УЧИТЕЛІ ІСТОРІЇ, ПРАВОЗНАВСТВА, ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ

Після завершення навчання передбачено консультаційно-методичний супровід слухачів із питань реалізації Державного стандарту базової середньої освіти, упровадження сучасних підходів до навчання історії, правознавства та громадянської освіти, використання компетентнісного, діяльнісного підходів, сучасних методик оцінювання, цифрових технологій та розвитку історичної, громадянської й правової компетентностей учнів.

Слухачам забезпечується доступ до електронних навчально-методичних матеріалів, можливість отримання консультацій, представлення й обговорення авторських методичних розробок у професійній спільноті, обміну досвідом та участі в методичних, науково-практичних і професійних заходах Інституту.

2.       НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Програмою передбачено лекційні та практичні заняття, а також самостійну роботу слухачів. Особливістю практичних занять є поєднання теоретичного опрацювання сучасних підходів до навчання з практичним застосуванням їх у професійній діяльності вчителя громадянської та історичної освітньої галузі: аналіз нормативно-правових документів, історичних джерел, правових ситуацій і суспільних процесів, розв’язання професійно орієнтованих кейсів, моделювання педагогічних ситуацій, проєктування компетентнісно орієнтованих і практично зорієнтованих навчальних завдань, використання інтерактивних методів і цифрових інструментів, розроблення засобів оцінювання результатів навчання.

Самостійна робота передбачає опрацювання нормативно-правових, навчально-методичних і науково-методичних матеріалів, аналіз освітніх і навчальних програм громадянської та історичної освітньої галузі, вивчення сучасних підходів до навчання, опрацювання методик проблемного, проєктного, кооперативного та дослідницького навчання, використання цифрових освітніх ресурсів, виконання професійно орієнтованих завдань та підготовку підсумкової роботи.

Контрольні заходи передбачають перевірку теоретичних знань, оцінювання рівня сформованості професійних умінь і здатності застосовувати здобуті знання у професійній діяльності, зокрема проєктувати та організовувати освітній процес на засадах компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого та інтегративного підходів. Результати навчання за програмою оцінюються за 100-бальною шкалою.

Зміст програми структуровано за взаємопов’язаними модулями, що забезпечують послідовне поєднання загальнопедагогічної та фахової підготовки: від осмислення сучасних вимог до професійної діяльності вчителя, сучасних підходів до навчання та компетентнісного потенціалу громадянської та історичної освітньої галузі – до практичного опанування методів, технологій і цифрових інструментів навчання історії, правознавства та громадянської освіти.

Загальний обсяг програми становить 120 годин (4 кредити ЄКТС). Розподіл навчального часу за видами навчальної діяльності визначається навчально-тематичним планом програми.

Програмою передбачено лекційні та практичні заняття, а також керовану самостійну роботу слухачів. Практична складова програми передбачає застосування сучасних підходів до навчання, аналіз педагогічних ситуацій, проєктування компетентнісно орієнтованих навчальних занять, використання діяльнісного, дослідницького, інтегрованого, проєктного та практико-орієнтованого підходів, цифрових технологій, інтерактивних методів навчання, формувального оцінювання та рефлексії.

Самостійна робота передбачає опрацювання нормативно-правових, навчально-методичних і науково-методичних матеріалів, аналіз сучасних освітніх підходів і технологій, виконання професійно орієнтованих завдань, розроблення навчальних матеріалів, кейсів, цифрових ресурсів та рефлексивне осмислення власної педагогічної практики.

Контрольні заходи передбачають вхідне та вихідне діагностування, визначення професійних потреб слухачів, оцінювання результатів навчання та визначення напрямів подальшого професійного розвитку.

Загальний обсяг програми становить 120 годин (4 кредити ЄКТС), з них 72 години – аудиторні заняття, 48 годин – керована самостійна робота.

