Vector

«Психосоціальна підтримка та педагогічний дизайн освітнього процесу»

професійний розвиток керівників та педагогічних працівників відповідно до державної політики в галузі освіти, удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей, необхідних для організації навчання, виховання та розвитку учнів відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року No 988-р та на основі державних освітніх стандартів.

«Психосоціальна підтримка та педагогічний дизайн освітнього процесу»

Інформація про розробника (розробників):

Комунальний заклад «Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області»

Напрями підвищення кваліфікації:

  • Інше: Розвиток професійних компетентностей керівників та педагогічних працівників відповідно до професійних стандартів

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • інституційна (очна/денна)

Види підвищення кваліфікації:

  • курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Вчитель закладу загальної середньої освіти
  • Заступник керівника (директора, завідувача, начальника) ЗЗСО
  • Керівник (директор, завідувач, начальник) ЗЗСО

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
  • «Керівник (директор) закладу дошкільної освіти» (2021)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • базова середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • Б1. Психологічна компетентність
  • Б2. Емоційно-етична компетентність
  • Б3. Компетентність педагогічного партнерства
  • Г1. Прогностична компетентність
  • Г2. Організаційна компетентність
  • Г3. Оцінювально-аналітична компетентність

1. Психологічна компетентність

1.1.Здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові й індивідуальні

особливості здобувачів освіти, їхній психоемоційний стан
1.1.1. Стратегії та техніки роботи педагога для стабілізації психоемоційного
стану учнівства (тренінг)
Вікові особливості проживання дітьми стресових та травматичних подій.
Допомога дітям у переживанні тривожності та невизначеності. Психологічні якості,
які допомагають дитині зберегти психічне здоров’я. Труднощі у навчанні дитини, яка
пережила стрес. Полегшення процесу адаптації до освітнього процесу. Розвиток
навичок емпатії.
Компоненти психосоціальної підтримки дитини у школі. Граючись, долаємо
кризу (вправи та ігри).
1.1.2. Особливості надання першої психологічної допомоги
Стрес. Ознаки та симптоми стресу. Травматична подія. Психологічна травма.
Гостра реакція на стрес (Панічна атака. Ступор. Нервове тремтіння. Страх. Плач.) ГСР
і ПТСР. Етапи надання першої психологічної допомоги. Методи стабілізації та
відновлення емоційного стану.

2. Емоційно-етична компетентність

2.1.Здатність усвідомлювати особисті відчуття почуття, емоції, потреби та
емоційні стани інших учасників освітнього процесу, керувати власними

емоційними станами

2.1.1. Розвиток емоційного інтелекту сучасного педагога (тренінг)
Відчуття, емоції, почуття. Базові емоції. Природній розвиток емоцій. Емоційний
інтелект. Здібності емоційного інтелекту. Здатність керувати своїми емоціями та
емоціями інших людей.
2.1.2. Техніки збереження психічного здоров’я педагога для профілактики
професійного вигорання
Типові прояви «професійного вигорання». Індивідуальні симптоми вигорання,
які зустрічаються у педагогічних працівників. Практичні вправи щодо визначення
проявів синдрому «професійного вигорання». Подолання синдрому. Прийоми для
профілактики «професійного вигорання».

3. Компетентність педагогічного партнерства

3.1.Здатність залучати батьків до освітнього процесу на засадах партнерства
3.1.1. Надання консультативної й інформаційної підтримки батькам щодо
навчання, виховання і розвитку їхніх дітей в умовах викликів
Основні форми й засоби визначення запитів та очікувань батьків. Основні
форми конструктивної взаємодії з батьками в інтересах здобувачів освіти. Визначення
запитів й очікувань батьків щодо навчання дітей, бачення їхньої майбутньої
успішності, участі в освітньому процесі й відповідно реагування на них.

4. Прогностична компетентність

4.1.Здатність прогнозувати результати освітнього процесу
4.1.1. Педагогічне прогнозування вчителя як інструмент ефективності
освітньої діяльності
Педагогічна прогностика, її місце в освітньому менеджменті. Поняття та зміст
прогнозування, його роль та значення в діяльності вчителя. Моделі та види
прогнозування в освітній діяльності. Синергія вчителя та здобувача освіти в умовах
суб'єктно-суб'єктної взаємодії як фактор ефективності прогнозування.
4.2.Здатність планувати освітній процес

4.2.1. Роль планування в організації та здійсненні освітнього процесу
Сутність і зміст функції планування в умовах реформування освіти. Основні
складники планування. План як модель процесу планування. Принципи, еле.менти та
форми планування. Вили планування. Організація процесу планування, Система
планування в закладі освіти.

