ВЧИТЕЛІ (ВИКЛАДАЧІ ПРЕДМЕТІВ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ (БІОЛОГІЯ)

2.       НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Програмою передбачено інтерактивні лекційні та практичні заняття, а також самостійна робота слухачів. Особливістю практичних занять є проведення досліджень, аналіз конкретних ситуацій і розв’язання професійних кейсів, проєктування компетентнісно-дослідницьких занять з біології, розроблення засобів оцінювання навчального поступу учнів. 

Самостійна робота передбачає опрацювання нормативно-правових і навчально-методичних матеріалів, аналіз модельних навчальних програм природничої освітньої галузі, виконання професійно орієнтованих завдань, опрацювання сучасних підходів до навчання, використання цифрових ресурсів.

Контрольні заходи передбачають оцінювання результатів підвищення кваліфікації: перевірку теоретичних знань, оцінювання здатності застосовувати здобуті знання на практиці. Результати навчання за програмою оцінюватимуться за 100-бальною шкалою.

Зміст Програми структуровано за двома взаємопов’язаними модулями, що забезпечують послідовний перехід від осмислення професійної діяльності вчителя та компетентнісного потенціалу природничої освітньої галузі до практичного опанування сучасних підходів, методів і технологій навчання біології в 7-11 класі.

Загальний обсяг Програми становить 60 годин (2 кредити ЄКТС): ( 18 год.-лекції, 30 год.- практичні заняття,12 год. самостійна робота)

 

Назва навчальної теми	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧИТЕЛЯ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНИХ ПІДХОДІВ ДО НАВЧАННЯ В НУШ
Тема 1.1.   Виклики й можливості професійного розвитку педагогічних працівників	2	–	-	–	2
Тема 1.2. Екопросвіта в контексті компетентнісного навчання в НУШ	2	-	2	–	4
Тема 1.3. Психолого- педагогічні умови організації освітнього процесу в Новій українській школі.	2	-	-	–	2
Разом за модулем 1	6	-	2	–	8
МОДУЛЬ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: СУЧАСНІ підходи до навчання
Тема 2.1        Особливості навчання біології  на засадах  концепції Нової української школи	2		2		4
Тема 2.2. Конструювання сучасного навчального заняття з біології у контексті компетентнісного та діяльнісного підходів	-	4	2		6
Тема 2.3.  Практична зорієнтованість навчання біології. Включення учня в навчальну діяльність як активного суб’єкта.	–	6	2	–	4
Тема 2.4.  Проблемне навчання: сутність, механізми, освітні інструменти	2	4	-		2
Тема 2.5 Реалізація інтегрованого підходу у навчанні учнів/учениць. Інтегрований урок.	2	2	-		2
Тема 2.6     Використання електронних цифрових освітніх   ресурсів, сервісів і платформ  у  підтриманні активного та інтерактивного навчання біології та екології	2	4	2		4
Тема 2.7. STEM-орієнтований підхід у  навчанні біології та екології	2	4	-	–	4
Тема2.8. Компетентнісно орієнтовані завданння, як умова компетентнісного підходу до навчання біології та екології	2	2	-	–	2
Тема 2.9. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів: що і як оцінювати	-	4	2		4
Разом за модулем 2	18	30	12	-	60
УСЬОГО	18	30	12		60

 

 

3.      ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1. Професійна діяльність учителя в контексті реалізації сучасних підходів до навчання в НУШ

 

Тема 1.1. Виклики й можливості професійного розвитку педагогічних працівників

Професійний розвиток: сутність поняття. Нормативно-правові основи здійснення професійного розвитку педагогічних працівників. Поетапність професійного розвитку. Нові професійні ролі й завдання вчителя в контексті НУШ.         Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти» якдорожня карта професійного розвитку вчителя. Трудові функціі, загальні та професійнікомпетентності.