3.       ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ І. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ ХХІ СТОЛІТТЯ

Тема 1.1. Сучасна українська освіта: трансформація шкільної освіти в умовах освітніх реформ

Нормативно-правові та стратегічні орієнтири розвитку загальної середньої освіти в умовах сучасних освітніх реформ. Концептуальні засади Нової української школи, компетентнісний, діяльнісний та особистісно орієнтований підходи до організації освітнього процесу. Освітні втрати та розриви в навчальних результатах здобувачів освіти: діагностика, визначення причин і методичні інструменти їх подолання. Особливості трансформації освітнього середовища, зміни шкільної мережі та демографічні виклики. Підходи до формування внутрішньої мотивації учнів та активізації їхньої пізнавальної діяльності.

Тема 1.2. Філософія стоїцизму як інструмент формування ментальної стійкості педагога

Філософські засади стоїцизму та їх значення для осмислення професійної діяльності педагога. Розмежування того, що перебуває та не перебуває під контролем людини, як основа конструктивного реагування на професійні й особистісні виклики. Практичне застосування ідей усвідомленості, відповідальності, самодисципліни та емоційної врівноваженості в педагогічній діяльності. Формування навичок саморегуляції, раціонального осмислення складних ситуацій та підтримання професійної стійкості в умовах невизначеності й підвищеного навантаження.

Тема 1.3. Академічна доброчесність та побудова індивідуальної програми професійного розвитку вчителя

Академічна доброчесність як складова професійної етики педагога та культури закладу освіти. Основні принципи академічної доброчесності, запобігання плагіату, списуванню, фальсифікації та іншим порушенням в освітній діяльності. Самодіагностика професійних потреб і визначення напрямів професійного вдосконалення. Алгоритм побудови індивідуальної програми професійного розвитку вчителя з урахуванням професійних потреб, сучасних освітніх викликів та індивідуальної освітньої траєкторії.

МОДУЛЬ ІІ. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ

Тема 2.1. Законодавство НУШ, аналіз змісту шкільних підручників та їх методичний потенціал

Основні нормативно-правові документи, що визначають функціонування Нової української школи та організацію освітнього процесу. Особливості реалізації Державного стандарту базової середньої освіти та громадянської й історичної освітньої галузі. Методичний аналіз модельних навчальних програм і шкільних підручників. Визначення компетентнісного, діяльнісного та дослідницького потенціалу навчальних матеріалів. Добір і конструювання додаткових навчальних матеріалів відповідно до освітніх потреб учнів та академічної свободи педагога.

Тема 2.2. Цифрові платформи, онлайн-сервіси та STEM/STEAM-підходи: інтеграція історії, права й громадянської освіти (практичні кейси)

Сучасні цифрові платформи та онлайн-сервіси як інструменти організації очного, дистанційного й змішаного навчання. Використання інтерактивних завдань, цифрових карт, віртуальних музеїв, мультимедійних ресурсів та онлайн-інструментів для підвищення активності учнів. Можливості STEM/STEAM-підходів у громадянській та історичній освітній галузі. Розроблення практичних міжпредметних кейсів, проєктів та навчальних завдань із використанням цифрових технологій.

Тема 2.3. Напрямки демократичного розвитку школи: сфери і стандарти демократичних змін (тренінг)

Концептуальні засади демократичної культури закладу освіти та принципи демократизації шкільного середовища. Основні сфери демократичних змін: участь учнів, взаємодія учасників освітнього процесу, управління закладом освіти, безпечне та інклюзивне середовище. Практичні інструменти розвитку учнівського самоврядування, партисипації, відповідального прийняття рішень та культури діалогу. Тренінгові вправи для аналізу стану демократичних процесів у закладі освіти та визначення напрямів їх удосконалення.

Тема 2.4. Роль громадянського суспільства у формуванні обороноздатності і національної єдності

Поняття та основні характеристики громадянського суспільства, його роль у функціонуванні демократичної держави. Взаємодія громадян, громадських організацій, волонтерських ініціатив та державних інституцій у забезпеченні суспільної стійкості й обороноздатності України. Формування національної єдності, громадянської відповідальності, солідарності та готовності до суспільно корисної діяльності. Практичні підходи до використання волонтерських, соціальних та громадянських ініціатив у виховній і навчальній роботі закладу освіти.

