БЕЗПЕЧНА ЦИФРОВА ЕКОСИСТЕМА ЗВО: ВІД КІБЕРГІГІЄНИ ДО БЕЗПЕЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШІ ЯК ЧИННИКА СТІЙКОСТІ УНІВЕРСИТЕТУ
комплексне вдосконалення професійних (цифрових, загальнокультурних, психологічних) компетентностей науково-педагогічних працівників щодо розбудови та розвитку безпечної цифрової екосистеми закладу вищої освіти як фундаменту його життєстійкості в умовах воєнного стану та цифрової трансформації.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Державний заклад вищої освіти "Університет менеджменту освіти"Інформація про розробника (розробників):
ДЗВО "Університет менеджменту освіти" Антощук С.В., кандидат педагогічних наук, доцент, заступник директора Центру післядипломної освіти ДЗВО «Університет менеджменту освіти».Напрями підвищення кваліфікації:
- Інше: Формування безпечного цифрового середовища в закладі вищої освіти
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Інше: педагогічні, науково-педагогічні, наукові працівники закладів вищої освіти та наукових установ
Перелік професійних стандартів:
- «Викладач закладу вищої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- вища освіта
- освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта
МОДУЛЬ 1. Цифрова архітектура та кібербезпека ЗВО
Тема 1.1. Інформаційні ресурси глобальної мережі для професійної діяльності.
Стратегії ефективного пошуку наукової та навчальної інформації: робота з базами даних, репозитаріями та електронними бібліотеками (Е-бібліотека НАПН України).
Методи верифікації контенту: розпізнавання фейків, маніпуляцій та оцінка достовірності джерел у професійній діяльності.
Використання хмарних сервісів Google (Drive, Docs, Sheets) для безпечного управління освітніми даними та спільної роботи в реальному часі.
Тема 1.2. Педагогічний дизайн та створення інтерактивного навчального контенту.
Теоретичні основи педагогічного дизайну: вибір моделі (ADDIE, SAM) для створення дистанційних курсів.
Технології візуалізації знань: використання інтелект-карт (MindMeister, Coggle) для структурування навчального матеріалу.
Створення мультимедійних навчальних об'єктів: відеоінструкції, інтерактивні плакати та презентації з урахуванням когнітивного навантаження слухачів.
Тема 1.3. Цифрові інструменти для створення інтерактивного навчального контенту.
Практикум з розроблення безпечних онлайн-ресурсів: використання сервісів для створення квізів, тестів та інтерактивних вправ (LearningApps, Kahoot).
Забезпечення конфіденційності: налаштування прав доступу до матеріалів, захист персональних даних здобувачів при роботі в спільних папках.
Інтеграція створеного контенту в екосистему Google Клас: структурування модулів та налаштування зворотного зв’язку.
МОДУЛЬ 2. Штучний інтелект та інновації: управління ризиками
Тема 2.1. Штучний інтелект в освітньому процесі: управління та інноваційні практики
Генеративні моделі ШІ (ChatGPT, Claude, Gemini): можливості для автоматизації підготовки лекцій та персоналізації освітніх траєкторій.
Управління ризиками при використанні ШІ: алгоритмічна упередженість, галюцинації нейромереж та питання авторського права.
AI Competency Framework для освітян: розвиток навичок грамотного промпт-інжинірингу в межах кібергігієни.
Тема 2.2. Інтеграція технологій штучного інтелекту в освітню та наукову діяльність педагога.
ШІ як асистент дослідника: інструменти для аналізу великих масивів даних, анотування статей та пошуку наукових лакун.
Відкриті освітні ресурси (ВОР): використання легального та безпечного контенту як альтернатива неліцензійним джерелам.
Етика використання ШІ: дотримання академічної доброчесності та розроблення політик використання нейромереж у ЗВО.
Тема 2.3. Сутність та роль тьюторства в закладах вищої освіти
Тьюторська позиція викладача в цифровому середовищі: від трансляції знань до фасилітації та підтримки суб’єктності.
Побудова безпечної цифрової комунікації: етика листування, месенджер-етикет та встановлення меж взаємодії.
