"ХВИЛЬОВИЙ ЕФЕКТ" ГРОМАДЯНСЬКОЇ ТА ІСТОРИЧНОЇ ГАЛУЗІ: ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНИЙ ДОСВІД НА ДОПОМОГУ ВЧИТЕЛЮ

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. ОСОБЛИВОСТІ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ТА ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 

Тема 1.1. Мета та компетентнісний потенціал освітньої галузі: в умовах екзистенційних  загроз громадянська та історична галузь має стати пріоритетом національної освіти.

 

Місія громадянської та історичної галузі. Наявні виклики в реалізації місії в контексті існуючих практик та російсько-української війни. Проблема змісту історичної освіти та відповідальність вчителів у формуванні української ідентичності та історичної пам'яті молодого покоління українців. Вимоги до обов'язкових результатів навчання учнів. Особливості громадянської та історичної освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти: мета освітньої галузі, реалізація в освітньому процесі компетентнісного потенціалу галузі, специфіка та наявні проблеми в опануванні учнями базових знань в межах освітньої галузі; вимоги до обов'язкових результатів навчання учнів. Наступність у досягненні очікуваних результатів освітньої галузі між ланками й циклами освіти. Інтеграція сучасних тенденцій розвитку культури (науки, мистецтва, спорту тощо) у зміст навчальних предметів.

 

Тема 1.2. Розвиток наскрізних умінь через навчальні предмети/інтегровані курси освітньої галузі: як розвинути вершину людських здібностей – розум?

Читання з розумінням: здатність аналізувати та інтерпретувати тексти. Висловлювання власної думки усно й письмово. Критичне та системне мислення: аналіз інформації та встановлення взаємозв'язків. Логічне обґрунтування позиції: аргументація власної точки зору. Творчість: креативний підхід до вирішення завдань. Ініціативність: здатність діяти активно та брати відповідальність. Конструктивне керування емоціями: емоційний інтелект. Оцінювання ризиків: здатність передбачати наслідки. Прийняття рішень: вибір ефективних шляхів дій. Розв’язування проблем: пошук способів подолання труднощів. Співпраця з іншими: командна робота. Можливості теорії та методики розвитку критичного мислення (С. Терно) в розвитку наскрізних умінь.

 

Тема 1.3. Огляд та аналіз модельних програм навчальних  предметів (інтегрованих курсів), або ­– відповідальний вибір в умовах російської агресії.

Пріоритет громадянської та історичної галузі – формування української ідентичності молодого покоління українців та трансляція національних цінностей. Проблема змісту історичної освіти: виклики та відповіді. Яку роль відіграє історична освіта в забезпеченні обороноздатності України? Визначення особливостей модельних навчальних програм: як не втратити українську ідентичність під час обрання модельної навчальної програми? Визначення послідовності досягнення результатів навчання учнів із навчального предмета (інтегрованого курсу). Опис змісту навчального предмета (інтегрованого курсу) та видів навчальної діяльності учнів. Особливості реалізації різних видів навчальної діяльності в освітньому процесі, узгодження її вимог, змісту тощо з відповідною освітньою галуззю Державного стандарту.

 

Тема 1.4. Розроблення навчальних програм на основі модельних навчальних програм, або у фокусі уваги має бути українська ідентичність

Відповідальний вибір модельної навчальної програми та відповідальне ставлення до розроблення власної навчальної програми вчителя громадянської та історичної галузі. Академічна свобода вчителя. Академічна доброчесність. Планування навчальних занять на основі модельних навчальних програм або навчальних програм, затверджених педагогічною радою закладу освіти. Використання здоров'язбережувальних технологій під час освітнього процесу. Формування здорового способу життя; мотиваційні стратегії формування потреби у руховій активності учнів протягом життя. Реалізація діяльнісного, компетентнісного та інтегрованого підходів на уроках. Реалізація інтегративного підходу у навчанні. Інтегрований курс. Інтегрований урок.

 

 

МОДУЛЬ 2. МЕТОДИКИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ В ГРОМАДЯНСЬКІЙ ТА ІСТОРИЧНІЙ ГАЛУЗІ 

 

Тема 2.1. Методика розвитку критичного мислення та розв'язання проблем: навчаємося в труднощах бачити можливості особистісного зростання.

