Освітня програма підвищення кваліфікації «Штучний інтелект в шкільній освіті» для керівників та педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, шкільних команд (без підвищення кваліфікації за фахом)
Розвиток професійної компетентності керівників та педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти щодо використання штучного інтелекту в шкільній освіті, підвищення рівня сформованості їхньої цифрової компетентності та здатності ефективно й безпечно застосовувати цифрові технології і нейромережі в освітньому процесі
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів»Інформація про розробника (розробників):
Желдак Оксана Леонідівна, викладач кафедри суспільно-гуманітарної освіти КНЗ КОР «КОІПОПК»Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- Інше: Розвиток цифрової компетентності керівників та педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти щодо використання штучного інтелекту в освітньому процесі
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- інституційна (очна/денна)
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Інше: Керівники та педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, шкільні команди (без підвищення кваліфікації за фахом)
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- АЗ. Інформаційно-цифрова компетентність
- А3.1. Здатність орієнтуватися в Інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію, оперувати нею в професійній діяльності
- А3.2. Здатність ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) ресурси
- АЗ.З. Здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі
- Г2. Організаційна компетентність
- Г2.1. Здатність організовувати процес навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти
- Г2.2. Здатність організовувати різні види й форми навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти
- Д1. Здатність до навчання впродовж життя
- Д1.1. Здатність здійснювати власний професійний розвиток, отримувати підтримку від колег
- Д1.2. Здатність надавати підтримку колегам у їхньому професійному розвитку
- Г2.3. Здатність організовувати осередки навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти
2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Програмою передбачено інтерактивні лекційні та практичні заняття, а також самостійна робота слухачів. Особливістю практичних занять є опанування сервісів штучного інтелекту та нейромереж, моделювання педагогічних ситуацій, вирішення професійних кейсів із кібербезпеки та протидії цифровим маніпуляціям, а також обмін педагогічним досвідом.
Зміст програми структуровано за трьома взаємопов'язаними модулями, що забезпечують послідовний перехід від концептуальних і психолого-педагогічних засад застосування штучного інтелекту в освіті до практичного опанування сучасних цифрових інструментів, а також діагностики й аналізу здобутих результатів.
Загальний обсяг Програми становить 30 годин (1 кредит ЄКТС): 6 годин – лекційні заняття, 16 годин – практичні заняття, 6 годин – самостійна робота, 2 години – контрольні заходи.
| Назва навчальної теми | Кількість годин | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Лекції | Практичні заняття | Самостійна робота | Контрольні заходи | Усього | |
| МОДУЛЬ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТІ | |||||
| Тема 1.1. Вступ до теми «Штучний інтелект в шкільній освіті» | 2 | – | – | – | 2 |
| Тема 1.2. Педагогіка цифрової освіти: переваги і виклики | 2 | – | – | – | 2 |
| Разом за модулем 1 | 4 | – | – | – | 4 |
| МОДУЛЬ 2. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ | |||||
| Тема 2.1. Застосування штучного інтелекту в професійній діяльності вчителя | – | 4 | – | – | 4 |
| Тема 2.2. Гейміфікація освітнього процесу за допомогою нейромереж | – | 2 | – | – | 2 |
| Тема 2.3. Цифрова екосистема педагога: від алгоритмів ШІ до кібергігієни | – | 2 | 2 | – | 4 |
| Тема 2.4. Нейромережі як передумова створення штучного інтелекту. Історія створення та перспективи розвитку | 2 | – | – | – | 2 |
| Тема 2.5. Нейромережі у роботі вчителя | – | 2 | – | – | 2 |
| Тема 2.6. Штучний інтелект, інтернет речей, Smart-технології | – | 2 | – | – | 2 |
| Тема 2.7. Кібербулінг 2.0: як протидіяти діпфейкам, AI-хейту та цифровим маніпуляціям в освітньому середовищі | – | 2 | – | – | 2 |
| Разом за модулем 2 | 2 | 14 | 2 | – | 18 |
| МОДУЛЬ 3. ДІАГНОСТИКО-АНАЛІТИЧНИЙ | |||||
| Тема 3.1. Тематична дискусія «Переваги та недоліки ШІ на сучасному навчальному занятті» | – | – | 4 | 2 | 6 |
| Тема 3.2. Підсумкове комп'ютерне тестування та саморефлексія слухачів | 2 | 2 | |||
| Разом за модулем 3 | – | – | 4 | 4 | 8 |
| УСЬОГО | 6 | 18 | 6 | 4 | 30 |
- ЗМІСТ ПРОГРАМИ
МОДУЛЬ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТІ
Тема 1.1. Вступ до теми «Штучний інтелект в шкільній освіті»
Заняття присвячене ознайомленню керівників та педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти із можливостями штучного інтелекту як інструменту підтримки професійної діяльності. Учасники отримають базове розуміння того, що таке ШІ, як він функціонує та яке місце займає в сучасній освіті. Розглядаються практичні сфери застосування ШІ-інструментів у роботі вчителя: підготовка до навчального заняття, розроблення дидактичних матеріалів, диференціація навчання, оцінювання та взаємодія зі здобувачами освіти. Заняття формує мотивацію до подальшого освоєння ШІ-технологій і критичне розуміння їхніх можливостей та обмежень у педагогічній практиці.
