КАР’ЄРНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ: ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРАКТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ

МОДУЛЬ 1. КАР’ЄРНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА НОВОЇ
УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Тема 1.1. Інтеграція кар’єрного консультування в базову та профільну середню освіту 

 Поняття і роль кар’єрного консультування, його мета і місце в системі професійної орієнтації здобувачів базової та профільної середньої освіти.
 Нормативно-правове забезпечення, державна підтримка кар’єрного консультування та профорієнтаційної діяльності в ЗЗСО України. Нові сенси професійної орієнтації в контексті НУШ. Концептуальні засади реформування профільної середньої освіти та роль академічних ліцеїв у забезпеченні професійного вибору здобувачів освіти. Використання Європейських рамок компетентностей, зокрема LifeComp (Європейська рамка особистісної, соціальної та навчальної ключової компетентності), EntreComp (Європейська рамка підприємницьких компетенцій) для формування особистісної і соціальної готовності здобувачів освіти до вибору сфери професійної діяльності та кар’єри.
 Спільне й відмінне в професійній орієнтації та кар’єрному консультуванні здобувачів освіти. Зв’язок кар’єрного консультування з розробкою індивідуальної стратегії навчання та освітньої траєкторії.
Зміст (діагностика інтересів та здібностей здобувачів освіти, інформування про професії та ринок праці, формування кар’єрних планів, розвиток навичок самопрезентації); основні завдання (усвідомлений вибір, розвиток самопізнання, профілактика помилкових рішень, формування soft skills); принципи (добровільність, конфіденційність, урахування вікових та індивідуальних особливостей, «не нашкодь», автономія, неупереджене ставлення, антидискримінація) та етичні стандарти (повага до особистого вибору, компетентність консультанта) кар’єрного консультування в ЗЗСО.
Сучасні виклики: цифровізація, зміни ринку праці, інклюзивність і персоналізація кар’єрних маршрутів.
 Партнерська взаємодія педагогічних працівників ЗЗСО в системі кар’єрного консультування.

Тема 1.2. Сучасні теорії та моделі кар’єрного консультування і професійної орієнтації

 Основні теорії та моделі кар’єрного консультування та професійної орієнтації, їх еволюція та практичне значення. Теорія рис і факторів (Парсонс В., Голланд Д.); розвиткові теорії (Супер К., Гінзберг Д.); соціально-когнітивна теорія кар’єрного вибору (Лент Р., Браун С.); конструктивістські моделі (Савікас М.) та концепція кар’єрної адаптивності. Елементи моделей кар’єрного консультування в поєднанні з розвитком ключових компетентностей LifeComp та підприємницьких компетентностей EntreComp. Концепція автономної кар’єрної мотивації, сфокусована на внутрішніх джерелах професійного вибору й здатності здобувача освіти самостійно будувати та коригувати власний кар’єрний маршрут.

МОДУЛЬ 2. ОСОБЛИВОСТІ КАР’ЄРНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ
ЗДОБУВАЧІВ БАЗОВОЇ ТА ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Тема 2.1. Вікові й психологічні особливості професійного самовизначення й кар’єрного вибору здобувачів базової та профільної середньої освіти

 Соціальна ситуація розвитку в ранньому юнацькому віці (від 14,5 до 17 років) (провідний вид діяльності; зміна потреб і складання життєвих планів; самопроєкція на майбутнє; оцінка навчання для вибору професій тощо).
Розвиток самосвідомості та ідентичності. Кар’єрний та професійний вибір як провідний напрям самовизначення в ранньому юнацькому віці. Базові фактори професійного вибору юнацтва: зовнішні (престижність професії, її змістовні та матеріальні характеристики; соціальний попит та підтримка, можливості працевлаштування, стереотипи (сімейні, членство в неформальних групах та ін.); інформованість про різні види професійних сфер діяльності; тиск (рекомендація, поради, вказівки з боку інших людей, приклади героїв кіно, літературних персонажів тощо), індивідуальні об’єктивні обставини (стан здоров’я); внутрішні (психофізіологічні якості, здібності, інтереси, покликання, рівень домагань, самооцінка, цінності). Мрії та ідеалізовані уявлення про професії старшокласників. Вікові кризи, юнацький максималізм як бар’єри та рушійні сили професійного самовизначення і кар’єрного вибору. Гендерний аспект професійного самовизначення та формування кар’єрної мотивації. Роль батьків і
соціального оточення у виборі професії. Готовність до самостійного прийняття рішень.