 

Критичне мислення як багатоаспектний феномен: від властивості особистості до педагогічної новації. Теорія та методика розвитку критичного мислення (С. Терно).

Практичні інструменти для розвитку критичного мислення в освітньому процесі. Вправи на розвиток критичного мислення: «Детектив думок», «П'ять чому»,«За і проти». Розв'язання проблем як комплексна навичка визначення, аналізу та подолання перешкод на шляху до досягнення мети. Чітке усвідомлення суті труднощів. Розуміння причин, контексту та можливих наслідків. Пошук різноманітних етичних варіантів подолання. Оцінка ефективності та ризиків кожного варіанту. Реалізація обраного плану дій. Аналіз успішності рішення та коригування за потреби. 

Практичні інструменти розвитку в учнівства здатності до розв'язання проблем. Аналіз вправ і кейсів. «Розслідування труднощів», «Мозковий штурм. Пошук варіантів», «Аналіз ризиків і вигод», «План дій і зворотний зв'язок». Вправи для проведення із здобувачами.

 

Тема 2.2. Методика розвитку системного мислення: успіх на боці тих, хто навчився бачити взаємозв'язки та взаємозалежності

Системне мислення як феномен породжений глобалізацією світу: уміння бачити цілісну картину, розуміти, як різні частини взаємодіють між собою в складній системі. Виявлення причинно-наслідкових зв'язків, передбачення наслідків змін та розуміння динаміки процесів, а не лише окремих елементів.

Вправи на розвиток системного мислення: «Мапа зв'язків», «Що буде, якщо...?», «Аналіз системи чи предмету. Хто залучений до її функціонування».

 

Тема 2.3.  Використання досвіду психотерапії в розробленні методик проблемного, кооперативного, проектного навчання та формування загальнолюдських та національних цінностей

Психотерапевтичний досвід у розвитку особистості здобувачів. Використання методик проблемного, кооперативного, проектного навчання, виховання та розвитку для досягнення очікуваних результатів навчання освітньої галузі. Технології, які застосовуються в НУШ (діяльнісний підхід, навчання на цінностях тощо). Психоемоційна підтримка: використання досвіду психотерапії для організації освітнього процесу. Ціннісно-орієнтована освіта: Чому українці, будучи найінтелектуальнішою нацією Європи, разом з тим є найбіднішою нацією континенту? Всесвітня дослідження цінностей (World values survey). Ціннісний підхід у вивченні предметів та інтегрованих курсів. Методика розв'язання ціннісних дилем.

 

Тема 2.4. Матеріально-технічне забезпечення, нейропедагогіка, штучний інтелект, персоналізація навчання, гібридне та дистанційне навчання.

Матеріально-технічне забезпечення, необхідне для ефективного досягнення обов'язкових результатів, визначених Державним стандартом базової середньої освіти в межах громадянської та історичної освітньої галузі. Освітнє середовище для навчання. Огляд та аналіз навчально-методичного забезпечення з навчальних предметів/інтегрованих курсів освітньої галузі. Огляд та аналіз кращих практик вітчизняного та міжнародного досвіду в контексті організації освітнього процесу: нейропедагогіка, штучний інтелект, персоналізація навчання, гібридне та дистанційне навчання.

 

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

 

Практичне заняття 1. Тема 1.2. Розвиток наскрізних умінь через навчальні предмети/інтегровані курси освітньої галузі: як розвинути вершину людських здібностей – розум? (2 год).

1. Аналіз педагогічного кейсу з описом вашого освітнього процесу у вашому закладі: наскільки освітній процес забезпечує розвиток наскрізних умінь, з якими труднощами доводиться мати справу?
2. Розроблення стратегії імплементації вправ на розвиток наскрізних умінь у свою освітню діяльність. 
3. Підготовка доповіді на педраду із методичними рекомендаціями щодо організації освітнього процесу на засадах розвитку наскрізних умінь.

 

Практичне заняття 2. Тема 1.4. Розроблення навчальних програм на основі модельних навчальних програм, або у фокусі уваги має бути українська ідентичність (2 год).

1. Порівняльний аналіз модельних навчальних програм.
2. Розроблення фрагмента навчальної програми з предмета/інтегрованого курсу.
3. Обговорення педагогічних рішень у малих групах.

 

Практичне зняття 3. Тема 2.2. Методика розвитку системного мислення: успіх на боці тих, хто навчився бачити взаємозв'язки та взаємозалежності (2 год).

