«СЕН в освіті: розвиток наскрізних умінь учительства й учнівства»

Розробники програми: авторський колектив громадської організації «ЕдКемп Україна» у складі сертифікованих фасилітатора й фасилітаторок СЕЕН (Університет Еморі, США), сертифікованих тренерок СЕЕН в Україні (ГО «ЕдКемп Україна» й Університет Еморі), викладачок і викладача Моделі стійкості спільнот Інституту травмостійкості (США)

• Вікторії Гринько, докторки педагогічних наук, професорки Донбаського державного педагогічного університету,
• Оксани Дегтярьової, програмної директорки ГО «ЕдКемп Україна», 
• Тетяни Дрожжиної, кандидатки педагогічних наук, експертки з недискримінації в освіті, координаторки всеукраїнського експерименту з СЕЕН (2019-2024),
• Олександра Елькіна, кандидата технічних наук, голови Ради ГО «ЕдКемп Україна», співавтора концепції реформи Нової української школи, члена Консультативної ради з питань сприяння розвитку системи загальної середньої освіти при Президентові України, співзасновника цифрових платформ EdWay і ПОВІР, національного координатора в Україні міжнародних досліджень соціальних-емоційних навичок (ДоСЕН) та вчительської професії (Перейти за покликанням ),
• Ольги Рассказової, докторки педагогічних наук, професорки Харківської гуманітарно-педагогічної академії, завідувачки Лабораторії соціально-емоційного навчання ГО «ЕдКемп Україна», експертки з недискримінації в освіті.

Авторський колектив онлайн-курсу:

• Вікторія Гринько, докторка педагогічних наук, професорка Донбаського державного педагогічного університету, сертифікована тренерка СЕЕН в Україні (ГО «ЕдКемп Україна» й Університет Еморі), сертифікована викладачка Моделі стійкості спільнот Інституту травмостійкості (США),
• Оксана Дегтярьова, магістр державного управління у сфері освіти, програмна директорка ГО «ЕдКемп Україна», сертифікована фасилітаторка соціально-емоційного та етичного навчання (Університет Еморі, США), сертифікована викладачка Моделі стійкості спільнот Інституту травмостійкості (США), учителька математики і інформатики, спеціаліст вищої категорії, педагогічне звання «Учитель-методист»,
• Наталія Зима, учителька хімії комунального закладу загальної середньої освіти «Ліцей № 3 імені Артема Мазура Хмельницької міської ради», спеціаліст вищої категорії, педагогічне звання «Учитель-методист», сертифікована тренерка Нової української школи, експертка з громадської акредитації закладів загальної середньої освіти,
• Галина Калужна, магістерка з освітніх і соціальних досліджень (Лондонський університет), сертифікована фасилітаторка соціально-емоційного та етичного навчання (Університет Еморі, США), сертифікована викладачка Моделі стійкості спільнот Інституту травмостійкості (США), викладачка англійської мови та англомовного науково-академічного письма,
• Анастасія Крикун, керівниця методичної служби Освітньої платформи «ПОВІР», учителька англійської і німецької мов, спеціаліст вищої категорії, педагогічне звання «Старший учитель», засновниця та керівниця приватного освітнього центру «Hi.Buddy», сертифікована тренерка Нової української школи, експертка з громадської акредитації закладів загальної середньої освіти,
• Леонід Мироненко, кандидат педагогічних наук, експерт з громадської акредитації закладів загальної середньої освіти, асоційований член ГО «ЕдКемп Україна», директор ліцею «LEVEL UP» Полтавського університету економіки і торгівлі, учитель географії,  спеціаліст вищої категорії, педагогічне звання «Учитель-методист»,
• Олена Плотникова, керівниця СЕН-когорти Освітньої платформи «ПОВІР», учителька початкових класів, спеціаліст вищої категорії, педагогічне звання «Учитель-методист», сертифікована тренерка Нової української школи, експертка з громадської акредитації закладів загальної середньої освіти,
• Олена Трибко, керівниця Служби підтримки Освітньої платформи «ПОВІР», учителька математики та інформатики опорного закладу «Ліцей №1 імені Героя України Березняка Євгена Степановича Помічнянської міської ради Кіровоградської області», спеціаліст вищої категорії, педагогічне звання «Учитель-методист»,
• Майя Тутаєва, експертка з громадської акредитації закладів загальної середньої освіти, асоційована членка ГО «ЕдКемп Україна», учителька математики, спеціаліст вищої категорії, педагогічне звання «Учитель-методист».

Редагування:

• Олена Масалітіна, кандидатка філологічних наук, доцентка, віцеголова Ради ГО «ЕдКемп Україна»,  сертифікована фасилітаторка соціально-емоційного та етичного навчання (Університет Еморі, США), експертка й тренерка з недискримінаційного підходу в освіті.

Літературне редагування:

• Галина Ковальчук, провідна фахівчиня ГО «ЕдКемп Україна»,
• Катерина Ремез, фахівчиня ГО «ЕдКемп Україна»,
• Поліна Ткач, кандидатка філологічних наук, доцентка, професорка кафедри філології, перекладу та стратегічних комунікацій Національної академії Національної гвардії України, доцентка кафедри сучасних методик навчання Харківської академії неперервної освіти, співавторка Державних стандартів базової середньої та профільної освіти, експертка міжнародного дослідження якості освіти PISA,  співавторка модельних програм і підручників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.

