КУЛЬТУРА УСНОГО ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ

2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Програмою передбачено інтерактивні лекційні заняття та практичні заняття (тренінги). 

Особливістю практичних занять є виконання вправ, аналіз конкретних ситуацій і розв’язання професійних кейсів. 

Самостійна робота передбачає індивідуальну роботу з нормативним документами, методичними матеріалами. 

Підсумкові заходи – тестування. 

Зміст програми складається з 5 взаємопов’язаних тем. На етапі завершення навчання за програмою слухачі складають підсумковий тест із 10 запитань. Максимальна кількість балів, яку можуть отримати учасники, – 12. Прохідний бал – 9. Учасники, які успішно виконали 75 % програми навчання та успішно склали підсумковий тест, отримують сертифікат про підвищення кваліфікації.

Кількість годин, відведених на засвоєння змісту програми, складає 15 год, із них: 2 – лекційні заняття, 8 – практична робота, 3  – самостійна робота, 2  – контрольні заходи.

  

Навчально-тематичний план

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
Тема 1. Виразні ознаки української орфоепії	2				2
Тема 2. Правила милозвучності сучасної української мови		2			2
Тема 3. Норми наголошування: вимова іменників та іншомовних слів		2	1		3
Тема 4. Норми наголошування: вимова інших частин мови		2	1		3
Тема 5. Лексика подвійного наголошування. Омографи		2	1		3
Підсумкові заходи				2	2
Усього	2	8	3	2	15

 

 3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

Тема 1. Виразні ознаки української орфоепії. 

Орфоепічні норми сучасної української мови як важливий складник високопрофесійного мовлення педагога. Виразні ознаки української орфоепії: чітка вимова голосних і приголосних; наближення, спрощення та чергування звуків; дзвінкість приголосних, твердість [ч], розрізнення [г] і [ґ], вимова буквосполук дж і дз. Типові орфоепічні помилки освітнього середовища (орфоепічні росіянізми), способи уникнення їх. Ефективні вправи для вдосконалення орфоепічної грамотності (скоромовки, чистомовки, римівки, мнемотехніка).

 

Тема 2. Правила милозвучності сучасної української мови.

Милозвучність як показник мовленнєвої культури педагога. Її роль у професійній комунікації. Поняття милозвучності як системної ознаки української мови. Фонетичні причини виникнення позиційних змін. Милозвучність у межах слова, словосполучення, речення. Складнощі вибору милозвучних форм у спонтанному усному мовленні. Основні правила чергування прийменників у//в, з//із//зі. Нововведення Українського правопису (2019) у вживанні сполучника і//й//та. Псевдомилозвучність.

 

 Тема 3. Норми наголошування: вимова іменників та іншомовних слів. 

Акцентологічні норми як складник орфоепічних норм сучасної української літературної мови. Наголос як фонетична та смислорозрізнювальна одиниця, його характер в українській мові. Основні правила наголошування іменників: віддієслівних на -ання, префіксальних, іменників на позначення мір довжини, слів із коренем україн-. Особливості акцентуації запозиченої лексики. Вимова професійної і наукової термінології. Типові помилки в наголошуванні іменників.

 

 Тема 4. Норми наголошування: вимова інших частин мови.

Акцентуація фахової лексики як показник мовної норми. Правила наголошування дво-, три- і багатоскладових прикметників, прикметників із суфіксом -ов-. Вимова числівників від 11 до 19, назв десятків. Акцентування простих і складних прислівників. Наголошування особових форм дієслова та дієслів на -сти. Акцентологічні росіянізми, способи уникнення їх. Ефективні методики опанування норм наголошування для педагогів та учнів. 

 

Тема 5. Лексика подвійного наголошування. Омографи. 

