Освітня програма підвищення кваліфікації (професійного розвитку) вчителів початкових класів «Дидактичні основи реалізації діяльнісного підходу»

kirykmy@zakinppo.org.ua

1. РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ (ЗНАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТА, ФАХОВИХ МЕТОДИК, ТЕХНОЛОГІЙ)

Тема 1.1. Діяльнісний підхід у Новій українській школі: принципи, методи, інструменти (тренінг)

Концептуальні засади Нової української школи та місце діяльнісного підходу в реалізації Державного стандарту початкової освіти. 

Наукові основи діяльнісного підходу (Л. Виготський, О. Леонтьєв, П. Гальперін, В. Давидов, Н. Бібік, О. Савченко та ін.). 

Принципи діяльнісного навчання: суб'єктність учня, навчання через діяльність, практична спрямованість, співпраця, рефлексія. 

Трансформація ролі вчителя: фасилітатор, модератор, наставник освітнього процесу. 

Методи та інструменти організації діяльнісного навчання: проблемні ситуації, дослідження, експериментування, навчальні проєкти, практичні роботи, навчальні ігри. 

Освітнє середовище як умова успішної реалізації діяльнісного підходу. 

Типові труднощі впровадження діяльнісного навчання та шляхи їх подолання. 

 

Тема 1. 2. Діяльнісний підхід як основа інтегрованого навчання: від освітнього змісту до навчальної дії учня

 

Інтегроване навчання в контексті сучасної початкової освіти: сутність, принципи та переваги. 

Діяльнісний підхід як основа інтеграції змісту освітніх галузей. 

Від освітнього результату до навчальної діяльності: алгоритм проєктування сучасного уроку. 

Навчальна дія учня як показник сформованості компетентностей. 

Конструювання компетентнісно орієнтованих навчальних ситуацій. 

Інтегровані завдання як засіб розвитку критичного мислення, творчості та дослідницьких умінь. 

Приклади реалізації інтегрованого навчання в початковій школі. 

 

Тема 1.3. Інноваційні методики навчання: активні та інтерактивні технології в початковій школі

 

Освітні інновації як чинник підвищення якості сучасного уроку. 

Активне та інтерактивне навчання: сутність, відмінності та педагогічні можливості. 

Кооперативне навчання та технології організації взаємодії учнів. 

Метод проєктів, дослідницьке навчання, проблемне навчання, технологія розвитку критичного мислення. 

Ігрові, цифрові та STEAM-технології в початковій освіті. 

Використання цифрових платформ та сервісів для організації інтерактивної навчальної діяльності. 

Умови ефективного добору інноваційних методик відповідно до вікових особливостей молодших школярів. 

 

Тема 1.4. Сучасні методики розвитку предметно-методичної компетентності вчителя початкових класів

 

Предметно-методична компетентність як складова професійної компетентності сучасного педагога. 

Вимоги Професійного стандарту вчителя щодо предметно-методичної компетентності. 

Компетентнісне планування сучасного уроку: визначення результатів, добір змісту, методів та форм навчання. 

Методичні підходи до реалізації діяльнісного та компетентнісного навчання в початковій школі. 

Формувальне оцінювання як інструмент підтримки індивідуального поступу учнів. 

Цифрова компетентність педагога та використання сучасних цифрових ресурсів, освітніх платформ і можливостей штучного інтелекту в професійній діяльності. 

Професійний розвиток учителя: самоосвіта, рефлексія, участь у професійних спільнотах, педагогічне партнерство.

 

2. ФОРМУВАННЯ У ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ СПІЛЬНИХ ДЛЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ВМІНЬ

 

Тема 2.1. Навчання через дослідження, гру, проєкт, спостереження: організація діяльності учнів

 

Діяльнісний підхід як основа організації активної пізнавальної діяльності молодших школярів. 

Навчання через дослідження, гру, проєкт і спостереження як ефективні способи формування ключових компетентностей та наскрізних умінь. 

