Сучасні підходи до реалізації Державного стандарту базової середньої освіти в 9 класі НУШ (Мовно-літературна освітня галузь)

Після завершення навчання передбачено консультаційно-методичний супровід слухачів із питань реалізації Державного стандарту базової середньої освіти, підготовки учнів до усвідомленого вибору профілю навчання та впровадження сучасних підходів до навчання предметів та інтегрованих курсів мовно-літературної освітньої галузі.

Слухачам забезпечується доступ до електронних навчально-методичних матеріалів, можливість отримання консультацій, представлення й обговорення авторських методичних розробок у професійній спільноті, обміну досвідом та участі в методичних і науково-практичних заходах Інституту.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Програмою передбачено інтерактивні лекційні та практичні заняття, а також самостійну роботу слухачів.  Особливістю практичних занять є проведення досліджень, аналіз конкретних ситуацій і розв’язання професійних кейсів, проєктування компетентнісних занять із української мови і літератури, зарубіжної літератури в 9 класі,  розроблення засобів оцінювання навчального поступу учнів. 

Самостійна робота передбачає опрацювання нормативно-правових і навчально-методичних матеріалів, аналіз модельних навчальних програм предметів і курсів мовно-літературної освітньої галузі, виконання професійно орієнтованих завдань, опрацювання сучасних підходів та інструментарію до навчання, використання цифрових ресурсів.

Контрольні заходи передбачають оцінювання результатів підвищення кваліфікації, перевірку теоретичних знань, оцінювання здатності застосовувати здобуті знання на практиці. Результати навчання за програмою оцінюватимуться за 100-бальною шкалою.

Зміст Програми структуровано за двома взаємопов’язаними модулями, що забезпечують послідовний перехід від осмислення професійної діяльності вчителя та компетентнісного потенціалу мовно-літературної освітньої галузі до практичного опанування сучасних підходів, методів і технологій навчання української мови і літератури, зарубіжної літератури в 9 класі НУШ.

Загальний обсяг Програми становить 30 годин (1 кредит ЄКТС): 22 години - практичні заняття, 6 годин - самостійна робота, 2 години - контрольні заходи.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Проаналізувати фрагмент модельної навчальної програми та розробити відповідний фрагмент календарно-тематичного планування для 9 класу.

2. Створити компетентнісно орієнтоване завдання на основі художнього, інформаційного або медіатексту.

3. Розробити завдання для усної взаємодії або створення письмового висловлення з чіткими критеріями оцінювання.

4. Розробити інструмент формувального оцінювання за однією з груп результатів мовно-літературної освітньої галузі.

5. Адаптувати навчальне завдання до різних освітніх потреб учнів або створити його цифрову версію.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

1. Обов’язкові результати навчання мовно-літературної освітньої галузі наприкінці базової середньої освіти.

2. Наступність між мовно-літературною підготовкою учнів 9 класу та профільною старшою школою.

3. Академічна свобода вчителя під час розроблення навчальної програми.

4. Стратегії критичного читання й аналізу медіатекстів.

5. Особливості оцінювання усної взаємодії та письмових висловлень.

6. Цифрові інструменти для створення, редагування й оцінювання текстів.

7. Адаптація й модифікація завдань для учнів з особливими освітніми потребами.

8. Використання результатів оцінювання для підтримки індивідуального поступу учнів.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Професійна діяльність учителя в контексті реалізації сучасних підходів до навчання в НУШ (8 год)

Тема 1.1. Нова українська школа: перехід на новий рівень базової середньої освіти. Компетентнісний потенціал мовно-літературної освітньої галузі

Особливості реалізації Державного стандарту базової середньої освіти в 9 класі Нової української школи. Компетентнісний потенціал мовно-літературної освітньої галузі, його реалізація через модельні навчальні програми, сучасні підходи до навчання та оцінювання результатів навчання. Пріоритетні завдання професійної діяльності вчителя щодо формування ключових компетентностей, наскрізних умінь і предметних компетентностей учнів. Роль учителя у формуванні ключових компетентностей та наскрізних умінь учнів.

