ВІДКРИТА ОСВІТА І НАУКА: РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ОНЛАЙН-КУРСІВ

МОДУЛЬ 1. Філософія освіти у цифровому суспільстві

Тема 1.1. Цифрова трансформація освіти та її філософські основи.

Ключові питання теми:

Вплив цифрових технологій на доступність, гнучкість та персоналізацію освіти. Виклики цифрового суспільства: інформаційне перевантаження, необхідність критичного аналізу. Ключові філософські підходи: конструктивізм (навчання як активний процес конструювання знань студентом) та критична педагогіка (розвиток здатності аналізувати інформацію та протистояти маніпуляціям).

Тема 1.2. Трансформація ролей викладача та здобувача освіти в цифровому суспільстві.

Ключові питання теми:

Зміна ролі викладача: перехід від єдиного джерела знань до наставника, модератора, фасилітатора освітнього процесу. Нові завдання викладача: навчити здобувачів освіти самостійно аналізувати та застосовувати інформацію. Зростання відповідальності здобувача освіти за власне навчання: формування індивідуальних освітніх траєкторій, потреба в самодисципліні та самоконтролі. Здобувач освіти як активний творець власного освітнього досвіду.

Тема 1.3. Розвиток критичного мислення як ключова мета сучасної освіти.

Ключові питання теми:

Критичне мислення як життєво необхідна навичка в епоху цифрових технологій. Практичні методики та інструменти для розвитку навичок аналізу достовірності інформації. Проєктування навчальних завдань, що стимулюють аналіз, синтез та оцінку інформації, а не її відтворення.

 

МОДУЛЬ 2. Учений у просторі відкритої освіти і науки

Тема 2.1. Відкрита наука як нова методологія наукових досліджень і поширення результатів: європейський контекст.

Ключові питання теми:

Концепції відкритої науки: міжнародний контекст та досягнення в Україні. Вплив відкритої науки на професійну діяльність учених. Розуміння результатів наукових досліджень із урахуванням вимог відкритої науки.

Тема 2.2. Відкритий доступ до наукових публікацій.

Ключові питання теми:

Відкриті електронні журнальні системи. Можливості поширення власних публікацій. Рецензування публікацій з позицій відкритої науки. Академічна доброчесність і антиплагіат. «Зелений», «золотий» та «діамантовий» шляхи відкритого доступу: в чому різниця? Що таке хижацькі (predatory) видання та як їх розпізнати? Практика роботи з інституційними репозитаріями.

Тема 2.3. Відкриті дослідницькі дані.

Ключові питання теми:

Цифрові ресурси представлення результатів наукових досліджень. Методи наукових досліджень у цифровому форматі. FAIR-принципи (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable) - міжнародний стандарт для управління дослідницькими даними.

Тема 2.4. Цифрові ресурси відкритої науки.

Ключові питання теми:

Огляд цифрових ресурсів відкритої науки. Платформи для спілкування науковців і обміну результатами досліджень.

 

МОДУЛЬ 3. Створення безпечного цифрового освітнього середовища закладу освіти: технології та сервіси

Тема 3.1. Цифрова адженда – 2025: інтеграція світових рішень.

Ключові питання теми:

Вплив цифрових технологій на освітній процес, включаючи роль EdTech, трансформацію методів навчання та виклики, що пов’язані з цифровим розривом.  

Глобальні ініціативи цифрової освіти: проєкти Project Connect та Giga, спрямовані на забезпечення доступу до Інтернету в освіті по всьому світу. 

Європейські стратегії розвитку цифрової освіти, включаючи План дій цифрової освіти (2021-2027).  

Відкриті освітні ресурси (OER) та стандарти їх використання.  

Роль педагога в цифрову епоху: розвиток цифрової компетентності, ефективне використання цифрових інструментів.  

Тенденції та перспективи цифрової освіти: нові технології (IoT, VR, AI) та їх вплив на освітній процес.  

Критичний підхід до інтеграції технологій в освіту, питання безпеки та потенційні ризики (на прикладі використання ШІ). 

Необхідність безперервного навчання та професійного розвитку педагогів в умовах цифрової трансформації. 

Тема 3.2. Цифрова екосистема закладу освіти: структура, інструменти, управління.

Ключові питання теми:

Особливості цифровізації освітнього процесу в кризових умовах: гнучкість, стійкість, адаптивність цифрових рішень.

Цифрове навчальне середовище наступного покоління як екосистема цифрових інструментів і сервісів. Компоненти цифрової екосистеми закладу освіти: управлінські, навчальні, дослідницькі, комунікаційні, аналітичні.

Хмарні технології як основа побудови цифрової інфраструктури: переваги, ризики, вимоги до безпеки.

Моделі інтеграції цифрових сервісів і ресурсів у систему управління закладом освіти. Цифрові інструменти для моніторингу, аналітики та оцінювання освітнього процесу.

Роль управлінської команди та цифрових лідерів у розбудові безпечної та інноваційної цифрової екосистеми закладу освіти. Забезпечення безперервності навчання в умовах воєнного стану та енергетичної нестабільності: досвід і технологічні рішення.

Тема 3.3. Цифрова безпека та захист персональних даних в освітньому середовищі.

Ключові питання теми:

Поняття та складові цифрової безпеки в освіті: технічна, організаційна, етична, правова. 

Нормативно-правове забезпечення захисту персональних даних у закладах освіти. Політика конфіденційності та управління доступом до цифрових ресурсів у закладі освіти.

