ЛІДЕРСТВО В ОСВІТІ

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

1.      Чи варто вивчати лідерство? Аналіз ролі лідерства у трансформації сучасної школи та життєвому успіху педагога. Розглядаються переваги лідерської позиції для професійного зростання.

2.      Два погляди на людину: X- та Y-теорії Дугласа Макгрегора. Дослідження того, як уявлення керівника про природу людини впливають на стиль управління. Вибір між авторитарним контролем та довірою до ініціативи працівників.

3.      Експеримент Стенлі Мілгрема: межі покори. Вивчення схильності людей підкорятися авторитету навіть всупереч власним моральним переконанням. Аналіз ризиків сліпого виконання наказів в освітній системі.

4.      Чому люди стають катами? Дослідження психологічних механізмів дегуманізації та втрати індивідуальної відповідальності в групі. Роль лідера у запобіганні жорстокості та булінгу.

5.     Експеримент Соломона Аша: тиск більшості. Аналіз конформізму та здатності особистості протистояти думці групи. Розробка стратегій збереження незалежного судження в педагогічному колективі.

6.      Стенфордський в’язничний експеримент: сила ситуації. Дослідження того, як соціальні ролі та інституційне середовище змінюють поведінку людини. Методи запобігання перетворенню школи на «репресивну установу».

7.      Експеримент «Третя хвиля»: як народжується диктатура. Аналіз механізмів формування авторитарних спільнот через дисципліну та виключення «чужих». Роль критичного мислення у протидії маніпуляціям.

8.      Ефект Пігмаліона (Розенталя): сила очікувань. Дослідження впливу віри вчителя в успіх учня на реальні навчальні результати. Формування позитивних лідерських установок.

9.      Ефект аудиторії (Зайонца): вплив присутності інших. Вивчення того, як спостереження з боку колег чи адміністрації впливає на продуктивність вчителя. Методи саморегуляції під час публічних виступів та відкритих уроків.

10.  Ефект свідка: чому ми не допомагаємо? Розгляд причин дифузії відповідальності в натовпі. Виховання лідерської готовності брати на себе ініціативу в критичних ситуаціях.

11.  Теорія розбитих вікон у шкільному житті. Аналіз того, як дрібні порушення дисципліни призводять до системного занепаду культури закладу. Лідерські методи підтримки порядку через увагу до деталей.

12.  Ефект ореолу: пастки першого враження. Вивчення когнітивного викривлення, за якого загальне враження про людину впливає на оцінку її конкретних якостей. Методи об'єктивного оцінювання учнів та колег.

13.  Ефект Даннінга-Крюгера: ілюзія компетентності. Розгляд проблеми, коли низька кваліфікація заважає людині усвідомити свої помилки. Шляхи розвитку адекватної самооцінки лідера.

14.  Когнітивний дисонанс: як ми виправдовуємо помилки. Дослідження психологічного дискомфорту при зіткненні суперечливих ідей. Лідерські навички визнання помилок та зміни застарілих переконань.

15.  Фундаментальна помилка атрибуції. Аналіз схильності пояснювати чужі помилки особистими рисами, а свої — обставинами. Розвиток емпатії та об'єктивності у взаєминах.

16.  Групова поляризація: ризики колективних рішень. Вивчення явища, коли група приймає більш радикальні рішення, ніж окремі її члени. Техніки модерації дискусій для досягнення зваженого консенсусу.

17.  Огруплене мислення (Groupthink). Дослідження феномену втрати критичності заради збереження гармонії в групі. Методи заохочення альтернативних думок у педагогічній раді.

18.  Лідерство та емоційний інтелект (EQ). Вивчення здатності розпізнавати свої та чужі емоції для ефективного управління. Емоційний інтелект як основа резонансного лідерства.

19.  Самосвідомість лідера: знати свої тригери. Розвиток навичок рефлексії та розуміння власних внутрішніх станів. Вплив емоційного фону вчителя на атмосферу в класі.

20.  Саморегуляція: як керувати імпульсами. Опанування технік збереження спокою та професіоналізму в стресових ситуаціях. Профілактика імпульсивних рішень.

21.  Соціальна чутливість та емпатія. Розвиток здатності «читати» потреби колективу та окремих учнів. Лідерство як служіння та підтримка інших.

22.  Управління стосунками: конструктивний вплив. Мистецтво переконання та побудови довготривалих партнерських зв’язків. Розвиток соціальних навичок вчителя-лідера.