Дизайнування:

• Оксана Твердохліб, керівниця методично-видавничого підрозділу ГО «ЕдКемп Україна»,
• Катерина Школьна, фахівчиня ГО «ЕдКемп Україна».
   

Внутрішнє рецензування: 

• Олег Марущенко, кандидат соціологічних наук, доцент Харківського національного медичного університету, віцеголова Ради ГО «ЕдКемп Україна», сертифікований фасилітатор програми СЕЕН, експерт з недискримінації в освіті, член Робочої групи МОН з питань політики гендерної рівності та протидії дискримінації у сфері освіти,
• Наталія Рудзинська, директорка з міжнародних партнерств ГО «ЕдКемп Україна», сертифікована фасилітаторка за Моделлю стійкості спільнот (МСС) Інституту травмостійкості (США),  сертифікована фасилітаторка соціально-емоційного та етичного навчання (Університет Еморі, США).

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 

В умовах стрімких суспільних трансформацій, зростаючих глобальних викликів, а також на тлі війни, яку веде росія проти України, ментальне і фізичне здоров'я учасників/-иць освітнього процесу потребує підвищеної уваги, оскільки пережиті травматичні потрясіння негативно впливають на психоемоційний стан здобувачів і здобувачок загальної середньої освіти, учительства, батьківства, знижують їхні когнітивні здібності й життєву стійкість. У зв'язку з цим увиразнюється потреба впроваджувати в освітній процес закладів загальної середньої освіти соціально-емоційне навчання (далі — СЕН), що є ключовим інструментом розвитку наскрізних умінь учнівства Нової української школи (далі — НУШ). 

У кризові для України часи освітянська спільнота дедалі частіше стикається з викликами емоційної нестабільності, підвищеного психологічного навантаження й професійного вигорання. Токсичний стрес, пов’язаний із тривалою війною, постійною загрозою життю і здоров’ю, невизначеністю, частою зміною умов роботи через постійні повітряні тривоги, відсутність електроенергії, стабільного інтернет-звʼязку, впливає на ресурсний стан учительства. У цих умовах педагоги, крім виконання своїх прямих професійних функцій, дбають про благополуччя учнівства і їхніх родин, підтримуючи їх у складних життєвих обставинах. 

Життєві реалії України негативно впливають і на учнівство, яке нерідко втрачає інтерес до навчання і мотивацію досягати більшого, має труднощі з концентрацією уваги та сприйняттям змісту освіти, набуваючи освітніх втрат, через проживання травматичного досвіду кризових подій. 

За таких обставин особливої актуальності набуває розвиток соціально- емоційних навичок (далі — СЕ-навичок) учительства й учнівства, та загалом усіх учасників/-ць освітнього процесу. Саме тому розробка програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників/-иць закладів загальної середньої освіти «СЕН в освіті: розвиток наскрізних умінь учительства й учнівства» є важливим кроком для підтримки педагогів і створення безпечного й інклюзивного підтримуючого  освітнього середовища для учнівства. 

Програма покликана надати педагогам практичні засоби для саморозвитку СЕ-навичок та наскрізних умінь, що мають науково доведений вплив на загальне благополуччя кожної людини та її життєву стійкість. Опанування підходів, методик й інструментів наскрізної інтеграції СЕН в освітній процес сприятиме успішній адаптації учнівства, самореалізації в динамічному сучасному світі, формуванні навичок і готовності співпереживати, співпрацювати, протистояти викликам, розбудовувати майбутнє України, ґрунтуючись на національних та європейських цінностях.

Програма підвищення кваліфікації розроблена на основі Перейти за покликанням підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти на тему «СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ НАСКРІЗНИХ УМІНЬ УЧНІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 04.11.2025 № 1465.

Цільова група: педагогічні працівники/-ці закладів загальної середньої освіти, а також усі педагогічні працівники/-ці, що працюють з дітьми, підлітками і молоддю.

Обсяг (тривалість): 30 год (1 кредит ЄКТС). 

Завдання програми: 

ознайомити учасників і учасниць програми з науковими рамками СЕН та ключовими підходами до розвитку наскрізних умінь здобувачів і здобувачок загальної середньої освіти в умовах Нової української школи, підкреслюючи їхній взаємозв’язок із розвитком СЕ-навичок;

забезпечити учасників і учасниць програми практичними інструментами розвитку СЕ-навичок і впровадження СЕН для особистісного розвитку та їх наскрізного використання в освітньому процесі;

сформувати в педагогів розуміння ролі СЕН у розвитку в учнівства критичного мислення, уміння керувати емоціями, розв’язувати проблеми та співпрацювати з іншими;

підвищити навички і готовність педагогів створювати безпечне, здорове та інклюзивне освітнє середовище.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

ЗМІСТ ПРОГРАМИ 

НАПРЯМ 1. СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНЕ НАВЧАННЯ В КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ: ВІД ГЛОБАЛЬНОГО ДОСВІДУ ДО УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЙ

Маршрут 1.1. Суть соціально-емоційного навчання. НУШ і наскрізні вміння крізь призму світового досвіду соціально-емоційного навчання

Соціально-емоційне навчання (СЕН): сутність та значення. Розвиток емоційного інтелекту. Важливість СЕН для успіху в житті та навчанні. Наскрізні вміння НУШ як віддзеркалення соціально-емоційних навичок. Успішне впровадження СЕН у міжнародному освітньому просторі. Ключові уроки впровадження СЕН: системність і підготовка вчительства. Сучасні глобальні виклики та їх вплив на освіту. 