5. Організаційна компетентність

5.1.Здатність організовувати процес навчання, виховання й розвитку здобувачів

освіти

5.1.1. Роль педагога у шкільному менеджменті в умовах НУШ
Поняття шкільного менеджменту. Місце шкільного менеджменту в освітньому
менеджменті. Актуалізація якості складників шкільного менеджменту в умовах змін.
Роль суб'єктно-суб'єктної взаємодії в підвищенні ефективності шкільного
менеджменту в умовах НУШ.

5.2.Здатність організовувати різні види й форми навчальної та пізнавальної

діяльності здобувачів освіти

5.2.1. Кореляція видів і форм успішної навчально-пізнавальної діяльності
Поняття про види та форми організації й здійснення навчально-пізнавальної
діяльності, їхні особливості. Основні функції форм навчально-пізнавальної
діяльності. Класифікації форм навчання.

6. Оцінювально-аналітична компетентність

6.1.Здатність здійснювати оцінювання результатів навчання здобувачів освіти
6.1.1. Формувальне оцінювання: ефективна інструменти для щоденного
використання в класі
Види оцінювання результатів навчання: формувальне, підсумкове, поточне.
Методики здійснення формувального оцінювання в класі. Вибір відповідної
методики та шкали для різних видів оцінювання. Форми оцінювання:
самооцінювання, взаємооцінювання, індивідуальні та групові форми організації
оцінювання.
Роль формувального оцінювання в навчальному процесі. Інструменти надання
зворотного зв’язку учням. Важливість індивідуального підходу до оцінювання
результатів учнів.
6.2.Здатність організовувати різні види й форми навчальної та пізнавальної

діяльності здобувачів освіти

6.2.1. Алгоритм навчання учнів об’єктивно оцінювати власні досягнення
Методи й прийоми здійснення самооцінювання і взаємооцінювання
здобувачами освіти результатів навчання. Розвиток у здобувачів освіти вміння
здійснювати самооцінювання і взаємооцінювання результатів навчання. Надання
рекомендацій щодо здійснення само-і взаємооцінювання.

Знання:
Б1.1.З1. Індивідуальні особливості здобувачів освіти, вплив цих особливостей на
засвоєння навчального матеріалу й успішну соціалізацію, ознаки погіршення
психоемоційного стану.
Б2.1.З1. Різновиди й інтенсивність почуттів та емоцій, причини їхньої появи.
Б2.1.З2. Сучасні форми, методи, технології та засоби навчання, які сприяють розвитку
уваги; способи/ методи саморегуляції, подолання стресу, керування емоціями,
порозуміння.
Б3.2.З1. Основні форми й засоби визначення запитів та очікувань батьків.
Б3.2.З2. Основні форми конструктивної взаємодії з батьками в інтересах здобувачів
освіти.
Г1.1.З1. Методики педагогічного прогнозування.
Г1.2.З1. Види та етапи планування освітнього процесу.
Г2.1.З1. Вимоги законодавства щодо організації освітнього процесу.
Г2.2.З1. Форми організації освітнього процесу, види й форми навчальної та
пізнавальної діяльності здобувачів освіти.
Г3.1.З1. Види оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.
Г3.1.З3. Методики здійснення формувального поточного і підсумкового оцінювання.
Г3.3.З1. Методи й прийоми здійснення самооцінювання і взаємооцінювання
здобувачами освіти результатів навчання.
Уміння та навички:
Б1.1.У1. Планувати і здійснювати освітній процес з урахуванням вікових й
індивідуальних особливостей здобувачів освіти.
Б1.1.У3. Надавати підтримку учням, які мають ознаки стресу.
Б2.1.У1. Використовувати способи самозбереження психічного здоров’я, запобігання
професійному вигоранню, керування власними емоціями.
Б2.1.У2. Конструктивно реагувати на стрес, конфліктні ситуації, сприяти
порозумінню.
Б2.1.У3. Застосовувати в освітньому процесі практики концентрації уваги,
усвідомленого емоційного реагування, емоційної стійкості.
Б3.2.У1. Визначати запити й очікування батьків щодо навчання дітей, бачення їхньої
майбутньої успішності, участі в освітньому процесі й відповідно реагувати на них.
Б3.2.У2. Залучати батьків до участі в освітньому процесі, а також до прийняття
рішень, які стосуються навчання, виховання розвитку здобувачів освіти.
Г1.1.У1. Формулювати цілі освітнього процесу на основі прогностичних методів
планування.
Г1.2.У1. Здійснювати різні види планування освітнього процесу на різних його етапах.
Г2.1.У1. Організовувати освітній процес відповідно до вимог законодавства.
Г2.2.У1. Організовувати навчальні заняття різних типів.