Тема 2.2. Особливості мотивації професійного вибору старшокласників 

Групи мотивів вибору професії: соціальні, моральні; матеріальні; пізнавальні; естетичні; творчі; змістовні; престижні та утилітарні. Провідні мотиви професійного вибору в ранньому юнацькому віці: пізнавальні інтереси; прагнення до соціального визнання; наслідування авторитетів; вплив сім’ї та однолітків; зростання значення внутрішньої (автономної) мотивації. Роль ціннісних орієнтацій, уявлень про майбутнє, самооцінки та впевненості у власних здібностях. Вплив зовнішніх чинників (медіа, трендів ринку праці, освітнього середовища) на мотиваційний вибір підлітків.
Індивідуальний мотиваційний профіль та інструменти підсилення внутрішньої зацікавленості здобувача освіти у свідомому професійному самовизначенні.

МОДУЛЬ 3. ФОРМИ, МЕТОДИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ КАР’ЄРНОГО
КОНСУЛЬТУВАННЯ

Тема 3.1. Форми кар’єрного консультування здобувачів базової та профільної середньої освіти

 Характеристика форм кар’єрного консультування: за кількістю учасників - індивідуальна, групова (2-5 здобувачів освіти, об’єднані спільним інтересом, здібностями, нахилами тощо), колективна (здобувачі освіти одного класу; здобувачі освіти однієї паралелі; здобувачі освіти, які обрали один профіль тощо); за тривалістю - разові, короткотривалі (2-3 консультації), довготривалі (понад 3 консультації), систематичні (проводяться за встановленим графіком постійно), оперативні (швидко скоординовані у зв’язку з несподіваними проблемами та труднощами); за змістом - довідково-інформаційна (надання систематизованої інформації про професії, ознайомлення зі змістом, вимогами, шляхами отримання обраної професії, можливостями працевлаштування та кар’єрного зростання), діагностична (виявлення інтересів, нахилів, здібностей, рис характеру та знань про вимоги професії, вибір профілю), формувальна (формування, корегування плану вибору професії та кар’єри, узгодження вибору професії з інтересами, нахилами, здібностями, рисами характеру та кар’єрними намірами); за профілем консультанта - медична (проводить лікар- профконсультант з метою виявлення відповідності стану здоров’я вимогам професії), педагогічна (проводить педагог для створення єдиного сценарію подальшого навчання для досягнення кар’єрного ідеалу); економіко- професіоналогічна (може проводити спеціаліст центру зайнятості або педагог для ознайомлення здобувачів освіти з потребою регіону у фахівцях, вимогами вступу в заклади освіти для отримання професії), психологічна (проводить психолог або педагог для визначення психічних якостей,
придатності або непридатності до обраної професії, знайомства із психограмами професій, здатності до виконання тощо); за способом організації - очна, дистанційна, змішана.