Тема 1.2. Психолого-педагогічні умови організації освітнього процесу з предметів та інтегрованих курсів мовно-літературної освітньої галузі (базове предметне навчання) в 9-х класах ЗЗСО

Психолого-педагогічні умови ефективної організації освітнього процесу з предметів та інтегрованих курсів мовно-літературної освітньої галузі в 9-х класах ЗЗСО. Врахування вікових, індивідуальних та освітніх потреб учнів під час планування й проведення навчальних занять. Вікові та психологічні особливості учнів 9 класу як основа організації освітнього процесу. Створення безпечного, мотивувального та інклюзивного освітнього середовища, застосування педагогічних прийомів, що сприяють розвитку навчальної мотивації, самостійності, відповідальності та активної участі учнів в освітньому процесі. 

Тема 1.3. Організація профорієнтаційної діяльності в закладі освіти: роль педагога у професійному самовизначенні учнів

Професійне самовизначення дев'ятикласників як складник освітнього процесу. Можливості мовно-літературної освітньої галузі для розвитку кар'єрної компетентності учнів. Форми, методи та інструменти профорієнтаційної роботи педагога.

МОДУЛЬ 2. Особливості реалізації сучасних підходів до навчання предметів та інтегрованих курсів мовно-літературної освітньої галузі в 9 класі НУШ

Тема 2.1. Діяльнісний підхід у навчанні предметів та інтегрованих курсів мовно-літературної освітньої галузі

Сутність діяльнісного підходу та особливості його реалізації на уроках мовно-літературної освітньої галузі. Організація навчальної діяльності учнів через практичні, творчі, комунікативні та дослідницькі завдання. Добір ефективних методів і прийомів навчання.

Тема 2.2. Особистісно орієнтований та середовищний підходи в навчанні дев'ятикласників

Принципи особистісно орієнтованого та середовищного підходів в освітньому процесі. Створення умов для індивідуальної освітньої траєкторії, розвитку навчальної мотивації та активної взаємодії учнів із сучасним освітнім середовищем. Використання ресурсів фізичного й цифрового навчального простору.

Тема 2.3. Проблемне та дослідницьке навчання в мовно-літературній освітній галузі

Особливості організації проблемного та дослідницького навчання на уроках мовно-літературної освітньої галузі. Розроблення проблемних ситуацій, дослідницьких завдань і навчальних кейсів. Розвиток критичного мислення, читацької, мовленнєвої та дослідницької компетентностей учнів.

Тема 2.4. Проєктне навчання в мовно-літературній освітній галузі: від навчальної проблеми до освітнього продукту

Методика організації проєктного навчання відповідно до вимог НУШ. Етапи розроблення й реалізації навчальних проєктів, критерії оцінювання результатів проєктної діяльності. Створення освітніх продуктів, що демонструють сформованість предметних і ключових компетентностей.

Тема 2.5. Кооперативне навчання та педагогіка партнерства на уроках мовно-літературної освітньої галузі

Принципи кооперативного навчання та педагогіки партнерства як основи ефективної взаємодії учасників освітнього процесу. Організація групової роботи, розвиток комунікативних умінь, відповідальності та взаємопідтримки учнів. Практики співпраці між учителем, учнями та батьками.

Тема 2.6. Рефлексивне навчання та формувальне оцінювання як складники сучасних підходів

Рефлексія як складник навчальної діяльності учнів, інструмент розвитку їх навчальної самостійності. Організація рефлексії на різних етапах заняття. Самооцінювання та взаємооцінювання. Практики формувального оцінювання відповідно до вимог НУШ: визначення критеріїв успіху, надання зворотного зв'язку, самооцінювання та взаємооцінювання. Використання результатів оцінювання для підтримки навчального поступу. Надання конструктивного зворотного зв’язку. Використання результатів формувального оцінювання для коригування індивідуальної освітньої траєкторії учня. 

Тема 2.7. Застосування цифрових інструментів у реалізації сучасних підходів до навчання на уроках мовно-літературної освітньої галузі

Доцільне використання цифрових ресурсів для організації діяльнісного, проблемного, проєктного, кооперативного та рефлексивного навчання. Цифрові засоби організації спільної роботи, створення й опрацювання текстів і медіатекстів, проведення навчальних досліджень, представлення результатів проєктної діяльності та забезпечення зворотного зв’язку. Розгляд Штучного інтелекту як одиного з цифрових інструментів реалізації сучасних підходів до навчання. Дотримання принципів академічної доброчесності та безпечного використання цифрових технологій.

