Освітня програма підвищення кваліфікації (професійного розвитку) вчителів історії, громадянської освіти, правознавства «Дидактичні основи реалізації діяльнісного підходу»

shimonyy@zakinppo.org.ua

ТЕМА 1. СУЧАСНА ІСТОРИЧНА ДИДАКТИКА

Розглядаються проблемні аспекти теорії та методології дидактики історії, методики навчання історії у закладах загальної середньої освіти. 

Використання візуальних джерел, проєктних технологій, ментальних карт на уроках історії та громадянської освіти, фізіогномістичний підхід при формуванні уявлень про історичного діяча та про штучний інтелект в історичному дискурсі (в аспекті мотивації учнів).

 

ТЕМА 2. СУЧАСНА МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ

Сучасні методологічні підходи у взаємозв’язку з відповідними темами з історії, що вивчаються в закладах загальної середньої освіти. 

 

ТЕМА 3. ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ ПРЕДМЕТІВ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ТА ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНІСНО РОЗВИНЕНОЇ ОСОБИСТОСТІ 

Визначення діяльнісного підходу як організації навчання через активну практичну діяльність, що базується на принципі «навчання через дію» і спрямована на формування ключових компетентностей. Суть та цілі діяльнісного підходу. Методи та прийоми реалізації діяльнісного підходу на уроках предметів громадянської та історичної освітньої галузі .

 

ТЕМА 4. КЛЮЧОВІ ПРИНЦИПИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

Діяльнісний підхід як основа Нової української школи (НУШ). Трансформація теоретичних знання предметів громадянської та історичної освітньої галузі у практичні життєві навички. Концепція «навчання через дію». Мова як інструмент вирішення конкретних комунікативних завдань. Учень активний суб'єкт навчальної діяльності. 

Забезпечення формування громадянської, мовної, соціокультурної, та цифрової  компетентностей. 

 

ТЕМА 5. КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ В УМОВАХ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ: ТЕХНОЛОГІЇ, ПРИЙОМИ, ПЕДАГОГІЧНІ ПРАКТИКИ

Ключові та предметні компетентності у сучасному освітньому процесі.

Компетентнісно орієнтоване навчання в умовах діяльнісного підходу перетворює урок на активну діяльність, де учень є дослідником, а не лише пасивним слухачем.

 

ТЕМА 6. ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД У ФОРМУВАННІ МОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГА

Синергія традиційних методів та інноваційних підходів зі зміщенням фокусу з викладача на учня для забезпечення взаємодії. Поєднання інтерактивних методів, ігрових технологій та цифрових інструментів для створення безпечного середовище для розвитку критичного мислення та активного володіння мовою. Зміна ролі учителя. Деталізація практичного інструментарію учителя на уроці історії, громадянської освіти, правознавства від запуску мовленнєвої дії через групову взаємодію до фінального усвідомлення результатів. Здатність педагога використовувати мову як інструмент управління класом, стимулювання учнів до дії та моделювання природного спілкування.

 

ТЕМА 7. ПЕДАГОГІНА РЕФЛЕКСІЯ В УМОВАХ ОСВІТНІХ ТРАНСФОРМАЦІЙ: РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ

Визначення педагогічної рефлексії. Рефлексія як ключова складова професійної компетентності педагога. Роль рефлексії у професійній діяльності педагога. Види рефлексії у педагогічній діяльності. Значення для забезпечення якості освіти. Рефлексивні вміння та навички: їх формування та розвиток у педагогів. Інструменти розвитку рефлексивної компетентності педагогів.

 

 

ТЕМА 8. РЕСУРСНИЙ ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ: ПРАКТИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ КЕРУВАННЯ ПРІОРІТЕТАМИ ТА ВИКЛИКАМИ

                 Роль тайм-менеджменту для педагогічних працівників у розрізі впливу як на якість освітнього процесу, так і на особисте благополуччя.

Функція підтримки психологічної стійкості педагога. Реалістичне планування, дозування навантаження, врахування власних ресурсів і часу на відновлення сприяють збереженню професійної спроможності та запобіганню емоційному вигоранню.                         

Тайм-менеджмент для педагогічних працівників, як навичка організації роботи, стратегічна компетенція, яка забезпечує професійну ефективність, збереження здоров’я та сталу якість освіти.

 

ТЕМА 9. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАЛЬНОЇ ТА КОРЕКЦІЙНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ З РЕАКТИВНИМИ СТАНАМИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО/ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ

Психолого-педагогічна характеристика дітей з реактивними станами. Побудова ефективної траєкторії навчання в інклюзивному класі. Особливості навчання предметів громадянської та історичної освітньої галузі в інклюзивному класі. Трансформація діяльнісного підходу у практично-дійове навчання. Індивідуальна освітня траєкторія (ІОП). Опора на наочність (Принцип предметності). Метод Total Physical Response — TPR). Корекційно-виховна робота. Залучення до командної роботи через адаптовані ролі.

 

          ТЕМА10. ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОБОТИ З УЧНЯМИ З РІЗНИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Гуманістична парадигма, принцип диференціації та психологічний супровод – база для роботи з учнями різними освітніми потребами.  Створення ситуації успіху та забезпечення умов для активної самореалізації.

Психолого-педагогічна матриця взаємодії з різними категоріями учнів на уроках історії, громадянської освіти, правознавства.

Психологічні засади інклюзивної взаємодії в інклюзивному класі. Екологічне мовленнєве середовище. Формування культури взаємодопомоги. Принцип безбар'єрності у спілкуванні. 

Роль асистента вчителя як психологічного містка в умовах діяльнісного підходу.

          

ТЕМА 11. МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ 

Медіаграмотність для вчителів предметів громадянської та історичної освітньої галузі, як вміння критично оцінювати інформацію, розпізнавати маніпуляції та передавати ці навички учням. Вона включає аналіз фактів, перевірку джерел та безпечну поведінку в інтернеті. Головні складові медіаграмотності. Впровадження елементів медіаграмотності на уроках історії, громадянської освіти, правознавства .

знатимуть:

• нормативно-правові засади Державного стандарту базової середньої освіти, його роль та складники;
• мету та ключові компоненти Концепції «Нова українська школа».

 

умітимуть:

• організовувати освітній процес відповідно до нормативно-правових засад Державного стандарту базової середньої освіти;
• застосовувати  Типову освітню  програму  для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти;
• розробляти навчальні програми на основі модельних і Державного стандарту базової середньої освіти;
• використовувати різні підходи для розвитку в учнів мисленнєвої діяльності за таксономією Блума під час навчання різним способам спілкування;
• аналізувати та обирати ефективні стратегії формування наскрізних умінь; 
• ефективно планувати свою професійну діяльність.