ПРОГРАМА підвищення кваліфікації вихователів груп подовженого дня

МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕФОРМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

         Тема 1.1. Нормативно-правове забезпечення безпечного здорового освітнього середовища

         Нормативно-правове забезпечення безпечного і здорового освітнього середовища як ключової умови реалізації права дитини на якісну освіту та збереження її життя і здоров’я. Основні законодавчі акти, що регулюють питання безпеки, охорони здоров’я, санітарно-гігієнічних норм, охорони праці та цивільного захисту в закладах освіти:  Конституція України, закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про охорону праці», «Про охорону дитинства», державні стандарти, санітарні регламенти і нормативи, що визначають вимоги до організації освітнього процесу, матеріально-технічного забезпечення, безпечних умов навчання та виховання. Роль державних і місцевих органів управління освітою, адміністрації закладів освіти та педагогічних працівників у забезпеченні безпечного освітнього простору.

           Формування здорового освітнього середовища, який включає фізичну, психологічну, соціальну та інформаційну безпеку. Сучасні виклики, пов’язані з цифровізацією освіти, інклюзивним навчанням, протидією булінгу та створенням безпечних умов в умовах надзвичайних ситуацій.

 

Модуль 2. Організація освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти

 

Тема 2.1. Закономірності та принципи професійного розвитку педагога в умовах реформування освіти

Ключові закономірності й принципи професійного розвитку педагога в контексті сучасних освітніх реформ. Роль вчителя, зростання вимог до його професійних компетентностей, гнучкості, готовності до інновацій та безперервного навчання впродовж життя.

Сутність професійного розвитку педагога як цілісного, безперервного та системного процесу, зумовленого суспільними запитами, змінами в освітній політиці та потребами сучасних здобувачів освіти. Основні закономірності професійного зростання, зокрема взаємозв’язком між особистісним і професійним розвитком, впливом мотивації, рефлексії та самоосвіти на якість педагогічної діяльності.

Професійний розвиток педагога: індивідуалізації, безперервності, практичної спрямованості, інноваційності, академічної свободи та партнерської взаємодії. Сучасні моделі підвищення кваліфікації, формальні, неформальні та інформальні форми професійного навчання, а також можливості професійних спільнот і освітніх платформ для розвитку педагогів. Адаптація до нових стандартів, впровадження компетентнісного підходу, цифровізація освітнього процесу, збереження професійного благополуччя та профілактика емоційного вигорання. Практичні рекомендації щодо побудови індивідуальної траєкторії професійного розвитку та ефективного планування власного кар’єрного зростання.

Тема 2.2  Аспекти створення безпечного освітнього середовища в умовах сучасних  викликів

Формування безпечного освітнього простору в умовах сьогодення, зумовлених війною та різноманітними кризами. Такий простір має охоплювати фізичну безпеку (наявність укриттів, систем оповіщення, навичок і засобів надання першої допомоги), психологічну безпеку (профілактику булінгу, емоційну підтримку, розвиток стресостійкості), соціальну безпеку (інклюзивність, толерантність, співпрацю з громадою) та цифрову безпеку. Важливою складовою є інтеграція медичних і психологічних сервісів, а також розроблення та впровадження Кодексу безпечного освітнього середовища (КБОС), який забезпечує координацію дій усіх учасників освітнього процесу. В умовах сучасних викликів саме поєднання медичної та психологічної допомоги стає визначальним чинником успішної адаптації учнів і ефективного навчання. Кодекс безпечного освітнього середовища виступає ключовим нормативним документом, що регламентує питання захисту, підтримки та добробуту в закладі освіти. Спільна відповідальність керівників, педагогів, батьків і громадськості є запорукою створення та підтримки безпечного й сприятливого освітнього середовища.

Тема 2.3. Сучасні підходи до організації освітнього процесу групи подовженого дня.

 Професійна компетентність вихователів ГПД у контексті реалізації вимог Нової української школи та чинної нормативно-правової бази.

