ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДІ  ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Тема 1.1. Управління змінами в концепції реалізації реформи НУШ 

Управління змінами в концепції реалізації реформи «Нова українська школа» (НУШ) є ключовим механізмом забезпечення якісної трансформації системи загальної середньої освіти в Україні. Реформа, започаткована відповідно до положень Міністерство освіти і науки України, спрямована на формування компетентнісного підходу до навчання, педагогіки партнерства та створення сучасного освітнього середовища.

Ефективне управління змінами передбачає стратегічне планування, залучення всіх учасників освітнього процесу, розвиток професійної компетентності педагогів, оновлення змісту освіти й освітніх стандартів, а також системний моніторинг результатів. У межах Нова українська школа особлива увага приділяється формуванню культури інновацій, підтримці освітніх лідерів та адаптації закладів освіти до нових вимог.

Таким чином, управління змінами виступає інструментом сталого розвитку освітньої системи, що забезпечує послідовність, результативність і суспільну підтримку реформи НУШ.

Тема 1.2. Сучасне підвищення кваліфікації педагогів: ключові елементи комплексного запровадження 

         Професійний розвиток: сутність, поняття. Нормативно-правові основи здійснення професійного розвитку педагогічних працівників. Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти» як дорожня карта професійного розвитку вчителя.  «Гроші ходять за вчителем» – пілотна державна політика для фінансування професійного розвитку педагогів. Можливості національної платформи професійного розвитку педагогічних працівників «Вектор». Мета експериментального проєкту. Ключові складові політики. Механізм реалізації проєкту. Напрями підвищення кваліфікації. Самооцінювання вчителем власних професійних компетентностей. Умови участі педагогічних працівників. Роль закладів загальної середньої освіти.

Тема 1.3. Професійне зростання через супервізію: нові горизонти для вчителя

            Ролі супервізії як ефективного інструменту професійного зростання вчителя в умовах реалізації Державного стандарту освіти. Сутність педагогічної супервізії, її завдання та відмінність від традиційних форм методичної роботи. Підтримувальна, рефлексійна та розвивальна функції супервізії.   Підвищення якості викладання української мови та літератури через супервізійну взаємодію. Можливості супервізії для розвитку професійної автономії, критичного мислення й педагогічної рефлексії вчителя. Вплив супервізії на подолання професійного вигорання та формування культури педагогічного партнерства. Практичні формами упровадження супервізії в закладі освіти.    Значення супервізії як ресурсу сталого професійного розвитку педагога.

Тема 1.4.  Психолого-педагогічний супровід педагога у роботі з учасниками інклюзивного освітнього середовища

      Психолого-педагогічний супровід (ППС) педагога в умовах інклюзії розглядається як комплексна командна робота фахівців (психолога, дефектолога, асистента вчителя, соціального педагога, батьків), спрямована на створення умов для ефективного навчання й розвитку дитини з особливими освітніми потребами (ООП) через індивідуалізацію, моніторинг, психологічну підтримку, корекцію та адаптацію освітнього процесу з метою забезпечення її успішної соціалізації та самореалізації в класі й соціумі.

Основні завдання ППС для педагога:

• Комплексне вивчення дитини. Оцінка психофізичного статусу, сильних сторін, потреб та бар'єрів учня.
• Розробка та впровадження ІПР. Створення індивідуальної програми розвитку разом з командою, де прописані цілі та методи роботи.
• Адаптація освітнього середовища. Створення сприятливих соціально-психологічних умов, адаптація матеріалів та завдань.
• Індивідуальна підтримка надання психологічної допомоги дитині (консультування, корекція) та батькам (консультування, підтримка).
• Координація зусиль. Забезпечення злагодженої взаємодії між усіма учасниками процесу (вчителями, батьками, фахівцями).
• Моніторинг динаміки. Систематичне відстеження прогресу дитини та ефективності застосованих методів. 

