Vector

БЕЗПЕЧНА ЦИФРОВА ЕКОСИСТЕМА ЗВО: ВІД КІБЕРГІГІЄНИ ДО БЕЗПЕЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШІ ЯК ЧИННИКА СТІЙКОСТІ УНІВЕРСИТЕТУ

комплексне вдосконалення професійних (цифрових, загальнокультурних, психологічних) компетентностей науково-педагогічних працівників щодо розбудови та розвитку безпечної цифрової екосистеми закладу вищої освіти як фундаменту його життєстійкості в умовах воєнного стану та цифрової трансформації.

Інформація про розробника (розробників):

ДЗВО "Університет менеджменту освіти" Антощук С.В., кандидат педагогічних наук, доцент, заступник директора Центру післядипломної освіти ДЗВО «Університет менеджменту освіти».

Напрями підвищення кваліфікації:

  • Інше: Формування безпечного цифрового середовища в закладі вищої освіти

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Інше: педагогічні, науково-педагогічні, наукові працівники закладів вищої освіти та наукових установ

Перелік професійних стандартів:

  • «Викладач закладу вищої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • вища освіта
  • освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта

МОДУЛЬ 1. Цифрова архітектура та кібербезпека ЗВО

Тема 1.1. Інформаційні ресурси глобальної мережі для професійної діяльності.

Стратегії ефективного пошуку наукової та навчальної інформації: робота з базами даних, репозитаріями та електронними бібліотеками (Е-бібліотека НАПН України).

Методи верифікації контенту: розпізнавання фейків, маніпуляцій та оцінка достовірності джерел у професійній діяльності.

Використання хмарних сервісів Google (Drive, Docs, Sheets) для безпечного управління освітніми даними та спільної роботи в реальному часі.

 

Тема 1.2. Педагогічний дизайн та створення інтерактивного навчального контенту. 

Теоретичні основи педагогічного дизайну: вибір моделі (ADDIE, SAM) для створення дистанційних курсів.

Технології візуалізації знань: використання інтелект-карт (MindMeister, Coggle) для структурування навчального матеріалу.

Створення мультимедійних навчальних об'єктів: відеоінструкції, інтерактивні плакати та презентації з урахуванням когнітивного навантаження слухачів.

 

Тема 1.3. Цифрові інструменти для створення інтерактивного навчального контенту. 

Практикум з розроблення безпечних онлайн-ресурсів: використання сервісів для створення квізів, тестів та інтерактивних вправ (LearningApps, Kahoot).

Забезпечення конфіденційності: налаштування прав доступу до матеріалів, захист персональних даних здобувачів при роботі в спільних папках.

Інтеграція створеного контенту в екосистему Google Клас: структурування модулів та налаштування зворотного зв’язку.

 

МОДУЛЬ 2. Штучний інтелект та інновації: управління ризиками

Тема 2.1. Штучний інтелект в освітньому процесі: управління та інноваційні практики

Генеративні моделі ШІ (ChatGPT, Claude, Gemini): можливості для автоматизації підготовки лекцій та персоналізації освітніх траєкторій.

Управління ризиками при використанні ШІ: алгоритмічна упередженість, галюцинації нейромереж та питання авторського права.

AI Competency Framework для освітян: розвиток навичок грамотного промпт-інжинірингу в межах кібергігієни.

 

Тема 2.2. Інтеграція технологій штучного інтелекту в освітню та наукову діяльність педагога.

ШІ як асистент дослідника: інструменти для аналізу великих масивів даних, анотування статей та пошуку наукових лакун.

Відкриті освітні ресурси (ВОР): використання легального та безпечного контенту як альтернатива неліцензійним джерелам.

Етика використання ШІ: дотримання академічної доброчесності та розроблення політик використання нейромереж у ЗВО.

 

Тема 2.3. Сутність та роль тьюторства в закладах вищої освіти

Тьюторська позиція викладача в цифровому середовищі: від трансляції знань до фасилітації та підтримки суб’єктності.

Побудова безпечної цифрової комунікації: етика листування, месенджер-етикет та встановлення меж взаємодії.

