УЧИТЕЛЬСТВО ВЧИТЕЛЬСТВУ: ПІДГОТОВКА ПЕДАГОГІВ-НАСТАВНИКІВ У СИСТЕМІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ІНТЕРНАТУРИ

Супервізійний супровід впродовж навчального року

ЦИКЛ 1. Теоретичні та практичні основи наставницької діяльності

Модуль 1. Нормативно-правові основи педагогічної інтернатури та наставництва

Тема 1.1. Педагогічна інтернатура в системі НУШ. Поняття педагогічної інтернатури як системи заходів із підтримки вчителя-початківця. Мета та основні завдання інтернатури відповідно до Положення (наказ МОН від 25.10.2021 № 1128). Місце інтернатури в системі неперервного професійного розвитку педагогічних працівників. Зв’язок із концепцією НУШ та новим Державним стандартом базової середньої освіти.

Тема 1.2. Нормативна база. Детальний аналіз Положення про педагогічну інтернатуру (наказ МОН від 25.10.2021 № 1128): терміни, права та обов’язки сторін, строки, зміст програми інтернатури, порядок звітування. Порядок надання професійної підтримки та допомоги педагогічним працівникам – супервізія (наказ МОН № 855 від 14.06.2024). Постанова КМУ № 800 від 21.08.2019 про підвищення кваліфікації. Відповідальність суб’єктів освітнього процесу.

Тема 1.3. Права та обов’язки педагога-наставника та інтерна. Розподіл ролей і відповідальності відповідно до Положення. Кваліфікаційні вимоги до педагога-наставника (стаж не менше 5 років та/або споріднена спеціальність). Підстави для заміни наставника. Етичний кодекс педагога-наставника: конфіденційність, повага до автономії інтерна, уникнення зловживання позицією.

Модуль 2. Ролі та моделі наставництва

Тема 2.1. Ролі педагога-наставника. Порівняльний аналіз ролей: наставник (ментор), коуч, тренер, фасилітатор, супервізор. Ситуативне застосування різних ролей залежно від потреб інтерна та етапу інтернатури. Уникнення злиття ролей. Як зберегти баланс між авторитетом і підтримкою.

Тема 2.2. Директивне та фасилітативне наставництво. Континуум Хоукінса-Шохета: від директивного до фасилітативного стилю. Вибір стилю залежно від рівня розвитку інтерна (модель ситуаційного лідерства Херсі-Бланшара). Практичні кейси: коли наставник спрямовує, коли підтримує.

Тема 2.3. Міжнародний досвід наставництва. Фінська модель: наставництво як культура педагогічної спільноти. Британська система наставництва: структурований рік підтримки. Ізраїльська модель «учитель-наставник» у системі загальної середньої освіти. Можливості імплементації зарубіжного досвіду в Україні.

Модуль 3. Цикл наставницьких зустрічей

Тема 3.1. Структура наставницької зустрічі. П’ятиетапна модель зустрічі: 1) налаштування та встановлення безпечного простору; 2) визначення теми та цілі; 3) дослідження ситуації (питання, активне слухання); 4) пошук рішень і ресурсів; 5) домовленості та кроки. Тривалість, місце, документування.

Тема 3.2. Вхідна зустріч з інтерном. Діагностика стартового рівня та індивідуальних потреб інтерна: методика «Дерево компетентностей», анкетна оцінка потреб. Встановлення контакту, формування довіри. Спільне визначення цілей програми інтернатури. Укладення «контракту взаємодії». Заповнення першого розділу журналу наставника.

Теми 3.3. Робочі зустрічі: аналіз уроку, зворотний зв’язок, планування подальших кроків. Щомісячні робочі зустрічі: огляд виконання плану, аналіз педагогічних ситуацій, зворотний зв’язок після відвідування уроків.

3.4. Підсумкова зустріч: аналіз динаміки, підготовка звіту перед педрадою. Аналіз динаміки розвитку інтерна, рекомендації щодо подальшого професійного зростання, підготовка матеріалів для звіту педагогічній раді.