Тема 2.5. Спецкурси (спецпрактикуми) за вибором з психології

Тема 2.5.1. Спецкурс «Психологічна підтримка учасників освітнього процесу». Психологічні аспекти створення сприятливого безпечного середовища в закладі освіти

Психологічні засади створення безпечного та підтримувального освітнього середовища. Особливості педагогічної взаємодії в умовах стресу, невизначеності та підвищеного емоційного навантаження. Принципи емпатійного спілкування, ненасильницької комунікації та підтримки емоційного благополуччя учасників освітнього процесу. Практичні прийоми своєчасного виявлення емоційних труднощів та організації первинної психологічної підтримки.

Тема 2.5.2. Техніки та методи самозцілення і саморегуляції особистості

Поняття саморегуляції та психологічного відновлення особистості. Основні механізми виникнення стресу та його вплив на професійну діяльність педагога. Практичні техніки емоційної саморегуляції, дихальні, тілесно орієнтовані та когнітивні практики. Формування індивідуального набору ресурсних стратегій для підтримання працездатності, емоційної рівноваги та психологічного благополуччя.

Тема 2.5.3. Життєстійкість особистості в кризових ситуаціях

Поняття життєстійкості та резильєнтності особистості, їх значення в умовах кризових ситуацій. Чинники, що сприяють збереженню психологічної стійкості та здатності адаптуватися до змін. Копінг-стратегії, гнучкість мислення, навички прийняття рішень та конструктивного подолання труднощів. Практичні способи підтримки життєстійкості педагога та формування ресурсного середовища для учасників освітнього процесу.

Тема 2.6. Спецкурси (спецпрактикуми) за вибором з інклюзивного навчання

Тема 2.6.1. Інклюзивна освіта: сутність, принципи, переваги

Сутність і принципи інклюзивної освіти, нормативно-правові та організаційні засади забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами на якісну освіту. Створення доступного, безпечного та безбар’єрного освітнього середовища. Індивідуалізація освітнього процесу, адаптація та модифікація навчальних матеріалів і завдань відповідно до потреб учнів. Командна взаємодія педагогів, асистента вчителя, фахівців та батьків у забезпеченні підтримки дитини.

Тема 2.6.2. Освітній процес у контексті інклюзивного навчання в умовах воєнного стану

Особливості організації інклюзивного освітнього процесу в умовах воєнного стану. Забезпечення безпеки, доступності та безперервності навчання дітей з особливими освітніми потребами під час очного, дистанційного та змішаного навчання. Адаптація освітнього процесу до змін безпекової ситуації, організація навчання під час повітряних тривог та забезпечення доступу до укриття. Психолого-педагогічна підтримка, взаємодія команди супроводу та врахування індивідуальних потреб дитини в умовах воєнних викликів.

МОДУЛЬ ІІІ. СУЧАСНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ГРОМАДЯНСЬКІЙ ТА ІСТОРИЧНІЙ ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ

Тема 3.1. Інноватизація освітнього процесу та аналіз навчальних матеріалів

Тема 3.1.1. Штучний інтелект у викладанні предметів громадянської та історичної освітньої галузі: загрози

Технології штучного інтелекту як інструмент трансформації сучасної освіти. Основні інформаційні ризики застосування ШІ: створення дипфейків, псевдоджерел, фальсифікованих історичних фактів та маніпулятивних медіанаративів. Методика перевірки, фактчекінгу та критичного аналізу інформації, згенерованої алгоритмами. Можливості використання генеративного ШІ для створення навчальних матеріалів і завдань за умови дотримання принципів академічної доброчесності та цифрової етики.

Тема 3.1.2. Розвиток критичного мислення: використання візуально-медійних джерел, освітніх ігор, симуляцій та дебатів

Методичні підходи до розвитку критичного, аналітичного та доказового мислення здобувачів освіти. Робота з візуальними та медійними джерелами: фотографіями, карикатурами, плакатами, відеоматеріалами, інфографікою та медіатекстами. Використання освітніх ігор, рольових симуляцій та дебатів для розвитку пізнавальної активності. Формування вмінь аналізувати інформацію, аргументувати власну позицію, оцінювати докази та вести конструктивний діалог.