23.  Стилі лідерства за Деніелом Гоулманом. Аналіз шести стилів: від директивного до коучингового. Вибір оптимального стилю залежно від ситуації та зрілості команди.

24.  Трансформаційне лідерство в освіті. Орієнтація на надихання та спільні цінності замість простого обміну послугами. Вчитель як візіонер, що проєктує майбутнє.

25.  Розподілене лідерство: школа як спільнота лідерів. Відмова від вертикальної ієрархії на користь залучення кожного вчителя до управління. Делегування повноважень та відповідальності.

26.  Службове лідерство (Servant Leadership). Концепція, де головним завданням лідера є задоволення потреб підлеглих та їх розвиток. Етичні виміри педагогічного служіння.

27.  Лідерство як самоорганізація. Здатність впорядковувати власну діяльність без зовнішнього примусу. Самодисципліна як фундамент авторитету.

28.  Психотерапевтичний досвід Ірвіна Ялома для вчителя. Застосування принципів екзистенційної терапії у педагогічному спілкуванні. Робота з сенсами, свободою та відповідальністю.

29.  «Тут і зараз»: фокус на поточному моменті. Мистецтво бути присутнім у взаємодії з учнями, не відволікаючись на минуле чи майбутнє. Якість контакту як інструмент лідерства.

30.  Відкритість та саморозкриття лідера. Розумне використання особистого досвіду для побудови довіри. Межі щирості в професійних стосунках.

31.  Робота з опором у колективі. Розуміння причин страху перед змінами та методів його подолання. Лідер як фасилітатор інновацій.

32.  Концепція «Хвильового ефекту» в лідерстві. Дослідження того, як зміни в одній людині запускають ланцюгову реакцію змін у всій системі. Лідерство як резонанс.

33.  Критичне мислення: деконструкція маніпуляцій. Опанування інструментів перевірки інформації та виявлення логічних помилок. Захист освітнього простору від пропаганди.

34.  Стратегічне планування: бачення цілі. Мистецтво формулювати місію та стратегічні пріоритети розвитку класу чи школи. Від операційної рутини до стратегічного лідерства.

35.  Управління конфліктами: стратегія Win-Win. Перетворення конфлікту на ресурс розвитку. Техніки медіації та ведення переговорів у школі.

36.  Командна синергія: 1+1=3. Побудова команд, де спільний результат перевищує суму зусиль окремих учасників. Роль лідера у формуванні групової ідентичності.

37.  Тайм-менеджмент та енергоменеджмент лідера. Мистецтво керувати не часом, а собою та власним ресурсом. Профілактика емоційного вигорання.

38.  Мистецтво зворотного зв'язку. Навички надання розвивальної критики та підтримки. Як зробити фідбек інструментом росту, а не пригнічення.

39.  Цифрове лідерство та етика комунікацій. Побудова особистого бренду вчителя в мережі. Лідерство в умовах дистанційної та змішаної освіти.

40.  Соціально-емоційне навчання (SEL) як лідерський проєкт. Впровадження навичок саморегуляції та співпраці в освітню програму. Роль лідера у формуванні «м'яких навичок».

41.  Лідерство в умовах кризи та невизначеності. Стратегії збереження стійкості (резильєнтності) під час війни та соціальних потрясінь. Підтримка безпеки та стабільності в колективі.

42.  Етика влади: спокуси та запобіжники. Аналіз моральних викликів, що виникають при отриманні впливу. Формування антикорупційної культури в школі.

43.  Менторство та коучинг: лідер як наставник. Перехід від контролю до підтримки професійного зростання колег. Технології розкриття потенціалу інших.

44.  Громадська активність вчителя-лідера. Взаємодія з місцевою громадою, медіа та владою. Школа як центр соціального розвитку території.

45.  Інклюзивне лідерство: повага до різноманіття. Побудова середовища, де кожен відчуває приналежність незалежно від особливостей. Боротьба зі стереотипами та дискримінацією.

46.  Креативне лідерство та дизайн-мислення. Використання творчих підходів для вирішення складних педагогічних завдань. Заохочення експериментів та інновацій.

47.  Лідерство та організаційне навчання. Створення «школи, що навчається», де досвід кожного стає надбанням усіх. Культура постійного вдосконалення.

48.  Побудова особистої лідерської стратегії. Синтез отриманих знань у персональний план розвитку. Визначення власних цілей та цінностей.

49.  Презентація та самопрезентація лідера. Мистецтво публічного виступу та переконливої аргументації. Вплив візуальної та вербальної комунікації на авторитет.

