СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ АКТУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ВСЕСВІТНЬОЇ ТА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ У 9 КЛАСІ

МОДУЛЬ 1. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ 

АКТУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ У 9 КЛАСІ НУШ

 

Тема 1.1. Формування етно-національної ідентичності за допомогою дидактичного матеріалу з історії України для 9 класу. 

Зміст поняття «ідентичність». Диференціювання понять «етнічна ідентичність», «національна ідентичність». Конкретні документальні дані та історичні приклади для продемонстрування сутності етнічної та національної ідентичності. Виокремлення моментів якісного переходу етнічної ідентичності в національну. Методика використання навчального матеріалу про побут і повсякдення українців для виявлення рис етнічної ідентичності, виокремлення місця жінки в житті українського етносу. Розтлумачення сутності названих ідентичностей шляхом використання фактів з життя та діяльності закарпатських «будителів», «руської трійці», Новгород-сіверського гуртка, Кирило-Методіївського братства.

 

Тема 1.2. Питання формування оборонної свідомості за допомогою дидактичного програмного матеріалу з історії України

Зміст поняття «оборонна свідомість».  З’ясуванню ролі історичної пам’яті як підвалини духовної стійкості молоді. Методичний контекст використання проявів воєнної доблесті українських ополченців та гусарів у полках російської армії, на боці Наполеона І в легіоні Яна Домбровського під час Французько-російської війни 1812 р.;  використання матеріалів з історії Східної (кримської) війни і насамперед задіяності у ній українців та українських ресурсів як красномовних свідчень порушення гідності українців, принципу власності, експлуатації українських ресурсів з чужою імперською метою. Формування на цій основі оборонної свідомості сучасних учнів.

 

Тема 1.3. Поглиблений розгляд питання формування української нації у ХІХ ст. 

Сутність історичного процесу зародження української модерної нації. Роль боротьби козацько- та шляхетсько-старшинських родів за своє соціальне утвердження у статусі російських дворян; місце і роль у процесі національного відродження академічних вчених; вплив промислової революції на формування української нації; роль у цьому процесі новонародженої верстви інтелігенції. Авторська методика розкриття змісту понять «нація», та «націоналізм»; врахування соціально-політичних чинників формування останнього. Розкриття змісту методичних підходів до диференціювання різновидів зароджуваного націоналізму. Розкриття впливу імперського тиску на націотворчі процеси в Україні ХІХ ст.  Розкриття сутності концепції М. Гроха про три етапи національного відродження «малих» європейських націй.Уточнення кількості, особливостей і найменування етапів формування української нації.

 

Тема 1.4. Формування громадянської стійкості за допомогою дидактичного програмного матеріалу з історії України

Розкриття сутності понять «старе і нове покоління українських патріотів».  Морально-психологічні механізми формування в української інтелігенції почуття відповідальності, зобов’язаності перед українським народом, Україною. Розгляд і аналіз прикладів громадянської стійкості із життя та діяльності Т. Шевченка, В. Антоновича, А. Шептицького, М. Драгоманова, Л. Українки, М. Коцюбинського та ін. Громадянська позиція українських підприємців у справі підтримки рідної культури на тлі її пригнічення імперією. Потенціал «справи Бейліса» для формування громадянської позиції щодо демократичної взаємодії між представниками різних етносів у єдиній нації. Виховний потенціал прикладів боротьби західноукраїнської молоді за відкриття українського університету у формуванні громадянської стійкості сучасної молоді.

 

Тема 1.5. Методичні аспекти викладу проблеми «малоросійства» у середовищі освічених українців ХІХ ст.

Методика розкриття сутності проблеми «малоросійства» та з’ясування змісту «українського питання» в баченні російської влади (причини, наслідки, появи «валуєвського циркуляру», «емського указу») та громадськості української, демократичної  російської та європейської. Методичні інструменти пояснення учням змісту «українського питання» з позиційайстро-угорських імперських урядовців, а також «народовців» та «русофілів». Факти з біографій М. Гоголя, К. Ушинського, які  демонструють безпідставність спроб включити їх імена до числа «малоросів», а також спростовують імперські спроби москви привласнити їх імена та творчість собі.

 

Тема 1.6. Розкриття явища українського театру ХІХ ст. як прояву і чинника національного відродження

Роль народної та професійної культури у формуванні етнічної та національної ідентичності. Поняття «нація культурна». Роль українського професійного театру у національному відродженні. Врахування виховного потенціалу історичного матеріалу про опір українського театру і культури емському указу. Тріумфальні гастролі українських театрів теренами імперії. Прояви громадянської стійкості з життя видатних українських театральних діячів. Імперська політика щодо українських театру і культури загалом.