Тема 3.1.3. Новітня історія України: методика аналізу медіанаративів та культури пам’яті

Особливості викладання новітньої історії України та роботи з чутливими й дискусійними питаннями сучасного минулого. Методика аналізу медіанаративів, усних історій, документальних матеріалів та інших джерел про події ХХ–ХХІ століть. Виявлення маніпуляцій, пропагандистських конструкцій та викривлень історичної інформації. Формування культури історичної пам’яті, критичного ставлення до різних інтерпретацій минулого та відповідального ставлення до збереження пам’яті про історичні події.

Тема 3.2. Формування громадянської та правової компетентностей

Тема 3.2.1. Права людини, гендерна рівність, недискримінація в освітньому процесі

Права людини як основа демократичного суспільства та громадянської освіти. Принципи рівності, недискримінації, поваги до людської гідності та різноманіття в освітньому середовищі. Підходи до формування гендерної культури та запобігання дискримінаційним практикам у закладі освіти. Практичні методи аналізу життєвих ситуацій, правових кейсів та навчальних матеріалів для формування культури прав людини.

Тема 3.2.2. Інтеграція окремих питань міжнародного гуманітарного права (МГП) відповідно до оновлених навчальних програм з історії, громадянської освіти та правознавства

Основні поняття, принципи та норми міжнародного гуманітарного права. Особливості інтеграції питань МГП у зміст навчання історії, громадянської освіти та правознавства відповідно до оновлених навчальних програм. Аналіз навчальних ситуацій і практичних кейсів щодо захисту цивільного населення, поранених, військовополонених та культурної спадщини під час збройних конфліктів. Формування в учнів розуміння значення гуманітарних норм та відповідального ставлення до прав людини в умовах війни.

Тема 3.2.3. Антикорупція та доброчесність

Поняття корупції, доброчесності та конфлікту інтересів. Значення доброчесної поведінки для функціонування демократичної держави та громадянського суспільства. Формування антикорупційної культури здобувачів освіти через аналіз життєвих, правових та змодельованих ситуацій. Практичні підходи до розвитку відповідальності, прозорості, чесності та нетерпимості до корупційних проявів в освітньому середовищі.

Тема 3.3. Оцінювання результатів та професійний розвиток

Тема 3.3.1. Оцінювання навчальних результатів у громадянській та історичній освітній галузі: критерії, підходи та інструменти

Сучасні підходи до оцінювання навчальних результатів у НУШ. Особливості формувального та підсумкового оцінювання в громадянській та історичній освітній галузі. Розроблення критеріїв, індикаторів та інструментів оцінювання відповідно до очікуваних результатів навчання. Застосування самооцінювання, взаємооцінювання та ефективного зворотного зв’язку. Використання результатів оцінювання для визначення освітніх потреб учнів, подолання навчальних втрат, диференціації завдань та планування подальшого навчального поступу.

МОДУЛЬ IV. ДІАГНОСТИКО-АНАЛІТИЧНИЙ МОДУЛЬ ТА ПІДСУМКОВИЙ ЗАХИСТ

Тема 4.1. Настановче заняття. Вхідне діагностування

Ознайомлення слухачів із метою, завданнями, структурою, змістом та очікуваними результатами програми підвищення кваліфікації. Визначення організаційних особливостей навчання та критеріїв оцінювання результатів. Проведення вхідного діагностування для визначення рівня професійної підготовленості, актуальних знань, умінь та індивідуальних освітніх запитів педагогічних працівників.

Тема 4.2. Тематична дискусія: презентація та захист авторських методичних розробок

Представлення слухачами авторських методичних розробок, практичних кейсів, дидактичних матеріалів, навчальних завдань та інших продуктів професійної діяльності. Тематичне обговорення представлених матеріалів, професійна дискусія та обмін педагогічним досвідом. Взаємооцінювання, аргументований зворотний зв’язок, визначення сильних сторін і напрямів удосконалення авторських розробок.

Тема 4.3. Вихідне діагностування та кваліфікаційна рефлексія

Проведення вихідного діагностування для визначення динаміки професійних знань, умінь та компетентностей слухачів за результатами опанування програми. Аналіз досягнення очікуваних результатів навчання та визначення практичної цінності отриманих знань і навичок. Кваліфікаційна рефлексія, оцінювання власного професійного поступу та визначення подальших напрямів професійного розвитку й самоосвіти.