Тема 3.2. Методи та прийоми кар’єрного консультування 

Характеристика основних методів та прийомів кар’єрного консультування: інформаційно-довідкові (знайомство з професіограмами, довідковою літературою, професійна реклама та агітація тощо); освітні (екскурсії на виробництва або установи, зустрічі із фахівцями різноманітних професій, пізнавальні та освітні лекції, профорієнтаційні уроки, навчальні фільми, масмедіа, ярмарки професій та їх модифікації, воркшопи, проєктна діяльність, елементи STEM-освіти); психодіагностичні (аналіз портфоліо, бесіди-інтерв’ю відкритого та закритого типів, опитувальники професійної мотивації та здібностей, тести, спостереження, збирання опосередкованої інформації тощо); мотиваційно-підтримувальні (групи спілкування (спільноти)за обраним профілем, активне слухання, позитивні (успішні) приклади самовизначення, коучингові та наставницькі підходи тощо); практично-дійові («професійні проби» в спеціально організованому освітньому просторі, тренінги та моделювання ситуацій, ділові ігри, розвиток soft skills, таймменеджмент, завдання для розвитку фінансової грамотності та підприємництва, мозкові штурми, побудова плану дій, складання індивідуальної траєкторії кар’єрного розвитку та життєвої перспективи, розробка схем альтернативного вибору з наявних варіантів вибору професії, закладу освіти або спеціальності в конкретному закладі тощо).
Вибір методів залежно від форми проведення кар’єрного консультування. Значення поєднання методів для комплексної оцінки інтересів, компетентності і готовності до вибору професії.

Тема 3.3. Технології кар’єрного консультування  на різних етапах підготовки здобувачів базової та профільної середньої освіти

 Кар’єрне консультування на рівні базової середньої освіти (5-9 класи): орієнтація на розвиток пізнавального інтересу до світу професій, формування навичок самопізнання (інтереси, здібності, цінності), ознайомлення з широким спектром професійних сфер, початкове розуміння ринку праці та ролі освіти в кар’єрному зростанні. Підготовка до свідомого вибору фахового профілю. На рівні профільної середньої освіти (10-12 класи): акцент на поглиблене дослідження обраного профіля; формування індивідуального кар’єрного плану, опанування навичок пошуку роботи, самопрезентації та прийняття відповідальних рішень. Технології кар’єрного коучингу, менторства, індивідуальних консультацій з аналізом портфоліо досягнень, симуляції співбесід, стажування, участь у профільних конкурсах та проєктах.
Технологія застосування цифрових інструментів і ресурсів для кар’єрного консультування та професійної орієнтації: платформа профорієнтації та розвитку кар’єри Державної служби зайнятості (тести, описи професій, відеоекскурсії, база закладів освіти); портал «Моя професія»;
державний ресурс «Дія. Освіта» (курси та освітні серіали), Національна онлайн-платформа Career Hab (проєкти для молоді, менторські програми, конкурси). Інтерактивні інструменти Prometheus та EdEra з курсами навичок ХХІ століття.

Тема 3.4. Технологія побудови індивідуальної освітньої траєкторії для кар’єрного розвитку здобувачів базової та профільної середньої освіти

 Принципи, етапи та інструменти побудови індивідуальної освітньої траєкторії для кар’єрного розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх інтересів, здібностей, цінностей та актуальних потреб ринку праці. Роль та можливості кар’єрного консультування у визначенні освітніх і професійних цілей, виборі профільних напрямів навчання, розвитку ключових компетентностей і формуванні навичок автономного управління кар’єрою.
Міждисциплінарна співпраця вчителів-предметників, класних керівників і психологів для комплексної підтримки здобувача освіти на різних етапах формування індивідуальної освітньої траєкторії для кар’єрного розвитку.
Особливості збору та аналізу індивідуальної інформації здобувачів освіти.
Персоналізовані кар’єрні плани та алгоритм їх створення.
Тема 3.5. Співпраця ЗЗСО з батьками, психологами, громадами, роботодавцями щодо професійної орієнтації та кар’єрного визначення здобувачів освіти

 Значення та форми співпраці кар’єрних консультантів із батьками щодо підтримки професійного визначення їхніх дітей. Методи залучення батьків до профорієнтаційного процесу в ЗЗСО. Роль психологів у діагностиці та розвитку мотивації, можливості партнерства з місцевими громадами для організації практик і заходів. Форми взаємодії ЗЗСО з роботодавцями для ознайомлення здобувачів освіти із реальними умовами праці та ринком праці: проведення інформаційних зустрічей, організації спільних проєктів, створення мережі партнерств тощо.