 

Тема 1.7. Методичні аспекти розкриття сутності політичного етапу становлення української нації

Політичний етап як прояв історичної закономірності у становленні нації. Місце та роль в  українському політичному житті підавстрійської та підмосковської України видатних діячів українського життя. Ідеї національного і соціального визволення. Проблема їх співвіднесеності в українському політичному русі. Висвітлення роботи перших політичних гуртків, таємних товариств, партій як перших проявів політичного етапу відродження української нації. Методика розкриття змісту політичної діяльності українців у Віденському парламенті, Галицькому сеймі, Государствєнной думє. Розкриття місця та ролі Миколи Міхновського та його програмних документів «Кредо молодого українця» та «Самостійна Україна» у політичному житті сучасної йому України. Участь українців у виступах армії і флоту у революції 1905 – 1907 рр. Методичні інструменти висвітлення українського політичного життя напередодні першої світової війни.

 

МОДУЛЬ 2. Реалізація сучасних підходів у викладанні актуальних питань всесвітньої  історії у 9 класі НУШ 

 

Тема 2.1. «Прокляття прогресу»: як навчити учнів бачити обидва боки промислової революції

Розкриття суперечливого характеру індустріалізації: технічний прогрес і соціальна дезорганізація. Застосовуються дебати, аналіз джерел, проблемне навчання, рольова гра «Суд над індустріалізацією». Реабілітація образу луддитів як перших організованих критиків технологічних змін. Робота зі статистичними даними про тривалість життя, дитячу смертність та умови праці. Формування навичок критичного осмислення ціни індустріального стрибка.

 

Тема 2.2. Наполеон Бонапарт: геній, тиран чи продукт революції? Деконструкція міфу на уроці

         Деконструкція міфологізованого образу Наполеона Бонапарта через аналіз візуальних джерел, пропагандистських наративів та законодавчих текстів. Організація уроку-суду, де учні виконують ролі прокурорів, адвокатів і свідків. Ґендерний аналіз Кодексу Наполеона: закріплення громадянських прав і законодавче підкорення жінки. Порівняння портретів імператора різних років як джерела для аналізу еволюції образу. Формування навичок критичного сприйняття історичних постатей. Використовуються аналіз пропагандистських плакатів, робота з текстом Кодексу, порівняння портретів.

 

Тема 2.3. Як нації «вигадували» себе: об'єднання Італії та Німеччини крізь призму сучасної націогенези

        Розкриття конструктивістської природи нації через теорію «уявлених спільнот» Б. Андерсона. Порівняльний аналіз двох шляхів об'єднання: «заліза і крові» О. фон Бісмарка та культурно-політичного проекту Рисорджименто. Організація проєктної роботи «Карта національного наративу». Проведення паралелей між націєтворчими процесами ХІХ ст. та сучасною Україною. Робота з національними гімнами та символами як історичними джерелами. Застосовуються створення ментальних карт, порівняльний аналіз, робота з гімнами та символами.

 

Тема 2.4. Отто фон Бісмарк: "залізо і кров" як метод створення Німецької імперії

       Висвітлення об'єднання Німеччини як результату свідомої політичної інженерії О. фон Бісмарка. Робота з дипломатичними документами, військовими звітами та політичними промовами. Проведення рольової гри «Берлінський конгрес 1878 року»: моделювання позицій дипломатів великих держав. Аналіз концепції «реальної політики» (Realpolitik) та її евристичного потенціалу для пояснення сучасних геополітичних процесів. Використання політичних карикатур епохи, аналіз дипломатичних документів, моделювання переговорів.

 

Тема 2.5. Революції 1848-1849 рр. – "весна народів": справжнє оновлення Європи чи ілюзія змін?

        Розкриття причин, рушійних сил та чинників поразки європейських революцій 1848-1849 рр. («весна народів»). Проведення «круглого столу» за участю представників різних країн (Німеччина, Франція, Австрія, Угорщина, Італія). Робота з маніфестами та прокламаціями революційних урядів. Формування навичок критичного аналізу політичних текстів. Створення хронологічних стрічок подій у різних країнах. Аналіз маніфестів, порівняльний аналіз програм, створення хронологічних стрічок.

 

Тема 2.6. Японія та Китай у XIX ст.: модернізація без втрати ідентичності – можливо, чи неможливо?

        Порівняльна характеристика двох моделей модернізації східних цивілізацій у ХІХ ст. Аналіз чинників успішної модернізації Японії в епоху Мейдзі та глибокої кризи Китаю. Організація проєктної роботи «Модернізація без втрати обличчя». Дослідження моделей запозичення західних інститутів (освіта, армія, право) та їх адаптації до східних культурних кодів. Аналіз японської та китайської карикатури як історичного джерела. Використовуються порівняльна таблиця «Японія vs Китай», моделювання реформ Мейдзі, аналіз візуальних джерел.