3.1.    ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Компетентнісне завдання на основі історичного, правового чи суспільствознавчого джерела

Розробити компетентнісно орієнтоване навчальне завдання з історії, правознавства або громадянської освіти на основі текстового, візуального чи медійного джерела, правової ситуації або актуальної суспільної проблеми. Передбачити формування предметних і ключових компетентностей, наскрізних умінь, критичного та доказового мислення, а також критерії оцінювання результатів виконання завдання (теми 2.1, 2.2, 3.1.2, 3.2.1, 3.3.1).

2. Проєктування навчального заняття з використанням інтегративних та кооперативних технологій

Спроєктувати фрагмент навчального заняття з історії, правознавства або громадянської освіти із застосуванням особистісно орієнтованого, діяльнісного, інтегративного та кооперативного підходів. Передбачити організацію парної або групової роботи, врахування індивідуальних освітніх потреб та інтересів учнів, розвиток навичок співпраці, рефлексію результатів діяльності та ефективний зворотний зв’язок (теми 1.1, 2.3, 2.5.1, 2.5.3, 3.1.2).

3. Практичний кейс, мініпроєкт або STEM/STEAM-дослідження

Розробити навчальне дослідження, міжпредметний мініпроєкт або практичний кейс з історії, правознавства чи громадянської освіти із застосуванням діяльнісного, дослідницького та STEM/STEAM-підходів. Визначити навчальну проблему, етапи дослідження, джерела та дані для опрацювання, способи їх аналізу, очікуваний продукт і критерії оцінювання результатів (теми 2.2, 2.4, 3.1.3).

4. Розробка цифрового навчального заняття для очного, дистанційного чи змішаного навчання

Створити фрагмент навчального заняття для очного, дистанційного або змішаного навчання з використанням цифрових платформ, онлайн-сервісів, інтерактивних карт, віртуальних музеїв, мультимедійних або електронних ресурсів. Передбачити способи організації взаємодії учнів, самостійної роботи, отримання зворотного зв’язку, рефлексії та формувального оцінювання (теми 2.2, 3.1.1, 3.3.1).

5. Завдання з розвитку критичного мислення, медіаграмотності та аналізу контенту, створеного ШІ

Розробити компетентнісно орієнтоване завдання з розвитку критичного, доказового та аналітичного мислення, медіаграмотності й інформаційної стійкості учнів. Передбачити аналіз візуально-медійних джерел, виявлення маніпуляцій і дезінформації, перевірку фактів та критичний аналіз матеріалів, створених із використанням штучного інтелекту. Врахувати вимоги академічної доброчесності та цифрової етики (теми 1.3, 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3).

6. Адаптація та модифікація навчального матеріалу в умовах інклюзивного освітнього середовища

Розробити навчальне завдання або фрагмент заняття, адаптований чи модифікований відповідно до освітніх потреб учнів, зокрема здобувачів освіти з особливими освітніми потребами. Передбачити доступність навчальних матеріалів, різні способи залучення учнів до діяльності, варіативні способи виконання та представлення результатів, урахування індивідуальних можливостей дитини й умов безпечного освітнього середовища (теми 2.6.1, 2.6.2).

7. Моделювання ситуації з питань прав людини, демократії, МГП, доброчесності та громадянської активності

Розробити практико-орієнтований кейс або навчальну ситуацію з питань демократичного розвитку школи, прав людини, гендерної рівності, недискримінації, Міжнародного гуманітарного права, антикорупційної доброчесності, громадянської активності чи національної єдності. Передбачити використання дискусії, дебатів, симуляції, рольової гри або аналізу правової ситуації, визначити очікувані результати навчання, способи формувального оцінювання та організації рефлексії (теми 2.3, 2.4, 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3, 3.3.1).

3.2.    ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

1. Концептуальні засади трансформації української освіти в умовах реформ

Проаналізуйте основні напрями трансформації української освіти в умовах освітніх реформ та визначте особливості реалізації компетентнісного, діяльнісного й особистісно орієнтованого підходів у громадянській та історичній освітній галузі. Охарактеризуйте сучасні виклики, пов’язані з освітніми втратами, мотивацією учнів та змінами освітнього середовища (тема 1.1).