Станція 1. Звідки вирушаємо в СЕН-мандрівку?

Мета і завдання курсу. Зміст і структура курсу, особливості навчання.  Очікувані результати. Умови сертифікації. Вхідне діагностування. 

Станція 2. Навіщо СЕН у сучасній освіті?

Актуальність теми. СЕН як відповідь на виклики людства, що мають вплив на освіту й розвиток дітей і молоді. Історія СЕН, поширення у світі та місце на карті освітніх інтервенцій. Розвиток емоційного інтелекту. Визначення СЕН, мета та завдання. Базові компоненти СЕН. 

Станція 3. Як СЕН підтримує ключові компетентності й наскрізні вміння НУШ?

Компетентнісний підхід НУШ. «Канва» НУШ. Ключові компетентності і наскрізні вміння: поняття та сутність у контексті НУШ. Практичне значення наскрізних умінь і їх взаємозвʼязок з соціально-емоційними навичками.

Станція 4. Чому соціально-емоційні навички в освітньому процесі сприяють благополуччю?

Соціально-емоційні навички проти стресу та для загального благополуччя. Підхід ОЕСР до розвитку соціально-емоційних навичок. Модель «Велика п'ятірка». Доказовість наскрізного формування соціально-емоційних навичок в освітньому процесі.

Станція 5. Як НУШ і СЕН вписуються в сучасні освітні парадигми у світі?

Емоційно-етична компетентність вчителя/-ки НУШ. Орієнтири освітніх стандартів: професійний стандарт учителя і Державний стандарт базової середньої освіти. Людиноцентрична освіта: ціннісний, діяльнісний та практико-орієнтований підходи. Успішне впровадження СЕН на системному рівні у міжнародному освітньому просторі. Порівняння міжнародних підходів та стандартів НУШ.

Станція 6. Яка додана вартість СЕН у часи криз?

СЕН як основа ментального здоров’я та психосоціальної підтримки. Критичні потреби дорослих і дітей під час криз. Еволюція освітніх підходів: перехід від традиційного до травмоорієнтованого та стійкісноорієнтованого підходів.

Контрольний тест за маршрутом 1.1.

Маршрут 1.2. Результативність і корисність СЕН. Міжнародні дослідження TALIS і ДоСЕН

Доказовість і результативність упровадження СЕН. Переваги СЕН для учнівства: академічний прогрес, зниження агресії, покращення психічного здоров'я, розвиток емпатії. Методи (анкетування, тести, спостереження, самооцінювання, рефлексія тощо) вимірювання соціально-емоційних навичок для їх розвитку. Урахування результатів міжнародного дослідження ДоСЕН (Дослідження соціально-емоційних навичок) під час організації соціально-емоційного навчання. Досвід участі України в ДоСЕН у 2023-2024 рр. Інтеграція в НУШ і використання СЕН на різних уроках. Учительство як провідник розвитку соціально-емоційних навичок учнівства. Потреби вчительства в розвитку соціально-емоційних навичок крізь призму міжнародного дослідження вчительської професії TALIS (Teaching and Learning International Survey).

Станція 7. Яку користь від СЕН отримує вчительство?

Потреби вчительства в розвитку СЕ-навичок крізь призму міжнародного дослідження вчительської професії TALIS. Самоусвідомленість і саморегуляція в роботі педагогів і педагогинь. Професійне благополуччя, ризики вигоряння, сигнали перевантаження. Мікропрактики відновлення і професійна стійкість.

Станція 8. Як СЕН може допомогти Вам просто зараз?

Критерії сформованості емоційно-етичної компетентності учительки/-ля. Самоспостереження: емоції, тригери, реакції. СЕН-практики та моделі поведінки в повсякденній педагогічній взаємодії. Фасилітація замість пояснення. 

Станція 9. Як зауважування чи ігнорування фізичних самовідчуттів пов’язане зі станом і діями учня / учениці?

Емоційна безпека як основа навчання. Особливості вікової психології та фізіології учнівства (6–10, 11–14, 15–18 років). Вплив фізичного стану, стресу та гормональних змін на поведінку й навчання. HALT як інструмент розуміння потреб учнівства. Роль вчительства у створенні емоційно безпечного середовища та розвитку СЕ-навичок через щоденні педагогічні практики.

Станція 10. Як СЕН і ДоСЕН допомагають зрозуміти і врахувати потреби і виклики учнівства на практиці? 

Результати ДоСЕН як інструмент розуміння потреб учнівства. Індивідуальний підхід у класі: адаптація навчання під різні темпи, стани й можливості. Робота в групі: клас як простір співпраці, емпатії та відповідальності. Інтеграція СЕН в освітній процес без перевантаження програми задля подолання викликів.

