Сучасні підходи до реалізації Державного стандарту базової середньої освіти в 9 класі НУШ (Математична освітня галузь)

2.       НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

Освітній процес за програмою передбачає поєднання лекційних і практичних занять, самостійної роботи слухачів та контрольних заходів. Зміст і форми навчальної діяльності спрямовані на досягнення визначених програмою результатів навчання, удосконалення професійних компетентностей учителів математики та практичне застосування набутих знань і вмінь у професійній діяльності.

Практичні заняття передбачають виконання професійно орієнтованих і компетентнісних завдань, аналіз та моделювання педагогічних ситуацій, проєктування навчальних занять і навчальних проєктів, розроблення інструментів оцінювання, використання цифрових інструментів і STEM-підходів. Самостійна робота спрямована на опрацювання нормативно-правових і навчально-методичних матеріалів, поглиблення змісту програми та виконання професійно орієнтованих завдань.

Контроль результатів навчання здійснюється відповідно до визначеної програмою системи оцінювання та включає оцінювання виконаних практичних завдань і підсумкове тестування. Підсумкова рефлексія є обов’язковою складовою завершення навчання за програмою.

Загальний обсяг програми становить 30 годин (1 кредит ЄКТС), із них: 6 годин – лекційні заняття, 16 годин – практичні заняття, 6 годин – самостійна робота, 2 години – контрольні заходи.

 

Назва навчальної теми	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. Професійна діяльність учителя в контексті реалізації сучасних підходів до навчання в НУШ
Тема 1.1. Нова українська школа: перехід на новий рівень базової середньої освіти. Компетентнісний потенціал математичної освітньої галузі	2		1	–	3
Тема 1.2 Психологія підлітка: мотиваційні кризи дев’ятикласників, подолання «математичної тривожності» та стресостійкість під час війни	2	2	1	–	5
Разом за модулем 1	4	2	2	–	8
МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти: сучасні підходи до навчання математики
Тема 2.1. Особливості реалізації   компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного підходів   в освітньому процесі з математики в 9 класах Нової української школи	2	2	–	–	4
Тема 2.2. Проблемно-проєктна діяльність як засіб підготовки допрофесійного самовизначення здобувачів освіти	–	2	–	–	2
Тема 2.3. Практико-орієнтоване навчання математики: STEM-підходи, дослідження та цифрова візуалізація	–	2	2	–	4
Тема 2.4. Технологія глибинного навчання у освітньому процесі з  математики: розвиток критичного мислення через компетентнісні завдання	–	2	–	–	2
Тема 2.5. Структура та методичні орієнтири для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань з математики	–	4	–	–	4
Тема 2.6. Кооперативне навчання: методи, умови ефективного перебігу, матриця оцінювання групової діяльності здобувачів освіти на навчальних заняттях з математики	–		2	2	4
Тема 2.7. Оцінювання та підтримка навчального поступу здобувачів освіти в Новій українській школі	–	2	-	-	2
Разом за модулем 2	2	14	4	2	22
УСЬОГО	6	16	6	2	30

3.       ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1. Професійна діяльність учителя в контексті реалізації сучасних підходів до навчання в НУШ

Тема 1.1. Нова українська школа: перехід на новий рівень базової середньої освіти. Компетентнісний потенціал математичної освітньої галузі

Нормативно-правові засади реалізації Державного стандарту базової середньої освіти. Концептуальні засади Нової української школи та особливості організації освітнього процесу на рівні базової середньої освіти. Мета, ціннісні орієнтири та компетентнісний потенціал математичної освітньої галузі.

Ключові компетентності та наскрізні вміння, їх формування засобами математичної освіти. Обов’язкові результати навчання здобувачів освіти та орієнтири для їх оцінювання. Наступність між циклами базової середньої освіти. Особливості організації навчання математики у 9 класі та підготовки здобувачів освіти до подальшого профільного навчання.