Тема 1.2. Педагогіка цифрової освіти: переваги і виклики
Заняття присвячене осмисленню педагогічних засад цифрової освіти в умовах технологічних трансформацій сучасної школи. Учасники розглянуть ключові принципи та підходи до організації освітнього процесу в цифровому середовищі, проаналізують реальні переваги цифровізації – розширення доступу до знань, персоналізацію навчання, розвиток цифрових компетентностей здобувачів освіти, підвищення інтерактивності навчального заняття. Водночас увага приділяється актуальним викликам: цифровій нерівності, інформаційному перевантаженню, ризикам залежності від технологій, питанням академічної доброчесності та збереження живого педагогічного контакту.
МОДУЛЬ 2. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ
Тема 2.1. Застосування штучного інтелекту в професійній діяльності вчителя
Заняття зосереджене на практичному застосуванні інструментів штучного інтелекту в повсякденній професійній діяльності керівників та педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. Заняття охоплює такі напрями: генерація навчальних текстів, завдань і тестів засобами ШІ; створення візуалізацій, схем і пояснювальних матеріалів; підтримка дослідницької діяльності здобувачів освіти; диференціація та індивідуалізація навчання. Окрема увага приділяється питанням академічної доброчесності, критичного ставлення до ШІ-згенерованого контенту та етичного використання технологій у школі.
Тема 2.2. Гейміфікація освітнього процесу за допомогою нейромереж
Заняття присвячене дослідженню можливостей поєднання гейміфікації та нейромережевих технологій як ефективного підходу до підвищення мотивації та залученості здобувачів освіти в освітній процес. Учасники ознайомляться з ключовими принципами гейміфікації в освіті – системами балів, досягнень, рейтингів, квестів – та розглянуть, як інструменти штучного інтелекту дозволяють створювати адаптивні, персоналізовані ігрові сценарії для навчального заняття, зокрема автоматизовану адаптацію складності завдань залежно від прогресу здобувачів освіти.
Тема 2.3. Цифрова екосистема педагога: від алгоритмів ШІ до кібергігієни
Заняття присвячене формуванню цілісного уявлення про цифрове середовище сучасного педагога – від розуміння принципів роботи алгоритмів штучного інтелекту до усвідомленої та безпечної поведінки в мережі. Окрема увага приділяється практичним аспектам кібергігієни: захист персональних даних, безпечне використання хмарних сервісів та ШІ-інструментів, протидія фішингу та дезінформації, відповідальне поводження з цифровими ідентичностями, а також питанням цифрового добробуту педагога – управлінню інформаційним навантаженням і профілактиці технологічного вигорання.
Тема 2.4. Нейромережі як передумова створення штучного інтелекту. Історія створення та перспективи розвитку
Заняття присвячене нейромережам як одній з основних передумов створення штучного інтелекту. Розглядається історія розвитку нейронних мереж, починаючи від перших теоретичних концепцій до сучасних досягнень у цій галузі. Особлива увага приділяється принципам роботи нейронних мереж, їх типам та основним алгоритмам навчання, а також сучасним застосуванням нейромереж у різних сферах.