Контрольний тест за маршрутом 1.2.

Маршрут 1.3. Міжнародні програми СЕН, їх інтеграція в освітній процес НУШ

Міжнародні програми СЕН в Україні (Програма соціально-емоційного та етичного навчання, «Зерна», «Майндфулнес» тощо). Розвиток наскрізних умінь здобувачів і здобувачок НУШ у процесі впровадження міжнародних програм СЕН. Адаптація міжнародного досвіду СЕН до культурного контексту України. Міжнародна організація з поширення соціально-емоційного навчання CASEL (Collaborative 6 for Academic, Social, and Emotional Learning) та її інформаційні ресурси для вчительства.

Станція 11. Як орієнтуватися у світі СЕН?

СЕН як сукупність різних рамкових структур. EASEL Lab  як науковий центр дослідження та розвитку СЕН. Explore SEL як простір дослідження та осмислення СЕН. Усвідомлений вибір програм, методик й інструментів СЕН.

Станція 12. Що й навіщо необхідно знати про CASEL?

Організація CASEL: місія, цінності та її роль у розвитку СЕН. Рамка CASEL як основа програм, методик і інструментів СЕН. Короткий огляд п'яти соціально-емоційних компетентностей CASEL. Практичне застосування CASEL в освітньому процесі.

Станція 13. Як підхід «Поширюємо турботу» (Making Caring Common) допоможе в закладі освіти? 

Підхід «Поширюємо турботу» як відповідь на виклики сучасного світу. Ідея балансу між успіхом і людяністю. Основна ідея і ключові фокуси підходу. Навички та якості особистості, які розвиває підхід. Рівні впровадження та практичні інструменти.

Станція 14. Як 5 навичок усвідомленого вибору (RULER) допоможуть організувати освітній процес?

Підхід RULER: чому емоції мають значення в освіті? П'ять навичок емоційного інтелекту RULER. Чотири інструменти RULER для щоденної практики в класі. CASEL і RULER: роль і фокус.

Станція 15. У чому переваги програми СЕЕН та як вона впроваджується в Україні?

СЕЕН: від соціально-емоційного до соціально-емоційного та етичного навчання. Наукова основа та міжнародне визнання програми. Додана цінність СЕЕН: увага, етика та системне мислення. Впровадження СЕЕН в Україні та результати експерименту. Рамкова структура: виміри і рівні у матриці СЕЕН.

Станція 16. Чому інтеграція СЕН в освітній процес — це не додаток, а база?

Адаптація міжнародних програм СЕН до українського освітнього контексту. Інтеграція СЕН в освітній процес Нової української школи. Майндфулнес як доказовий підхід до розвитку саморегуляції та благополуччя. Практичні інструменти впровадження СЕН у діяльність педагога. Системне впровадження СЕН через регулярні практики та культуру закладу освіти.

Контрольний тест за маршрутом 1.3.

Маршрут 1.4. Створення безпечного, здорового та інклюзивного освітнього середовища

Соціально-емоційне навчання як цілеспрямований процес, який допомагає розвивати ключові життєві компетентності. Суть СЕН у навчанні розуміти себе, свої почуття та мотивації, ефективно взаємодіяти з навколишнім світом. Інструменти СЕН для створення безпечного, здорового та інклюзивного середовища закладу загальної середньої освіти. Навчання за допомогою практичних занять, дискусій, рольових ігор та моделювання реальних ситуацій.

Станція 17. Як СЕН створює освітній простір, в якому дихається вільно?
Безпечне освітнє середовище як передумова навчання, розвитку та благополуччя учнівства. Наскрізність СЕН-підходів у культурі взаємодії та системі цінностей закладу освіти. Фізичне середовище як ресурс підтримки благополуччя, саморегуляції і відновлення ресурсу.

Станція 18. Як СЕН посилює педагогічну майстерність?
Роль учительства у створенні безпечного й інклюзивного середовища. Привітання і початок навчального заняття: індивідуальна і групова робота. Вдумливість. Мова вчительства як засіб формування відповідальності і співпереживання учнівства. СЕН в індивідуальній і груповій роботі. 

Станція 19. Як СЕ-навички підтримують недискримінаційний та інклюзивний підходи в освіті?
Інклюзивність як щоденна практика. Недискримінація й універсальний дизайн. Емоційна причетність і включеність. Зв'язок СЕ-навичок із недискримінацією й інклюзією на практиці.

 Станція 20. Як зробити СЕН «обов’язковим мінімумом» у закладі освіти?
Різноманітність навчальної діяльності учнівства з СЕН: практичні заняття, дискусії, рольові ігри та моделювання реальних ситуацій. Як СЕН стає основою безпечного, здорового й інклюзивного освітнього середовища закладу освіти. Стратегічні напрями розвитку загальношкільної культури крізь призму СЕН. Ролі адміністрації, учительства, учнівства, батьківства / опікунства та громади у впровадженні СЕН. Системні управлінські рішення для сталого розвитку культури закладу освіти.

Контрольний тест за маршрутом 1.4.