Тема 1.2. Психологія підлітка: мотиваційні кризи дев’ятикласників, подолання «математичної тривожності» та стресостійкість під час війни

Комплексний аналіз психоемоційного стану здобувачів освіти випускних класів базової школи в умовах тривалого воєнного стану та підготовки до подальшого вибору життєвого шляху. Вікові та психологічні особливості дев'ятикласників, сутність і причини виникнення мотиваційних криз підліткового віку, їхній вплив на якість засвоєння точних наук.

Феномен «математичної тривожності» як специфічний страх перед математичними завданнями та оцінюванням, який блокує когнітивні функції мозку. Психолого-педагогічні інструменти для створення безпечного освітнього середовища, методики зниження рівня академічного стресу та техніки підвищення життєстійкості (резильєнтності) здобувачів  освіти.

 

МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти: сучасні підходи до навчання

Тема 2.1. Особливості реалізації компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного підходів  в освітньому процесі з математики в 9 класах Нової української школи

Синергетичне поєднання компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного та середовищного підходів у сучасному навчанні математики. Зміна пріоритетів від засвоєння знань до формування здатності застосовувати їх у навчальних і життєвих ситуаціях.

Проєктування компетентнісного заняття: визначення очікуваних результатів, добір змісту, видів навчальної діяльності та способів оцінювання. Залучення учнів до активної пізнавальної діяльності. Компетентнісно орієнтовані завдання як засіб реалізації діяльнісного підходу. Рефлексивність навчання. 

Тема 2.2. Проблемно-проєктна діяльність як засіб підготовки допрофесійного самовизначення здобувачів освіти

Проблемне навчання: сутність, механізми та освітні інструменти. Навчальна проблема та проблемна ситуація на заняттях математики. Проєктне навчання: сутність, переваги, етапи та планування навчального проєкту. Спільні й відмінні характеристики проблемного та проєктного навчання.

Проблемно-проєктні завдання міжпредметного та професійного спрямування. Зв’язок математичних знань із реальними життєвими ситуаціями та професійною діяльністю. Використання навчальних проєктів для ознайомлення здобувачів освіти зі сферами застосування математики та підтримки усвідомленого вибору профілю навчання.

Тема 2.3. Практико-орієнтоване навчання математики: STEM-підходи, дослідження та цифрова візуалізація

Практична зорієнтованість навчання математики. STEM-орієнтований підхід: інтеграція математики, природничих наук, технологій та інженерії. Дослідницькі й практико-орієнтовані завдання з алгебри й геометрії. Математичне моделювання об’єктів і процесів навколишнього світу.

Цифрова візуалізація математичних об’єктів і залежностей. Використання динамічних математичних середовищ для побудови, моделювання, дослідження та перевірки гіпотез. STEM-проєкти як засіб розвитку просторового, дослідницького та інженерного мислення здобувачів освіти.

Тема 2.4. Технологія глибинного навчання у освітньому процесі з  математики: розвиток критичного мислення через компетентнісні завдання

Глибинне навчання: сутність та ознаки. Перехід від відтворення математичних знань і алгоритмів до їх осмислення, перенесення та застосування в нових ситуаціях. Розвиток критичного, логічного та математичного мислення, когнітивної гнучкості.

Компетентнісно орієнтоване завдання: структура та методичні орієнтири для конструювання. Робота з інформацією, даними, графіками, моделями та множинними способами представлення математичної інформації. Аргументація, обґрунтування способу розв’язання, аналіз та інтерпретація результатів.

Тема 2.5. Структура та методичні орієнтири для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань з математики

Компетентність як триада: єдність знань (когнітивна база), умінь  (практичний досвід) та ставлень (ціннісна орієнтація).  

Структура компетентнісно орієнтованого завдання,  наявність реального контексту (сюжету), робота з різними джерелами інформації (графіки, таблиці, прайси) та багатоваріантність шляхів розв’язання.

Оцінювання: зміщення фокусу з правильної відповіді на якість аргументації та здатність застосувати обрану стратегію. формування критичного мислення, логіки, наполегливості та чесності при роботі з даними.

