Фільтруй інформацію – створюй зміни: тренерська лабораторія. Хакатон практик
Надати учасникам системні знання та практичні навички з медіаграмотності, критичного аналізу інформації, фактчекінгу та протидії пропаганді й ІПСО, а також розвинути й удосконалити їхні власні тренерські (фасилітаторські) компетентності через безпосередню практику проведення навчальних вправ у форматі спільної тренерської лабораторії під методичним супроводом основних тренерів.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Міжнародний благодійний фонд "Академія української преси"Інформація про розробника (розробників):
МБФ "Академія української преси" (АУП) Тетяна Іванова, медіаекспертка АУП, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету. Андрій Юричко, медіатренер АУП, кандидат філологічних наук, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.Напрями підвищення кваліфікації:
- Інше: інфомедійна грамотність
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- онлайн-навчання
Види підвищення кваліфікації:
- практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Усі
Перелік професійних стандартів:
- Інше
Складники системи освіти та рівні освіти:
- освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- А3.1. Здатність орієнтуватися в Інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію, оперувати нею в професійній діяльності
Тема 1. Як працює сучасний інформаційний простір. Екосистема сучасних медіа: традиційні ЗМІ, Telegram-канали, блогери та соціальні мережі. Значення журналістських стандартів для споживача інформації. Психологія сприйняття інформації як основа критичного мислення: роль емоцій (тривога, гнів, надія) в керуванні увагою. Алгоритми соціальних мереж і механізм формування «інформаційних бульбашок» (echo chambers). Практична вправа на демонстрацію принципів клікбейту та алгоритмічного відбору контенту з подальшим методичним розбором.
Тема 2. Види інформування. Пропаганда та ІПСО. Відмінність інформування від впливу: факти, думки, оцінки, клікбейт, замовні матеріали («джинса»). Анатомія пропаганди: базові прийоми маніпуляції (наклеювання ярликів, створення образу ворога, зміщення акцентів, апеляція до страху). Аналіз наративів та інформаційно-психологічних спецоперацій (ІПСО): мета і цільові аудиторії. Практична вправа (рольова гра) на розпізнавання маніпулятивних прийомів та методичний розбір роботи з чутливими темами.
Тема 3. Фактчекінг, штучний інтелект та верифікація. Природа фейків. Виклики епохи штучного інтелекту: розпізнавання дипфейків, згенерованих зображень, синтезованого голосу та текстів. Практичні інструменти цифрової верифікації: перевірка першоджерел, зворотний пошук зображень, геоприв'язка та перевірка відео. Практична вправа на розпізнавання, верифікацію та розвінчання фейкового контенту з фокусом на технічній фасилітації складних інструментів.
Тема 4. Маніпулювання медіа. Особливості українського контексту. Специфіка українського медіаландшафту: вплив олігархічних медіа, феномен Telegram-імперій, анонімні мережі та інформаційні атаки в умовах війни. Чинники суспільної вразливості до маніпуляцій: постійний стрес, інформаційна втома, кризи. Культура медіагігієни та особиста відповідальність за поширення інформації (правило паузи, етика коментування, комунікація з близькими, які довіряють фейкам). Підсумкова практична вправа та вправа на психологічну стабілізацію групи.
Після завершення курсу учасник:
- знає базові принципи роботи сучасного інформаційного простору, механізми формування «інформаційних бульбашок» та алгоритмічного просування контенту;
- вміє відрізняти факти від оцінних суджень, розпізнавати ознаки пропаганди, ІПСО та основні маніпулятивні прийоми (наклеювання ярликів, створення образу ворога, зміщення акцентів, апеляція до страху);
- знає природу фейків та виклики, пов'язані з контентом, створеним штучним інтелектом (дипфейки, згенеровані зображення, синтезований голос і текст);
- вміє застосовувати базові інструменти цифрової верифікації інформації – перевірку першоджерел, зворотний пошук зображень, геоприв'язку та перевірку відео;
- розуміє специфіку українського медіаландшафту та чинники суспільної вразливості до маніпуляцій, дотримується принципів медіагігієни та особистої відповідальності за поширення інформації;
- вміє проводити практичні вправи та ігри з медіаграмотності, здійснювати методичний розбір і дебрифінг заняття, адаптувати вправи під різні аудиторії;
- готовий(-а) самостійно розробляти та проводити тренінги з медіаграмотності для різних цільових аудиторій, спираючись на отримані методичні матеріали.