2. Професійна стійкість педагога: філософія стоїцизму та психологічні практики

Проаналізуйте основні ідеї філософії стоїцизму та можливості їх використання для формування ментальної стійкості педагога. Охарактеризуйте взаємозв’язок саморегуляції, життєстійкості та професійного благополуччя вчителя. Визначте практичні способи підтримки психологічної стійкості в умовах професійних і кризових викликів (теми 1.2, 2.5.2, 2.5.3).

3. Академічна доброчесність та індивідуальна траєкторія професійного розвитку вчителя

Охарактеризуйте принципи академічної доброчесності та їх значення для професійної діяльності педагога. Проаналізуйте способи професійної самодіагностики, рефлексії та визначення індивідуальних освітніх потреб. Визначте основні етапи побудови індивідуальної програми професійного розвитку та професійного зростання вчителя (тема 1.3).

4. Нормативно-правові засади НУШ та методичний потенціал навчальних матеріалів

Проаналізуйте нормативно-правові засади функціонування Нової української школи та особливості реалізації Державного стандарту базової середньої освіти. Визначте критерії аналізу модельних навчальних програм і шкільних підручників, їх компетентнісний та методичний потенціал для реалізації змісту громадянської та історичної освітньої галузі (тема 2.1).

5. Цифрові технології та STEM/STEAM-підходи в громадянській та історичній освітній галузі

Проаналізуйте можливості використання цифрових платформ, онлайн-сервісів, інтерактивних карт, віртуальних музеїв та інших цифрових ресурсів у навчанні. Визначте потенціал STEM/STEAM-підходів для інтеграції історичного, правового та громадянознавчого змісту, організації дослідницької діяльності та створення практичних міжпредметних кейсів (тема 2.2).

6. Демократична культура школи та громадянська активність учнів

Проаналізуйте основні напрями демократизації закладу освіти та можливості залучення учнів до прийняття рішень, учнівського самоврядування й суспільно корисної діяльності. Визначте роль школи у формуванні культури діалогу, відповідального громадянства, участі та взаємоповаги (тема 2.3).

7. Громадянське суспільство, національна єдність та обороноздатність України

Проаналізуйте роль громадянського суспільства, волонтерського руху та громадянських ініціатив у зміцненні суспільної стійкості, обороноздатності та національної єдності України. Визначте можливості використання відповідної проблематики у навчальній і виховній роботі для формування активної громадянської позиції учнів (тема 2.4).

8. Інклюзивне навчання: створення доступного та безпечного освітнього середовища

Проаналізуйте сутність і принципи інклюзивної освіти, особливості організації освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами. Визначте способи адаптації та модифікації навчальних матеріалів і завдань, забезпечення доступності освітнього середовища та ефективної взаємодії педагогів, асистента вчителя, фахівців і батьків (теми 2.6.1, 2.6.2).

9. Штучний інтелект, критичне мислення та інформаційна безпека

Проаналізуйте можливості та ризики використання штучного інтелекту в освітньому процесі. Визначте способи виявлення фальсифікацій, маніпуляцій, дезінформації та недостовірного контенту, створеного за допомогою ШІ. Охарактеризуйте методи розвитку критичного, доказового та аналітичного мислення учнів під час роботи з інформацією (тема 3.1.1).

10. Візуально-медійні джерела, освітні ігри, симуляції та дебати як засоби розвитку критичного мислення

Проаналізуйте методичні можливості використання фотографій, плакатів, карикатур, відеоматеріалів, інфографіки та інших медійних джерел у навчанні. Визначте роль освітніх ігор, симуляцій і дебатів у розвитку вмінь аналізувати інформацію, аргументувати власну позицію, працювати з доказами та вести конструктивний діалог (тема 3.1.2).

11. Новітня історія України, медіанаративи та культура історичної пам’яті

Проаналізуйте методичні підходи до висвітлення подій новітньої історії України та роботи з різними історичними й медійними наративами. Визначте способи виявлення маніпуляцій та пропагандистських конструкцій, використання усних історій і медіаджерел, а також формування культури історичної пам’яті учнів (тема 3.1.3).

