Сучасні підходи до реалізації Державного стандарту базової середньої освіти в 9 класі НУШ ( Інформатична освітня галузь)

2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

Програмою передбачено проведення інтерактивних лекційних та практичних  занять. 

Особливістю практичних занять є виконання вправ та розв’язування професійних кейсів.

Самостійна робота слухачів передбачає опрацювання навчальних матеріалів відповідно до запропонованого переліку питань. Самостійна робота здійснюється в позанавчальний час.

Підсумковими заходами є тестування та самооцінювання, які сприятимуть комплексній оцінці засвоєння матеріалу й формуванню навичок систематизації та аналізу отриманих знань.

Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту Програми, складає: 30 год, з них: 6 год – лекційні заняття, 16 год – практична робота, 6 год – самостійна робота, 2 год – контрольні заходи.

 

 

Навчально-тематичний план

 

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи		Усього
МОДУЛЬ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПІДСУМКОВИЙ МОДУЛЬ
Тема 1.1. Організаційне заняття: реєстрація на курси ПК, тематична дискусія з обговорення особливостей курсу інформатики в 9 класі НУШ	2	2			4
Разом за модулем	2	2			4
МОДУЛЬ 2. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ, 9 КЛАС
Тема 2.1. Реалізація компетентнісного та діяльнісного підходів на прикладі тем «Програмне забезпечення» та «Інформаційна безпека»	2	4	2		8
Тема 2.2.Реалізація проблемного навчання та розвиток когнітивної гнучкості на прикладі тем «Алгоритми та програми» і «Бази даних»	2	4	2		8
Тема 2.3. Кооперативне та STEM-орієнтоване  навчання під час просторового 3D-моделювання та спільного опрацювання текстів		4	2		6
Тема 2.4. Проєктна діяльність,  глибинне навчання  та рефлексивне навчальне середовище як основа практикуму з використання інформаційних технологій		2		2	4
Разом за модулем	4	14	6		26
Усього	6	16	6	2	30

 

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПІДСУМКОВИЙ МОДУЛЬ

 

Тема 1.1. Організаційне заняття: реєстрація на курси ПК, тематична дискусія з обговорення особливостей курсу інформатики в 9 класі НУШ

Концепція та завдання курсу. Розгляд модульної структури курсу та графіка зустрічей, становлення формату взаємодії, обговорення поєднання синхронного та асинхронного навчання. Обговорення системи оцінювання: які практичні завдання є обов’язковими та які умови отримання сертифіката про підвищення кваліфікації.

Реєстрація слухачів.Встановлення каналів зв’язкуз викладачами.

Тематична дискусія щодо методики викладання тем курсу з інформатики. Надання рекомендацій щодо вибору доцільнихцифрових інструментів для уроку та їх ефективного впровадження.

Вхідне анкетування: визначення професійних потреб для адаптації практичних занять під запити слухачів курсів ПК.

 

МОДУЛЬ 2. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ, 9 КЛАС

 

Тема 2.1. Реалізація компетентнісного та діяльнісного підходів на прикладі тем «Програмне забезпечення» та «Інформаційна безпека»

Поняття компетентнісного та діяльнісного підходів, їх ключові складові. Зміна пріоритетів в освітньому процесі від трансляції знань до формування життєво необхідних навичок та ціннісних ставлень. Взаємозв’язок діяльнісного підходу з формуванням ключових компетентностей НУШ.

Інформатика як простір для реалізації діяльнісного підходу. Використання тем із вивчення програмного забезпечення та інформаційної безпеки для формування цифрової, громадянської та соціальної компетентностей.

Моделі реалізації підходів на уроках: практичні роботи з налаштування комп'ютерних систем, моделювання ситуацій із захисту конфіденційності, дослідницька діяльність учнів щодо власного цифрового сліду в мережі.

Методи та форми організації діяльнісного навчання: аналіз реальних життєвих ситуацій(кейс-метод), виконання практично зорієнтованих інструкцій, конструювання та розв'язання компетентнісних завдань.

Цифрові інструменти та середовища для діяльнісного навчання:стандартні засоби діагностики операційних систем, інструменти інсталяції та деінсталяції, вбудовані засоби налаштування інклюзивності та доступності інтерфейсів, антивірусні програми, брандмауери та онлайн-сервіси для аналізу медіатекстів на предмет маніпуляцій.