Особливості організації дослідницької діяльності учнів початкової школи: постановка запитань, висунення припущень, проведення спостережень, експериментування, аналіз результатів. 

Освітній потенціал дидактичної, сюжетно-рольової, рухливої та цифрової гри в розвитку пізнавальної активності, творчості й комунікативних умінь. 

Метод проєктів як засіб інтеграції знань, розвитку самостійності, відповідальності та співпраці. 

Спостереження як метод пізнання навколишнього світу: організація систематичних спостережень у природничій, громадянській та соціальній освітніх галузях. 

Роль учителя у створенні умов для активної навчальної діяльності, підтримці дослідницької ініціативи та розвитку пізнавальної мотивації учнів. 

 

Тема 2.2. Інтегроване навчання в НУШ як засіб реалізації діяльнісного підходу: міжпредметні зв'язки та проєктна діяльність

 

Інтегроване навчання як педагогічна технологія реалізації компетентнісного та діяльнісного підходів у початковій освіті. 

Міжпредметна інтеграція як засіб формування цілісної картини світу та розвитку системного мислення молодших школярів. 

Принципи добору інтегрованого змісту відповідно до Державного стандарту початкової освіти. 

Навчальна діяльність учнів в інтегрованому освітньому процесі: дослідження, моделювання, творчість, практична діяльність. 

Проєктна діяльність як форма інтеграції знань, умінь і досвіду учнів. 

Особливості проєктування інтегрованих уроків, тематичних днів і навчальних проєктів. 

Формування ключових компетентностей і наскрізних умінь через інтегровані види діяльності. 

 

Тема 2.3. Елементи STEM-освіти крізь призму діяльнісного підходу 

 

STEM-освіта як сучасний напрям розвитку початкової освіти та інструмент формування компетентностей XXI століття. 

Основні принципи STEM-підходу: інтегрованість, практична спрямованість, дослідницька діяльність, інженерне мислення. 

Реалізація діяльнісного підходу під час вивчення предмета «Я досліджую світ». 

STEM-завдання як засіб розвитку логічного, критичного, алгоритмічного та творчого мислення. 

Використання простих дослідів, інженерних викликів, конструкторів, цифрових технологій та навчальних моделей. 

Роль учителя у створенні STEM-середовища, розвитку дослідницьких умінь, творчості та підприємливості молодших школярів. 

 

Тема 2.4. Оцінювання навчальних досягнень учнів у діяльнісному підході

 

Сучасні підходи до оцінювання результатів навчання в умовах Нової української школи. 

Формувальне оцінювання як невід'ємна складова діяльнісного навчання. 

Оцінювання не лише результату, а й процесу навчальної діяльності: планування, співпраці, дослідження, творчості, рефлексії. 

Критерії оцінювання компетентностей і наскрізних умінь відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти. 

Методи педагогічного спостереження, самооцінювання, взаємооцінювання, портфоліо, рубрики та чек-листи як інструменти формувального оцінювання. 

Зворотний зв'язок як засіб підтримки навчальної мотивації, розвитку відповідальності та усвідомлення власного поступу. 

Використання результатів оцінювання для індивідуалізації навчання та вдосконалення освітнього процесу. 

 

3. МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ

 

Тема 3.1. Мовно-комунікативна компетентність педагога крізь призму діяльнісного підходу

 

Мовно-комунікативна компетентність учителя як складова професійної компетентності педагога та важлива умова реалізації Концепції Нової української школи. 

Комунікація як основа діяльнісного навчання: створення освітнього середовища, що забезпечує активну взаємодію, співпрацю та партнерство між усіма учасниками освітнього процесу. 

Культура професійного мовлення педагога: нормативність, грамотність, точність, логічність, виразність, академічна доброчесність і педагогічна етика. 

Педагогічна комунікація в діяльнісному навчанні: організація навчального діалогу, розвиток уміння ставити відкриті запитання, вести дискусію, аргументувати власну думку та підтримувати рефлексію учнів. 