 

  Орієнтовний перелік практичних завдань

 Види практичних завдань: 

•  аналіз ситуацій / кейсів (розбір професійних ситуацій з практики кар’єрного консультування; вирішення педагогічних задач; обговорення варіантів дій в етичних або конфліктних ситуаціях) тощо;
• розробка методичних матеріалів (створення планів уроків / занять / тренінгів щодо кар’єрного консультування; розробка презентацій, дидактичних матеріалів; написання алгоритмів дій або інструкцій щодо процесу кар’єрного консультування);
• практичні тренінгові вправи (рольові ігри (моделювання ситуацій) та робота в групах / парах);
•  виконання тестових / діагностичних завдань (рефлексійні анкети / опитування / самооцінювання);
•  робота з нормативними документами (аналіз змін у законодавстві щодо впровадження інституту кар’єрного радництва в закладах освіти; оцінка відповідності освітньої діяльності вимогам державних стандартів) тощо.

  Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання 

1. Теми для самостійного дослідження (поглибленого вивчення): 

1. Концепція професійної орієнтації у Новій українській школі: особливості впровадження в сучасному закладі освіти
2. Актуальність професійної орієнтації особистості
3. Взаємозв’язок професійної орієнтації на всіх етапах розвитку суспільства  з проблемою всебічного розвитку особистості
4. Технології проведення психодіагностичного (профдіагностичного) обстеження особистості
5. Професійно-етичні норми та правила при проведенні психодіагностичного (профдіагностичного) обстеження особистості
6. Технологія проведення профдіагностичного обстеження осбистості здобувача освіти
7. Характеристика психодіагностичних профдіагностичних методик обстеження осбистості здобувача освіти
8. Сучасна профконсультація як вид профорієнтаційної роботи
9. Профконсультаційна бесіда як метод консультування
10. Розвивальна профконсультація як вид професійного консультування
11. Характеристика основних методів індивідуальної профконсультації
12. Роль та алгоритми застосування методу інтерв’ю в профконсультуванні
13. Професійний вибір, професійне становлення, успішність професійної діяльності, розвиток особистості у професії - проблематики сучасного профконсультування
14. Індивідуальний мотиваційний профіль здобувача освіти
15. Алгоритм розроблення персоналізованого кар’єрного плану здобувача освіти
16. Особливості кар’єрного коучингу в роботі профконсультанта
17. Функції кар’єрного освітнього радника у роботі зі здобувачами освіти
18. Розроблення кар’єрного маршруту здобувачів освіти
19. Вплив кар’єрного ідеалу на створення самопроєкції на майбутнє у здобувачів освіти
20. Зв’язок кар’єрної мотивації з кар’єрним вибором здобувачів освіти

2. Проєктна робота (розробка та презентація індивідуальної програми кар’єрного консультування здобувача освіти; моделі кар’єрного супроводу в закладі освіти; кейсу кар’єрного консультування з описом застосованих методів і результатів);