НАПРЯМ 2. НАСКРІЗНІ ВМІННЯ В РАМЦІ НУШ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНЕ НАВЧАННЯ 

Маршрут 2.1. Критичне і системне мислення

Критичне мислення як здатність аналізувати інформацію неупереджено, оцінювати її достовірність, знаходити логічні зв’язки та формувати власні обґрунтовані висновки. Системне мислення як уміння бачити цілісну картину, розуміти, як різні частини взаємодіють між собою в складній системі. Виявлення причинно-наслідкових зв'язків, передбачення наслідків змін та розуміння динаміки процесів, а не лише окремих елементів. Практичні інструменти для розвитку критичного й системного мислення в освітньому процесі. Вправи на розвиток критичного мислення: «Детектив думок», «П'ять чому», «За і проти». Вправи на розвиток системного мислення: «Мапа зв'язків», «Що буде, якщо...?», «Аналіз системи чи предмету. Хто залучений до її функціонування».

Станція 21. Як тренувати критичне й системне мислення через щоденні ситуації на уроках?

Критичне мислення: факти, судження, висновки та маніпуляції в інформаційному просторі. Системне мислення: пошук причинно-наслідкових зв'язків. Практичні інструменти розвитку критичного й системного мислення: «Детектив думок», «Айсберг системного мислення» і «Під поверхнею: чому?» для розвитку наскрізних умінь Нової української школи.

Станція 22. Як перейти від автоматичної реакції до виваженого педагогічного рішення?

Як автоматичні реакції, емоції й когнітивні викривлення впливають на педагогічні рішення. Розпізнавання стереотипів, упереджень і типових помилок мислення. Самоусвідомлення, саморегуляція і критичний аналіз інформації для прийняття рішень. Вправи «Що керує моєю реакцією і впливає на рішення?» та «За і проти».

Станція 23. Як системне мислення формує цілісне бачення освітнього процесу?

Системне мислення як інструмент розуміння освітньої системи. Взаємозалежність, причинно-наслідкові зв'язки, точки впливу й відкладений ефект. Системне мислення у професійній діяльності вчительства та розвиток цієї навички в учнівства. Інтеграція змісту навчання й міжпредметні зв'язки як спосіб розвитку цілісного бачення світу. Практики аналізу взаємозв'язків і прогнозування наслідків: вправи «Мапа зв'язків» та «Що буде, якщо...?».

Станція 24. Як ставити запитання, які стимулюють процес мислення?

Ефективна комунікація. Запитання як інструмент розвитку критичного та системного мислення учнівства. Формування рефлексивної позиції педагогів: аналіз власних дій («Що я відчуваю? Який сенс у тому, що я роблю?»). Підсумки: ухвалення обґрунтованих рішень, що підсилюють освітнє середовище.

Контрольний тест за маршрутом 2.1.

Маршрут 2.2. Конструктивне керування емоціями

Основні емоції. Конструктивне керування емоціями як здатність розуміти, приймати та ефективно реагувати на власні почуття і адекватно сприймати емоції інших. Чітке розуміння своїх відчуттів. Відчуття емоції без засудження. Визначення причин виникнення емоцій. Вибір здорових способів вираження почуттів. Здатність змінювати поведінку відповідно до емоційного стану, щоб досягти бажаних результатів, не піддаватися руйнівним імпульсам. Модель стійкості спільнот (МСС) як інструмент тілесної та емоційної грамотності для розвитку стресостійкості. Набір навичок, скерованих на увагу до тіла й плекання приємних і нейтральних самовідчуттів у ньому (практична робота з навичками зчитування, заземлення, ресурсності, жестів, «Змістити і зафіксувати», «Миттєва допомога!»). 

Станція 25. Як емоційна й тілесна грамотність сприяють благополуччю?

Емоції як біологічний ресурс для стійкості. Базові емоції, складні почуття й змішані стани (прийняття без засудження). Вплив культури й виховання на те, як ми виражаємо почуття. Тілесна грамотність: як емоції «живуть» у тілі й чому важливо помічати їх на ранніх етапах, щоб запобігти виснаженню.

Станція 26. Як розвивати нейропластичність мозку й продуктивно долати стрес?

Взаємодія мозку і тіла у стані безпеки і загрози. Стрес як адаптивна реакція: коли він допомагає, а коли виснажує. Нейропластичність мозку: навчання нових способів реагування. Щоденні практики.

Станція 27. Як емоції впливають на мотивацію до навчання, і як підтримувати інших без виснаження?

Емоції як основа мотивації та ефективного навчання. Емпатія і співпереживання: який підхід допомагає підтримувати інших. Підтримка учнівства й колег із збереженням власного ресурсу.

Станція 28. Що таке зона стійкості, і як у ній триматися?

Модель стійкості спільнот. Зона стійкості. Навичка зчитування. Навичка ресурсності. Практика ресурсності.

Станція 29. Як швидко повертатися в зону стійкості? 

Навичка заземлення. Навичка жестів. Навичка «Миттєва допомога!». Навичка «Змістити й зафіксувати».

Станція 30. Як особиста стійкість сприяє благополуччя спільноти?

Власний стан як основа підтримки інших. Від особистої стійкості до благополуччя спільноти. Практика вдячності як інструмент зміцнення взаємин. Щоденні практики підтримки власного ресурсу.