Кібергігієна педагогічного працівника: базові правила безпечної роботи в мережі, з електронною поштою, хмарними сервісами й мобільними пристроями. Типові цифрові ризики та загрози (фішинг, шкідливе ПЗ, витік інформації, шахрайство): алгоритми реагування та профілактика. Технологічні рішення для захисту інформації: антивірусні системи, багатофакторна автентифікація, резервне копіювання, шифрування даних.

Організація безпечного цифрового середовища навчання: розподіл прав доступу, збереження матеріалів, управління обліковими записами.

Практика забезпечення безпеки в умовах дистанційного та змішаного навчання. Цифрова етика та відповідальність викладача у сфері збереження персональних і службових даних.

Тема 3.4. Етична культура і цифрова доброчесність в освітньому просторі.

Ключові питання теми:

Етична культура викладача в умовах цифрової трансформації освіти: сутність, принципи, значення. Академічна доброчесність як базова складова професійної етики педагога і науковця.

Цифрова доброчесність: поняття, принципи, виклики сучасного освітнього середовища. Дотримання авторських прав і використання відкритих ліцензій (Creative Commons) під час створення та поширення цифрових освітніх ресурсів. Запобігання академічному плагіату, фальсифікаціям, маніпуляціям з цифровими матеріалами. Етична поведінка викладача в онлайн-комунікації: толерантність, відповідальність, цифровий етикет.

Використання інструментів перевірки академічної доброчесності: Turnitin, Unicheck, StrikePlagiarism тощо.

Розроблення і впровадження політик академічної та цифрової доброчесності у закладах освіти.

Формування культури відкритості, взаємоповаги та довіри як чинників сталого розвитку цифрового освітнього середовища.

 

МОДУЛЬ 4. Проєктування та впровадження інтерактивних онлайн-курсів у системі відкритої освіти

Тема 4.1. Педагогічний дизайн інтерактивних онлайн-курсів.

Ключові питання теми:

Сутність та моделі педагогічного дизайну (ADDIE, SAM, 9 кроків Ґаньє).

Формулювання очікуваних результатів навчання (використання таксономії Блума для цифрового середовища).

Проєктування структури онлайн-курсу: модульний підхід, логіка викладу, визначення навчальних активностей. Створення «карти курсу» (Course Map) та сценаріїв (сторибординг) для інтерактивних елементів.

Принципи дизайну, орієнтованого на слухача (Learner-Centered Design) та користувацький досвід (UX/UI) в освітніх платформах.

Тема 4.2. Розроблення інтерактивного контенту та використання відкритих освітніх ресурсів (ВОР).

Ключові питання теми:

Що таке відкриті освітні ресурси (ВОР)? Пошук, оцінка якості та легальне використання ВОР.

Практичне застосування відкритих ліцензій (Creative Commons) при створенні власних матеріалів.

Інструменти та сервіси для створення інтерактивного контенту (H5P, Genially, LearningApps, Mentimeter та ін.).

Найкращі практики створення відеолекцій: формати, тривалість, інтерактивні вставки.

Забезпечення доступності навчальних матеріалів (принципи універсального дизайну в навчанні, WCAG).

Тема 4.3. Модерація, супровід та оцінювання в інтерактивному онлайн-курсі.

Ключові питання теми:

Роль викладача як фасилітатора та модератора онлайн-навчання.

Стратегії побудови навчальної спільноти: організація ефективних дискусій, групової роботи, зворотного зв’язку.

Формувальне та підсумкове оцінювання в онлайн-курсах: цифрові інструменти (тести, квізи, опитувальники).

Методи автентичного оцінювання: проєкти, портфоліо, взаємне оцінювання (peer review), розробка рубрик.

Аналітика освітнього процесу (Learning Analytics) для моніторингу прогресу слухачів та вдосконалення курсу.

у результаті опанування програми слухачі:

• розуміють філософські, соціокультурні та педагогічні засади розвитку освіти у цифровому суспільстві;
• знають принципи, інструменти та механізми реалізації відкритої освіти і відкритої науки;
• володіють знаннями про нормативно-правові засади забезпечення академічної доброчесності, відкритого доступу до освітніх і наукових ресурсів;
• орієнтуються у сучасних цифрових платформах, сервісах і технологіях створення інтерактивних онлайн-курсів;
• знають основи побудови безпечного цифрового освітнього середовища, принципи цифрової етики та кібербезпеки;
• планують, організовують і проводять навчальні заняття із використанням цифрових технологій та інтерактивних методів навчання;
• розробляють структуру та контент інтерактивних онлайн-курсів, у тому числі із застосуванням відкритих освітніх ресурсів;
• інтегрують результати відкритої науки та освітніх досліджень у власну педагогічну і наукову діяльність;
• застосовують цифрові сервіси для комунікації, оцінювання, зворотного зв’язку та супроводу здобувачів освіти;
• організовують безпечне, доброчесне та інклюзивне цифрове освітнє середовище закладу освіти;
• демонструють етичну поведінку, академічну доброчесність і соціальну відповідальність у цифровому середовищі;
• здійснюють рефлексію власної професійної діяльності, визначають потреби подальшого розвитку цифрових та педагогічних компетентностей;
• ініціюють і модерують командну діяльність із розроблення й упровадження онлайн-курсів, сприяють розвитку культури відкритої освіти у закладі;
• впроваджують принципи сталого розвитку, інноваційності та відкритості у професійну й наукову практику.

Виконання державного замовлення на підвищення кваліфікації у 2026 році, галузь знань: А Освіта.
Наказ МОНУ “Про затвердження розподілу обсягів державного замовлення на підвищення кваліфікації фахівців” від 18.06.2026 № 958

15.09.2026 - 28.09.2026: онлайн-сесія
29.09.2026 - 05.10.2026: самостійна робота в Google Classroom 

06.10.2026 - 12.10.2026: онлайн-сесія