Модуль 4. Комунікативні техніки в наставницькій роботі

Тема 4.1. Активне слухання та емпатійне інтерв’ю. Професійна емпатія: розвиток навичок активного та емпатійного слухання для створення безпечного освітнього простору. Техніки активного слухання: перефразування, відображення, уточнення, резюмування. Емпатійне інтерв’ю: структура, типові помилки. Відмінність між слуханням і оцінкою.

Тема 4.2. Ненасильницька комунікація (ННС). Чотирикомпонентна модель Маршала Розенберга: спостереження — почуття — потреба — прохання. Застосування під час складних розмов з інтерном (опір, тривога, конфлікт). Техніка «Я-повідомлення». 

Тема 4.3. Зворотний зв’язок. Культура фідбеку: надання коректного зворотного зв’язку, що підтримує автономію та професійну гідність фахівця. Моделі зворотного зв’язку: SBI (Situation-Behavior-Impact), OSCAR, «сендвіч». Принципи конструктивного зворотного зв’язку: своєчасність, конкретність, спрямованість на поведінку (а не на особистість), орієнтація на розвиток. Відмінність між оцінкою та зворотним зв’язком. Конфліктологія та медіація: опанування інструментів фасилітації діалогу в умовах деструктивних взаємодій у педагогічному колективі, базові техніки медіації для стабілізації мікроклімату.

Тема 4.4. Рефлексивні практики. Техніки стимулювання рефлексії: мистецтво дивергентних запитань і методологія «сократівського діалогу». Ведення журналу наставника як інструмент рефлексії та документування. Структура запису: що відбулось - що я помітив/-ла - що я відчував/-ла - що я зроблю інакше. Рефлексивний цикл Колба. Письмові рефлексивні вправи. 

ЦИКЛ 2. Практика наставницької та супервізійної діяльності

Модуль 5. Основи супервізії в освітньому середовищі

Тема 5.1. Супервізія як форма професійної підтримки. Поняття, функції, відмінності від наставництва. Поняття супервізії у сфері освіти відповідно до Порядку МОН № 855. Комплексний аналіз психолого-педагогічних закономірностей навчання та розвитку дорослих (андрагогічний підхід) у контексті їх імплементації в систему супервізійної підтримки. Принципи сучасної андрагогіки – суб’єктність навчання, опора на професійний досвід, самоспрямованість та практикоцентричність – як фундамент для проєктування ефективної супервізійної взаємодії. Функції супервізії: підтримуюча, формувальна, нормативна. 

Тема 5.2. Професійні компетентності супервізора. Детермінація та обґрунтування професійного профілю сучасного супервізора в освітній галузі. Ієрархія ціннісних орієнтирів, сукупність особистісних характеристик та професійних якостей фахівця, а також фундаментальна система етичних правил та правової відповідальності. Формуванню позиції супервізора як агента змін та партнера у професійному розвитку, що забезпечує високу якість міжособистісної взаємодії та безпеку освітнього середовища.

Тема 5.3. Порядок надання супервізії відповідно до наказу МОН № 855. Ведення документації. Варіативність методів та організаційних форм супервізії (індивідуальна, групова; очна, дистанційна; тематична або за індивідуальним запитом), а також науково обґрунтовані критерії їхнього вибору залежно від специфіки освітнього контексту та потреб фахівця. Управління складними динаміками: моделювання та аналіз кризових ситуацій у професійній взаємодії (міжособистісні конфлікти, емоційна напруга, психологічний спротив змінам). Вивчення та практичне відпрацювання повного операційного циклу супервізії: від етапу стратегічного планування до верифікації результатів. Логіка проєктування супервізійного процесу (розробка графіків, планів і регламентів), реалізація сесій відповідно до протоколів взаємодії та моніторинг ефективності вжитих заходів професійної підтримки. 

Формування комплексної компетентності щодо ведення ділової документації, що регламентує процес професійної підтримки. У межах теми супервізія розглядається як чітко структурований цикл: діагностично-договірний блок; планово-організаційний блок; фіксація результатів.

Модуль 6. Аналіз уроку та розвиток педагогічного бачення

Тема 6.1. Технологія спостереження за уроком. Три фази спостереження: 1) узгодження фокусу спостереження; 2) спостереження уроку; 3) спільний аналіз (принципи та структура аналізу). Узгоджений фокус спостереження: конкретні аспекти, на які наставник звертатиме увагу. Структура протоколу спостереження за уроком для педагога-наставника. 

