візуалізація
Тема 3.1. Середовищний підхід та рефлексивність: роль інтерактивних моделей, схем та діаграм.
Створення рефлексивного навчального середовища через структурно-логічні схеми та діаграми потоку. Використання таймлайнів та інтерактивних моделей як засобів активного дослідження динамічних змін у часі. Реалізація STEM-практик: моделювання складних біологічних структур (наприклад, створення моделі ДНК з підручних матеріалів) як спосіб «торкнутися» процесу та опанувати його архітектуру. Навчання учнів «читати» візуалізацію як логічну історію процесу. Інструменти рефлексії для оцінки власного поступу в розумінні біологічних систем.
Тема 3.2. Кооперативне навчання: методи кооперації та стратегії колективної відповідальності в біологічних проєктах.
Планування навчального проєкту в межах НУШ: сутність, переваги та етапи. Спільне створення мап думок та коміксів як форма кооперативного навчання. Умови ефективного перебігу групової діяльності: матриця оцінювання, стратегії кооперації в класі та розподіл ролей. Формування колективної відповідальності через візуалізацію складних біологічних понять та систем.
- знання сутнісних характеристик сучасних підходів НУШ (діяльнісного, STEM, особистісно орієнтованого та ін.) та способів їхньої інтеграції в біологічну освіту;
- розуміння механізмів трансформації навчального контенту в логічні структури «Причина → Процес → Результат» для забезпечення глибинного навчання;
- вміння проєктувати компетентнісно орієнтовані завдання та авторські мікрокейси на основі реальних життєвих ситуацій (дихання, кровообіг, робота ферментів та ін.);
- спроможність використовувати інструменти візуалізації, мапи думок та інтерактивні моделі для створення рефлексивного середовища та подолання когнітивних труднощів;
- володіння стратегіями розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості учнів за допомогою науково-популярних текстів та функціональних аналогій;
- готовність до професійної мобільності й переходу до ролі дизайнера освітнього досвіду, що пріоритезує розвиток системного мислення учня;
- здатність планувати педагогічну діяльність у різних форматах навчання, забезпечуючи перехід від репродуктивного відтворення фактів до діяльнісного осмислення біологічних процесів.