Технології підтримки рефлексії: використання цифрових щоденників та онлайн-портфоліо для відстеження індивідуального прогресу слухача.
МОДУЛЬ 3. Психологічна безпека та професійна стійкість у цифрі
Тема 3.1. Психологічна безпека в цифровому середовищі: ідентифікація кіберризиків
Психологічні аспекти перебування в мережі: цифровий стрес, синдром «завжди на зв’язку» та інформаційна перевтома.
Кібербулінг та хейтинг в освітньому середовищі: механізми ідентифікації, методи захисту та алгоритми реагування.
Формування підтримувальної культури: створення безпечного онлайн-простору (safe space) для відкритого обговорення та навчання.
Тема 3.2. Психологічні механізми професійної трансформації педагогічних працівників у кризових умовах
Розвиток «діалогічного самоавторства»: внутрішня готовність викладача до змін та прийняття нових цифрових ролей.
Резильєнтність як чинник стійкості: техніки емоційної саморегуляції та відновлення ресурсності в умовах війни.
Професійна ідентичність в цифрову епоху: як зберегти авторську позицію при автоматизації освітніх процесів.
Тема 3.3. Інклюзивна освіта як основа соціальної справедливості в ЗВО
Забезпечення цифрової безбар’єрності: адаптація контенту для слухачів з різними сенсорними потребами (субтитри, альт-тексти, контрастність).
Етична взаємодія в інклюзивному онлайн-середовищі: запобігання мікроагресії та дискримінації.
Соціальна справедливість через відкритість освіти: надання рівного доступу до високоякісних цифрових ресурсів для всіх категорій учасників.
Після завершення програми слухач буде здатний:
У сфері цифрової безпеки та інструментарію:
Ефективно використовувати інформаційні ресурси глобальної мережі для пошуку, верифікації та систематизації науково-педагогічної інформації.
Проєктувати безпечний та інклюзивний цифровий контент, застосовуючи принципи педагогічного дизайну, інтелект-карти та мультимедійні онлайн-сервіси.
Налаштовувати параметри безпеки та спільної роботи в хмарному середовищі Google Workspace for Education для захисту персональних даних та конфіденційної інформації ЗВО.
Застосовувати засади кібергігієни у щоденній професійній діяльності для протидії фішингу та іншим кіберзагрозам.
У сфері використання штучного інтелекту та інновацій:
Критично оцінювати можливості та ризики генеративного штучного інтелекту в освітньому процесі.
Генерувати навчальні матеріали (тести, плани, конспекти) за допомогою ШІ-інструментів, дотримуючись етики використання алгоритмів та академічної доброчесності.
Впроваджувати інноваційні практики управління навчанням на основі аналітики даних та відкритої науки.
У сфері психологічної стійкості та комунікації:
Ідентифікувати та нейтралізувати загрози психологічній безпеці в цифровій мережі (цифровий стрес, кібербулінг, інформаційне перевантаження).
Демонструвати навички «діалогічного самоавторства» та резильєнтності як механізми успішної професійної трансформації в умовах криз та невизначеності.
Здійснювати ефективний тьюторський супровід слухачів, забезпечуючи підтримувальну та безпечну онлайн-взаємодію.
Реалізовувати принципи інклюзивної освіти та соціальної справедливості, створюючи безбар’єрний доступ до освітніх послуг для всіх категорій учасників процесу.
У сфері екологічної та корпоративної відповідальності:
Впроваджувати елементи «зеленої модернізації» в роботу кафедри/університету через перехід на безпаперові технології та раціональне використання цифрових ресурсів.
Транслювати культуру цифрової безпеки та стійкості у професійну спільноту, виступаючи агентом змін в «Університеті майбутнього».
Виконання державного замовлення на підвищення кваліфікації у 2026 році, галузь знань: А Освіта.
Наказ МОНУ “Про затвердження розподілу обсягів державного замовлення на підвищення кваліфікації фахівців” від 18.06.2026 № 958
15.09.2026 - 28.09.2026: онлайн-сесія
29.09.2026 - 05.10.2026: самостійна робота в Google Classroom
06.10.2026 - 12.10.2026: онлайн-сесія