Континуум формування          професійних         компетентностей учителя. Самооцінюваннявчителем власних професійних компетентностей як основа для формування індивідуальної траскторії професійиого розвитку.

Використання можливостей епектронних цифрових ресурсів у процесі професійного розвитку педагогів.

Тема 1.2 Екопросвіта в контексті компетентнісного навчання в НУШ

Місце екопросвіти  в структурі НУШ. Ключові компоненти екологічної компетентності. Сучасні методи та практики екопросвіти в НУШ: проєктна діяльність, дослідницьке навчання, створення екологічних екопросторів. гейміфікація та інтерактив, екологізація повсякденного побуту школи.

Тема 1.3. Психолого- педагогічні умови організації освітнього процесу в Новій українській школі. 

Психолого-фізіологіqні та інші індивідуальні особливості учнів відліткового віку та їх урахування в організаиіі оовітнього процесу. Принцип наступності для базової середньої освіти та психологічні механізми соціалізації та саморозвитку особистості учнів в сучасному освітньому просторі. Спілкування як провідна діяльність учнів підліткового віку та ii урахування в організаціі освітнього процесу. Фізичний, психічний, соціальний i  духовний  розвиток особистості та реалізація творчого потенціалу учнів. Стратегії роботи з учнями, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки та Я-концепції в цілому.

Менеджмент навчальної діяльності. lндивідуальна освітня траєкторія учня: принципи побудови та планування. 

 

 

МОДУЛЬ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ

 

 Тема 2.1. Особливості навчання біології  на засадах концепції Нової української школи 

Формування ключових компетентностей, практичне застосування знань та перехід від заучування фактів до дослідницької діяльності, критичного мислення та розуміння живих систем у реальному житті. 

Основні підходи:

Компетентнісний, спрямований на формування необхідних для життя та професійної діяльності компетентностей;  діяльнісний, який базується на практичній, дослідницькій роботі,інтегрований, особистісно зорієнтований:  що забезпечує умови для індивідуального розвитку й самореалізації учня. Формування цілісної стратегії навчання, орієнтованої на розвиток ключових якостей та умінь сучасної дитини.

Ключові особливості організації уроків

• Практична спрямованість:  (дослідницьке навчання (спостереження, експерименти, робота з реалістичними даними).
• Розвиток наскрізних умінь: уміння читати з розумінням, висловлювати думку усно й письмово, критично аналізувати інформацію (зокрема протистояти фейкам про здоров'я чи екологію).
• Робота в групах і проєктах: командна взаємодія для розв'язання реальних проблемних завдань (наприклад, оцінка стану довкілля свого регіону).
• Формувальне оцінювання: оцінювання не лише результату, а й прогресу учня, самооцінка та взаємооцінка, які знижують рівень стресу.

Тема 2.2. Конструювання сучасного навчального заняття біології у контексті компетентнісного та діяльнісного підходів 

Сучасні підходи до конструювання навчального заняття з урахуванням вимог Нової української школи. Структура та етапи побудови ефективного уроку,добір методів і форм навчання, що забезпечують активнуучасть учнів у пізнавальній діяльності. Побудова заняття через призму формування ключових компетентностей (екологічної, цифрової, соціальної тощо), діяльнісного та особистісно орієнтованого підходиів. Моделювання етапів уроку, де вчитель виступає модератором індивідуальних та групових траєкторій учнів.

 Створення умов для включення учня в навчальну діяльність як повноправного суб’єкта пізнання.

Роль мотивації, пізнавального інтересу, самостійності та відповідальності за результати власної діяльності. 

Суб’єкт-суб’єктна взаємодія між учителем та учнем. Учитель у сучасному освітньому середовищі,  роль фасилітатора, наставника та організатора пізнавальної діяльності. Формування партнерських взаємин, атмосфери довіри й підтримки, що позитивно впливає на навчальну мотивацію та розвиток особистості школяра.