МОДУЛЬ 2. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГА В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Тема 2.1 Особливості формування  й розвитку читацької грамотності на засадах НУШ: стратегія і тактика

В умовах модернізації української школи актуальним завданням постає розвиток читацької грамотності здобувачів закладів загальної середньої освіти, тому що майбутній фахівець має вміти здобувати знання й навчатися впродовж життя, вільно застосовувати новітні технології, працювати в команді, оперативно знаходити необхідну інформацію та використовувати її для розв’язання нагальних проблем.

Формування читацької грамотності в Новій українській школі ґрунтується на переході від механічного відтворення тексту до його глибокого осмислення, критичного аналізу та практичного використання.

Стратегічна мета НУШ — виховати «свідомого читача», який розуміє художню умовність, має розвинену уяву та здатен інтерпретувати зміст залежно від мети. 

Зв’язок читацької грамотності з іншими провідними навичками сучасного й майбутнього, такими як: критичне мислення, креативність, комунікація та співпраця.

Тема 2.2. Війна й здобувачі освіти в закладах загальної середньої освіти: як педагоги працюють з наслідками війни

         Лекція присвячена аналізу впливу війни на здобувачів освіти та зміні професійної ролі педагога в умовах воєнного суспільства. Війна розглядається як комплексний соціально-психологічний феномен, що трансформує освітнє середовище, систему цінностей і взаємодію учасників освітнього процесу. 

          Розглядаються основні психоемоційні й поведінкові реакції дітей і підлітків на воєнні події, а також особливості їх прояву в різних категорій учнів, зокрема внутрішньо переміщених дітей, учнів із травматичним досвідом та дітей з особливими освітніми потребами. Окрему увагу приділено ролі педагога й асистента вчителя як чинників підтримки та стабільності, значенню емпатійної комунікації, педагогічної етики, створення безпечного освітнього простору й міждисциплінарної взаємодії. Лекція підкреслює роль освіти як ресурсу психологічної підтримки, суспільної стійкості та довготривалого відновлення, орієнтуючись на практичні потреби сучасного педагога.

Тема 2.3. Формування культурологічної компетентності школярів під час опанування предметів мовно-літературної освітньої галузі

         Відповідно до Концепції «Нова українська школа» учитель повинен наскрізно формувати 11 ключових компетентностей для життя, однією з яких є обізнаність та самовираження у сфері культури. Практичне заняття покликане допомогти вчителеві-словеснику застосувати комплексний підхід щодо використання культурологічного впливу різних видів образотворчості в процесі вивчення української мови та  літератури. Запропоновано для роботи на уроках згідно з модельними програмами мистецький контекст: живопис, архітектуру, скульптуру, музику класичну й сучасну, мультиплікацію -  який сприяє глибшому розумінню та інтерпретації літературніих творів, розширює світогляд учнів та сприяє їхньому емоційному розвитку, допомагає побачити зв'язки між різними видами мистецтва, збагатити уяву та образне мислення.

Тема 2.4.  Універсальний дизайн навчання в мовно-літературній галузі НУШ: інтеграція предметів і цілісність світобачення учнів

         Практичне заняття розкриває можливості універсального дизайну навчання як ефективного підходу до забезпечення доступності та якості мовно-літературної освіти в умовах НУШ.   Акцентовано увагу на інтеграції української мови й літератури як засобі формування цілісного світобачення учнів. Розглянуто принципи універсального дизайну навчання та їх практичне застосування в організації освітнього процесу. Окреслено шляхи створення інклюзивного навчального середовища з урахуванням освітніх потреб і можливостей кожного учня. Підкреслено роль інтегрованих завдань у розвитку мовленнєвої, читацької та ключових компетентностей. Орієнтовано на практичні потреби педагогів і сприяє впровадженню сучасних освітніх підходів у мовно-літературній галузі.

