«СТРАТЕГІЯ НАДОЛУЖЕННЯ ЗНАНЬ І НАВИЧОК У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ »

Онлайн вебінари від експертів та супервізійна підтримка від тренерів впродовж навчального року

Тема 1. Освітні втрати: основні поняття та дієві управлінські рішення школи.

Зміст основних понять: «освітні втрати» та «освітні розриви», їх спільні й відмінні ознаки. Причини виникнення освітніх втрат в умовах воєнного стану (перерви в навчанні, вимушені переміщення, дистанційні формати, психоемоційне навантаження) та їхні наслідки – академічні, психологічні, соціальні й економічні. Три виміри освітніх втрат: академічний, соціально-комунікативний, психоемоційний. Освітні втрати як виклик для рівного доступу до якісної освіти.

Інструменти для вимірювання освітніх втрат: діагностичні зрізи, стандартизовані й учительські тести, формувальне оцінювання, спостереження, аналіз освітніх результатів. Принципи добору інструментів, коректна інтерпретація результатів, уникнення стигматизації дитини за результатами діагностики. Оцінювання знань і компетентностей: спільне та відмінне.

Дієві управлінські рішення школи щодо надолуження освітніх втрат: від констатації проблеми до системи підтримки. Управлінська самодіагностика закладу та рівні розвитку системи надолуження. Сім управлінських рішень: рамка психологічної безпеки; коротка фокусна діагностика ядра знань; формування груп за рівнем потреби, а не за класом; психосоціальна підтримка, вбудована в заняття; реалістичний пілотний формат; координація процесу та «перша контактна особа» для учня; простий моніторинг прогресу та комунікація з батьками як союзниками. Типові управлінські помилки в організації надолуження та способи їх уникнення.

Тема 2. Тьюторинг як педагогічна технологія надолуження знань і навичок.

Сутність тьюторингу та його місце серед технологій індивідуалізації освіти. Чому тьюторський підхід ефективний у надолуженні: опора на суб’єктність учня/учениці, індивідуальний темп, довірливі стосунки.

Базові психологічні потреби учнівства (автономія, компетентність, зв’язок) та їх значення для навчальної мотивації в умовах тривалих освітніх втрат. Відновлення мотивації: від зовнішньої до внутрішньої. Зони росту учня/учениці та концепція мислення зростання: фіксоване мислення та мислення зростання, роль помилки в навчанні, мова підтримки.

Функції вчителя з тьюторськими компетентностями: супровід індивідуальної освітньої траєкторії, підтримка самостійності учнівства, розвиток уміння вчитися. Організаційні, часові, просторові та компетентнісні умови для здійснення тьюторингу в закладі освіти.

Тема 3. Методики надолуження: карта предмета, маршрутний лист, лист самооцінювання. Диференціація як реалізація індивідуалізованого підходу.

Карта предмета як інструмент структурування навчального змісту для надолуження: виокремлення опорних тем і базових понять, побудова логічних зв’язків між темами, визначення критичних прогалин, що блокують подальший рух у предметі. Використання карти предмета для планування діагностики та адресної підтримки.

Маршрутний лист як інструмент індивідуальної освітньої траєкторії учня/учениці: структура, етапи, узгодження з учнем цілей і кроків надолуження. Лист самооцінювання: критерії, шкали, розвиток рефлексійних умінь та навичок самостійного навчання. Взаємозв’язок карти предмета, маршрутного листа та листа самооцінювання в циклі надолуження.

Диференціація як механізм реалізації індивідуалізованого підходу в освіті: диференціація за змістом, процесом і продуктом. Створення різних точок входу в один матеріал, регулювання ступеня підтримки та самостійності. Аналіз педагогічних кейсів застосування диференціації у програмах надолуження.

Тема 4. Педагогіка партнерства.

Принципи педагогіки партнерства й тьюторингу: повага до особистості, доброзичливість і позитивне ставлення, довіра у відносинах, діалог – взаємодія – взаємоповага, розподілене лідерство та відповідальність. Партнерство між учителем/учителькою, учнем/ученицею та батьками як засаднича умова ефективності програм надолуження знань.

Комунікативні інструменти для успішної реалізації партнерських стосунків в освітньому процесі: активне слухання, ненасильницьке спілкування, мистецтво діалогу, коригувальний зворотний зв’язок, узгодження очікувань і домовленостей. Комунікація з батьками та опікунством у програмах надолуження: інформування, залучення, спільне планування підтримки дитини, побудова довіри між школою та родиною як умова залучення дитини до програм надолуження.

Тема 5. Основи стратегування.

Поняття «стратегія» і її роль для досягнення мети. Стратегія як усвідомлений спосіб руху від поточного стану до бажаного: чим стратегія відрізняється від плану заходів. П’ять ключових запитань стратегії: де ми зараз; куди хочемо прийти; як туди прийдемо; хто це робитиме; як зрозуміємо, що досягли. Зв’язок стратегії надолуження з місією, візією та цінностями закладу освіти.

