АПРОБУЄМО НАВЧАЛЬНУ ЛІТЕРАТУРУ: КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ІННОВАЦІЙНОГО РІШЕННЯ

2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Програмою передбачено інтерактивні лекційні заняття та практичні заняття (тренінги). 

Особливістю практичних занять є виконання вправ, аналіз конкретних ситуацій, розв’язання професійних кейсів. 

Самостійна робота включає індивідуальну роботу з нормативними документами, методичними матеріалами. 

Підсумкові заходи – тестування. 

Зміст програми складається з 3 модулів та 8 взаємопов’язаних тем. На етапі завершення навчання слухачі складають підсумковий тест із 24  питань. Максимальна кількість балів, яку можуть отримати учасники, – 32. Прохідний бал – 24.

Загальний підсумковий бал слухача вираховується як сума балів за підсумковий тест, а також балів, отриманих під час поточного контролю (відвідування синхронних занять і виконання практичних робіт).

 Учасники, які успішно виконали 75 % програми навчання та склали підсумковий тест, отримують сертифікат про підвищення кваліфікації.

Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту програми, –  30, з них: 6 – лекційні заняття, 18 – практична робота, 4 – самостійна робота, 2 – контрольні заходи.

Навчально-тематичний план

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ЕТИЧНІ ЗАСАДИ АПРОБАЦІЇ
Тема 1.1. Нормативна база апробації навчальної літератури та стандарти якості	1	2	1		4
Тема 1.2. Академічна доброчесність, етика та організація процедури апробації в ЗЗСО	1	2	1		4
Разом за модулем	2	4	2		8
МОДУЛЬ 2. ЕКСПЕРТИЗА ЗМІСТУ ТА МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Тема 2.1. Відповідність    змісту навчальної літератури державним стандартам освіти, програмам та прогнозування її впливу на результати навчання	1	2	1		4
Тема 2.2. Аналіз методичного апарату навчальної літератури: розвиток ключових компетентностей та наскрізних умінь	1	2	1		4
Тема 2.3. Антидискримінаційна експертиза: мова, текстологія, ергономіка та інклюзивна доступність навчальної літератури	1	2			3
Тема 2.4. Експертиза цифрових компонентів, QR-контенту та інтерактивних додатків	1	2			3
Разом за модулем	4	8	2		14
МОДУЛЬ 3. АНАЛІТИКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ФОРМУВАННЯ ПІДСУМКОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
Тема 3.1. Систематизація даних апробації, підготовка висновків		2	1		3
Тема 3.2. Професійна рефлексія та супровід педагогічних працівників		2	1		3
Разом за модулем		4	2		6
Підсумкові заходи				2	2
Усього *	6	18	4	2	30

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ЕТИЧНІ ЗАСАДИ АПРОБАЦІЇ

 

Тема 1.1. Нормативна база апробації навчальної літератури та стандарти якості.  

Навчальна література як вид навчально-методичного забезпечення освітнього процесу й складник освітнього середовища. Підручник і навчальний посібник – основні види навчальної літератури. Функції сучасної навчальної літератури (інформаційна, розвивальна, мотиваційна, діяльнісна). Структура навчальної літератури, логіка подання навчального матеріалу. Вимоги до навчальної літератури відповідно до державних стандартів освіти, модельних навчальних програм та принципів компетентнісного навчання. Нормативно-правові засади проведення апробації навчальної літератури, її мета та завдання. Місце апробації в системі забезпечення якості освіти. Практичні аспекти застосування нормативних вимог у процесі аналізу навчальної літератури під час апробації.

 Практичний компонент:  робота зі зразками навчальної літератури з метою встановлення відповідності нормативним вимогам, виявлення сильних сторін і проблемних аспектів.

Тема 1.2. Академічна доброчесність, етика та організація процедури апробації в ЗЗСО. 

Статус, права, обов’язки та відповідальність педагогічного працівника як суб’єкта апробації. Дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності, неупередженості та протидія конфлікту інтересів під час експертного оцінювання. Організаційні засади апробації в ЗЗСО. Планування апробації, розподіл функцій і призначення відповідальних осіб у закладі освіти. Організація роботи педагогів з навчальною літературою в освітньому процесі. 