Навчання як дослідження. Проблемні та дослідницькі методи навчання, практико орієнтоване навчання. Загальна структура дослідницької діяльності. Організація дослідницько-пошукової роботи в процесі самоосвітньої діяльності учнів. Етапи підготовки вчителя до організації дослідницько-пошукової діяльності  учнів

Тема 2.3. Практична зорієнтованість навчання біології. Включення учня в навчальну діяльність як активного суб’єкта.

Основні методи та форми роботи

• Дослідницький експеримент: самостійне вирощування рослин, спостереження за тваринами чи мікроскопічні дослідження.
• Практичні та лабораторні роботи: вивчення будови клітин, органів або екосистем за допомогою реальних об'єктів.
• Проєктна діяльність: створення мініпроєктів на кшталт «озеленення класу», «моніторинг забруднення повітря» чи «аналіз складу харчових продуктів».
• Кейс-метод: розв'язання ситуаційних завдань медичного, екологічного чи сільськогосподарського спрямування.
• Інтерактивне моделювання: робота з моделями ДНК, екосистем або органів людини.

Тема 2.4. Проблемне навчання: сутність, механізми, освітні інструменти

Поняття проблемного навчання як педагогічної технології, що забезпечує формування ключових компетентностей через самостійну цілеспрямовану діяльність учнів. Сутність проблемної ситуації в навчанні біології: протиріччя між наявними знаннями учня і новою пізнавальною задачею, що не може бути розв'язана звичними способами. Типи проблемних ситуацій на уроках біології: ситуація-подив, ситуація-конфлікт, ситуація-невідповідності, ситуація-припущення.  Методичний арсенал проблемного навчання на уроках біології: евристична бесіда, мозковий штурм, аналіз кейсів, дискусія, дослідницький експеримент.

Конструювання трьох проблемних запитань до однієї теми курсу біології (7-9 клас) різних типів: «запитання-подив», «запитання-конфлікт», «запитання-припущення» 

Моделювання уроку  ( на вибір 7-9 клас) з використанням проблемної ситуації: учасники розробляють «гачок» (провокаційний факт, реальна новина, демонстрація суперечності) та презентують його.

Розроблення біологічного кейсу на основі реальної екологічної або медичної ситуації (надається тематичний банк ситуацій): формулювання проблеми, підбір контекстних матеріалів, постановка аналітичних запитань.

Тема 2.5. Реалізація інтегрованого підходу у навчанні учнів/учениць. Інтегрований урок.

Суть та мета інтеграції

• Цілісна картина світу: об'єднання кількох дисциплін навколо єдиної теми, проблеми чи природного явища.
• Практична спрямованість: фокус на застосуванні знань у реальному житті, а не на зазубрюванні теорії.
• Формування компетентностей: розвиток дослідницьких навичок, екологічної свідомості та здатності працювати в команді.

Основні форми реалізації

• Інтегровані уроки: заняття, які ведуть кілька вчителів або один викладач, поєднуючи теми з біології та інших наук.
• STEM/STEAM-підхід: поєднання науки, технологій, інженерії та математики (наприклад, вивчення біомеханіки чи екосистем через моделювання).
• Проєктна діяльність: виконання дослідницьких завдань на стику наук (дослідження якості води у місцевій водоймі з погляду біології та хімії).

Методи та прийоми навчання

• Дослідницькі лабораторії та експерименти.
• Кейс-метод (розв'язання реальних екологічних чи медичних завдань).
• Критичне аналізування медіатекстів про наукові відкриття.
• Моделювання біологічних процесів.
• Моделювання біологічних процесів (Активне дослідження)

Тема 2.6. Використання електронних цифрових освітніх   ресурсів, сервісів і платформ  у  підтриманні активного та інтерактивного навчання біології та екології

 

