Vector

ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ У ШКОЛАХ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Професійний розвиток педагогічних працівників відповідно до державної політики в галузі освіти, удосконалення раніше набутих та/або набуття нових громадянських, соціальних, предметно-методичних, інформаційно-цифрових та психологічних компетентностей необхідних для ефективного викладання історії в умовах воєнного стану, формування навичок деколонізації навчального контенту, психологічної підтримки учнів, формування національно свідомого, патріотично налаштованого та критично мислячого покоління українців.

ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ У ШКОЛАХ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Інформація про розробника (розробників):

Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка (Олександр ЧИЖОВ, викладач кафедри історії України)

Напрями підвищення кваліфікації:

  • Інше: Розвиток професійних компетентностей учителів історії у закладах загальної середньої освіти

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • повна загальна середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • А2. Предметно-методична компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність

Тема 1. Концептуальні засади викладання історії в умовах війни: деколонізація, деімперіалізація, десовєтизація.

Теоретична складова (2 год). Українська історична наука та шкільна освіта в умовах війни: нові виклики та завдання. Поняття деколонізації, деімперіалізації та десовєтизації в історичній освіті. Подолання залишків російсько-радянських історичних наративів у шкільних підручниках і навчальних програмах. Україноцентричний підхід до викладання історії. Переосмислення ролі та місця України в європейській та світовій історії. Постколоніальні студії та їх застосування в шкільній історичній освіті. Сучасні підходи МОН та Українського інституту національної пам’яті щодо змін у викладанні історії.

Практична складова (2 год). Воркшоп «Аналіз навчальних програм та підручників з історії: виявлення колоніальних/імперських наративів і їх переосмислення».

Самостійна складова (1 год). О працювання матеріалів УІНП та методичних рекомендацій МОН щодо викладання історії в умовах воєнного стану.

Тема 2. Історична ретроспектива російсько-українського протистояння. Російсько-українська війна: історичні витоки, причини, перебіг та методика викладання.

Теоретична складова (2 год). Формування південно-західного (Галицько-Волинського) та північно-східного (Володимиро-Суздальського) центрів об’єднання Русі. Протистояння Литовсько-Руської держави з Московією. Сторічна ліквідація автономії Гетьманщини Російською державою. Боротьба за українську державність під час революції 1917–1921 рр. Імперська та радянська політика Росії щодо України. Голодомор 1932–1933 рр. як геноцид українського народу. Боротьба ОУН-УПА проти більшовицького режиму. Українсько-російські стосунки в період незалежності України. Революція Гідності 2013–2014 рр. Анексія Криму та початок збройної агресії на Донбасі. Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року. Героїчні сторінки спротиву українського народу. Воєнні злочини РФ проти України (Буча, Маріуполь, Ірпінь, Ізюм та інші). Міжнародна підтримка України. Методика викладання тем сучасної війни в різних вікових групах.

Практична складова (4 год). 

Майстер-клас «Конструювання уроку з теми «Повномасштабна російсько-українська війна»;

- Розробка методичних матеріалів до пам’ятних дат: День Гідності та Свободи, День пам’яті жертв Голодомору, День захисників і захисниць України, День Соборності, День Героїв Небесної Сотні;

- Робота з усноісторичними джерелами (інтерв’ю свідків, ветеранів, переселенців).

Самостійна складова (2 год). Створення банку відеоматеріалів, документальних фільмів, інтерактивних ресурсів про російсько-українську війну.

Тема 3. Протидія російській пропаганді, історичним маніпуляціям та фейкам на уроках історії.

Теоретична складова (1 год). Російська історична пропаганда: основні наративи та міфи («триєдиний народ», «древняя Русь», «спільна історія», «один народ» тощо). Інструменти російського інформаційно-психологічного впливу. Дезінформація, фейки, маніпуляції в інтернет-середовищі. Інформаційна гігієна та медіаграмотність вчителя й учнів. Критичне мислення як інструмент протидії пропаганді. Фактчекінг: алгоритми та інструменти. Українські та міжнародні ресурси з фактчекінгу (StopFake, VoxCheck, Detector Media тощо).

Практична складова (4 год).

- Майстер-клас «Спростовуємо російські історичні міфи: методичний інструментарій вчителя»;

- Тренінг з фактчекінгу: робота з джерелами, перевірка інформації;

- Розробка вправ для учнів на розвиток критичного мислення та медіаграмотності.

Самостійна складова (1 год). Створення картки-пам’ятки для учнів «Як розпізнати історичний фейк».

Тема 4. Психолого-педагогічна підтримка учнів в умовах війни. Викладання чутливих тем.

Теоретична складова (1 год). Психоемоційний стан дітей в умовах війни. Травматичний досвід учнів: діти-переселенці, діти військовослужбовців, діти, які пережили окупацію, втрату близьких. Поняття «травмочутлива педагогіка». Принципи викладання чутливих та контроверсійних тем (Голодомор, Голокост, депортації, війна). Створення безпечного освітнього середовища. Профілактика вторинної травматизації під час уроків історії. Психологічна самодопомога вчителя. Робота з учнями, які повернулися з тимчасово окупованих територій.

Практична складова (4 год).

- Тренінг «Травмочутлива педагогіка на уроках історії»;

- Розгляд кейсів складних педагогічних ситуацій;

- Майстерклас «Як говорити з учнями про війну, втрату, смерть»;

- Розробка правил безпечного діалогу в класі.

Самостійна складова (1 год). Підбір психолого-педагогічних ресурсів для роботи з дітьми, що пережили травматичний досвід.

Тема 5. Цифрові інструменти у викладанні історії в умовах дистанційного та змішаного навчання.

Практична складова (2 год). Огляд та практичне опанування цифрових ресурсів для викладання історії: інтерактивні карти (LIKБЕЗ, історичні атласи), хронологічні стрічки (TimelineJS, Sutori), віртуальні музеї та екскурсії (Музей «Голоси Мирних», Меморіал жертв голодоморів), онлайн-архіви (Архів Української Гельсінської спілки, Перейти за покликанням ), створення інтерактивних завдань (LearningApps, Wordwall, Genially), використання штучного інтелекту з дотриманням академічної доброчесності.

Самостійна складова (1 год). Створення власного цифрового освітнього продукту з історії.

  • Відповідальне моделювання змісту навчання історії з урахуванням викликів воєнного часу;
  • ефективне використання сучасних методик викладання чутливих та контроверсійних тем;
  • уміння виявляти та спростовувати російські історичні наративи, пропаганду та фейки;
  • здатність формувати в учнів національну ідентичність, патріотизм, критичне мислення;
  • надання психосоціальної підтримки учням, які пережили травматичний досвід війни

Постійно