Тема 6.2. Аналіз уроку через зони росту. Підхід до аналізу уроку через призму сильних сторін інтерна: трикрокова модель (сильні сторони-зона — зона росту — ресурс). Критерії якісного навчання відповідно до НУШ: суб’єктність учня, компетентнісний підхід, безпечне середовище. Аналіз відеозапису уроку як інструмент навчання (алгоритм роботи з відеозаписом уроку).

Тема 6.3. Якісний урок у вимірах НУШ. П’ять взаємопов’язаних вимірів якісного уроку: суб’єктність учня, компетентнісний підхід, безпечне освітнє середовище, інклюзивність та академічна доброчесність. Ознаки суб’єктності, прийоми аналізу суб’єктності; сучасні технології компетентнісного навчання, рівні компетентнісних завдань, аналіз компетентнісного підходу;  ознаки безпечного освітнього середовища, небезпечні паттерни для інтерна, стратегії аналізу для наставника; ознаки інклюзивного уроку, логіка аналізу інклюзивності уроку; ознаки академічної доброчесності на уроці. 

Модуль 7. Психосоціальна підтримка та мислення зростання

Тема 7.1. Мислення зростання. Теорія Керол Двек: фіксоване та мислення зростання. Ознаки фіксованого мислення в педагогічній практиці. Роль наставника у формуванні установки на розвиток інтерна. Мова зворотного зв’язку, що підтримує мислення зростання. 

Тема 7.2. Психосоціальна підтримка. ПЗПСП (психічне здоров’я та психо-соціальна підтримка) у шкільному середовищі: базові поняття та принципи. Стрес першого року роботи вчителя: нормативна тривога, синдром «першого уроку», ізоляція. Ознаки емоційного вигорання. Як наставник може підтримати, не стаючи психотерапевтом: межі ролі, скерування до фахівця.

Тема 7.3. Самозарадність педагога-наставника. Наставництво як емоційно витратна діяльність. Ознаки вигорання наставника. Практики самозарадності: встановлення меж, ресурсне коло, регулярна власна супервізія. Баланс між підтримкою та власними ресурсами.

Модуль 8. Практика роботи з інтерном. Документування інтернатури

Тема 8.1. Персональна карта розвитку та програма інтернатури. Розробка індивідуальної програми педагогічної інтернатури відповідно до п. 9 Положення (наказ МОН від 25.10.2021 № 1128). Структура програми: теоретична та практична допомога інтерну, спрямовані на розвиток професійних компетентностей у семи ключових напрямах: нормативно-правовому, методичному, комунікативному, мотиваційному, середовищному, управлінському та доброчесному; конкретні заходи, терміни. Персональна карта розвитку інтерна як індивідуальний документ, що фіксує стартовий рівень компетентностей інтерна, цільовий рівень на кінець інтернатури та конкретні кроки для досягнення цього рівня. Методологічні засади персональної карти розвитку інтерна: професійний стандарт, зони найближчого розвитку, сильні сторони як точки опори. Структура персональної карти розвитку: профіль інтерна, діагностика стартового рівня, пріоритетні напрями розвитку, план дій, динаміка розвитку — щоквартальний перегляд, підсумкова рефлексія.

Тема 8.2. Робота з цінностями та мотивацією інтерна. Індивідуальна освітня траєкторія. Методика виявлення педагогічних цінностей інтерна. Зв’язок між цінностями та мотивацією до праці. Аналіз складних ситуацій інтерна та  фіксація й рефлексія його успіхів. Коучингові питання для активізації внутрішньої мотивації. Три типи мотиваційних криз у перший рік роботи. Побудова індивідуальної освітньої траєкторії на основі цінностей як усвідомлений, особистісно значущий маршрут професійного розвитку. Принципи побудови індивідуальної освітньої траєкторії та її структура. 