Класифікація цифрових ресурсів за педагогічними завданнями

Категорія ресурсів	Приклади платформ та інструментів
Візуалізація та 3D-моделювання	Mozaik Education (MozaBook), BioDigital Human, Google Arts
Віртуальні лабораторії	PhET, Interactive Simulations, Labster, Go-Lab
Інтерактивне оцінювання та гейміфікація	Kahoot!, LearningApps
Спільна робота та ментальні карти	Miro, Padlet, MindMeister

 

Практичні застосування на уроках

1. Моделювання біологічних процесів (Активне дослідження)

Приклад (PhET Simulations): Під час вивчення теми «Фотосинтез» учні можуть самостійно змінювати інтенсивність світла, концентрацію CO₂ та температуру, щоб на графіку побачити, як змінюється швидкість виділення кисню.

2. Віртуальна анатомія та мікроскопія (Імерсивне навчання)

Електронні мікроскопи та 3D-атласи замінюють застарілі вологі препарати та пластикові моделі.

Приклад (BioDigital Human): При вивченні «Кровоносної системи людини» учні можуть «увімкнути» шар серця, ізолювати окремий клапан, запустити анімацію серцевого циклу та побачити патологію (наприклад, аритмію або інфаркт) зсередини.

3. Формувальний оцінювальний квест (Інтерактивне закріплення)

Гейміфікація допомагає зняти стрес перед тестуванням та активізує довготривалу пам'ять.

Приклад (LearningApps): Створення вправ на сортування (наприклад, «Розподіли ознаки між РНК та ДНК») або інтерактивного пазла («Будова рослинної клітини»).

Тема 2.7. Тема 2.7. STEM-орієнтований підхід у  навчанні біології та екології

Особливості впровадження STEM-технологій на уроках  біології  та екології. Інтегративний підхід до навчання, що поєднує знання з природничих наук, технологій, інженерії, математики та інших навчальних предметів. Практична діяльність учнів, розвиток творчості, критичного мислення та здатності застосовувати отримані знання для розв’язання реальних життєвих і навчальних ситуацій.

Тема 2.8. Компетентнісно орієнтовані завданння, як умова компетентнісного підходу до навчання біології та екології

 Використання компетентнісно орієнтованих завдань, спрямованих на досягнення обов'язкових результатів навчання, розвиток наскрізних умінь, критичного мислення та готовності учнів застосовувати  біологічні знання в реальних життєвих ситуаціях.

 Аналіз двох навчальних завдань з біології (традиційного та компетентнісно орієнтованого) за запропонованою схемою порівняння: визначення структурних компонентів, рівня когнітивної складності, наявності реального контексту.

Тема 2.9. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів: що і як оцінювати 

Особливостей оцінювання результатів навчання здобувачів освіти з хімії/біології. Сучасні підходи до формувального та підсумкового оцінювання, критерії та інструменти вимірювання навчальних досягнень, способи використання результатів оцінювання для підтримки індивідуальної освітньої траєкторії та розвитку компетентностей. Зворотній зв’язок та рефлексія як складові оцінювання.

Виявлення освітніх втрат і навчальних потреб учнів. Диференціація навчання та добір завдань відповідно до рівня навчального поступу. Адаптація і модифікація навчального матеріалу для учнів з особливими освітніми потребами. Цифрові інструменти для діагностування, оцінювання та відстеження навчального поступу.

 Практика  та  інструменти  оцінювання.  Поточне  й  підсумхове  оцінювання.

 

3.1.   ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

 

1. Змоделювати навчальне заняття на основі дослідницького підходу, технології навчання як дослідження (20 балів).
2. Розробити компетентнісно орієнтовані завдання, спрямовані на досягнення обов’язкових результатів навчання, готовність учнів застосовувати хімічні/біологічні знання в реальних життєвих ситуаціях (20 балів) .
3. Розробити навчальне завдання, кейс або мініпроєкт із кар’єрним контекстом (20 балів).