Г2.2.У2. Застосовувати різні види й форми організації навчальнопізнавальної
діяльності здобувачів освіти.
Г3.1.У1. Застосовувати до різних видів оцінювання відповідну методику та шкалу.
Г3.1.У2. Застосовувати різні форми оцінювання результатів навчання здобувачів
освіти.
Комунікація:
Б1.1.К1. Спілкуватися з учасниками освітнього процесу та іншими особами (за
потреби) про індивідуальні особливості здобувачів освіти, їхній вплив на засвоєння
навчального матеріалу й успішну соціалізацію, важливість врахування
психоемоційного стану.
Б2.1.К1. Спілкуватися про способи самозбереження психічного здоров’я, запобігання
професійному вигоранню, управління власними емоціями, сприяти порозумінню між
учасниками освітнього процесу.
Б3.2.К1. Надавати консультативну й інформаційну підтримку батькам (чи опікунам)
щодо навчання, виховання і розвитку їхніх дітей.
Г1.1.К1. Залучати здобувачів освіти до спільного визначення цілей навчального
заняття.
Г1.2.К2. Взаємодіяти з учасниками освітнього процесу стосовно тем, які вивчаються,
та очікуваних результатів навчання.
Г2.1.К1. Взаємодіяти з учасниками освітнього процесу щодо прийняття спільних
рішень стосовно організації освітнього процесу в межах шкільної автономії.
Г2.2.К1. Взаємодіяти з учасниками освітнього процесу для ефективного залучення
здобувачів освіти до різних форм навчальної та пізнавальної діяльності.
Г3.1.К1. Роз’яснювати учасникам освітнього процесу роль оцінювання в навчальному
поступі, його процедури.
Г3.3.К1. Взаємодіяти зі здобувачами освіти, надавати рекомендації щодо здійснення
само- і взаємооцінювання.
Відповідальність і автономія:
Б1.1.В1. Відстежувати зміни щодо вікових та індивідуальних особливостей здобувачів
освіти, їхнього психоемоційного стану й здійснювати необхідні адаптації /
модифікації в освітньому процесі.
Б2.1.В1. Відстежувати власні відчуття, почуття, емоції і потреби, особисті стани,
керувати моційними станами й звертатися по допомогу (за потреби).
Б3.2.В1. Співпрацювати з батьками як учасниками освітнього процесу та/чи членами
команди психолого-педагогічного супроводу особи з особливими освітніми
потребами на засадах партнерства.
Г1.1.В1. Брати відповідальність за планування й досягнення освітніх цілей,
передбачених освітніми програмами.
Г1.2.В1. Брати відповідальність за поінформованість здобувачів освіти та їхніх
батьків щодо навчальних тем, та очікуваних результатів навчання.

Г2.1.В1. Відповідально ставитися до прийняття спільних та особистих професійних
рішень щодо педагогічної автономії.
Г2.2.В1. Відповідально ставитися до вибору форм навчальної та пізнавальної
діяльності здобувачів освіти й розподілу навчального часу.
Г3.1.В1. Здійснювати оцінювання здобувачів освіти на основі об’єктивності,
прозорості, поваги, відповідальності, справедливості, індивідуального характеру
оцінювання.
Г3.3.В1. Відповідально ставитися до формування спроможності здобувачів освіти до
само- і взаємооцінювання, запобігати субʼєктивізації під час взаємооцінювання.