Тема 2.6. Кооперативне навчання: методи, умови ефективного перебігу, матриця оцінювання групової діяльності здобувачів освіти на навчальних заняттях з математики

Технологія кооперативного навчання як дієвий інструмент розвитку комунікативних та математичних компетентностей здобувачів освіти. Методи групової взаємодії (ротація команд, «Ажурна пилка», командно-ігрова діяльність) та психолого-педагогічні умови їхнього ефективного перебігу на навчальних заняттях математики. Практичний інструментарій оцінювання: структура, критерії та алгоритмам конструювання спеціальних матриць (рубрик). Проєктування групової роботи, залучення дев’ятикласників до розв'язання математичних задач.

Тема 2.7. Оцінювання та підтримка навчального поступу здобувачів освіти в Новій українській школі. 

Формувальне і підсумкове оцінювання. Оцінювання відповідно до обов’язкових результатів навчання математичної освітньої галузі та за групами результатів.

Критерії, інструменти та способи оцінювання результатів навчання математики. Самооцінювання та взаємооцінювання. Ефективний зворотний зв’язок. Рефлексія навчальної діяльності.

Виявлення освітніх втрат і навчальних потреб учнів. Диференціація навчання та добір завдань відповідно до рівня навчального поступу. Адаптація і модифікація навчального матеріалу для учнів з особливими освітніми потребами. Цифрові інструменти для діагностування, оцінювання та відстеження навчального поступу

 

3.1.    ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

 

1. Створити компетентнісно орієнтоване завдання з математики на основі життєвої ситуації, пов’язаної з вибором професії або профілю навчання.
2. Скласти технологічну карту (або розгорнутий план) практико-орієнтованого математичного дослідження з використанням STEM-підходів та засобів ІКТ.
3. Розробити паспорт короткотривалого навчального проєкту (на 2-4 навчальних заняття) «Математика в моїй майбутній професії», спрямованого на професійне самовизначення дев'ятикласників.
4. Сконструювати систему пізнавальних завдань для одного навчального заняття з  математики, яка веде учня від простого відтворення знань до глибинного аналізу та створення власних суджень.
5. Розробити інструментарій формувального та підсумкового оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 9 класу до будь-якої однієї теми курсу математики.

3.2.    ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

 

1. Опрацюйте Державний стандарт базової середньої освіти (математична галузь). Проаналізуйте теоретичний зміст понять «ядро знань» та «обов’язкові результати навчання» для третього циклу базової освіти (9 клас). Складіть порівняльну таблицю або ментальну карту, яка демонструє наступність теоретичного змісту між базовою (9 клас) та профільною (10 клас) школою.
2. Проаналізуйте сучасні європейські підходи до оцінювання (зокрема, рамки оцінювання досліджень PISA та рекомендацій МОН України). Обґрунтуйте різницю між оцінюванням результатів навчання (підсумковим) та оцінюванням для навчання (формувальним). Які психологічні бар’єри учнів мінімізує правильне впровадження теорії формувального оцінювання?   
3. Доберіть приклади використання STEM-підходу для практико-орієнтованого навчання математики у 9 класі.
4. Порівняйте можливості цифрових інструментів для моделювання, дослідження та візуалізації математичних об’єктів.
5. Визначте ознаки глибинного навчання математики та способи його реалізації через компетентнісно орієнтовані завдання.
6. Проаналізуйте приклади математичних завдань та визначте, які з них найбільше сприяють розвитку критичного мислення, аргументації й самостійності учнів.
7. Порівняйте формувальне та підсумкове оцінювання та визначте їх роль у підтримці навчальної мотивації учнів.

 

4.       ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ

Підсумковий контроль спрямований на визначення рівня досягнення очікуваних результатів навчання та сформованості професійних компетентностей слухачів відповідно до мети і завдань програми.

Оцінювання здійснюється за результатами виконання практичних професійно орієнтованих завдань та підсумкового тестування. Максимальна кількість балів за виконання практичних завдань становить 60 балів, за підсумкове тестування – 40 балів.