Тема 2.8. Практикум із проєктування навчального заняття на основі сучасних підходів

Проєктування сучасного навчального заняття з української мови, української літератури, зарубіжної літератури або інтегрованого курсу для 9 класу НУШ із використанням діяльнісного, особистісно орієнтованого, дослідницького, проблемного, проєктного, кооперативного та/або рефлексивного навчання та інших сучасних підходів. Добір методів, цифрових інструментів, способів оцінювання та навчальних матеріалів відповідно до очікуваних результатів навчання. Представлення та взаємоаналіз розроблених методичних продуктів.

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ

Підсумковий контроль спрямований на визначення рівня досягнення очікуваних результатів навчання та сформованості професійних компетентностей слухачів відповідно до мети і завдань програми та здійснюється на засадах компетентнісного підходу, передбачає визначення рівня засвоєння теоретичних знань, сформованості практичних умінь, здатності застосовувати набуті знання у професійній діяльності. Оцінювання здійснюється за результатами виконання практичних професійно орієнтованих завдань та підсумкового тестування. Максимальна кількість балів за виконання практичних завдань становить 60 балів, за підсумкове тестування – 40 балів.

Максимальна кількість балів розподіляється за видами навчальної діяльності таким чином: виконання практичних завдань — 60 балів (2 практичні роботи, за кожну максимальна кількість – 30 балів): враховується повнота та правильність виконання завдань, доцільність застосування запропонованих методів та інструментів, здатність використовувати набуті знання для розв’язання практичних професійних завдань; підсумкове тестування – 40 балів (10 різнорівневих тестових завдань, що охоплюють ключові питання змісту програми, зокрема нормативно-правові та концептуальні засади реалізації Державного стандарту базової середньої освіти, діяльнісного, особистісно орієнтованого, середовищного підходів; проблемного, проєктного, кооперативного, рефлексивного навчання, а також оцінювання результатів навчання здобувачів освіти): прохідний поріг – не менше 60 % правильних відповідей.

Результати навчання за програмою оцінюються за 100-бальною шкалою.

Для успішного завершення навчання слухач/слухачка має набрати не менше 36 балів із 60 можливих за практичні роботи, та виконати підсумкове тестування з результатом не менше 60 % правильних відповідей.

Обов’язковою складовою завершення навчання є підсумкова рефлексія, спрямована на самооцінювання слухачами власного навчального поступу та визначення можливостей практичного застосування набутих знань і вмінь у професійній діяльності.

Критерії оцінювання результатів навчання:

90–100 балів — високий рівень: слухач/слухачка демонструє системне розуміння змісту програми, успішно виконує практичні завдання, обґрунтовано застосовує набуті знання та вміння у професійних ситуаціях, здійснює змістовну рефлексію результатів навчання.

75–89 балів — достатній рівень: слухач/слухачка засвоїв/засвоїла основний зміст програми, виконує практичні завдання та демонструє здатність застосовувати набуті знання і вміння у професійній діяльності, допускаючи окремі неточності.

60–74 бали — середній рівень: слухач/слухачка демонструє базове розуміння змісту програми та часткову здатність застосовувати набуті знання і вміння під час виконання практичних завдань. 

Менше 60 балів — недостатній рівень: результати навчання за програмою не досягнуті в обсязі, достатньому для успішного завершення навчання.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Державний стандарт базової середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.06.2026).

2. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників : постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 (зі змінами). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.06.2026).

3. Деякі питання професійного розвитку педагогічних працівників : постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.2020 № 672. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.06.2026).

4. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.06.2026).

5. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.06.2026).

6. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16.01.2020 № 463-IX. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.06.2026).

7. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.06.2026).

8. Модельні навчальні програми для 5–9 класів Нової української школи. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.06.2026).

Основна література

1. Авраменко О. М., Бондаренко В. В. Методика навчання української мови та літератури в умовах Нової української школи. Київ, 2022.

2. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування. Київ : Педагогічна думка, 2020.

3. Дослідницьке навчання в закладах загальної середньої освіти : методичні рекомендації. Київ : Мала академія наук України, 2021.

4. Європейське мовне портфоліо : методичний посібник. Київ, 2021.