Документальний супровід та аналітика (індивідуальний висновок педагога: аналіз якості літератури, фіксація переваг і недоліків, формування рекомендацій; інструменти збору даних: опитування й анкетування учасників освітнього процесу для об’єктивності оцінювання; підсумкова документація: узагальнення результатів, розгляд на засіданні педради, підготовка та подання загального висновку ЗЗСО).

Взаємодія та подолання труднощів. Координація дій учителя, адміністрації ЗЗСО, установи науково-методичного супроводу. Внутрішнє обговорення результатів, типові організаційні виклики апробації та шляхи їх розв’язання.

Практичний компонент: розбір етичних та організаційних кейсів, моделювання процедури внутрішнього обговорення результатів апробації, заповнення проєкту індивідуального висновку педагогічного працівника.

 

МОДУЛЬ 2. ЕКСПЕРТИЗА ЗМІСТУ ТА МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Тема 2.1. Відповідність змісту навчальної літератури державним стандартам освіти, програмам та прогнозування ïї впливу на результати навчання. 

Зміст навчальної літератури як відображення вимог державних стандартів освіти. Підходи до аналізу відповідності змісту навчальної літератури обов’язковим результатам навчання з урахуванням компетентнісного підходу. Узгодженість навчального матеріалу з модельними навчальними програмами. Логіка структурування змісту, послідовність подання навчального матеріалу, повнота і системність розкриття тем. Відповідність змісту віковим особливостям здобувачів освіти. Прогнозування впливу навчальної літератури на результати навчання здобувачів освіти. Аналіз виховного потенціалу навчальної літератури, її впливу на формування ціннісних установок, соціальних навичок та відповідальної поведінки здобувачів освіти. 

Практичний компонент: аналіз зразків навчальної літератури з орієнтацією на очікувані результати навчання, визначення напрямів удосконалення змісту навчальної літератури за результатами апробації.

 

Тема 2.2. Аналіз методичного апарату навчальної літератури: розвиток ключових компетентностей та наскрізних умінь. 

Методичний апарат навчальної літератури як засіб організації навчальної діяльності здобувачів освіти. Типи навчальних завдань, їх класифікація та дидактичний потенціал. Спрямованість системи завдань на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти. Рівнева диференціація завдань, їх відповідність освітнім потребам учнів. Реалізація діяльнісного, компетентнісного, інтегрованого підходів через систему навчальних завдань. Оцінювання потенціалу навчальної літератури щодо розвитку емоційного інтелекту здобувачів освіти, формування ціннісних орієнтирів, емпатії, довіри, гуманності через систему навчальних завдань і зміст навчального матеріалу.

Практичний компонент: аналіз фрагментів навчальної літератури задля визначення якості методичного апарату; підготовка рекомендацій щодо його вдосконалення.

 

Тема 2.3. Антидискримінаційна експертиза: мова, текстологія, ергономіка та інклюзивна доступність навчальної літератури. 

Аналіз навчальної літератури в процесі апробації щодо відповідності принципам недискримінаційності, тендерної рівності, інклюзивності, доступності. Критерії доступності навчального матеріалу. Мовне оформлення навчальної літератури як чинник забезпечення доступності освіти. Вимоги до точності, логічності, зрозумілості навчального тексту. Використання термінологічного апарату та його відповідність віковим особливостям здобувачів освіти.

Структура навчального тексту, логіка викладу матеріалу, роль ілюстративного ряду у сприйнятті змісту. Особливості подання навчального матеріалу з урахуванням зручності сприйняття тексту, його обсягу, використання шрифтів, кольорової гами та ілюстративного оформлення. Оцінювання оформлення навчального тексту з позицій зручності сприйняття та відповідності віковим особливостям здобувачів освіти: читабельність шрифту, оптимальність обсягу тексту, зручність структури сторінки, якість ілюстративного оформлення, рівень візуального навантаження.