Контрольний тест за маршрутом 2.2. 

Маршрут 2.3. Розв'язання проблем

Розв'язання проблем як комплексна навичка визначення, аналізу та подолання перешкод на шляху до досягнення мети. Чітке усвідомлення суті труднощів. Розуміння причин, контексту та можливих наслідків. Пошук різноманітних етичних варіантів подолання. Оцінка ефективності та ризиків кожного варіанту. Реалізація обраного плану дій. Аналіз успішності рішення та коригування за потреби. Практичні інструменти розвитку в учнівства здатності до розв'язання проблем. Розбір вправ і кейсів. «Розслідування труднощів», «Мозковий штурм. Пошук варіантів», «Аналіз ризиків і вигод», «План дій і зворотний зв'язок». Вправи для проведення з дітьми.

Станція 31. Як зробити, щоб проблема стала ресурсом?

Проблема як джерело розвитку. Як зрозуміти, що насправді потребує розв’язання. Дослідження причин замість пошуку винних. Структурований підхід до пошуку рішень. Рефлексія і навчання на досвіді: як проблема стає ресурсом для майбутніх дій.

Станція 32. Як СЕ-навички допомагають конструктивно розвʼязувати конфлікти? 
Конфлікт як природна частина взаємодії. Чому виникають конфлікти та як вони розгортаються. Роль емоцій у розвитку конфлікту. Як СЕ-навички допомагають діяти конструктивно в конфлікті. Інструменти та стратегії конструктивної взаємодії. Рефлексія як основа навчання на досвіді конфлікту.

Станція 33. Як СЕН допомагає запобігати конфліктам, цькуванню, дискримінації?

Деструктивні явища (конфлікт, цькування, дискримінація), що руйнують безпеку. Масштаб виклику: аналітика, соціологія та правозахисна практика в Україні. СЕ-навички, які ОЕСР вважає якісною профілактикою деструктивної поведінки.

Станція 34. Чому і як СЕ-навички сприяють успішності?

СЕН як дзеркало освітніх результатів. Розуміння різниці між освітніми втратами (пропущений матеріал) і розривами (нерівність у доступі). Місія проєкту «ПОВІР».  Зв'язок емоційного стану з академічним прогресом: як практики СЕН активують увагу й пам'ять учнівства без покладання на вчительку чи вчителя функцій психолога/-ині.

Станція 35. Яка роль СЕН у програмах надолуження освітніх втрат?

Практичні стратегії і механізми. Зміст та принципи програм із надолуження освітніх втрат. Роль діагностування і моніторингу академічного поступу для розвʼязання цієї проблеми: погляд з різних ракурсів. Як інтегрувати СЕН в академічні заняття. Створення алгоритмів дій: аналіз ризиків, пошук етичних варіантів подолання освітніх втрат. Право вибору та ефективний план.

Станція 36. Як інструменти СЕН допомагають плекати внутрішню мотивацію учнівства?

Практичне ситуативне навчання для педагогів. Розбір вправ для проведення з дітьми: «Розслідування труднощів», «Мозковий штурм», «Аналіз ризиків і вигод». СЕН-підтримка мотивації: як перетворити зворотний зв'язок на інструмент зростання, а не критику, формуючи культуру «Мотивація (навіщо?) — План дій (що?) — Дія (як? що роблю?) — Аналіз (чому саме так?)».

Контрольний тест за маршрутом 2.3. 

Маршрут 2.4. Співпраця в колі учнівства, учительства, батьківської спільноти

Співпраця з учасниками й учасницями освітнього процесу як ефективна взаємодія для досягнення спільної мети. Об'єднання зусиль, знань та ресурсів таким чином, щоб результат перевершував суму індивідуальних внесків. Здатність слухати, розуміти та враховувати думки інших. Чітке висловлення ідей та відкритий обмін інформацією. Визначення та виконання обов'язків у команді. Готовність підтримувати однолітків і одноліток та ділитися знаннями. Конструктивний пошук спільних рішень у разі розбіжностей. Усвідомлення колективної відповідальності за результат. Практичні інструменти розвитку в учнівства здатності до співпраці з іншими. Вправи: «Спільний малюнок», «Вежа з соломинок». Груповий проєкт «Інтеграція СЕН у шкільні предмети». 

Станція 37. Як співпрацювати і плекати довіру за допомогою інструментів СЕН?

Взаємодія в освітньому середовищі. Обʼєднання навколо спільної мети й реалізація індивідуальних цілей. Види діяльності, що сприяють ефективній взаємодії. Формування довіри за допомогою спільних домовленостей між усіма учасниками/-цями освітнього процесу. Практичні інструменти командної взаємодії: «Спільний малюнок», «Вежа з соломинок» та групові проєкти. 

Станція 38. Як поєднання принципів ненасильницького спілкування і концепції СЕН сприяє емоційній безпеці?

Комунікація як основа конструктивної взаємодії. Освітній транзакційний аналіз: Я-стани та їхній вплив на спілкування. Ненасильницьке спілкування: чотири компоненти конструктивного діалогу. Емпатійне слухання як інструмент підтримки та порозуміння. Практики аналізу й удосконалення власної комунікації.