1. Розроблення вправ на розвиток системного мислення: «Мапа зв'язків»
2. Розроблення вправ на розвиток системного мислення: «Що буде, якщо...?».
3. Розроблення вправ на розвиток системного мислення: «Аналіз системи чи предмету. Хто залучений до її функціонування».
4. Формулювання продуманих запитань за авторською методикою.
5. Презентація та обговорення результатів роботи.

 

Практичне заняття 4. Тема 2.3.  Використання досвіду психотерапії в розробленні методик проблемного, кооперативного, проектного навчання та формування загальнолюдських та національних цінностей (2 год).

1. Розроблення фрагменту уроку із використанням методики проблемного навчання. 
2. Розроблення фрагменту уроку із використанням методики кооперативного навчання. 
3. Розроблення фрагменту уроку із використанням методики проектного навчання.
4. Рефлексія щодо доцільності ти чи тих практик залежно від вікових та психологічних особливостей здобувачів освіти. 

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання 

 

1. Наступність у досягненні очікуваних результатів освітньої галузі між ланками й циклами освіти.
2. Оцінювання ризиків: здатність передбачати наслідки.
3. Технології, які застосовуються в НУШ (діяльнісний підхід, проблемне навчання, кооперативне навчання, проєктне навчання).
4. Планування навчальних занять на основі модельних навчальних програм або навчальних програм, затверджених педагогічною радою закладу освіти.
5. Практичні інструменти для розвитку критичного мислення в освітньому процесі.
6. Вправи на розвиток системного мислення.
7. Ціннісний підхід у вивченні предметів та інтегрованих курсів.
8. Огляд та аналіз навчально-методичного забезпечення з навчальних предметів/інтегрованих курсів освітньої галузі.

 

 

1. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові документи

1. Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої / ред. M.  Грищенко. 2016. 40. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.01.2026). 
2. Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти: постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.01.2026). 
3. Про затвердження Державного стандарту початкової освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.01.2026). 
4. Про затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 25 липень 2024 року № 851. URL: Перейти за покликанням (дата звернения: 02.01.2026). 
5. Про затвердження професійного стандарту «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти»: наказ Міністерства економіки України від 17.09.2021  № 568-21. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.01.2026). 
6. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року: розпорядження КМУ від 14 грудня 2016 року № 988-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.01.2026).   
7. Про освіту: Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VI. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.01.2026). 
8. Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16 січня 2020 року № 463-IX. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 28.01.2026). 
9. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти»: наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024. URL: Перейти за покликанням merged pdf (дата звернення: 02.01.2026).
10. Типова програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності [Електронний ресурс] : затверджено наказом МОН України від 10 грудня 2021 р. № 1340 / Міністерство освіти і науки України // Міністерство освіти і науки України : [сайт]. Електрон. дані. Режим доступу: Перейти за покликанням

Основна література

 

1. Локшина О. І. Зміст шкільної освіти в країнах Європейського Союзу: теорія і практика (друга половина ХХ - початок ХХІ ст.) : монографія / О. І. Локшина. - К. : Богданова А.М., 2009. 404 с. 
2. Безпечна і дружня до дитини школа в контексті реформи «НУШ» / В. Пономаренко, Т. Воронцова, О. Сакович та ін. К. : Алатон, 2020. 64 с. URL: Перейти за покликанням
3. Цифрова трансформація освіти і науки [Електронний ресурс] : сайт. URL: Перейти за покликанням
4. Абетка інклюзивності і толерантності: науково-популярне видання / ГО «Соціальна синергія». К.: Видавництво «Теза», 2020. 30 с. 
5. Інклюзивне навчання в закладах загальної середньої освіти: керівництво для тренерів: навч.-метод. посіб. Київ, 2018. 174 с. 
6. Нова українська школа: порадник для вчителя / за заг. ред. Н. М. Бібік. Київ: Літера ЛТД, 2019. 208 с. 
7. Пометун О. Урок, що розвиває критичне мислення. 70 методів в одній книзі: навч.-метод. посіб. Київ, 2020. 104 с. 
8. Універсальний дизайн в освіті: посібник / Під заг. ред. Софій Н. 3. К. : ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2015. 76 с. 
9. Формування превентивного виховного середовища загальноосвітнього навчального закладу: навч.-метод. посіб. / За заг. ред. д.п.н., проф. Оржеховської В.М. Кіровоград: «Імекс ЛТД», 2014. 172 с. 
10. Цюман Т. П., Бойчук Н. І. Кодекс безпечного освітнього середовища: метод. посіб. / за заг. ред. Цюман Т. П. К. 2018. 
11. Максименко С. Д. Освітній простір в контексті гуманістичної парадигми: психологічні пріоритети сучасності: зб. наук. пр. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2020. Перейти за покликанням
12. Максименко С. Д. Теоретико-методологічні засади психологічного проектування, розвитку, самоздійснення особистості дитини: майбутнє нації необхідно вирощувати: Наукова доповідь загальних зборах НАПН України 19 листопада 2021 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 3(2). URL: Перейти за покликанням
13. 38. Чиханцова О. Психологічні основи життєстійкості особистості: монографія. К. : Талком, 202. 319 с. 
14. Терно С. 11 Зауваг до Концептуальних засад реформування історичної освіти. Портал громадських експертів - Освітня політика. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 20.06.2025)