Поняття подвійного (варіантного) наголосу. Умови допустимості акцентних варіантів. Розрізнення нормативних і ненормативних варіантів. Смислорозрізнювальна роль наголосу. Поняття омографів – слів однакової графічної форми, але різної фонетичної і значеннєвої. Омографи та професійна відповідальність учителя. Типові омографи в освітньому середовищі. Методичні підходи до опрацювання теми: робота з орфоепічним словником; контекстуальний аналіз значень; вправи на інтонаційне читання; порівняння значень у професійних ситуаціях; самоконтроль мовлення педагога. Мовна стійкість і мовна толерантність у вживанні слів із варіантним наголосом та омографів. 

  

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань:

1. Виразне читання фахових текстів із контрольованою вимовою проблемних звуків.
2. Редагування «Милозвучні чергування».
3. Орфоепічна руханка «Чую – знаю – реагую».
4. Розподільна робота (наголошування професійної і загальнопедагогічної лексики).
5. Розігрування діалогів (фахові мовленнєві ситуації з використанням проблемно наголошуваних слів).

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання:

1. Чому орфоепічні норми важливі для педагога?
2. Як милозвучність впливає на сприйняття мовлення?
3. Наголошування яких слів викликає складнощі в педагогів?
4. Які методики розвитку акцентологічних умінь і навичок є продуктивними для вас / ваших учнів?
5. Чи можуть бути непорозуміння між мовцями через правильне / неправильне наголошування, доречне / недоречне виправлення,  ігнорування порушення акцентологічних норм?

 

 4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

 

Нормативно-правові документи:

1. Про забезпечення функціонування української мови як державної [Електронний ресурс] : Закон України від 14.07.2021 № 1-р/2021 / Кабінет Міністрів України. – Електрон. текст. дан. – Режим доступу : Перейти за покликанням (дата звернення : 05.02.2026).
2. Сильна мова – успішна держава [Електронний ресурс] : Стратегія популяризації української мови до 2030 року. Кабінет Міністрів України. Електрон. текст. дан. Режим доступу : Перейти за покликанням (дата звернення : 05.02.2026).

Основна література:

1. Атаманчук К. М. Особливості словесного наголосу в сучасній українській мові. Scientific progress : innovations, achievements and prospects : proceedings of the 1st International scientific and practical conference (Munich, Germany, October 09–11, 2022). Munich : MDPC Publishing, 2022. С. 459–463.
2. Башманівська Л. А. Орфоепічна грамотність як складова культури мовлення майбутнього журналіста. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія. 2025. № 4. С. 8–13.
3. Кавера Н. В. Акцентуаційна норма сучасної української літературної мови в професійному спілкуванні. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. 2023. № 61. Т. 1. С. 57–60.
4. Кирилюк С. А. Українська мова як важливий фактор етнічної самосвідомості українців. Молодий вчений. 2023. № 1. С. 76–80.
5. Стратулат Н. В. Особливості акцентуаційних норм у професійному мовленні. Методологія та історіографія мовознавства : матеріали XI наук.-практ. інтернет-конф. (Слов’янськ – Дніпро, 16–17.10.2024). Слов’янськ ; Дніпро, 2024. С. 129–132.

Додаткова література:

1. Кузнєцова А. М. Абетка сучасного освітянина : навч. посіб. Миколаїв : МОІППО, 2022. 52 с.

Знання:

• орфоепічних та акцентологічних норм сучасної української мови;
• типових помилок усного професійного мовлення;
• виразних ознак вимови й наголошування;
• основних правил милозвучності.

Уміння (навички):

• нормативно вимовляти й наголошувати загальнопедагогічну й фахову лексику;
• уникати типових помилок у професійному мовленні;
• використовувати правила милозвучності;
• удосконалювати власне усне мовлення.

Установки щодо:

• почуття національної свідомості;
• шанобливого ставлення до української мови як державної;
• постійного вдосконалення рівня мовно-комунікативної / державомовної компетентності;
• прагнення формувати і розвивати якісне українськомовне середовище для всіх учасників освітнього процесу.