 

Тема 2.7. Культура «довгого» XIX ст.: романтизм, реалізм, модерн – пошук нової мови для нової епохи

Розкриття культурних трансформацій «довгого» ХІХ ст. як пошуку нових засобів репрезентації досвіду індустріальної доби. Романтизм, реалізм та модерн як способи рефлексії щодо технічного прогресу, соціальних змін та світоглядних трансформацій. Організація «музею однієї епохи»: створення мультимедійних експозицій на основі аналізу художніх творів, фотографій, архітектурних пам'яток та кінохроніки. Формування навичок візуальної грамотності та роботи з візуальними джерелами. Застосовуються музейна педагогіка, аналіз візуальних джерел, створення мультимедійних проєктів, робота з літературними текстами.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

 

1. Розробити для роботи у класі «Картку ідентичності» одного з діячів українського національного відродження ХІХ ст. 
2. Створіть технологічну картку практичного заняття з історії України з метою виявлення в історичному джерелі проявів оборонної свідомості українців ХІХ ст.
3. Опираючись на тексти «Книги буття українського народу» та валуєвського циркуляру змоделюйте зразок порівняльної таблиці українського та імперського бачення майбутнього України, виконаної учнем.
4. Складіть план-нарис фрагменту уроку, у ході якого розглядаються шляхи обходу українськими акторами заборон емського указу.
5. Складіть план уроку-суду над Наполеоном, розподіливши ролі (суддя, прокурор, адвокат, свідки, присяжні) та підготувавши перелік доказів для кожної сторони.
6. Розробіть проєктне завдання «Карта національного наративу» для порівняння об'єднання Італії та Німеччини з українським націєтворенням.
7. Створіть методичний кейс для порівняльного аналізу реформ Мейдзі в Японії та реформ «самоукріплення» в Китаї.
8. Розробіть концепцію мультимедійного проєкту «Музей однієї епохи» (романтизм, реалізм, модерн) з переліком експонатів та інструкцією для учнів.
9. Розробіть алгоритм дискусії щодо твору М. Міхновського «Самостійна Україна»: «Чи зберігають актуальність тези М. Міхновського у контексті сучасної московсько-української війни?». 
10. Розробіть сценарій дебатів на тему «Промислова революція: прогрес чи катастрофа?» для учнів 9 класу, включаючи ролі, аргументи та правила ведення дискусії.

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

 

1. Як спонукати учнів відмовитися від механічного зазубрювання навчальних текстів?
2. Як розкрити учням взаємозв’язок між соціально-економічним явищем промислового перевороту та соціально-політичним явищем формування націй?
3. Яким чином органічно пов’язати теми ролі жінки, приватного життя та історії повсякденності з викладом соціально-політичних та –економічних процесів у ХІХ ст.
4. Як організувати проблемне обговорення на уроці, щоб учні 9 класу могли самостійно оцінити соціальну ціну індустріалізації, а не просто засвоїти перелік винаходів?
5. Які методичні прийоми дозволяють ефективно деконструювати міф про «геніального» Наполеона, використовуючи аналіз суперечливих джерел та пропагандистських наративів, а не просто транслювати готову оцінку?
6. Як організувати роботу учнів із теорією «уявлених спільнот» Б. Андерсона на уроках історії, щоб вони усвідомили, що нація — це культурний конструкт, а не «вічна даність», і провели паралелі з сучасною Україною?
7. Як за допомогою рольової гри «Берлінський конгрес» навчити учнів аналізувати наслідки політики «реального політикуму» Бісмарка та оцінювати її вплив на сучасну систему міжнародних відносин?
8. Як організувати роботу учнів з революційними маніфестами 1848 року, щоб вони не просто прочитали тексти, а самостійно виявили спільні вимоги та причини поразки «весни народів» у різних європейських країнах?
9. Як побудувати проєктне завдання для порівняння японської та китайської моделей модернізації, щоб учні не просто запам'ятали факти, а зрозуміли культурні та інституційні чинники, які зумовили різні результати?
10. Як через створення «музею однієї епохи» навчити учнів аналізувати романтизм, реалізм та модерн як способи рефлексії про індустріальну добу, використовуючи візуальні джерела як історичні свідчення

Після завершення курсу навчання за запропонованою програмою слухачі набудуть таких ознак професійної компетентності:

 - знання дидактичних і методичних засад організації освітнього процесу у 9 класі закладів загальної середньої освіти на принципах концепції Нової української школи, Державного стандарту базової загальної освіти; 

- уміння організовувати освітній процес на засадах компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого підходів; 

- досвід втілення методики навчання історії та громадянської освіти у 9 класі закладів загальної середньої освіти в контексті завдань НУШ і Державного стандарту базової середньої освіти (2020 р.).