Тема 2.5. Нейромережі у роботі вчителя
Заняття присвячене практичному освоєнню нейромережевих інструментів у контексті професійної діяльності вчителів: генерація пояснювальних текстів і навчальних матеріалів; створення зображень, схем і моделей засобами ШІ; автоматизація рутинних завдань – складання планів навчальних занять, тестів, критеріїв оцінювання. Особлива увага приділяється критичному аналізу результатів роботи нейромереж, перевірці наукової достовірності згенерованого контенту та етичним аспектам використання таких технологій у навчанні.
Тема 2.6. Штучний інтелект, інтернет речей, Smart-технології
Заняття присвячене вивченню сучасних технологій – штучного інтелекту, інтернету речей (IoT) та Smart-технологій, які змінюють підходи до навчання та професійної діяльності. Учасники ознайомляться з принципами роботи цих інновацій, їх практичним застосуванням та впливом на різні сфери життя. Особлива увага приділяється інтеграції цих технологій в освітнє середовище для створення інноваційних рішень.
Тема 2.7. Кібербулінг 2.0: як протидіяти діпфейкам, AI-хейту та цифровим маніпуляціям в освітньому середовищі
З розвитком нейромереж традиційний кібербулінг еволюціонував у «Кібербулінг 2.0». Здобувачі освіти та вчителі стають об'єктами створення діпфейків (фальсифікації образу), голосового клонування та масованих AI-атак, що створює безпрецедентні виклики для психологічної безпеки освітнього процесу та вимагає від педагога нових компетенцій, які виходять за межі базової медіаграмотності.
МОДУЛЬ 3. ДІАГНОСТИКО-АНАЛІТИЧНИЙ
Тема 3.1. Тематична дискусія «Переваги та недоліки ШІ на сучасному навчальному занятті»
Заняття проводиться у форматі тематичної дискусії та спрямоване на критичне осмислення ролі штучного інтелекту в сучасному освітньому процесі через обмін досвідом, аргументами та педагогічними позиціями учасників. У центрі обговорення – реальні переваги впровадження ШІ на навчальному занятті: економія часу вчителя, персоналізація навчання, підвищення мотивації здобувачів освіти, підтримка інклюзивної освіти. Водночас дискусія торкається гострих питань: чи не знецінює ШІ живу педагогічну взаємодію, як впливає на розвиток самостійного мислення здобувачів освіти, які ризики несе безконтрольне використання технологій у класі. Формат дискусії передбачає роботу в групах, відстоювання протилежних позицій і пошук спільних висновків. За підсумком учасники формулюють власну педагогічну позицію щодо місця ШІ в сучасній школі та окреслюють межі його доцільного застосування.
Тема 3.2. Підсумкове комп'ютерне тестування та саморефлексія слухачів
Заняття передбачає проведення підсумкового комп'ютерного тестування для об'єктивної оцінки рівня засвоєння слухачами матеріалу модуля. Після тестування організовується саморефлексія, під час якої слухачі аналізують власні результати, усвідомлюють сильні сторони та прогалини у знаннях. Заняття сприяє формуванню навичок самооцінювання та визначенню напрямів подальшого професійного розвитку.
3.1. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ (НА ВИБІР)
- Створити електронний (цифровий) освітній ресурс до навчального заняття за допомогою сервісу штучного інтелекту, додавши короткий опис (1 абзац): мета, цільова аудиторія, спосіб використання. Форма подання: посилання + текстовий опис.
- Розробити гейміфікований сценарій фрагмента навчального заняття (квест, вікторину) з використанням нейромережевого інструменту. Форма подання: текстовий документ (до 1 сторінки) або презентація (3-5 слайдів).
- Розробити пам'ятку з кібергігієни та протидії діпфейкам і AI-хейту для педагогічного колективу або здобувачів освіти. Форма подання: текстовий документ (1-2 сторінки).
3.2. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ
- Можливості та обмеження штучного інтелекту в сучасній шкільній освіті.
- Переваги та виклики педагогіки цифрової освіти.
- Академічна доброчесність та етичні аспекти використання ШІ-згенерованого контенту в освітньому процесі.
- Можливості гейміфікації освітнього процесу засобами нейромереж.
- Принципи кібергігієни та безпечної поведінки педагога в цифровому середовищі.