Тема 2.5. Міфологеми в системі духовних цінностей як ідентифікатори національної ідентичності

Міф як символічний концепт опису зручною мовою вічних моделей індивідуальної та суспільної поведінки, загальних законів соціального та природного космосу, який дозволяє вийти за соціально-історичні та просторово-часові межі задля виявлення “загальнолюдського” змісту.

Побутування міфологеми в культурі у виконанні певних функцій: пізнавальної (у якості так званого апріорного аргументу ‒ причин або прислів’я), аксіологічної (саме в міфологемі фіксується відбір інформації, необхідної для саморозвитку соціуму), номінативної (обживання світу в іменах, реформування світу через перейменування), комунікативної (міфологеми в якості “слів” словника спілкування), регулятивної (образ заборони-дозволу, відносин обміну та конкуренції), естетичної (вкрай важлива, оскільки в міфологемах відпрацьовані правила поєднання елементів і режими володіння виражальними можливостями мовної та культурної архаїки). 

Творчо репрезентовано у різноманітних образах, у художньому тексті зреалізовано в мовленні, у мистецтві ‒ через конкретні образи, та закріплено в культурних традиціях. Естетичну цінність міфологем визначає їхня здатність до художньої асоціативності.

Втрачаючи яскраво виражені ознаки сакральності, міфологеми сучасності виконують переважно «охоронну» та соціотерапевтичну функції, врятовують людину від тиску дійсності, є виразниками способів буття, альтернативності проектів та рішень.

 Культурні концепти міфологем як ментальні сутності, у яких відображено “дух нації”, що визначає їхню антропоцентричність ‒ орієнтованість на духовність, суб’єктивність, соціальність і, що особливо важливо, особисту сферу носія етнічної свідомості. 

Тема 2.6. Інтеграція медіаосвіти в навчання української мови та  літератури: формування критичного мислення й цілісного світобачення учнів 

       Вебінар присвячено актуальним підходам до інтеграції медіаосвіти в навчання української мови та літератури як ефективного інструменту формування критичного мислення й цілісного світобачення учнів. Учасники ознайомляться з можливостями використання медіатекстів (новин, соціальних мереж, реклами, відео, художніх і публіцистичних матеріалів) на уроках словесності, навчаться аналізувати інформацію з погляду достовірності, маніпулятивності та ціннісних орієнтирів. Під час вебінару буде представлено практичні приклади завдань і методик, які допомагають розвивати мовленнєву компетентність, читацьку грамотність, уміння інтерпретувати тексти різних жанрів та формувати відповідальне ставлення до інформаційного простору. Захід спрямований на підтримку вчителів у впровадженні сучасних освітніх практик, що сприяють вихованню свідомого, мислячого та медіаграмотного громадянина.

Тема 2.7. Рашизм як антагонізм світогляду українського народу

      Українське законодавство щодо рашизму. Ідейні основи рашизму: православний месіанізм, російський імперіалізм, радянський комунізм. Найбільш яскраві прояви рашизму: сподівання на вищу силу й диво замість опори на власний розум; неприйняття альтернативної думки; побутове насильство; імперська пиха; культ сили та виправдання права війни; глобальний експансіонізм.

Тема 2.8. Предметно-методична компетентність учителя базової та старшої профільної школи крізь призму Держстандартів і ключових підходів НУШ: мовно-літературна галузь

Тема заняття продиктована трансформаційними змінами вітчизняної освіти: оновлення змісту освіти на всіх рівнях,  перехід від знаннєвої до компетентнісної парадигми осмислення теорії та освітніх практик зарубіжжя, потреба володіння громадянами України ключовими та наскрізними компетентностями і навичками, які відповідають тенденціям освітньої політики Європейського Союзу. Завдання, які вирішує розкриття теми: допомогти вчителям інтегрувати в уроки 4 рамки компетентностей: DigComp, EntreComp, LifeComp та GreenComp, визначені Європейською довідковою рамкою ключових компетентностей (2018) для навчання впродовж життя та 8 ключових компетентностей, визначені Рекомендацією Ради ЄС щодо ключових компетентностей для навчання упродовж життя (2018). Матеріал теми передбачає розгляд шляхів імплементації Європейської довідкової рамки ключових компетентностей для навчання впродовж життя в шкільні навчальні програми: використання інноваційного педагогічного досвіду, застосування міжпредметного, особистісно зорієнтованого підходів, технологій групової навчальної діяльності, проєктних технологій тощо.