 

Додаткова література

1. Терно С., Турченко Г. Бої за Україну в шкільному курсі історії в контексті передумов сучасної російсько-української війни. Трансформації історичної пам'яті. Збірник матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Вінниця. 2022. С. 148-153. URL: Перейти за покликанням
2. Терно С. Політика пам'яті в історичній освіті Нової української школи. Політика пам'яті: досвід Європи для України : Матеріали І Міжнар. наук. конф., м. Запоріжжя, 17–18 листоп. 2023 р. Запоріжжя, 2023. С. 182–185 (tezi_Memory_Politics-2023-11.pdf)
3. Терно С. Як подолати прогалини в історичній пам'яті школярів? Громадянська та історична освітня галузь середньої освіти: виклик для навчальних закладів та варіанти відповідей : зб. тез Всеукр. науково-практ. конф., м. Ніжин, 22–23 берез. 2024 р. Ніжин, 2023. С. 30–33konferets_tezi_n__zhin.pdf)
4. Терно С. Стандарт вищої освіти з педагогічних спеціальностей: що з ним не так? Освіта.UA. URL: Перейти за покликанням
5. Терно С., Сирцова О. Свідомі громадяни не потрібні, або Про упослідження історичної галузі. Освіта.UA. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 12.06.2024).
6. Терно С. Нація в небезпеці: або зміст історичної освіти та розмивання української ідентичності. Портал громадських експертів - Освітня політика. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 18.02.2025).
7. Терно С. О. Якої кардинальної зміни потребує освіта України? Освіта.UA. 2025. C. 4. URL: Перейти за покликанням

 

Електронні ресурси

1. Електронна бібліотека Всеукраїнського фонду «Крок за кроком». URL: www.ussf.kiev.ua 
2. Освіта дітей з особливими потребами / Сайт МОН України. URL: Перейти за покликанням
3. Публікації Українського інституту розвитку освіти. URL: Перейти за покликанням

ЮНІСЕФ в Україні. URL: https://www.u

Знання й розуміння:

• громадянської та історичної освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти: мети та компетентнісного потенціалу; основних груп обов'язкових результатів навчання учнів в освітній галузі; загальної характеристики базових знань з освітньої галузі; 
• сутності наскрізних умінь для всіх компетентностей; 
• сучасних тенденцій розвитку науки, цивілізаційних змін; 
• сучасних знань з фундаментальних наук та основ збереження здоров'я щодо забезпечення освітньої діяльності; 
• принципів академічної свободи вчителя; 
• принципів академічної доброчесності; 
• структури обов'язкових результатів навчання здобувачів освіти, визначених у Державному стандарті базової середньої освіти для громадянської та історичної галузі; 
• особливостей модельних навчальних програм з навчальних/інтегрованих курсів з громадянської та історичної галузі; 
• видів та етапів планування освітнього процесу; 
• особливостей викладання навчального предмету (інтегрованого курсу) на засадах концепції Нової української школи; 
• методику розвитку професійно-прикладних якостей; 
• форм, методів, технологій навчання, виховання й розвитку учнів засобами громадянської та історичної освітньої галузі, навчального предмета/інтегрованого курсу; 
• особливостей реалізації різних видів навчальної діяльності в освітньому процесі; видів інтеграції в навчанні, підходів до інтегрованого навчання учнів; компетентнісного підходу до оцінювання результатів навчання учнів; 
• визначальних характеристик освітнього середовища; 
• цифрових технологій та електронних освітніх ресурсів для навчання учнів предметів/інтегрованих курсів освітньої галузі, їх оцінювання та організації їхнього самоконтролю, відстеження прогресу учнів у навчанні; 
• вітчизняних освітніх традицій та здобутків кращих міжнародних освітніх систем. 

