Освітня програма підвищення кваліфікації (професійного розвитку) вчителів математики «Дидактичні основи реалізації діяльнісного підходу»

petechukkm@zakinppo.org.ua

І. РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ (ЗНАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТА, ФАХОВИХ МЕТОДИК, ТЕХНОЛОГІЙ) 

Тема 1.1. Діяльнісний підхід: пошуково-дослідницька діяльність учнів 

Сутність діяльнісного підходу на уроках математики в умовах Нової української школи. Методика організації пошуково-дослідницької діяльності. Практичні кейси з геометрії та алгебри для сучасної школи, розбір етапів дослідження на прикладі різних тем. Методичні прийоми організації дослідження, зокрема математичний експеримент, використання динамічної геометрії, метод «чорної скриньки» з демонстрацією прикладів,  поради. Чек-лист для вчителя як підготувати дослідницький урок математики. Оцінювання дослідницької діяльності: критерії та інструменти.

Тема 1.2. Застосування діяльнісного підходу на уроках математики 

Діяльнісний підхід як основа для розвитку ключових навичок 21 століття. Методичні прийоми та методи навчання, які підтримують розвиток 4К на уроках математики. Чек-лист «4К на моєму уроці» для вчителя. Практичне впровадження діяльнісного підходу: топ-10 вправ із математики для різних класів, які точно зацікавлять учнів від методистки «Нової української школи» Катерини Молодик, розробки науковців про застосування діяльнісного підходу на уроках математики в контексті Нової української школи. діяльнісний підхід, роль учителя. Розвиток математичних здібностей дітей крізь призму ідей Василя Сухомлинського в контексті впровадження НУШ.

Тема 1.3. Методичні аспекти викладання тем: показникова та логарифмічна функції, операції над ними, розв’язування рівнянь і нерівностей 

Методика формування понять показникової та логарифмічної функцій, дослідження їхніх властивостей і побудови графіків. Методичні підходи до вивчення властивостей степенів і логарифмів та виконання тотожних перетворень. Систематизація методів розв’язування показникових і логарифмічних рівнянь та нерівностей. Типові помилки учнів і способи їх попередження. Використання графічного методу та цифрових інструментів для дослідження функцій і перевірки розв’язків. Практичні приклади, методичні прийоми та рекомендації для організації навчання в профільних класах.

 

Тема 1.4. Особливості викладання геометрії в профільних класах з поглибленим вивченням 

Специфіка поглибленого вивчення геометрії в профільних класах. Методика формування логічного, доказового та просторового мислення учнів. Робота з теоремами, різними способами доведення, додатковими побудовами, координатним і векторним методами. Розв’язування планіметричних і стереометричних задач підвищеної складності, аналіз типових помилок і пошук альтернативних стратегій. Використання динамічної геометрії для моделювання, дослідження та перевірки гіпотез. Методичні рекомендації щодо роботи з нестандартними й олімпіадними задачами.

II.  ФОРМУВАННЯ У ЗДОБУВАЧІВОСВІТИ СПІЛЬНИХ ДЛЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ВМІНЬ 

Тема 2.1. Навчання математики в інтеграції з іншими предметами 

Гуманізація освіти, зокрема математичної та інтеграція її змісту. Діяльнісний підхід і формування цілісної картини світу на уроках математики. Інтеграція знань та навичок з різних предметних галузей при вивченні математики. Приклади організації уроків з математичної освітньої галузі в інтеграції з іншими освітніми галузями на трьох рівнях освіти згідно Закону України «Про освіту».

Тема 2.2. Методи активізації пізнавальної діяльності в НУШ 

Сутність активізації пізнавальної діяльності та когнітивної активації учнів на уроках математики в умовах Нової української школи. Розмежування реальної пізнавальної активності та «псевдоактивізації». Когнітивні, діяльнісно-дослідницькі, дискурсивні, кооперативні та формувально-оцінювальні методи організації навчання. Використання розв’язаних прикладів, поступового зняття опор, практики відтворення, розподіленої та змішаної практики, продуктивних труднощів. Методика організації математичного дискурсу, роботи з помилками, контрприкладами, порівнянням стратегій і завданнями на перенесення знань. 10-кроковий алгоритм проєктування уроку, спрямованого на активізацію мислення учнів. Диференціація навчання та універсальний дизайн навчання. Практичні кейси для 5–6, 7–9 та 10–11 класів і профільного ліцею. Використання цифрових інструментів GeoGebra, Desmos, Wayground, Padlet, Google Forms, Mathigon/Polypad, Graspable Math, Перейти за покликанням та інших для підтримки пізнавальної діяльності. Формувальне оцінювання, зворотний зв’язок, рубрика оцінювання рівня математичного мислення. Типові помилки й ризики активізації та практичні рекомендації для вчителя.

