Педагогічний GPS: налаштовуємо маршрут формувального оцінювання

«Педагогічний GPS: налаштовуємо маршрут формувального оцінювання»

1. Старт. Визначаємо координати

Вправа «Моя точка на карті»

За допомогою Mentimeter Перейти за покликанням учасники позначають, де вони зараз у розумінні формувального оцінювання («початківець», «дослідник», «практик»).

Учасники усно озвучують/пишуть у чаті чого очікують від тренінгу.

Обговорення:

— Що для вас означає “налаштувати маршрут оцінювання”?

— Які труднощі трапляються на цьому шляху?

2. Рух. Налаштовуємо маршрут

Вправа “GPS-пріоритети”.

Крок 1.

Тренер пояснює метафору:

«У системі формувального оцінювання кожен компонент — це координата, без якої наш педагогічний GPS не зможе точно визначити маршрут учня до успіху».

Ознайомлення з “координатами”

Тренер коротко представляє всі 7 компонентів/елементи (можна супроводити іконками на слайдах).

Елементи формувального оцінювання

Цілі уроку мовою учнів. На початку уроку вчителі найчастіше повідомляють учням тему та мету уроку. Мету заняття й очікувані результати ми, педагоги, маємо визначити чітко і відповідно до навчальної програми з того чи іншого предмета. Практикуючи формувальне оцінювання, дуже важливо уточнювати, визначати цілі, подавати їх «мовою дитини». Так учні завжди знають, куди рухаються.

Самооцінювання. Це «залучення учнів до прийняття рішень про їхні досягнення та результати їх навчання» або безпосереднє оцінювання учнями своїх здобутків у навчанні. Це надважливий елемент формувального оцінювання, адже дає змогу учням усвідомити себе суб’єктом освітнього процесу (я можу оцінити себе, моя думка важлива, я можу на щось вплинути) та стати відповідальним за процес і результат навчання. До того ж це гарний інструмент підтримки належного рівня самооцінки дитини, упевненості у своїх силах, гарний мотиватор, інструмент вироблення навичок саморегуляції і самокорекції.

Узаємооцінювання. Це партнерська взаємодія, коли учні оцінюють роботу/участь одне одного, допомагаючи покращувати свої навчальні результати.

Зворотний зв'язок. Це розгорнутий коментар стосовно роботи учня/учениці від учителя/учительки чи іншого учня/учениці. Він може надаватися в усній і письмовій формах. Такий коментар в англомовних країнах називають «feedback».

Спостереження. Систематичне вивчення педагогом навчального поступу, поведінки учня/учениці. Використання такого методу потребує ретельної підготовки - розроблення аркушів спостереження, у яких зафіксовано параметри, за якими здійснюється спостереження. Спостереження можна вести у довільній формі, але за визначеними аспектами. Спостереження за розвитком дитини дають можливість для вчителя внести зміни до навчального плану у відповідності до індивідуальних особливостей дітей та індивідуалізувати навчальні заняття. Результати спостережень є чудовою інформацією, якою вчитель може поділитися з батьками, інформуючи їх про розвиток дітей.

Спільно узгоджені критерії. Для чого потрібні вироблені спільно критерії оцінювання певного виду роботи? Учні знають, що саме оцінюється і на чому варто зробити акцент (на змісті, формі представлення, оригінальності тощо). Учні спільно з учителем їх обговорили й схвалили, отже, несуть відповідальність за їх дотримання/недотримання. За цими ж критеріями може оцінювати не лише педагог, але й здійснюватися само- і взаємооцінювання.

Запитання для навчання. Уміння ставити питання – одне з провідних для професії вчителя, адже ми постійно запитуємо та відповідаємо. Іноді, запитуючи, ми отримуємо короткі, однозначні відповіді. І справа не в небажанні учнів давати розгорнуту відповідь, а в самому типі запитань. Мова йде про закриті запитання, які передбачають короткі точні відповіді. Найчастіше «Так» або «Ні». Наприклад, «Який у вас настрій?», «Чи сподобався сьогоднішній урок?».