Уміння: 

• орієнтуватися в структурі загальних результатів навчання здобувачів освіти та орієнтирах для їх оцінювання в громадянській та історичній освітній галузі; 
• створювати критерії для аналізу модельних програм щодо можливості їх використання в освітньому процесі; 
• визначати сильні сторони модельних програм та прогнозувати можливі утруднення їх реалізації; 
• бачити можливості поступового, з наростанням обсягу й складності, навчального матеріалу, наближення школярів до здобуття загальних і конкретних навчальних результатів, передбачених Стандартом базової середньої освіти та орієнтирів для оцінювання; 
• розробляти навчальну програму на основі модельної навчальної програми; реалізовувати принципи академічної свободи; 
• визначати послідовність досягнення результатів навчання учнів із навчального предмета (інтегрованого курсу); 
• описувати зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) та видів навчальної діяльності учнів; 
• інтегрувати сучасні тенденції розвитку культури (науки, мистецтва, спорту тощо) у зміст навчальних предметів; 
• проєктувати навчальні заняття на основі модельних навчальних програм та навчальних програм, затверджених педагогічною радою закладу освіти, календарного планування. 
• організовувати безпечне і здорове освітнє середовище; 
• генерувати нові ідеї і пропонувати шляхи їх упровадження;
• виявляти міждисциплінарні зв'язки у визначеній проблемі та використовувати відповідні знання, методи і технології для їх розв'язання на засадах міждисциплінарного підходу. 
• здійснювати діагностику готовності учнів до навчання, інтерпретації результатів виконання практичних завдань; пошуку та добору технологій, методів, інструментів та засобів навчання; розробки системи освітньої взаємодії на уроці в НУШ; 
• розвивати в учнів ключові компетентності та наскрізні вміння, спільні для всіх компетентностей; формувати готовність до їх застосування в навчальних та життєвих ситуаціях; 
• застосовувати міжпредметні зв'язки та інтеграцію предметів; 
• добирати традиційні та інноваційні методики навчання; 
• аналізувати і критично оцінювати навчально-методичне забезпечення навчального предмета (інтегрованого курсу), що використовуються в освітньому процесі; 
• розробляти проєкти навчально-методичних матеріалів, пропозиції, надавати експертну оцінку навчальним та методичним матеріалам, що використовуються в освітньому процесі; 
• дотримуватися принципу академічної доброчесності; 
• використовувати безпечне освітнє цифрове середовище для організації та управління освітнім процесом, організації групової взаємодії, зворотного зв'язку; 
• використовувати у практичній діяльності сучасні тенденції викладання і навчання у закладах освіти з урахуванням упровадження дистанційного навчання; 
• упроваджувати в практику роботи здобутки кращих міжнародних освітніх систем; 
• визначати проблемні питання у своїй професійній діяльності та віднаходити шляхи їх вирішення, запобігання і вирішення конфліктів, досягнення компромісів, дотримання соціальної відповідальності за свою професійну діяльність. 

 

Диспозиції (цінності, ставлення): 

• власного професійного розвитку педагога в умовах змін системи освіти та законодавчого забезпечення; визначення відповідності власних професійних компетентностей чинним вимогам; 
• партнерської взаємодії та співпраці з суб'єктами освітнього процесу; 
• створення кейсів з навчальних предметів з метою підвищення якості викладання та навчання; 
• особистісної орієнтації на підвищення рівня власної методичної компетентності; формування здорового способу життя на ціннісній основі; 
• постійного вдосконалення мотиваційних стратегій залучення учнів до здорового способу життя; 

планування освітньої діяльності, самостійного розроблення дидактичних матеріалів; формування умов досягнення успішного результату практичної діяльності, виховання ціннісного ставлення до особистісних здобутків навчання.