Підсумкове тестування проводиться в цифровому або паперовому форматі та охоплює ключові питання змісту програми, зокрема нормативно-правові та концептуальні засади реалізації Державного стандарту базової середньої освіти, сучасні підходи до навчання фізики, використання цифрових інструментів і STEM-підходів, а також оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

Для успішного завершення навчання слухач/слухачка має набрати не менше 60 балів зі 100 можливих та виконати підсумкове тестування з результатом не менше 70 % правильних відповідей.

Обов’язковою складовою завершення навчання є підсумкова рефлексія, спрямована на самооцінювання слухачами власного навчального поступу та визначення можливостей практичного застосування набутих знань і вмінь у професійній діяльності.

 

5.       СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

 

Нормативно-правові документи

1. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
2. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898 (зі змінами). URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 05.06.2026). 
3. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників : постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 (зі змінами). URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 05.06.2026). 
4. Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 12.10.2022 № 904. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
5. Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання : наказ Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
6. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
7. Про затвердження концептуальних засад освітніх галузей та дорожньої карти реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025–2030 роки : наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2025 № 1163. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
8. Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні : лист Міністерства освіти і науки України від 29.03.2022 № 1/3737-22. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 

 

Основна навчально-методична та наукова література

1. Бурда М. І., Васильєва Д. В. Методика навчання геометрії в основній школі : навч.-метод. посіб. Київ : Педагогічна думка, 2021. 144 с. 
2. Васильєва Д. В. Збірник компетентнісних задач з математики. 5–9 класи. Харків : Ранок, 2020. 176 с. 
3. Діагностика та компенсація освітніх втрат у загальній середній освіті України : метод. рек. / кол. авт. ; за заг. ред. О. М. Топузова ; уклад. М. В. Головко. Київ : Педагогічна думка, 2023. 187 с. DOI: 10.32405/978-966-644-736-7-2023-190. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
4. Модельні навчальні програми для 5–9 класів Нової української школи (запроваджуються поетапно з 2022 року) / Міністерство освіти і науки України. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
5. Навчальні програми на основі модельних / Міністерство освіти і науки України. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
6. Нова українська школа: порадник для вчителя / за заг. ред. Н. М. Бібік. Київ : Літера ЛТД, 2019. 
7. PISA-2022: рамковий документ з математики / пер. з англ. К. Шумової ; наук. ред.: Т. Вакуленко, В. Горох, С. Раков, В. Терещенко ; передм. Т. Вакуленко, В. Терещенко. Київ : Український центр оцінювання якості освіти, 2021. 97 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
8. Лісова Т. та ін. Креативне мислення: національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022. Київ : Український центр оцінювання якості освіти, 2024. 260 с. 

 

Додаткові відкриті електронні ресурси

1. PISA 2022 Assessment and Analytical Framework. Paris : OECD Publishing, 2023. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
2. Наздоженемо: інструменти вимірювання та стратегії подолання освітніх втрат / ГС «Освіторія». URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
3. Психологічна служба / Міністерство освіти і науки України. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
4. GeoGebra : інтерактивне математичне середовище для навчання геометрії, алгебри, моделювання та візуалізації. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
5. Desmos : цифрові інструменти для навчання математики та візуалізації математичних залежностей. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
6. PhET Interactive Simulations / University of Colorado Boulder. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).

 

 

Знання нормативно-правових засад реалізації Державного стандарту базової середньої освіти та сучасних підходів до навчання математики;

уміння планувати й організовувати освітній процес з математики на основі модельних навчальних програм, компетентнісного та практико-орієнтованого підходів;

здатність застосовувати формувальне оцінювання та здійснювати оцінювання результатів навчання здобувачів освіти за групами результатів;

здатність використовувати цифрові інструменти та STEM-підходи для проєктування, організації, оцінювання й рефлексії освітнього процесу;

спроможність створювати безпечне, інклюзивне та мотивувальне освітнє середовище, що сприяє професійному самовизначенню та усвідомленому вибору дев’ятикласниками профілю навчання з урахуванням вікових і психологічних особливостей здобувачів освіти;

готовність до професійної рефлексії, дотримання принципів академічної доброчесності, саморозвитку та навчання впродовж життя.