Технології підтримки рефлексії: використання цифрових щоденників та онлайн-портфоліо для відстеження індивідуального прогресу слухача.

 

МОДУЛЬ 3. Психологічна безпека та професійна стійкість у цифрі

Тема 3.1. Психологічна безпека в цифровому середовищі: ідентифікація кіберризиків

Психологічні аспекти перебування в мережі: цифровий стрес, синдром «завжди на зв’язку» та інформаційна перевтома.

Кібербулінг та хейтинг в освітньому середовищі: механізми ідентифікації, методи захисту та алгоритми реагування.

Формування підтримувальної культури: створення безпечного онлайн-простору (safe space) для відкритого обговорення та навчання.

 

Тема 3.2. Психологічні механізми професійної трансформації педагогічних працівників у кризових умовах

Розвиток «діалогічного самоавторства»: внутрішня готовність викладача до змін та прийняття нових цифрових ролей.

Резильєнтність як чинник стійкості: техніки емоційної саморегуляції та відновлення ресурсності в умовах війни.

Професійна ідентичність в цифрову епоху: як зберегти авторську позицію при автоматизації освітніх процесів.

 

Тема 3.3. Інклюзивна освіта як основа соціальної справедливості в ЗВО

Забезпечення цифрової безбар’єрності: адаптація контенту для слухачів з різними сенсорними потребами (субтитри, альт-тексти, контрастність).

Етична взаємодія в інклюзивному онлайн-середовищі: запобігання мікроагресії та дискримінації.

Соціальна справедливість через відкритість освіти: надання рівного доступу до високоякісних цифрових ресурсів для всіх категорій учасників.

Після завершення програми слухач буде здатний:

У сфері цифрової безпеки та інструментарію:

Ефективно використовувати інформаційні ресурси глобальної мережі для пошуку, верифікації та систематизації науково-педагогічної інформації.

Проєктувати безпечний та інклюзивний цифровий контент, застосовуючи принципи педагогічного дизайну, інтелект-карти та мультимедійні онлайн-сервіси.

Налаштовувати параметри безпеки та спільної роботи в хмарному середовищі Google Workspace for Education для захисту персональних даних та конфіденційної інформації ЗВО.

Застосовувати засади кібергігієни у щоденній професійній діяльності для протидії фішингу та іншим кіберзагрозам.

У сфері використання штучного інтелекту та інновацій:

Критично оцінювати можливості та ризики генеративного штучного інтелекту в освітньому процесі.

Генерувати навчальні матеріали (тести, плани, конспекти) за допомогою ШІ-інструментів, дотримуючись етики використання алгоритмів та академічної доброчесності.

Впроваджувати інноваційні практики управління навчанням на основі аналітики даних та відкритої науки.

У сфері психологічної стійкості та комунікації:

Ідентифікувати та нейтралізувати загрози психологічній безпеці в цифровій мережі (цифровий стрес, кібербулінг, інформаційне перевантаження).

Демонструвати навички «діалогічного самоавторства» та резильєнтності як механізми успішної професійної трансформації в умовах криз та невизначеності.

Здійснювати ефективний тьюторський супровід слухачів, забезпечуючи підтримувальну та безпечну онлайн-взаємодію.

Реалізовувати принципи інклюзивної освіти та соціальної справедливості, створюючи безбар’єрний доступ до освітніх послуг для всіх категорій учасників процесу.

У сфері екологічної та корпоративної відповідальності:

Впроваджувати елементи «зеленої модернізації» в роботу кафедри/університету через перехід на безпаперові технології та раціональне використання цифрових ресурсів.

Транслювати культуру цифрової безпеки та стійкості у професійну спільноту, виступаючи агентом змін в «Університеті майбутнього».

Виконання державного замовлення на підвищення кваліфікації у 2026 році, галузь знань: А Освіта.
Наказ МОНУ “Про затвердження розподілу обсягів державного замовлення на підвищення кваліфікації фахівців” від 18.06.2026 № 958

15.09.2026 - 28.09.2026: онлайн-сесія
29.09.2026 - 05.10.2026: самостійна робота в Google Classroom 

06.10.2026 - 12.10.2026: онлайн-сесія