Тема 2.2. Реалізація проблемного навчання та розвиток когнітивної гнучкості на прикладі тем «Алгоритми та програми» і «Бази даних»

Поняття проблемного навчання, його сутність, механізми та освітні інструменти. Глибинне навчання як противага поверхневому механічному засвоєннюінформації. Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості як ключових навичок для розв'язання комплексних задач. Роль учителя як фасилітатора у процесі подолання учнями когнітивних утруднень.

Вивчення алгоритмізації, програмування та баз даних як ідеального середовища для проблемного навчання. Використання масивів, вкладених алгоритмічних структур та реляційних моделей даних для розв'язання комплексних життєвих задач.

Моделі реалізації проблемного підходу: створення інформаційних моделей для систем реального світу, тестування гіпотез, комп'ютерні експерименти та прогнозування ризиків.

Методи та форми організації проблемного навчання: проблемний виклад, частково-пошуковий та дослідницький методи, навчання через висування гіпотез. Диференціація завдань під час пошуку логічних помилок у коді.

Цифрові інструменти та середовища для проблемного навчання: середовища об'єктно-орієнтованого програмування з можливостями візуалізації кроків виконання алгоритму, системи керування реляційними базами даних (СУБД), вбудовані автоматизовані засоби налагодження коду (дебагери).

Тема 2.3. Кооперативне та STEM-орієнтоване навчання під час просторового 3D-моделювання та спільного опрацювання текстів

Поняття кооперативного навчання, його принципи та умови ефективного перебігу кооперації в класі. STEM-орієнтований підхід та його міждисциплінарність. Формування колективної відповідальності, навичок конструктивної комунікації та управління емоціями під час роботи в команді. Роль учителя як модератора групової взаємодії.

Інтеграція 3D-графіки та технологій опрацювання текстових даних для реалізації кооперативного та STEM-навчання. Розвиток просторового мислення, інженерних та дизайнерських навичок під час моделювання.

Моделі реалізації: спільне створення багатосторінкових гіпертекстових документів, інженерні 3D-проєкти, підготовка моделей до 3D-друку.

Методи та форми організації кооперативного навчання: метод спільних проєктів, робота в малих групах із чітким розподілом ролей, розрізнення конструктивного і деструктивного зворотного зв'язку, застосування матриці оцінювання групової діяльності.

Цифрові інструменти та середовища для кооперативного навчання:хмарні платформи для спільного редагування, рецензування та структурування текстових документів у реальному часі. Програми для створення та редагування просторових 3D-моделей; слайсери для налаштування параметрів 3D-друку.

Тема 2.4. Проєктна діяльність, глибинне навчання та рефлексивне навчальне середовище як основа практикуму з використання інформаційних технологій

Поняття проєктного навчання як найвищого рівня інтеграції знань і компетентностей. Глибинне навчання: перехід від накопичення фактів до продукування нових смислів. Рефлексивне навчальне середовище як умова усвідомлення власного освітнього поступу. Роль учителя-ментора у плануванні, організації та супроводі комплексних проєктів.

Практикум з використання ІТ як майданчик для реалізації комплексних колективних проєктів. Інтеграція вивчених технологій (текстові процесори, 3D, бази даних, програмування) для створення цілісного інформаційного продукту.

Моделі реалізації: міжпредметні ІТ-проєкти, вирішення комплексних проблем громади, використання програм штучного інтелекту для пошуку, аналізу та генерації даних.

Методи та форми організації проєктного навчання: метод проєктів (від визначення проблеми до публічного захисту), мозковий штурм, стратегії розвитку критичного мислення під час аналізу джерел.

Цифрові інструменти та середовища для проєктної діяльності: платформи для управління проєктами та планування завдань, інструменти цифрової комунікації для проєктних груп, прикладне ПЗ для створення інтегрованих продуктів (імпорт та експорт даних), спеціалізовані програми штучного інтелекту.