Тема 8.3. Виробнича практика: 10–12 наставницьких зустрічей із закріпленим інтерном (у межах шкільної інтернатури). Проведення 10–12 наставницьких зустрічей із закріпленим інтерном відповідно до програми педагогічної інтернатури школи. Щомісячні групові супервізії від тренера програми. Ведення журналу зустрічей із нотуванням спостережень, рефлексій, домовленостей.

Тема 8.4. Документування: журнал наставника, звіт про виконання програми інтернатури. Вимоги до документів: журнал наставника, протоколи відвіданих уроків, програма інтернатури, звіт. Структура звіту про виконання програми інтернатури відповідно до п. 14 Положення № 1128. Підготовка матеріалів для засідання педагогічної ради. 

Групова супервізія за наслідками практики: аналіз типових труднощів, успіхів. Інтеграція досвіду: що я дізнав/-лася про наставництво, інтерна, себе. Особистий план подальшого розвитку як наставника. Підготовка та презентація звіту про виконання програми педагогічної інтернатури (імітація засідання педагогічної ради). Колегіальний аналіз звіту, питання та коментарі. Рекомендації інтерну щодо подальшого розвитку (відповідно до п. 14 Положення).

Очікувані результати підвищення кваліфікації: 

Знання й розуміння

1. Нормативно-правових засад педагогічної інтернатури та ролі педагога-наставника відповідно до чинного законодавства;
2. Сутності, мети та функцій наставництва і супервізії як форм підтримки педагогічних працівників;
3. Моделей та стилів наставницької діяльності, принципів їх ситуативного застосування;
4. Структури та змісту Професійного стандарту «Вчитель ЗЗСО»;
5. Методів діагностики індивідуальних потреб вчителя-початківця;
6. Технології спостереження та аналізу уроку через зони росту та сильні сторони;
7. Основ психосоціальної підтримки та профілактики вигорання в освітньому середовищі;
8. Вимог до документування педагогічної інтернатури та звітування.

Уміння

1. Планувати та проводити цикл наставницьких зустрічей (вхідну, робочі, підсумкову);
2. Розробляти індивідуальну програму педагогічної інтернатури та персональну карту розвитку інтерна;
3. Застосовувати техніки активного слухання, ненасильницького спілкування та конструктивного зворотного зв’язку;
4. Здійснювати структуроване спостереження та аналіз уроку;
5. Надавати підтримуючий та розвивальний зворотний зв’язок після відвідування уроку;
6. Виявляти ознаки стресу та емоційного вигорання, надавати первинну психосоціальну підтримку;
7. Рефлексувати власну наставницьку діяльність, вести журнал наставника;
8. Готувати та представляти звіт про виконання програми інтернатури перед педагогічною радою;
9. Застосовувати елементи супервізійного підходу у роботі з колегами

Цінності та ставлення

1. Усвідомлення відповідальності наставника за якість підтримки вчителя-новачка;
2. Повага до автономії та індивідуальності інтерна;
3. Відкритість до рефлексії та власного подальшого розвитку;
4. Цінування горизонтальної взаємопідтримки в педагогічному колективі;
5. Розуміння наставництва як служіння педагогічній спільноті, а не адміністративного обов’язку;
6. Орієнтація на мислення зростання у власній практиці та у підтримці інтерна;
7. Культура академічної доброчесності, нетерпимість до булінгу та дискримінації.

Особливості реалізації програми: до викладання залучаються фахівці, які пройшли попередню тренерську підготовку за змістом програми. Цільова група визначається відповідно до рекомендацій виконання обов’язків педагога-наставника, перевага надається педагогічним працівникам тієї самої або спорідненої предметної спеціальності (спеціалізації), що й у закріпленого за ними інтерна.

В основу Програми покладено діяльнісний, компетентнісний, конструктивістський та особистісно-орієнтований підходи, що надають освітньому процесу практичного характеру. Це дозволяє враховувати наявний професійний досвід слухачів і спрямовує їх на безпосереднє застосування здобутих знань у власній педагогічній практиці. Навчання передбачає активну участь слухачів у виконанні практичних завдань, розборі кейсів, моделюванні педагогічних ситуацій, а також у груповій роботі та рефлексії.

Учасниками програми можуть бути учасники проєктних активностей ГО “Навчай для України”