12. Права людини, гендерна рівність та недискримінація в освітньому процесі

Охарактеризуйте основні принципи прав людини, рівності та недискримінації в освітньому середовищі. Проаналізуйте методичні підходи до формування поваги до людської гідності, різноманіття та гендерної рівності. Визначте можливості використання практичних ситуацій і правових кейсів у формуванні громадянської та правової компетентностей учнів (тема 3.2.1).

13. Інтеграція питань Міжнародного гуманітарного права в освітній процес

Проаналізуйте основні принципи Міжнародного гуманітарного права та можливості їх інтеграції у зміст навчання історії, громадянської освіти та правознавства. Визначте методичні підходи до опрацювання питань захисту цивільного населення, культурної спадщини та інших аспектів МГП з урахуванням вікових особливостей учнів та вимог педагогічної етики (тема 3.2.2).

14. Антикорупційна культура та академічна доброчесність

Проаналізуйте сутність доброчесності, корупції та конфлікту інтересів у контексті громадянської освіти. Визначте методичні можливості формування антикорупційної культури учнів через аналіз життєвих, правових і змодельованих ситуацій. Охарактеризуйте роль освітнього середовища у формуванні відповідальності, чесності, прозорості та нетерпимості до корупційних проявів (тема 3.2.3).

15. Оцінювання навчальних результатів у громадянській та історичній освітній галузі

Проаналізуйте сучасні підходи до формувального та підсумкового оцінювання навчальних результатів. Визначте можливості використання критеріїв, індикаторів, самооцінювання, взаємооцінювання та зворотного зв’язку для підтримки навчальної мотивації, визначення освітніх потреб учнів, подолання освітніх втрат і відстеження індивідуального поступу (тема 3.3.1).

16. Психологічна підтримка та професійна рефлексія педагога

Проаналізуйте роль психологічної підтримки, саморегуляції та життєстійкості у професійній діяльності вчителя. Визначте способи професійної рефлексії, самооцінювання та використання результатів вхідного і вихідного діагностування для визначення подальших напрямів професійного розвитку. Охарактеризуйте значення кваліфікаційної рефлексії для вдосконалення педагогічної практики (теми 2.5.1, 2.5.2, 2.5.3, 4.1, 4.3).

4.       СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

 Нормативно-правове забезпечення реформи загальної середньої освіти

1. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : Розпорядження КМУ від 14.12.2016 № 988-р. URL: Перейти за покликанням
2. Державний стандарт базової середньої освіти : Постанова КМУ від 30.09.2020 № 898. URL: Перейти за покликанням
3. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: Перейти за покликанням
4. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16.01.2020 № 463-IX. URL: Перейти за покликанням
5. Професійний стандарт за професією «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням

Організація освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти

1. Нова українська школа: порадник для вчителя / за ред. Н. М. Бібік. Київ : Літера ЛТД, 2019.
2. Пометун О. І., Сущенко І. М. Навчаємо мислити критично: посібник для вчителя. Дніпро : ЛІРА, 2016.
3. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. Київ : Академвидав, 2015.
4. Зязюн І. А. Педагогіка добра: ідеали і реалії. Київ : МАУП, 2000.
5. Кременя В. Г. Людиноцентризм в освіті: філософія та практика. Київ : Педагогічна думка, 2011.

Інтердисциплінарні підходи, методики викладання історії та громадянської освіти

1. Пометун О. І. Енциклопедія інтерактивного навчання. Київ, 2014.
2. Пометун О. І. Нова українська школа: розвиток критичного мислення учнів. Київ : Освіта, 2020.
3. Козира В. М. Технології розвитку критичного мислення у навчальному процесі. Тернопіль : ТОКІППО, 2017.
4. Макаренко В. М., Туманцова О. О. Формування критичного мислення. Харків : Основа, 2008.
5. Кремень В. Г. Філософія національної ідеї. Київ : Грамота, 2007.
6. Онопрієнко О. В. Формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів. Український педагогічний журнал. 2016. № 4.
7. Кузьменко В. В. Діяльнісний підхід у сучасній школі. Київ, 2021.