50.  Підсумкова рефлексія: лідерство як шлях. Оцінка власної трансформації протягом курсу. Готовність до реалізації лідерського проєкту у професійній діяльності.

5.    СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові акти

1.    Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL:Перейти за покликанням .

2.    Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16.01.2020 № 463-IX. URL:Перейти за покликанням .

3.    Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225.

4.    Про затвердження типової програми підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 12.10.2022 № 904.

5.    Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2030 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.12.2023 № 1150-р.

Основна література 

1.    Терно С. О. Свідомі громадяни не потрібні, або Про упослідження історичної галузі. Освіта.UA. 2023.URL:Перейти за покликанням

2.    Терно С. О. Теорія розвитку критичного мислення (на прикладі навчання історії) : посібник для вчителя. Запоріжжя : ЗНУ, 2011. 105 с.

3.    Терно С. О. Нація в небезпеці: або зміст історичної освіти та розмивання української ідентичності. Портал громадських експертів (Освітня політика). 2024.

4.    Зімбардо Ф. Ефект Люцифера. Чому хороші люди чинять зло / пер. з англ. Г. Лелів. Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. 544 с.

5.    Лебон Г. Психологія народів і мас. Харків : Фоліо, 2023. 320 с.

6.    Мілгрем С. Покора авторитету: погляд експериментатора / пер. з англ. Київ : Клуб сімейного дозвілля, 2019. 256 с.

7.    Чалдині Р. Психологія впливу / пер. з англ. М. Світла. Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2022. 352 с.

8.    Франкл В. Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі / пер. з англ. О. Замойської. Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. 160 с.

9.    Ялом І. Дар психотерапії / пер. з англ. А. Яким'юк. Київ : Видавництво Ростислава Бурлаки, 2024. 304 с.

10.Ялом І. Вдивляючись у сонце. Долаючи страх смерті. Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. 224 с.

11.Гоулман Д. Емоційний інтелект / пер. з англ. С.-Л. Гумецької. Харків : Віват, 2018. 512 с.

12.Гоулман Д. Емоційний інтелект у бізнесі. Харків : Віват, 2021. 416 с.

13.Дювек К. Налаштуйся на зміни. Нова психологія успіху / пер. з англ. О. Любенко. Київ : Наш Формат, 2017. 296 с.

14.Канеман Д. Мислення швидке й повільне / пер. з англ. М. Яковлєва. Київ : Наш Формат, 2017. 480 с.

15.Розенберг М. Мова життя. Ненасильницьке спілкування. Київ : Terra Incognita, 2021. 288 с.

16.Адізес І. Управління життєвим циклом корпорації. Київ : "КСД", 2018. 480 с.

17.Грінліф Р. Службове лідерство : практичний посібник. Київ : Сфера, 2018. 320 с.

18.Друкер П. Ефективний керівник / пер. з англ. О. Герасимчук. Київ : STONE publishing, 2018. 224 с.

19.Кові С. 7 звичок надзвичайно ефективних людей / пер. з англ. О. Любенко. Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2021. 384 с.

20.Кові С. 8-ма звичка: від ефективності до величі. Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2022. 448 с.

21.Максвелл Д. 21 незаперечний закон лідерства. Київ : "КСД", 2017. 288 с.

22.Нова українська школа: порадник для вчителя / за заг. ред. Н. М. Бібік. Київ : Літера ЛТД, 2018. 160 с.

Додаткові ресурси 

1.    Терно С., Турченко Г. Бої за Україну в шкільному курсі історії в контексті передумов сучасної російсько-української війни. Трансформації історичної пам'яті. Збірник матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Вінниця. 2022. С. 148-153. URL: Перейти за покликанням

2.    Терно С. Політика пам'яті в історичній освіті Нової української школи. Політика пам'яті: досвід Європи для України : Матеріали І Міжнар. наук. конф., м. Запоріжжя, 17–18 листоп. 2023 р. Запоріжжя, 2023. С. 182–185 (tezi_Memory_Politics-2023-11.pdf)

3.    Терно С. Як подолати прогалини в історичній пам'яті школярів? Громадянська та історична освітня галузь середньої освіти: виклик для навчальних закладів та варіанти відповідей : зб. тез Всеукр. науково-практ. конф., м. Ніжин, 22–23 берез. 2024 р. Ніжин, 2023. С. 30–33konferets_tezi_n__zhin.pdf)

4.    Терно С. Стандарт вищої освіти з педагогічних спеціальностей: що з ним не так? Освіта.UA. URL: Перейти за покликанням

5.    Терно С., Сирцова О. Свідомі громадяни не потрібні, або Про упослідження історичної галузі. Освіта.UA. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 12.06.2024).