- Історія розвитку нейронних мереж та перспективи розвитку штучного інтелекту.
- Можливості нейромереж для автоматизації рутинних завдань учителя.
- Інтернет речей і Smart-технології в освітньому середовищі.
- Форми та методи протидії кібербулінгу 2.0, діпфейкам та AI-хейту в закладі освіти.
- Місце і роль учителя в освітньому процесі за умов активного впровадження штучного інтелекту.
4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ
Нормативно-правові документи
- Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
- Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
- Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти»: наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225.
- Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 12.10.2022 № 904.
Основна навчально-методична та наукова література
- Собченко Т. М., Доценко С. О., Боярська-Хоменко А. В. (уклад.) Штучний інтелект в освітніх галузях (мовно-літературна та математична освітні галузі) : навчально-методичний посібник. Харків : ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2023. Ч. 1. 76 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
- Мар'єнко М. В., Коваленко В. В. Штучний інтелект та відкрита наука в освіті. Фізико-математична освіта. 2023. Том 38, № 1.
- Ілійчук Л. В. Штучний інтелект і якість освіти: можливості, виклики та загрози. Науково-педагогічні студії. 2024. № 8. С. 232–248. URL: Перейти за покликанням
- Малєєв А. В. Штучний інтелект як передвісник істотних змін в освіті. Філософія освіти. 2023. № 29 (2). С. 143–159.
- Кім А. та ін. Інтеграція штучного інтелекту в процес онлайн-навчання. Молодь і ринок. 2023. № 10 (218). С. 32–37.
- Мошкова Н. В., Алєксєєва Г. М., Горбатюк Л. В., Кравченко Н. В., Кортез Х. І. Гейміфікація як один із трендів сучасної освіти. Молодь і ринок. 2024. № 4 (224). С. 82–87.
- Алєксєєва С. Штучний інтелект в освіті: основні можливості трансформації навчання. Штучний інтелект у науці та освіті (AISE 2024) : зб. матеріалів міжнар. наук. конф. (Київ, 1–2 берез. 2024 р.). Київ : УкрІНТЕІ, 2024.
- Всеукраїнське дослідження використання штучного інтелекту у шкільній освіті / Projector Creative & Tech Institute, Мала академія наук України, Factum Group Ukraine. Київ, 2023. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
- Назар М. М. Штучний інтелект: на початку ери нових можливостей системи освіти : наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Захист і підтримка ментального здоров'я українців в умовах воєнного стану: виклики і відповіді», 22 листопада 2024 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2024.
- Miao F., Holmes W. ; UNESCO. AI and education: guidance for policy-makers. Paris : UNESCO, 2021. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
Знання й розуміння:
- підходів до організації освітнього процесу з використанням цифрових технологій та нейромереж (зокрема дистанційного, змішаного та очного навчання);
- вимог законодавства щодо академічної доброчесності й використання об'єктів авторського права;
- правил безпеки в інформаційному середовищі;
- цифрових технологій та електронних (цифрових) освітніх ресурсів для організації освітнього процесу з предметів, оцінювання та моніторингу результатів освітнього процесу здобувачів освіти.
Уміння та навички:
- використовувати відкриті електронні (цифрові) освітні ресурси;
- добирати електронні (цифрові) освітні ресурси, оцінювати їхню ефективність для досягнення освітніх цілей;
- критично оцінювати достовірність, надійність інформаційних джерел;
- створювати (за потреби) особисто або спільно з іншими особами нові електронні (цифрові) освітні ресурси;
- використовувати безпечне електронне (цифрове) освітнє середовище для організації та управління освітнім процесом;
- аналізувати й інтерпретувати в електронному (цифровому) середовищі інформацію про активність і ефективність освітньої діяльності здобувачів освіти;
- комунікувати, взаємодіяти та співпрацювати в команді з учасниками освітнього процесу, використовуючи різні електронні (цифрові) засоби й сервіси.
Диспозиції (цінності, ставлення):
- гуманістична спрямованість освітнього процесу, дитиноцентризм, цінність особистості;
- готовність до реалізації сучасних цілей освіти, професійна мобільність та гнучкість;
- усвідомлення необхідності постійного професійного розвитку;
- утвердження національно-патріотичних та демократичних цінностей, патріотизм, українська національна ідентичність, повага до багатоманітності.