          

 

ІІІ. МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ

Тема 3.1. Компетентнісно орієнтоване навчання в умовах діяльнісного підходу: технології, прийоми, педагогічні практики

          Комптентнісний підхід та ключові компетентності у сучасному освітньому процесі. Сутність діяльнісного підходу в освітньому процесі. Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти» та Державний стандарт базової середньої освіти. Методика експертного оцінювання професійних компетентностей педагога. Технології та методи реалізації діяльнісного підходу. Діяльнісні прийоми та педагогічні практики. Академічна культура та навчання впродовж життя. Розвиток критичного мислення та управління інформацією. Наскрізні вміння як основа компетентнісного навчання. 

 

ІV. НАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ УЧАСНИКАМ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Тема 4.1. Психологічні механізми діяльнісного навчання: увага, мотивація, мислення, рефлексія

Діяльнісне навчання як психологічно обґрунтована модель освіти. Психологічні основи діяльнісного навчання. Місце психологічних механізмів у структурі навчальної діяльності. Увага,  мотивація, мислення, рефлексія, їх взаємозв’язок.

Тема 4.2. Діяльнісні методи: 10 інструментів за 80 хвилин

          Діяльнісні методи в психології та навчанні базуються на принципі «вчитися через дію». Вони допомагають учасникам прожити досвід, а не просто почути теорію. Представлено експрес-добірку з 10 ефективних інструментів, розраховану на проведення інтенсивного 80-хвилинного воркшопу (в середньому по 7-8 хвилин на метод разом із рефлексією).

 

V. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНОГО ТА ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, ОСОБЛИВОСТІ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

Тема 5.1. Психолого-педагогічна характеристика, особливості навчальної та корекційно-виховної роботи з дітьми з реактивними станами в умовах інклюзивного/інтегрованого навчання

Реактивні стани. Причини, що травмують психіку дитини. Корекційна робота.

Тема 5.2. Психолого-педагогічна характеристика, особливості навчальної та корекційно-виховної роботи з дітьми з конфліктними переживаннями в умовах інклюзивного/інтегрованого навчання

Конфліктні переживання та їх причини. Корекційна робота.

 

VI. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТА ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

          Тема 6.1. Медіаграмотність для педагогів

Медіаграмотність для вчителів математики як вміння критично оцінювати інформацію, розпізнавати маніпуляції та передавати ці навички учням. Понятійний апарат, огляд актуальних підходів і ризиків. Алгоритм впровадження. Протокол перевірки “освітніх новин” та банк симуляційних ситуацій. Впровадження елементів медіаграмотності на уроках математики. Використання ШІ. Предметні кейси.

за результатами виконання Програми вчителі математики

знатимуть:

нормативно-правові засади Державного стандарту базової середньої освіти, його роль та складники;

мету та ключові компоненти Концепції «Нова українська школа»;

сутність основних ідей, принципів побудови державних освітніх стандартів, основні підходи до організації освітнього процесу у НУШ;

сучасні тенденції розвитку освіти; 

умітимуть:

організовувати освітній процес відповідно до нормативно-правових засад Державного стандарту базової середньої освіти на основі діяльнісного підходу;

використовувати різні підходи для розвитку в учнів ключових компетентностей на основі компетнтісного потенціалу математичної галузі;

аналізувати та обирати ефективні стратегії формування наскрізних умінь; 

добирати безпечні, доцільні електронні (цифрові) ресурси, модифікувати та використовувати їх на уроках математики з урахуванням мети і умов навчання, потреб здобувачів освіти;

ефективно планувати свою професійну діяльність.