Урахування освітніх потреб різних категорій здобувачів освіти в процесі апробації навчальної літератури. Виявлення стереотипних моделей, оцінювання збалансованості представлення різних соціальних груп. Оцінювання доступності навчального матеріалу для здобувачів освіти з різними освітніми потребами, а також сумісності навчальної літератури з корекційними та асистивними засобами.

Практичний компонент: аналіз зразків навчальної літератури щодо доступності та інклюзивності, визначення напрямів її вдосконалення.

 

Тема 2.4. Експертиза цифрових компонентів, QR-контенту та інтерактивних додатків. 

Цифрові компоненти як складова сучасного навчально-методичного комплекту. Види електронних ресурсів: інтерактивні вправи, мультимедійні матеріали, 3D-моделі, аудіосупровід, QR-покликання.  Оцінювання якості, змістової доцільності, швидкості завантаження та безпечності цифрового контенту. Ефективність застосування цифрових додатків в умовах очного, змішаного, дистанційного навчання. 

Практичний компонент: тестування і експертне оцінювання цифрових додатків, QR-кодів, мультимедійного контенту навчальної літератури за чек-листом безпеки та методичної доцільності.

 

МОДУЛЬ 3. АНАЛІТИКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ФОРМУВАННЯ ПІДСУМКОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Тема 3.1. Систематизація даних апробації, підготовка висновків. Узагальнення результатів апробації як завершальний етап оцінювання навчальної літератури. Аналіз та інтерпретація результатів навчання здобувачів освіти в контексті використання навчальної літератури. Визначення впливу навчальної літератури на результати навчання здобувачів освіти. Систематизація та узагальнення отриманих результатів апробації. Використання доступних способів аналізу даних (порівняння, групування, узагальнення) для забезпечення об’єктивності оцінювання та формування обґрунтованих висновків.

Виявлення сильних і слабких сторін навчальної літератури. Формулювання обґрунтованих висновків щодо якості. Підготовка конструктивних пропозицій щодо вдосконалення навчальної літератури за результатами апробації. Формування рекомендацій для авторів, видавців і суб’єктів освітнього процесу.

Вимоги до оформлення матеріалів за результатами апробації. Урахування особливостей використання навчальної літератури в умовах змішаного та дистанційного навчання, а також у кризових ситуаціях. Оцінювання відповідності навчального матеріалу потребам здобувачів освіти, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують психосоціальної підтримки. Місце результатів апробації в системі забезпечення якості освіти та їх вплив на вдосконалення навчальної літератури.

Практичний компонент: аналіз й узагальнення результатів апробації на основі прикладів (анкети, узагальнені дані, фрагменти висновків), формування обґрунтованих рекомендацій.

 

Тема 3.2. Професійна рефлексія та супровід педагогічних працівників. 

Професійна рефлексія педагогічного працівника як складник підвищення якості апробації навчальної літератури. Усвідомлення результатів власної діяльності, аналіз ефективності використання навчальної літератури в освітньому процесі, визначення труднощів та шляхів їх подолання.

Професійний супровід педагогічних працівників у процесі апробації навчальної літератури: організація консультаційної підтримки, діяльність професійних спільнот, проведення обговорень результатів апробації, обмін досвідом та узагальнення напрацьованих практик.

Інструменти професійного розвитку педагогічних працівників під час апробації: самооцінювання та взаємооцінювання, професійні діалоги, наставництво, супервізія, використання цифрових інструментів для збору, аналізу та представлення результатів апробації. Узагальнення результатів апробації як основа для подальшого професійного розвитку педагогічного працівника.

Практичний компонент: проведення самооцінювання професійних компетентностей педагога-апробанта, розробка індивідуальної карти рефлексії та проєкту плану взаємопідтримки / супервізії. 