Розвиток мовленнєвої компетентності молодших школярів через інтерактивні, дослідницькі, ігрові та проєктні види діяльності. 

Використання цифрових комунікаційних інструментів і можливостей штучного інтелекту для підтримки професійної взаємодії, створення навчальних матеріалів, організації співпраці та вдосконалення мовленнєвої культури педагога. 

Професійна рефлексія як засіб удосконалення мовно-комунікативної компетентності та підвищення ефективності педагогічної взаємодії.

 

4. НАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ УЧАСНИКАМ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕС

 

Тема 4.1. Формування стійкості та резильєнтності педагога. Професійне вигоряння

 

Соціально-емоційне навчання (SEL) як складова сучасної початкової освіти та один із пріоритетів Нової української школи. 

Поняття психологічного благополуччя, емоційного інтелекту, стійкості (резильєнтності) та їх значення для розвитку особистості молодшого школяра. 

Формування навичок самопізнання, саморегуляції, емоційної грамотності, відповідального прийняття рішень, емпатії та ефективної взаємодії. 

Діяльнісний підхід у реалізації соціально-емоційного навчання: використання інтерактивних вправ, ігор, навчальних ситуацій, рефлексивних практик, групових форм роботи. 

Створення психологічно безпечного, підтримувального та інклюзивного освітнього середовища як умови розвитку стійкості учнів. 

Роль учителя у розвитку життєстійкості дітей: педагогіка партнерства, підтримувальна комунікація, позитивна дисципліна та формування культури доброзичливості. 

 

Тема 4.2. Психологічні механізми діяльнісного навчання: увага, мотивація, мислення, рефлексія

 

Психолого-педагогічні засади діяльнісного навчання в контексті сучасної початкової освіти. 

Особливості розвитку пізнавальних процесів молодших школярів: уваги, сприймання, пам'яті, мислення та уяви як основи успішної навчальної діяльності. 

Навчальна мотивація як рушійна сила діяльності учня: внутрішні та зовнішні мотиви навчання, способи підтримки пізнавального інтересу. 

Розвиток критичного, творчого та дослідницького мислення через проблемні, дослідницькі, ігрові та проєктні методи навчання. 

Рефлексія як складова діяльнісного підходу: її функції, види, прийоми організації та значення для усвідомлення власного навчального поступу. 

Створення ситуації успіху як чинника розвитку позитивної самооцінки, навчальної мотивації та впевненості учнів. 

Психологічно безпечне освітнє середовище як умова розвитку самостійності, ініціативності, відповідальності та співпраці. 

Практичні прийоми розвитку уваги, мотивації та рефлексії на уроках початкової школи засобами діяльнісного навчання. 

 

5. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНОГО ТА ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, ОСОБЛИВОСТІ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

 

Тема 5.1. Психолого-педагогічні умови організації інклюзивного та безпечного середовища у початковій школі

Інклюзивна освіта як реалізація права кожної дитини на якісну освіту: сучасні підходи, принципи та нормативно-правові засади. 

Концепція універсального дизайну в навчанні (UDL) та принципи розумного пристосування в організації освітнього процесу. 

Психолого-педагогічні умови створення безпечного, безбар'єрного, інклюзивного та підтримувального освітнього середовища. 

Організація освітнього процесу з урахуванням індивідуальних освітніх потреб, можливостей і сильних сторін кожної дитини. 

Педагогіка партнерства як основа ефективної взаємодії між учителем, асистентом учителя, батьками, командою психолого-педагогічного супроводу та іншими фахівцями. 

Психологічна безпека, позитивний соціально-емоційний клімат, профілактика дискримінації, булінгу та розвиток культури взаємоповаги в учнівському колективі. 

Методи адаптації та модифікації змісту, форм, методів і засобів навчання відповідно до індивідуальних потреб учнів. 

Роль учителя у створенні інклюзивної культури закладу освіти та забезпеченні успішної соціалізації кожної дитини. 