Тема 2.9. Інструменти досягнення результатів у мовно-літературній освітньої галузі

          Інструменти досягнення результатів у мовно-літературній освітній галузі спрямовані на формування в учнів ключових і предметних компетентностей, визначених сучасними освітніми стандартами. Особлива увага приділяється розвитку читацької грамотності, критичного мислення, культури усного й писемного мовлення, умінню аналізувати тексти різних жанрів та створювати власні висловлювання. Ефективними інструментами виступають компетентнісно орієнтовані завдання, інтерактивні методи навчання, формувальне оцінювання, міжпредметна інтеграція, використання цифрових ресурсів і технологій змішаного навчання. Важливу роль відіграє педагогічна підтримка, диференціація навчання та створення мотивувального освітнього середовища відповідно до рекомендацій Міністерство освіти і науки України. Застосування сучасних інструментів сприяє підвищенню якості мовно-літературної освіти, розвитку комунікативної компетентності учнів та формуванню їхньої мовної особистості в умовах реформування української школи.

 МОДУЛЬ 3. РЕФЛЕКСИВНО – ДІАГНОСТИЧНИЙ

Вебконференція з актуальних питань. Тема: «Сучасний урок української мови та літератури крізь призму Держстандарту»

Питання до конференції:

• Як реалізувати компетентнісний підхід на уроці мови й літератури через конкретні навчальні завдання та види діяльності учнів?
• Які методи й прийоми формувального оцінювання є найбільш ефективними на сучасному уроці словесності в НУШ?
• Як інтегрувати цифрові інструменти та медіаресурси для розвитку читацької, мовленнєвої й критичної компетентностей учнів?
• Які практичні моделі уроку мови й літератури відповідають принципам НУШ і сприяють активній участі та мотивації здобувачів освіти?

Знання і розуміння:

• сучасних тенденцій формування змісту мовно-літературної освіти, поєднання змістового й формального аспектів педагогічного процесу; 
• сутності й закономірностей компетентнісного навчання мови і літератури;
• особливостей інтегрованого навчання й профілізації мовно-літературної освіти; 
• основних лінгвістичних понять, сучасних тенденцій розвитку мовної системи; 
• лексичних, граматичних, орфоепічних, орфографічних, пунктуаційних стилістичних норм сучасної української мови (в історичній проспекції);
• сутності і особливостей технологізованого навчання мови і літератури;

Розвинені вміння:

• здійснювати педагогічну діяльність на концептуальних засадах Нової української школи в умовах компетентнісної парадигми навчання; 
• оперувати основними лінгвістичними поняттями;
• аналізувати фонетичні, лексичні, граматичні, орфоепічні, орфографічні, пунктуаційні й стилістичні явища в синхронії та діахронії; 
• продуктивно використовувати сучасні джерела інформації та комунікаційні технології навчання; обґрунтовувати новітні тенденції розвитку мовної системи;
• структурувати зміст виучуваних знань і процес їхнього засвоєння, забезпечуючи навчання через кожну дію – учителя й учнів; 
• моделювати сучасний урок літератури, розробляти навчальні моделі опрацювання літературних творів різного роду й жанру

Диспозиції (цінності, ставлення):

-   усвідомлення необхідності постійного професійного розвитку;

- здійснення професійної діяльності з урахуванням принципів дитиноцентризму, розвитку особистості, педагогіки партнерства;

-   готовність застосовувати нові підходи до оцінювання результатів навчання учнів у сучасній школі, мотивація до розроблення нових інструментів оцінювання власної педагогічної діяльності.