5. Завалевський Ю. І., Гущина Н. І., Василашко І. П. та ін. Створення педагогічних умов для впровадження дослідницького методу навчання з використанням ІТ- та STEM-технологій у закладах загальної середньої освіти. Наукові записки Малої академії наук. 2021. № 2–3 (21–22). С. 50–61.

6. Засєкіна Т. М., Засєкін Д. О. Компетентності та результати навчання як системотвірні елементи освітнього процесу. Український педагогічний журнал. 2020. № 3. С. 49–57.

7. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. Київ, 2020.

8. Критеріальне оцінювання в НУШ : посібник для вчителя / за ред. О. І. Локшиної. Київ : Педагогічна думка, 2021. 120 с.

9. Кричун Л., Бойко В. Штрихи до реалізації технології критичного мислення: мовно-літературний напрямок. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2025. № 220. С. 213–217.

10. Мовно-літературна освітня галузь: як оцінювати в НУШ : методичний посібник. Київ, 2023.

11. Пометун О. І. Урок, що розвиває критичне мислення. 70 методів в одній книзі : навчально-методичний посібник. Київ : Педагогічна думка, 2020. 104 с.

12. Проєктне навчання в Новій українській школі : методичні рекомендації для педагогів. Київ, 2021.

13. Реалізація наскрізних змістових ліній у процесі вивчення української та зарубіжної літератури : збірник дидактичних матеріалів / за ред. Н. Химери. Харків, 2022. 69 с.

Додаткова література

1. Генеративний штучний інтелект в роботі вчителя: інструкції та промпти : методичні матеріали. 2025.

2. Гусак В. М. Нові ролі педагога у контексті реформ сучасної української школи. Педагогіка партнерства як основа розвитку суб’єктів освітньої діяльності в умовах НУШ : матеріали науково-практичної конференції.

3. Довгаль С., Бутурліна О. Імерсивні технології та їх вплив на модернізацію сучасної системи освіти. Вісник Дніпровської академії неперервної освіти. Серія: Філософія. Педагогіка. 2023. № 2. С. 48–52.

4. Литвин В. В., Пелещак Р. М., Висоцька В. А. Глибинне навчання : навчальний посібник. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. 264 с.

5. Локшина О. І. Формування ключових компетентностей для навчання впродовж життя: орієнтири Європейського Союзу. Київ, 2021.

6. Ляшенко О. І. Основні підходи до проєктування змісту базової середньої освіти. Проблеми сучасного підручника. 2020. № 24. С. 109–117.

7. Пастушенко Н. М. Компетентнісно орієнтовані завдання як засіб оцінювання результатів навчання учнів. Педагогічна думка. 2022. № 1. С. 12–18.

8. Цифрові інструменти для організації освітнього процесу в НУШ : методичні рекомендації для педагогічних працівників. Київ, 2023.

Після завершення навчання слухачі курсів підвищення кваліфікації зможуть:

• реалізовувати вимоги Державного стандарту базової середньої освіти в 9 класі; 
• планувати компетентнісно орієнтований освітній процес відповідно до модельних навчальних програм (складати навчальні програми, різні типи уроків); 
• використовувати сучасні освітні технології, методики та цифрові інструменти; 
• застосовувати формувальне оцінювання та критерії оцінювання результатів навчання; 
• організовувати безпечне, інклюзивне й мотивувальне освітнє середовище; 
• вміти обирати та реалізовувати сучасні підходи (діяльнісний, особистісно орієнтований, середовищний; 
• проблемний, проєктний, кооперативний, а також рефлексійне навчання) під час вивчення предметів і курсів мовно-літературної освітньої галузі в 9 класі; 
• ефективно використовувати цифрові сервіси та інструменти штучного інтелекту; 
• здійснювати професійну рефлексію та планувати власний професійний розвиток.

Реалізація програми передбачає залучення фахівців, які мають відповідну фахову й методичну підготовку з питань реалізації Державного стандарту базової середньої освіти, сучасних підходів до навчання української мови, української та зарубіжної літератури, оцінювання за групами результатів і використання цифрових інструментів. Практична складова програми орієнтована на виконання професійно спрямованих завдань, аналіз освітніх ситуацій, роботу з текстами й медіатекстами, моделювання навчальних занять, розроблення компетентнісно орієнтованих завдань та інструментів оцінювання.