Тема 5.2. Психолого-педагогічна характеристика, особливості навчальної та корекційно-виховної роботи з дітьми з реактивними станами в умовах інклюзивного/інтегрованого навчання

 

Поняття реактивних станів у дітей: психолого-педагогічний аспект, можливі причини виникнення та особливості проявів в умовах воєнного часу, кризових і стресових ситуацій. 

Вікові особливості проявів емоційних і поведінкових реакцій у молодших школярів, які пережили психотравмувальні події або тривалий стрес. 

Ознаки, що можуть свідчити про потребу дитини в додатковій психолого-педагогічній підтримці, та алгоритм взаємодії педагога з фахівцями команди психолого-педагогічного супроводу. 

Особливості організації освітнього процесу для дітей з реактивними станами: передбачуваність, структурованість, емоційна безпека, гнучкість навчальної діяльності та індивідуальний підхід. 

Педагогічні стратегії підтримки навчальної мотивації, розвитку саморегуляції, позитивної самооцінки та соціальної взаємодії учнів. 

Методи корекційно-розвиткової підтримки в межах компетентності педагога: вправи на стабілізацію емоційного стану, розвиток навичок саморегуляції, рефлексивні практики, навчання через гру, мистецтво та спільну діяльність. 

Співпраця вчителя з практичним психологом, асистентом учителя, батьками та іншими фахівцями щодо забезпечення комплексної підтримки дитини. 

Профілактика професійного вигорання педагога та розвиток власної психологічної стійкості як умови ефективної роботи з дітьми, які переживають стресові або кризові ситуації. 

 

6. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО–КОМУНІКАЦІЙНИХ ТА ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

 

Тема 6.1. Цифрові інструменти діяльнісного навчання: ІКТ-технології для розвитку ключових компетентностей учнів початкової школи

 

Цифрова трансформація освіти як складова реалізації Концепції Нової української школи та розвитку компетентностей XXI століття. 

Цифрова компетентність учителя початкових класів: сучасні вимоги, професійні можливості та напрями розвитку. 

ІКТ як інструмент реалізації діяльнісного підходу: організація дослідницької, проєктної, творчої та ігрової діяльності учнів. 

Використання цифрових освітніх ресурсів, інтерактивних платформ, онлайн-сервісів і мультимедійних засобів для підвищення навчальної мотивації, розвитку критичного мислення, творчості, комунікації та співпраці молодших школярів. 

Можливості штучного інтелекту в професійній діяльності педагога: створення дидактичних матеріалів, генерація компетентнісних завдань, розроблення інтерактивних вправ, візуалізація навчального матеріалу, підготовка індивідуалізованих освітніх ресурсів. 

Організація змішаного та дистанційного навчання із застосуванням цифрових технологій, забезпечення активної взаємодії учнів у цифровому освітньому середовищі. 

Формування цифрової грамотності, інформаційної культури, медіаграмотності та навичок безпечної поведінки в цифровому просторі в учнів початкової школи. 

Академічна доброчесність, етичне використання цифрових ресурсів і штучного інтелекту, захист персональних даних та дотримання принципів цифрової безпеки в освітньому процесі. 

 

7. НАВЧАЛЬНО–МЕТОДИЧНА КООРДИНАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІВ

 

Тема 7.1. Форми методичної взаємодії педагогів: науково-практичні конференції, майстер-класи, воркшопи, обмін досвідом

 

Безперервний професійний розвиток педагога як умова підвищення якості початкової освіти та реалізації Концепції Нової української школи. 

Методична взаємодія як інструмент професійного зростання, розвитку педагогічної майстерності та поширення ефективних освітніх практик. 

Сучасні форми професійної співпраці педагогів: науково-практичні конференції, педагогічні студії, майстер-класи, воркшопи, методичні фестивалі, професійні спільноти, вебінари, педагогічні коучинги. 

Майстер-клас як форма трансляції ефективного педагогічного досвіду: структура, принципи організації та особливості проведення. 