 

3.1. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ (НА ВИБІР)

 

1. Розробити STEM-проєкт або фрагмент уроку інформатики для 9 класу (10-15 хвилин) із використанням STEM-підходу (інтеграція з природничою, математичною або технологічною галуззю). Форма подання: текстовий документ (до 1 сторінки) або презентація (3-5 слайдів).
2. Розробити «Паспорт цифрового освітнього середовища» свого закладу освіти або класу: описати наявні цифрові ресурси, інструменти для спілкування, засоби захисту даних та правила використання, запропонувати рекомендації щодо вдосконалення. Форма подання: текстовий документ (1-2 сторінки).
3. Створити навчальне відео або інтерактивний матеріал до уроку інформатики із застосуванням одного з сервісів на основі штучного інтелекту, додавши короткий опис (1 абзац): для якого класу, теми, з якою метою створено. Форма подання: посилання + текстовий опис.

 

3.2. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

 

1. Переваги та виклики педагогіки цифрової освіти в умовах базового предметного навчання інформатики.
2. Вікові та психологічні особливості професійного самовизначення учнів підліткового віку.
3. Мета, завдання, структура і форми підготовки учнів до профільного навчання в базовій середній освіті.
4. Академічна доброчесність та вимоги законодавства України щодо авторського права при створенні й модифікації електронних освітніх ресурсів.
5. Принципи кібербезпеки та відповідальної, безпечної поведінки вчителя й учнів у цифровому просторі.
6. Медіаграмотність: критерії оцінювання достовірності інформації та надійності цифрових джерел.
7. Сучасні цифрові інструменти та сервіси для професійного розвитку вчителя інформатики: огляд і критерії вибору.
8. Можливості цифрових інструментів (Kahoot, Quizizz, Google Forms тощо) для формувального оцінювання та організації зворотного зв'язку на уроках інформатики.
9. Особливості викладання основ об'єктно-орієнтованого програмування учням 9 класу та формування алгоритмічного мислення.
10. Можливості та ризики використання інструментів штучного інтелекту в професійній діяльності вчителя інформатики.

 

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

 

Нормативно-правові документи

1. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
2. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16.01.2020 № 463-IX. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
3. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 29.08.2024 № 1225. (дата звернення: 05.06.2026).
4. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
5. Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності : наказ Міністерства освіти і науки України від 10.12.2021 № 1340. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
6. Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 12.10.2022 № 904. (дата звернення: 05.06.2026).
7. Модельні навчальні програми для 5–9 класів Нової української школи. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
8. Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти : лист ІМЗО від 01.08.2023 № 21/08-1242.

Основна навчально-методична та наукова література

1. UNESCO. Artificial Intelligence and Education: Guidance for Policy-makers. Paris : UNESCO, 2021.
2. ChatGPT in Education: Opportunities and Ethical Challenges. UNESCO Report, 2023.
3. Штучний інтелект в освіті : аналітичний звіт. Київ : МОН України, 2024.
4. Кузьменко О. М., Мельник І. В. Цифрові технології та штучний інтелект у навчанні : навч.-метод. посібник. Київ : Видавничий дім «Освіта», 2023.
5. Пометун О. І. Нова українська школа: розвиток критичного мислення учнів : навч.-метод. посіб. Київ : Вид. дім «Освіта», 2020.
6. OECD. The Future of Education and Skills: Education 2030. Paris : OECD Publishing, 2019.

Додаткові відкриті електронні ресурси

1. Цифрова трансформація освіти і науки. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
2. European School Education Platform (ESEP). eTwinning Projects on Civic Education and AI. Brussels, 2024.

 

• знати структуру, зміст і вимоги Державного стандарту базової середньої освіти в частині інформатичної освітньої галузі, нормативні засади захисту персональних даних та академічної доброчесності;
• пояснювати переваги та ризики застосування цифрових технологій і штучного інтелекту в освітньому процесі, принципи кібербезпеки та медіаграмотності;
• застосовувати хмарні сервіси, інтерактивні платформи та сервіси штучного інтелекту для розбудови цифрового навчального середовища, організації онлайн-співпраці та проведення занять;
• аналізувати надійність цифрових джерел інформації, доцільність та ефективність використання конкретних електронних освітніх ресурсів на уроках інформатики в 9 класі;
• оцінювати результати навчання та динаміку прогресу учнів із використанням спеціалізованих цифрових інструментів для формувального та підсумкового оцінювання;
• проєктувати (створювати) інтерактивні навчальні матеріали, цифрові дидактичні засоби та фрагменти занять, спрямовані на розвиток алгоритмічного мислення та цифрової компетентності учнів.