Модельні програми, цифрові ресурси та оцінювання

1. Модельні навчальні програми для 5–9 класів (громадянська та історична освітня галузь). URL: Перейти за покликанням
2. Цифрова трансформація освіти і науки України. URL: Перейти за покликанням
3. Типова програма розвитку цифрової компетентності педагогічних працівників : Наказ МОН України від 10.12.2021 № 1340. URL: Перейти за покликанням
4. Kahoot! – офіційний освітній ресурс. URL: Перейти за покликанням
5. Кухаренко В. та ін. Змішане навчання в Україні. Харків, 2016.
6. Шляйхер А. Світовий клас: як побудувати систему освіти XXI століття. OECD, 2018.

Додаткові рекомендовані ресурси

1. Карамушка Л. М., Шевченко А. М. Психологічне здоров’я педагогічних працівників у сучасній освіті. Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2022.
2. Смагіна Т. М. Розвиток soft skills у професійному становленні вчителя. Житомир, 2017.
3. Опачко М. В. Філософія сучасної освіти. Ужгород : УжНУ, 2016.
4. Євтух М. Б., Черкашина Т. В. Система саморозвитку та професійного самовдосконалення педагога. Черкаси, 2017.
5. Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Освіта 2030: майбутнє освіти та навичок. URL: Перейти за покликанням
6. Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). Цифрова трансформація освіти. URL: Перейти за покликанням
7. Європейська Комісія. План дій з цифрової освіти (2021–2027). URL: Перейти за покликанням

• знання нормативно-правових засад реалізації Державного стандарту базової середньої освіти, сучасних підходів до навчання в Новій українській школі та особливостей їх реалізації в громадянській та історичній освітній галузі;
• розуміння сутності та особливостей компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного та середовищного підходів до організації освітнього процесу;
• уміння планувати й організовувати освітній процес на засадах компетентнісного, діяльнісного та практично зорієнтованого навчання, добирати відповідні форми, методи й засоби навчання з урахуванням освітніх потреб учнів;
• здатність проєктувати компетентнісно орієнтовані навчальні завдання та заняття із застосуванням проблемного, проєктного, кооперативного й дослідницького навчання, сучасних педагогічних технологій та цифрових інструментів;
• здатність застосовувати методи розвитку історичного та критичного мислення, когнітивної гнучкості, медіаграмотності й дослідницьких умінь учнів під час навчання громадянської та історичної освітньої галузі;
• здатність здійснювати інтеграцію змісту історії, правознавства та громадянської освіти, використовувати міжпредметні зв’язки, аналіз історичних джерел, правових ситуацій і суспільних процесів для організації практично зорієнтованого навчання;
• здатність застосовувати формувальне оцінювання, самооцінювання та взаємооцінювання, використовувати критерії оцінювання та ефективний зворотний зв’язок для підтримки навчального поступу учнів;
• спроможність створювати безпечне, інклюзивне, мотиваційне та сприятливе для співпраці освітнє середовище, що сприяє розвитку історичної, громадянської та правової компетентностей, демократичних цінностей, відповідального громадянства й активної громадянської позиції учнів;
• готовність до професійної рефлексії, самоаналізу педагогічної діяльності, дотримання принципів академічної доброчесності, професійного саморозвитку та навчання впродовж життя.

Реалізація програми передбачає поєднання теоретичної, практичної та самостійної роботи слухачів і спрямовується на безпосереднє вдосконалення професійної діяльності вчителя громадянської та історичної освітньої галузі.

Практична складова програми орієнтована на виконання професійно спрямованих завдань, моделювання педагогічних ситуацій, проєктування фрагментів освітнього процесу, розроблення компетентнісно орієнтованих завдань, використання інтерактивних і цифрових інструментів, аналіз історичних джерел, правових ситуацій та суспільних процесів, організацію навчальних проєктів і дослідницької діяльності, використання дебатів, кейс-методу та освітніх ігор, а також професійну рефлексію та обмін педагогічним досвідом.

Зміст програми передбачає практичне застосування сучасних підходів до навчання в контексті громадянської та історичної освітньої галузі з урахуванням вікових, індивідуальних та освітніх потреб учнів, можливостей цифрового освітнього середовища та особливостей організації освітнього процесу.

Для виконання окремих практичних і самостійних завдань передбачається використання слухачами цифрових пристроїв із доступом до мережі Інтернет.