Воркшоп як інтерактивний формат професійного навчання: спільне розв'язання педагогічних завдань, практичне моделювання освітніх ситуацій, командна взаємодія. 

Професійні спільноти та мережеве партнерство педагогів: можливості взаємонавчання, наставництва, професійного діалогу та обміну інноваційними практиками. 

Використання цифрових платформ, онлайн-сервісів і штучного інтелекту для професійної комунікації, створення методичних матеріалів, презентації педагогічного досвіду та організації спільної діяльності.

Науково-практична конференція з обміну досвідом  роботи. Представлення та обговорення сучасних педагогічних ідей, методик і практик, результатів професійної діяльності педагогів. 

Обмін досвідом щодо впровадження інноваційних технологій, діяльнісного, компетентнісного, проєктного та STEAM-підходів. 

Обговорення ефективних педагогічних практик, професійна дискусія, визначення перспектив їх подальшого використання.

Формування культури педагогічного партнерства, взаємопідтримки, академічної доброчесності та відкритості до інновацій. 

 

Тема 7.2. Оцінювально-аналітична компетентність (рефлексія педагогічної діяльності)

 

Оцінювально-аналітична компетентність як складова професійної компетентності сучасного педагога та важлива умова забезпечення якості освіти. 

Рефлексія педагогічної діяльності як механізм професійного самовдосконалення, розвитку педагогічної майстерності та безперервного професійного зростання. 

Самооцінювання професійної діяльності: аналіз ефективності використаних методів, форм організації навчання, педагогічних технологій та досягнутих результатів. 

Аналіз освітніх результатів учнів як основа вдосконалення змісту, методів і форм організації діяльнісного навчання. 

Інструменти педагогічної рефлексії: професійне портфоліо, рефлексивний щоденник, самоаналіз уроку, чек-листи, карти професійного розвитку, взаємовідвідування занять, професійний діалог. 

Використання цифрових інструментів, електронних платформ і можливостей штучного інтелекту для аналізу освітніх результатів, планування професійного розвитку та вдосконалення методичної діяльності. 

Побудова індивідуальної траєкторії професійного розвитку на основі рефлексії, самооцінювання та результатів професійної діяльності. 

Формування культури педагогічної рефлексії, відкритості до змін, інновацій та навчання впродовж життя.

знання й розуміння:

вимог Державного стандарту початкової освіти, концептуальних засад реформи «Нова українська школа» та особливостей реалізації діяльнісного й компетентнісного підходів у початковій школі;

сучасних дидактичних підходів, методик, технологій і моделей організації освітнього процесу, спрямованих на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь молодших школярів;

принципів інтегрованого навчання, особливостей проєктної, дослідницької та ігрової діяльності учнів початкових класів;

сучасних підходів до формувального та підсумкового оцінювання результатів навчання молодших школярів;

можливостей використання цифрових технологій, електронних освітніх ресурсів, інтерактивних платформ і сервісів для організації очного, дистанційного та змішаного навчання;

принципів створення безпечного, інклюзивного, здоров'язбережувального та психологічно комфортного освітнього середовища;

уміння:

проєктувати та організовувати освітній процес відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти на засадах діяльнісного й компетентнісного підходів;

добирати та ефективно застосовувати сучасні методики, технології навчання й цифрові інструменти відповідно до вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів;

організовувати дослідницьку, проєктну, ігрову та практичну діяльність учнів, спрямовану на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь;

використовувати сучасні підходи до формувального оцінювання, здійснювати моніторинг навчальних досягнень і надавати конструктивний зворотний зв'язок;

створювати безпечне, інклюзивне, мотивувальне та партнерське освітнє середовище;

здійснювати професійну взаємодію, педагогічну рефлексію та планувати власний професійний розвиток;

дотримання принципів педагогічної етики, академічної доброчесності, педагогіки партнерства та людиноцентризму;

повага до особистості кожної дитини, визнання її індивідуальних освітніх потреб, підтримка інклюзивної культури, психологічного благополуччя й позитивної мотивації до навчання.