До речі! Значення слів питання і запитання дещо різниться. Питання є синонімом до проблеми, потребує осмислення, вивчення. Запитання ж найчастіше передбачає швидку і конкретну відповідь.

Існує інший вид питань – відкриті, «хороші» питання, які не мають однозначних, єдиноправильних відповідей. Цей тип питань спонукає нас до роздумів, обґрунтування своєї точки зору, передбачає ємну неоднозначну відповідь. Наприклад, «Чому вас турбує проблема оцінювання?», «Як пояснити батькам важливість формувального оцінювання?».

Це не означає, що закриті запитання є поганими, чи неякісними, вони також виконують важливу функцію – отримання, уточнення інформації, оцінювання знань та досвіду.

Які ж питання слід уважати хорошими? На нашу думку, це питання, які:

торкаються особистого досвіду;

є суперечливими, а неоднозначність і дискусійність активізують мислення;

стосуються емоційного аспекту речей;

спрямовані на аналіз процесу виконання завдання, перебігу діяльності;

є несподіваними, непередбачуваними;

залишаються позитивними (не мають негативного післясмаку);

спрямовані на уточнення подальшої діяльності, використання отриманих результати, сформованих компетентностей.

Крок 2.

Тренер пропонує учасникам проранжувати елементи формувального оцінювання (10 хв). Робота у групах

Учасники переходять у малі групи. Завдання:

Розташувати елементи на “осі важливості” від 1 до 7 (1 — найважливіше, 7 — менш значуще).

Пояснити свою логіку: чому саме цей елемент стоїть першим.

Крок 3.

Після повернення до головної кімнати представники груп коротко презентують результат.

Запитання для рефлексії:

Які елементи повторювалися на перших позиціях?

Чи можна сказати, що деякі “координати” завжди працюють разом?

Як зміниться “карта”, якщо ми врахуємо різний вік учнів або формат навчання (онлайн/офлайн)?

Крок 4. Підсумок тренера

Підсумуйте метафорично:

“Наш педагогічний GPS працює точно лише тоді, коли всі координати — цілі, критерії, зворотний зв’язок і рефлексія — налаштовані узгоджено. Втративши одну, ми ризикуємо зійти з маршруту підтримки учня.”

3. Навігація — “Педагогічна валіза прийомів”

Вправа «Пункт призначення: ефективний урок». Робота в групах

Учасники груп заходять на презентацію, знайомляться з прийомами та техніками (маловідомі та менш популярні у педагогів), розставляють їх в колонки “Швидко і ефективно”, “Потребує підготовки”, “Не на щодень”

Учасники обговорюють в групах і представляють на загал результати:

Для якого етапу уроку підходить?

Як застосувати онлайн?

Яку користь це дає учню?

4. Маршрут практики — “Створюємо власний GPS-план”.

Надаються педагогічні ситуації. Потрібно прочитати ситуації та подумати, які з технік формувального оцінювання можна було б застосувати.

5. Підсумкова зупинка — “Мій маршрут продовжується…”

Інструменти: Google Форма / Mentimeter/ Canva

Хід:

Учасники відповідають у формі на запитання:

«Що стало для мене відкриттям сьогодні?»

«Який прийом я готовий/готова випробувати вже завтра?»

«Як я відчуваю свій прогрес після заходу?»

Після цього тренер ділиться коротким резюме та нагадує:

“Наш педагогічний GPS не просто показує шлях — він допомагає не збитися з маршруту підтримки кожного учня.”

учасники розумітимуть логіку формувального оцінювання як інструменту підтримки навчання;

познайомляться з практичними прийомами формувального оцінювання (маловідомими, менш популярними серед педагогів);

зможуть створити власний план удосконалення підходів до оцінювання у своїх класах.

Формат: метафорична подорож з елементами практики, взаємодії та творчості.

Пройти курс та отримати сертифікат потрібно на платформі ТВІЙ ПРОСТІР за посиланням:

Перейти за покликанням

Щоб посилання було активним, потрібно увійти в свій кабінет на Векторі.