     

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань:

1. Практикум «Апробація чи експертиза?»: класифікація запропонованих ситуацій для визначення межі повноважень апробатора та трансформація експертних критеріїв у 3 спостережувані питання для освітнього процесу.
2. Практикум «Факт, інтерпретація чи враження?»: аналіз оцінних суджень, виділення фактів без суб’єктивного забарвлення та формулювання доказових записів за шаблоном «факт → контекст → інтерпретація → спосіб перевірки».
3. Моделювання «Державний стандарт → реальний урок»: аналіз витягу з Державного стандарту та фрагмента підручника із заповненням картки переходу від нормативної вимоги до реальної діяльності учня і спостережуваних проявів.
4. Аналіз системи навчальних завдань «Що реально робить учень?»: оцінювання 5–7 завдань за типом фактичної діяльності, необхідною підтримкою, часом та спрямованістю на результат; перепроєктування «декоративно-компетентнісного» завдання.
5. Діагностика системних бар’єрів та індикаторів: опрацювання кейсів на виявлення м’яких сигналів (перевантаження, навігаційний хаос, розрив галузевої логіки) та розробка алгоритму перевірки їх повторюваності.
6. Оцінювання цифрового компонента «Е-додаток очима учня»: заповнення картки реального використання е-додатка, аналіз доданої навчальної цінності та розмежування педагогічного бар’єру й технічного збою.
7. Опрацювання сили висновку «Епізод, повторюваний прояв чи тенденція?»: аналіз «сирих» нотаток, хронометражу й учнівських робіт, розмежування одиничних випадків і системних тенденцій.
8. Конструювання доказових рекомендацій: перетворення оцінних суджень і вражень у рекомендації для авторів за формулою «де? → що сталося? → як проявилося? → повторюваність → наслідок → рекомендація».
9. Розв’язання підсумкового комплексного кейсу: цілісний аналіз ситуації з уроку (відокремлення фактів від вражень, визначення повторюваних проявів, оцінювання сили висновку та формулювання підсумкових рекомендацій).

 3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання:

1. У чому полягає фундаментальна відмінність між педагогічною апробацією та іншими видами експертизи навчальної літератури? Чому апробатор не повинен підміняти спеціалізованих технічних чи мовознавчих експертів?
2. Як діє принцип «мінімальної достатності» у зборі даних під час апробації підручника та чому щоденне заповнення чек-листів є недоцільним?
3. Які критерії розмежування понять «епізод», «повторюваний прояв» та «систематична тенденція» у процесі спостереження за навчальним матеріалом?
4. Як виявити «декоративну компетентнісність» у системі завдань підручника (коли формальна назва рубрики не відповідає реальній діяльності учнів)?
5. У яких випадках результати опитування або анкетування учнів є допоміжними даними, а коли вони не можуть слугувати підставою для підсумкового висновку?
6. Які ключові ознаки свідчать про те, що сформований висновок апробатора є «надто сильним» або необґрунтованим?
7. Як розрізнити об’єктивний бар’єр змісту / інструкції підручника від недостатності усної адаптації або пояснення вчителя?
8. Яким чином оцінювати доцільність цифрових додатків (QR-кодів, 3D-моделей, інтерактивів) саме через призму навчальної цінності, а не лише зовнішнього дизайну чи інтерактивності?
9. Як під час фіксації недоліків навчальної літератури зберегти та правильно сформулювати рекомендації щодо підтримки її «сильних рішень»?

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

 

Нормативно-правові документи:

1. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII : станом на 01.01.2026. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 19.03.2026).
2. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16.01.2020 № 463-IX : станом на 17.01.2026. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 19.03.2026).
3. Про авторське право і суміжні права : Закон України від 01.12.2022 № 2811-IX : станом на 12.12.2025. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 04.05.2026).
4. Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні : Закон України від 06.09.2012 № 5207-VI : станом на 30.05.2014. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 04.05.2026).
5. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898 : станом на 02.09.2022. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 19.03.2026).
6. Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 957. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 04.05.2026).
7. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р : станом на 22.08.2018. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 19.03.2026).
8. Про схвалення Концепції розвитку цифрових компетентностей та затвердження плану заходів з її реалізації : розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 167-р. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 04.05.2026).
9. Про затвердження Положення про атестацію педагогічних працівників : наказ Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805 : станом на 05.11.2024. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 19.03.2026).
10. Про затвердження Порядку проведення апробації навчальної літератури для закладів загальної середньої освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 13.06.2024 № 845 : станом на 01.03.2026. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 19.03.2026).
11. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. URL :Перейти за покликанням .
12. Про затвердження концептуальних засад освітніх галузей та дорожньої карти їх реалізації на 2025–2030 роки : наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2025 № 1163. URL :Перейти за покликанням .
13. Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти : наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 № 2205. URL :Перейти за покликанням .
14. Модельні навчальні програми для 10–12 класів Нової української школи (Профільна школа з 2027 року). URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 19.03.2026).
15. Модельні навчальні програми для 5–9 класів Нової української школи (запроваджуються поетапно з 2022 року). URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 19.03.2026).