За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями та набудуть (удосконалять) уміння, навички та способи діяльності щодо розбудови системи профорієнтаційної орієнтації та кар’єрного консультування в ЗЗСО в контексті профільної середньої освіти, нормативно- правових засад та державної політики; упровадження в практику кар’єрного консультування сучасних моделей, методів, технологій та інструментів; здійснення кар’єрного консультування здобувачів базової та профільної середньої освіти, супроводу індивідуальної освітньої траєкторії та кар’єрного вибору здобувачів освіти; виявлення освітніх, мотиваційних і кар’єрних потреб здобувачів освіти з урахуванням вікових, гендерних, соціокультурних та індивідуально- психологічних особливостей на засадах безстереотипного та інклюзивного підходів; формування та розвитку в здобувачів та здобувачок освіти навичок самопізнання, цілепокладання, приймання рішень і планування власної освітньої траєкторії та кар’єрного вибору в межах освітнього процесу; інтегрування профорієнтаційних елементів у навчальні програми, виховну та проєктну діяльність відповідно до принципів НУШ, забезпечуючи міжпредметність та компетентнісний підхід.
У результаті опанування курсу підвищення кваліфікації педагогічні працівники набувають та вдосконалюють професійні компетентності, необхідні для ефективного здійснення кар’єрного консультування здобувачів освіти в умовах сучасної освітньої системи. Програмні результати навчання сформульовано відповідно до компетентнісного підходу, вимог постанови КМУ № 800, професійних стандартів педагогічних працівників та сучасних запитів ринку праці.
Після завершення курсу слухач(ка) буде здатний(-а): 

1.  Розуміти та пояснювати сутність, мету, принципи й функції кар’єрного консультування як складової психолого-педагогічного супроводу здобувачів освіти впродовж освітньої траєкторії.
2. Знати та застосовувати психолого-педагогічні засади професійного самовизначення, кар’єрного розвитку та формування життєвих і професійних компетентностей здобувачів освіти різного віку.
3.  Аналізувати індивідуальні потреби, здібності та інтереси здобувачів освіти з використанням сучасних методів кар’єрної діагностики, тестування та спостереження. 
4.  Планувати та реалізовувати індивідуальні й групові програми кар’єрного консультування з урахуванням вікових, соціальних, інклюзивних та гендерних особливостей здобувачів освіти. 
5.  Здійснювати ефективну консультативну комунікацію, застосовуючи техніки активного слухання, мотиваційного інтерв’ювання, підтримувального та рефлексивного зворотного зв’язку. 
6.  Використовувати сучасні цифрові інструменти та онлайн-ресурси для організації кар’єрного консультування, профорієнтаційної роботи та дистанційного супроводу здобувачів освіти. 
7.  Інтегрувати європейські та міжнародні підходи до кар’єрного консультування в практику закладу освіти з урахуванням національного законодавства та освітніх стандартів. 
8.  Взаємодіяти з батьками, роботодавцями, службами зайнятості та іншими стейкхолдерами з метою створення цілісної системи кар’єрного супроводу здобувачів освіти. 
9.  Розпізнавати ризики та труднощі професійного самовизначення здобувачів освіти (невизначеність вибору, тривожність, вплив соціальних стереотипів, наслідки кризових ситуацій) і надавати відповідну підтримку або переадресовувати до фахівців. 
10.  Оцінювати ефективність власної консультативної діяльності, здійснювати професійну рефлексію, самооцінювання та планувати подальший професійний розвиток у сфері кар’єрного консультування. 
11.  Розробляти та презентувати практичні продукти (кар’єрні маршрути, програми супроводу, профорієнтаційні заходи), придатні до впровадження в діяльність конкретного закладу освіти. 
12.  Дотримуватися етичних принципів і норм професійної діяльності, забезпечувати конфіденційність, добровільність участі та орієнтацію на найкращі інтереси здобувачів освіти.

Зазначені програмні результати навчання забезпечують формування у педагогічних працівників цілісної готовності до здійснення кар’єрного консультування як важливого напряму сучасної освітньої практики та відповідають потребам системи освіти й суспільства.

Реалізація програми передбачає поєднання теоретичного і практико-орієнтованих модулів; застосування інтерактивних методів навчання (тренінги, кейс-методи, рольові ігри, аналіз практичних ситуацій, робота з реальними кейсами кар’єрного консультування); використання цифрових інструментів і платформ для кар’єрної діагностики, онлайн-консультування та супроводу здобувачів освіти. Особливістю програми є її практична спрямованість та орієнтація на формування професійних компетентностей, визначених професійними стандартами педагогічних працівників. Зміст програми підвищення кваліфікації буде реалізований повною мірою.