 

3.2.         ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

 

1. Розкрийте сутність нових ролей та функцій вчителя в освітньому процесі Нової української школи:  фасилітатор, коуч, модератор.
2. Які педагогічні умови сприяють активному включенню учнів у навчальний процес.
3. Запропонуйте варіант використання моделі 5E при  плануванні дослідницького навчання.
4. Наведіть приклади використання інтегративного підходу під час організації дослідницької діяльності учнів.
5. Доберіть приклади використання STEM-підходу під час організації дослідницької діяльності учнів на занятті  біології.
6. Як компетентнісний підхід впливає на організацію навчальної діяльності?
7. Чому важливо створювати ситуацію успіху на уроці?
8. Що таке рефлексія навчання? Які види рефлексії використовують у сучасній школі?

 

4.     СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Нормативно-правові документи

1. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
2. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898 (зі змінами). URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 05.06.2026). 
3. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників : постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 (зі змінами). URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 05.06.2026). 
4. Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 12.10.2022 № 904. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
5. Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання: наказ Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
6. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
7. Про затвердження концептуальних засад освітніх галузей та дорожньої карти реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025–2030 роки : наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2025 № 1163. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
8. Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні : лист Міністерства освіти і науки України від 29.03.2022 № 1/3737-22. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
9. Державний стандарт профільної середньої освіти URL: Перейти за покликанням  
10. Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) URL: Перейти за покликанням  

Основна навчально-методична та наукова література

1. Берендєєв С., Косенчук Ю., Лисогор Л. Сучасні підходи і технології Нової Української школи: компетентнісно орієнтовані завдання як засіб формування ключових компетентностей: навчально-методичний посібник. Випуск 2.  Київ, 2023. 145 с.
2. Діагностика та компенсація освітніх втрат у загальній середній освіті України : метод. рек. / кол. авт. ; за заг. ред. О. М. Топузова ; уклад. М. В. Головко. Київ : Педагогічна думка, 2023. 187 с. DOI: 10.32405/978-966-644-736-7-2023-190. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
3. Модельні навчальні програми для 5–9 класів Нової української школи (запроваджуються поетапно з 2022 року) / Міністерство освіти і науки України. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
4. Навчальні програми на основі модельних / Міністерство освіти і науки України. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
5. Нова українська школа : порадник для вчителя / за заг. ред. Н. М. Бібік. Київ : Літера ЛТД, 2019. 
6. Збірник завдань для розвитку природничо-наукової компетентності учнів у вимогах PISA. Частина 1. Київ : Педагогічна думка, 2023. 114 с.
7. Методичний посібник “Як оцінювати в НУШ?” URL: Перейти за покликанням
8. Лісова Т. та ін. Креативне мислення: національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022. Київ : Український центр оцінювання якості освіти, 2024. 260 с. 
9. Засєкіна Т.М. Інтеграція в шкільній природничій освіті: теорія і практика : монографія.  Київ: Педагогічна думка, 2020. 400 с.
10. Пометун О.І. Урок, що розвиває критичне мислення. 70 методів в одній книзі: навч.-метод. посібник.  Київ, 2020. 104 с.

знання нормативно-правових засад реалізації Державного стандарту базової середньої освіти та сучасних підходів до навчання хімії/біології;

уміння планувати й організовувати освітній процес  з біології на основі модельних навчальних програм, компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого та практико-орієнтованого підходів;

здатність застосовувати формувальне оцінювання та здійснювати оцінювання результатів навчання учнів за групами результатів;

здатність використовувати цифрові інструменти та STEM-підходи для проєктування, організації, оцінювання й рефлексії освітнього процесу;

спроможність створювати безпечне, інклюзивне та мотивувальне освітнє середовище, що сприяє професійному самовизначенню та усвідомленому вибору учнями профілю навчання;

здатність організовувати різні види й форми навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти;

готовність до професійної рефлексії, дотримання принципів академічної доброчесності, саморозвитку та навчання впродовж життя.