Основна література:

1. Гурова О. В. та ін. Нові формати навчальної літератури та психічний розвиток учнів : метод. рекомендації. Київ, 2025.
2. Семерик О. С. Перший досвід процесу апробації навчальної літератури. ХVІІІ Полтавські хімічні читання : зб. наук. праць Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Полтава, 12–13.10.2025). Міністерство освіти і науки України, Полтав. нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка [та ін.]. Полтава : Редакційно-видавничий відділ ПНПУ ім. В. Г. Короленка, 2025. С. 191.
3. Топузов О., Засєкіна Т. Концепція підручників як складників дидактичної системи адаптаційного циклу навчання. Проблеми сучасного підручника. 2022. Вип. 28. С. 191–201.
4. Шатирко Л. О. та ін. Психологічна складова сучасної навчальної книги : показники і критерії психологічної експертизи : навч. програма для психологів-експертів. Київ, 2023.
5. Шевчук Л. М. До питання про теоретичні основи дидактичної системи диференціації роботи учнів початкової школи з навчальними текстами. Інноваційна педагогіка. 2025. Вип. 87. С. 260–263.

Додаткова література:

1. Кіндрат І. Апробація підручників у початковій школі : що мають зробити заклади освіти. Педрада. 2026. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 20.08.2026).
2. Павлюк А. Апробація підручників : як відбувається цей процес та чи доплачуватимуть за нього вчителям. УП. Життя. 2024. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 20.08.2026).
3. Рудзінська В. Більшість учителів позитивно оцінили нову систему апробації підручників в Україні. Vchusya.Media. 2025. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 20.08.2026).
4. Науково-теоретичні та методичні аспекти експертної діяльності. Організаційно-методичний супровід діяльності фахівців психологічної служби : інформ.-метод. зб. Авт.-уклад. Я. В. Сухенко. Полтава : ПОІППО, 2009. С. 5–40.

Знання:

• нормативно-правового забезпечення процедури апробації навчальної літератури для ЗЗСО та вимог академічної доброчесності;
• критеріїв оцінювання якості змісту, сучасної текстології, ергономіки та методичного апарату підручників відповідно до вимог державних стандартів освіти;
• принципів антидискримінаційної експертизи, інклюзивної доступності та універсального дизайну в навчальній літературі;
• функціональних можливостей та критеріїв якості цифрових компонентів (QR-кодів, мультимедійних додатків, інтерактивних ресурсів).

Уміння (навички):

• аналізувати відповідність змісту підручника / посібника очікуваним результатам навчання за модельними навчальними програмами;
• оцінювати дидактичний потенціал систем завдань, спрямованих на розвиток критичного мислення, наскрізних умінь, формувального оцінювання;
• проводити моніторинг цифрових додатків до навчальної літератури на предмет технічної стабільності, безпечності, методичної доцільності;
• збирати, систематизувати й інтерпретувати дані апробаційного моніторингу за допомогою цифрових інструментів (опитування, спостереження, аналіз результатів знань);
• оформлювати обґрунтовані експертні висновки, аналітичні записки та конструктивні рекомендації авторам і видавництвам.

Установки щодо:

• дотримання високих стандартів академічної доброчесності, професійної етики, об’єктивності та неупередженості під час оцінювання навчальної літератури; 
• відповідального ставлення до ролі вчителя-апробанта як активного суб’єкта забезпечення якості загальної середньої освіти; 
• неприпустимості будь-яких форм дискримінації, стереотипів,  наукової недостовірності в освітньому контенті; 
• постійної професійної рефлексії, відкритості до цифрових освітніх інновацій та готовності до мережевої співпраці з колегами-апробантами.