Аналіз поточної ситуації закладу: самооцінювання за ключовими напрямами надолуження, аналіз проблем і першопричин освітніх втрат, культура ухвалення рішень на основі даних, SWOT-аналіз. Формулювання місії, візії та цінностей закладу в контексті надолуження. Визначення стратегічних пріоритетів. Методологія SMART при формулюванні стратегічних цілей; типові помилки формулювання цілей та способи їх уникнення.

Від цілей до впровадження: портфель стратегічних проєктів та ініціатив; модель тьюторського супроводу учнівства як центральний компонент стратегії надолуження; розподіл відповідальності в команді (матриця RACI); планування ресурсів; дорожня карта впровадження; карта ризиків в умовах воєнного часу; система моніторингу та індикатори результативності. Особливості формування стратегії відновлення освіти: врахування освітніх втрат, безпекової ситуації, кадрових і ресурсних обмежень, потреб дітей із досвідом переміщення.

Практична робота: розробка та представлення стратегії надолуження знань у закладі освіти – від аналізу ситуації до дорожньої карти впровадження, з подальшим обговоренням та взаємним зворотним зв’язком учасників.

Тема 6. Психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу.

Психоемоційний вимір освітніх втрат: вплив тривалого стресу, тривожності та травматичного досвіду на когнітивні функції та здатність до навчання. Психосоціальна підтримка як умова, за якої надолуження стає можливим, а не додатковий захід.

Базові принципи психосоціальної підтримки в закладі освіти: відчуття безпеки, стабілізація й заспокоєння, підтримання зв’язку та стосунків, відновлення самоефективності та надії. Структурні рамки організації підтримки (зокрема модель «4С») та прості практики, доступні кожному педагогу: передбачуваність освітнього процесу, право на помилку, валідація почуттів, мова підтримки, дозованість навантаження. Межі компетенції педагога та маршрути скерування дитини до фахівців. Турбота про психоемоційний стан педагогічних працівників як умова сталої підтримки учнівства.

За результатами навчання слухачі будуть знати та розуміти:

• сутність понять «освітні втрати» та «освітні розриви», їх причини, наслідки та підходи до вимірювання; відмінності між оцінюванням знань та оцінюванням компетентностей і роль діагностики у програмах надолуження;
• дієві управлінські рішення школи щодо побудови системи надолуження: рамка безпеки, фокусна діагностика, групи за рівнем потреби, вбудована психосоціальна підтримка, реалістичний пілотний формат, координація та простий моніторинг;
• засади тьюторингу як педагогічної технології: базові психологічні потреби і мотивацію учнівства, зони росту, концепцію мислення зростання, функції вчителя з тьюторськими компетентностями;
• призначення та логіку методик надолуження: карти предмета, маршрутного листа, листа самооцінювання; сутність диференціації за змістом, процесом і продуктом;
• принципи педагогіки партнерства, тьюторингу та комунікативні інструменти їх реалізації;
• поняття стратегії, компоненти успішної стратегії надолуження знань, структуру стратегії та етапи її розробки;
• основи психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу в умовах воєнного часу.

Уміти:

• розпізнавати, діагностувати й аналізувати освітні втрати, добирати інструменти їх вимірювання та ухвалювати на основі даних дієві управлінські рішення щодо організації надолуження;
• застосовувати тьюторингові інструменти індивідуалізації: складати карту предмета, розробляти маршрутний лист та лист самооцінювання, супроводжувати учня/ученицю в індивідуальній освітній траєкторії;
• реалізовувати диференційований підхід на рівні змісту, процесу та продукту навчання;
• використовувати комунікативні інструменти педагогіки партнерства для побудови стосунків з учнівством, батьками та колегами;
• проводити SWOT-аналіз закладу освіти, формулювати місію, візію, цінності та стратегічні цілі надолуження за методологією SMART, розподіляти відповідальність та планувати моніторинг;
• застосовувати базові практики психосоціальної підтримки в освітньому процесі;
• розробляти та представляти стратегію надолуження знань у закладі освіти.

Учасниками програми можуть бути учасники проєктних актиіностей ГО “Навчай для України”. В основу Програми покладено діяльнісний, компетентнісний, конструктивістський, особистісно орієнтований підходи, що надають освітньому процесу практичного характеру. Це дозволяє враховувати наявний професійний досвід слухачів і спрямовує їх на безпосереднє застосування отриманих знань у власній педагогічній та управлінській практиці. Аудиторна складова Програми реалізується у форматі тренінгового інтенсиву для шкільних команд, що передбачає активну участь слухачів у виконанні практичних завдань, розборі кейсів, моделюванні педагогічних ситуацій, груповій роботі та щоденній рефлексії. Наскрізним практичним результатом навчання є розроблення командами слухачів стратегії надолуження знань для власного закладу освіти, яка поетапно наповнюється продуктами кожної теми: від матриці управлінських рішень і тьюторських методик – до SWOT-аналізу, стратегічних цілей і дорожньої карти впровадження.

Кількість годин на окремі теми може варіюватися залежно від запитів учасників. Зміст Програми може бути адаптовано відповідно до особливостей закладу освіти та громади. До викладання залучаються фахівці, які пройшли попередню підготовку з подолання освітніх втрат та є сертифікованими тренерами й тьюторами.