6.    Терно С. Нація в небезпеці: або зміст історичної освіти та розмивання української ідентичності. Портал громадських експертів - Освітня політика. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 18.02.2025).

7.    Терно С. О. Якої кардинальної зміни потребує освіта України? Освіта.UA. 2025. C. 4. URL: Перейти за покликанням  

Електронні ресурси 

1.    Електронна бібліотека Всеукраїнського фонду «Крок за кроком». URL: Перейти за покликанням

2.    Освіта дітей з особливими потребами / Сайт МОН України. URL: Перейти за покликанням

3.    Публікації Українського інституту розвитку освіти. URL: Перейти за покликанням

 

Знання й розуміння:

-        принципів академічної свободи вчителя;

-        принципів академічної доброчесності;

-        видів та етапів планування освітнього процесу;

- особливостей викладання навчального предмету (інтегрованого курсу) на засадах концепції Нової української школи;

-        методику розвитку професійно-прикладних якостей;

-        форм, методів, технологій навчання, виховання й розвитку учнів;

- особливостей реалізації різних видів навчальної діяльності в освітньому процесі; видів інтеграції в навчанні, підходів до інтегрованого навчання учнів; компетентнісного підходу до оцінювання результатів навчання учнів;

-        визначальних характеристик освітнього середовища;

-       вітчизняних освітніх традицій та здобутків кращих міжнародних освітніх систем.

Уміння:

-        визначати послідовність досягнення результатів навчання учнів із навчального предмета (інтегрованого курсу);

-  інтегрувати сучасні тенденції розвитку культури (науки, мистецтва, спорту тощо) у зміст навчальних предметів;

-        організовувати безпечне і здорове освітнє середовище;

-        генерувати нові ідеї і пропонувати шляхи їх упровадження;

-        виявляти міждисциплінарні зв'язки у визначеній проблемі та використовувати відповідні знання, методи і технології для їх розв'язання на засадах міждисциплінарного підходу.

- здійснювати діагностику готовності учнів до навчання, інтерпретації результатів виконання практичних завдань; пошуку та добору технологій, методів, інструментів та засобів навчання; розробки системи освітньої взаємодії на уроці в НУШ;

-        розвивати в учнів ключові компетентності та наскрізні вміння, спільні для всіх компетентностей; формувати готовність до їх застосування в навчальних та життєвих ситуаціях;

-        застосовувати міжпредметні зв'язки та інтеграцію предметів;

-        добирати традиційні та інноваційні методики навчання;

- аналізувати і критично оцінювати навчально-методичне забезпечення навчального предмета (інтегрованого курсу), що використовуються в освітньому процесі;

-    розробляти проєкти навчально-методичних матеріалів, пропозиції, надавати експертну оцінку навчальним та методичним матеріалам, що використовуються в освітньому процесі;

-        дотримуватися принципу академічної доброчесності;

- використовувати безпечне освітнє цифрове середовище для організації та управління освітнім процесом, організації групової взаємодії, зворотного зв'язку;

- використовувати у практичній діяльності сучасні тенденції викладання і навчання у закладах освіти з урахуванням упровадження дистанційного навчання;

-       упроваджувати в практику роботи здобутки кращих міжнародних освітніх систем;

-     визначати проблемні питання у своїй професійній діяльності та віднаходити шляхи їх вирішення, запобігання і вирішення конфліктів, досягнення компромісів, дотримання соціальної відповідальності за свою професійну діяльність.

 

Диспозиції (цінності, ставлення):

-        власного професійного розвитку педагога в умовах змін системи освіти та законодавчого забезпечення; визначення відповідності власних професійних компетентностей чинним вимогам;

- партнерської взаємодії та співпраці з суб'єктами освітнього процесу;

- створення кейсів з навчальних предметів з метою підвищення якості викладання та навчання;

-  особистісної орієнтації на підвищення рівня власної методичної компетентності; формування здорового способу життя на ціннісній основі;

-   постійного вдосконалення мотиваційних стратегій залучення учнів до здорового способу життя;

- планування освітньої діяльності, самостійного розроблення дидактичних матеріалів; формування умов досягнення успішного результату практичної діяльності, виховання ціннісного ставлення до особистісних здобутків навчання.