Станція 39. Чому СЕН в освіті неможливе без залучення батьківства / опікунства? 

Партнерство учительства і батьківства / опікунства як умова соціально-емоційного розвитку дитини. Рівні взаємодії: від інформування до партнерства. Фасилітований діалог і СЕН-інструменти для взаємодії з батьківством / опікунством. Узгодження очікувань і спільне планування підтримки розвитку дитини.

Станція 40. Куди привела СЕН-мандрівка, і що далі?

Усвідомлення СЕН як процесу безперервного і сталого розвитку культури закладу освіти. Рефлексія особистого шляху («що вже працює») та формування готовності до змін. Спільна дія, де результат співпраці перевершує суму індивідуальних внесків.

Контрольний тест за маршрутом 2.4. 

Вихідне діагностування.

Декларація про використання ШІ.
Під час підготовки та редагування онлайн-курсу авторський колектив використовував інструменти штучного інтелекту, зокрема ChatGPT від OpenAI на основі моделей GPT-5.5, GPT-5.6 Luna, для первинної обробки й структурування окремих текстових матеріалів, редагування формулювань, а також виявлення та виправлення граматичних і стилістичних помилок.

Зміст, структура, педагогічні рішення та остаточні формулювання визначені й перевірені колективом редакторок та літературних редакторок. Усі матеріали пройшли фінальне редагування й перевірку авторами й авторками. Авторський колектив несе відповідальність за зміст, достовірність і якість онлайн-курсу.

За результатами навчання за програмою учасниці і учасники набудуть необхідних знань, сформують і удосконалять здатності щодо: 

• розуміння та пояснення суті СЕН, його ролі у формуванні наскрізних умінь учнівства, визначених державними освітніми стандартами; 
• використання практик СЕН для поліпшення власного благополуччя і СЕ-навичок;
• наскрізної інтеграції СЕН в освітній процес для розвитку в учнівства таких наскрізних умінь, як критичне та системне мислення, керування емоціями, розв’язання проблем, співпраця з іншими; 
• добору та застосування інструментів СЕН для розвитку наскрізних умінь у різних навчальних і виховних ситуаціях; 
• створення безпечного, здорового й інклюзивного освітнього середовища у класі і школі, сприятливого для емоційного розвитку й набуття наскрізних умінь усіма учасниками/-цями освітнього процесу;
• готовності впроваджувати різні стратегії СЕН відповідно до віку учнівства, щоб: 

1) інтегрувати СЕН в класне середовище й академічне навчання, 

2) розвивати СЕ-навички учнів і учениць, поліпшувати взаємини в школі, розвʼязувати проблеми і вирішувати конфлікти, 

3) сприяти формуванню в дітей поведінки, притаманної демократичному громадянському суспільству. 

Особливості реалізації програми: передбачається самостійне опанування змісту програми підвищення кваліфікації педагогічними працівниками і працівницями шляхом засвоєння навчального матеріалу онлайн-курсу, оприлюдненого на Національній платформі підвищення кваліфікації педагогічних працівників/-иць «Вектор». 

Структура онлайн-курсу складається із двох тематичних модулів (далі — напрямів), кожний з яких обʼєднує чотири теми (далі — маршрути). 

Кожна тема розкривається через підтеми, логічно обʼєднані у цикл навчальних занять (далі — станції).

У межах 30% обсягу (тривалості) програми підвищення кваліфікації здійснено перерозподіл годин між модулями програми. На відміну від Перейти за покликанням обидва модулі за обсягом (тривалістю) складають 15 академічних годин кожний (замість десяти академічних годин у Модулі 1 та 20 академічних годин у Модулі 2).

Загалом онлайн-курс передбачає опанування 40 станцій (по 20 за кожним із двох напрямів). Для опанування однієї станції за обсягом (тривалістю) у середньому відведено до 40-45 хвилин (до 1,0 академічної години). Тривалість опанування станції залежить від індивідуального темпу кожного і кожної, хто навчатимуться за програмою онлайн-курсу.

Онлайн-курс базується на науковому підґрунті й дослідницьких результатах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), зокрема Програми міжнародного оцінювання учнівства (PISA), які засвідчують важливу роль СЕ-навичок, благополуччя та якості освітнього середовища для навчальних досягнень учнівства, Міжнародного дослідження соціально-емоційних навичок Перейти за покликанням та Перейти за покликанням «Можливості для реалізації соціально-емоційного навчання в рамках реформи НУШ», на засадах Міжнародного дослідження вчительської професії «Навчати і навчатися» (англійською — Teaching and Learning International Survey (Перейти за покликанням )) та авторитетних наукових і освітянських джерелах, акцентуючи увагу на аспектах, що впливають на навчання учнівства.

Для глибокого розуміння навчання і змісту учасниками й учасницями  обрано таку модель навчального заняття — станції:

• «розігрів» (тематична інтерактивна вправа за змістом станції; застосування проблемного підходу, що актуалізує зміст навчального матеріалу);
• презентація / обговорення (інтерактивна лекція, текст для прочитання, відео, аудіо, схеми, презентації тощо);
• вправи на осмислення (практичні завдання, які допоможуть перейти від здобутих знань до критичного осмислення й відтак утіленого розуміння з логічним поєднанням і короткими висновками);
• рефлексійна практика (аналіз отриманого досвіду, власних дій і емоцій, регулювання стану під час навчання: «Що я зараз відчуваю? Чому виникла така реакція? Який сенс у тому, що я роблю? Чи варто щось змінити і чому?»);
• підсумки (ключові висновки і тези за змістом станції).

У станціях, що охоплюють кілька підтем і містять додаткові матеріали для самостійного опрацювання, цикл етапів моделі навчального заняття застосовується повторно.

Стратегія побудови онлайн-курсу ґрунтується на спіральному підході — послідовному поверненні до ключових тем із їх поглибленим осмисленням на вищих рівнях складності. При цьому кожне наступне звернення до вже опрацьованого змісту спирається на попередньо набуті знання й досвід та створює основу для переходу до складнішого рівня осмислення і практичної діяльності.

Спіральний характер побудови змісту програми навчання виявляється у систематичному поверненні до ключових СЕ-навичок у різних змістових і педагогічних контекстах із поступовим поглибленням їх розуміння і розширенням способів застосування. Це забезпечує послідовне нарощування розуміння змісту навчання, за якого попередньо сформовані уявлення, способи дій і досвід стають підґрунтям для наступного етапу навчання.

По-перше, змістові елементи СЕН інтегруються в різні напрями і маршрути онлайн-курсу, тому окремі СЕ-навички не розглядаються ізольовано чи одноразово. До них учасниці й учасники повертаються у другому напрямі онлайн-курсу під час опрацювання критичного та системного мислення, конструктивного управління емоціями, розв'язання проблем і співпраці, що забезпечує багаторазове осмислення цих навичок у нових ситуаціях.

По-друге, кожне наступне звернення до СЕ-навичок передбачає вищий рівень їх застосування: від усвідомлення сутності та значення навички — до опанування практичних інструментів, їх застосування в педагогічних ситуаціях та інтеграції у щоденну професійну діяльність. У такий спосіб забезпечується поступовий перехід від розуміння окремих компонентів СЕН до їх комплексного використання для розв'язання реальних освітніх завдань.

По-третє, ключові СЕ-навички інтегруються у ширший контекст для побудови психологічно безпечного освітнього середовища. Учасниці й учасники повертаються до вже опрацьованих навичок, але застосовують їх на складніших — особистісному, соціальному і системному — рівнях: для розвитку співпраці й довіри, конструктивної комунікації, партнерської взаємодії з батьківством / опікунством та формування культури закладу освіти і громади. Відтак логіка онлайн-курсу забезпечує рух від опанування окремих СЕ-навичок на особистісному рівні до їх системного застосування у професійній педагогічній діяльності.

Таким чином, логіка і структура онлайн-курсу реалізуються через взаємопов’язані процеси повернення до ключових СЕ-навичок, опори на попередній навчальний досвід, поступового ускладнення способів їх застосування, перенесення в нові контексти та інтеграції в цілісну професійну діяльність. Це забезпечує рух від первинного усвідомлення й опанування окремих СЕ-навичок на особистісному рівні до їх усвідомленого, комплексного та системного застосування у професійній педагогічній діяльності й освітньому середовищі.

Особливістю викладу навчального матеріалу онлайн-курсу є практична спрямованість усіх активностей. Усі вправи, запропоновані учасникам і учасницям навчання, передбачають дослідницько-аналітичну діяльність, упродовж якої формуються вміння аналізувати педагогічні ситуації, рефлексувати власний досвід, робити висновки і знаходити практичні рішення.

Навчальні активності курсу побудовані таким чином, щоб учасники й учасниці могли не лише ознайомитися з теоретичними положеннями СЕН, а й апробувати інструменти розвитку СЕ-навичок, оцінити їхній вплив, адаптувати до власної педагогічної практики. Такий підхід сприяє усвідомленню значущості СЕН для розвитку наскрізних умінь учнівства та підтримки безпечного й інклюзивного освітнього середовища. 

Кожна станція є самостійною тематичною одиницею онлайн-курсу. Під час опанування змісту онлайн-курсу учасницьке коло отримує тематичні навчальні матеріали для додаткового ознайомлення й використання у професійній діяльності. 

Оцінювання результатів підвищення кваліфікації: система оцінювання результатів навчання передбачає вісім контрольних заходів загальним обсягом дві академічні години (контрольні тести за результатом опанування маршрутів онлайн-курсу з оцінюванням). Контрольний тест вважається успішно складеним, якщо особа правильно виконує не менше ніж 80% компетентнісних завдань.

З метою аналізу впливу навчання за програмою онлайн-курсу передбачено вхідне й вихідне діагностування без оцінювання.

Документ про підсумки підвищення кваліфікації. За результатами виконання програми та успішного опанування всіх структурних складових онлайн-курсу  учасники і учасниці навчання отримують сертифікат про підвищення кваліфікації. Сертифікат про підвищення кваліфікації генерується на Національній платформі можливостей підвищення кваліфікації педагогічних працівників/-иць «Вектор» і відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» (зі змінами).