Організація освітнього процесу в групі подовженого дня як важливої складової освітнього середовища закладу загальної середньої освіти. Сучасні підходи до планування роботи ГПД, організації режимних моментів, створення безпечного, психологічно комфортного та мотивувального освітнього середовища.

Впровадження компетентнісного підходу, формування ключових та соціальних компетентностей учнів, урахуванню вікових і індивідуальних особливостей дітей, а також організації діяльності в інклюзивному освітньому середовищі.

Аналіз типових педагогічних ситуацій, прикладів ефективних форм і методів роботи вихователя ГПД, що сприяють гармонійному розвитку, соціалізації та успішному перебуванню учнів у групі подовженого дня.

 

 

Модуль 3.  Професійний розвиток педагога в умовах Нової української школи

 

Тема 3.1 Використання музичної гри до різних видів діяльності на уроках НУШ: тематично-інтегрований підхід 

Використання музичної гри як ефективного педагогічного інструменту в освітньому процесі Нової української школи. У контексті компетентнісного та діяльнісного підходів музична гра розглядається як універсальний засіб розвитку пізнавальної активності, творчих здібностей, емоційного інтелекту та соціальних навичок учнів початкової школи. Охарактеризувати значення музично-ігрової діяльності в умовах  реалізації Концепції НУШ; дослідивши різні джерела та інтернет-ресурси. Ознайомлення з прикладами різних видів музичних ігор, акцентуючи увагу на необхідності використання ігрового матеріалу до різних видів музичної діяльності з учнями на заняттях групи подовженого дня  та в години дозвілля; проаналізувавши досвід ігро-майстрів різних країн світу в організації музично-ігрової діяльності з учнями молодшого шкільного віку,  презентувати мистецьке портфоліо для вчителя ГПД. Запропонувати автроську методику використання художньо-педагогічних технологій в контексті ігрового підходу до освітнього процесу НУШ.

 

Тема 3.2. Комунікативна компетентність як важливий засіб ефективної взаємодії учасників освітнього процесу

  Сутність поняття «педагогіка партнерства», принципи та засади, на яких базується педагогіка партнерства, згідно з Концепцією «Нова українська школа» як чинник формування ефективної взаємодії учасників освітнього процесу. Основні риси педагогіки партнерства (висування значущих цілей, навчання без примусу, самовизначення). Залучення до спільної діяльності (цікаві розповіді, заохочення творчих успіхів, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, суспільно корисні справи).

Співпраця між учителем, учнями і батьками - основа педагогіки партнерства. Діалог між цими сторонами – запорука нового освітнього середовища, в якому діти почуватимуть себе комфортно, впевнено, захищено.

Ефективне спілкуватися в складних ситуаціях: формування навичок активного слухання співрозмовника, формулювання запитань, резюмування та перефразування, надання зворотного зв’язку, формулювання «Я-тверджень». Педагогічний такт як стиль  поведінки у взаєминах із колегами, учнями та їх батьками, в якому поєднуються вимогливість і чуйність, справедливість і гуманність, витримка, оптимізм та інші якості особистості педагога. Майстерність та культура взаємодії в педагогічному  спілкуванні. Стратегія взаємодії у спілкуванні. Поняття педагогічної техніки. Внутрішня техніка: розвиток вмінь психотехніки, управління емоційним станом. Зовнішня техніка як культура професійно-педагогічного спілкування. Педагогічний вплив (практичні вміння, навички з організації ділового спілкування, стилі спілкування, методів, прийомів та засобів педагогічного впливу, взаємодії. 

 

      Тема 3.3. Психологічні засади формування компетентностей освітян

Психологічних засад формування професійних компетентностей освітян у сучасному освітньому середовищі. Особливості розвитку когнітивних, емоційно-вольових та соціальних компетентностей педагогів, роль мотивації, саморефлексії й емоційного інтелекту в професійній діяльності. Ефективними психологічні підходи та практичні інструменти, що сприяють підвищенню професійної майстерності, стресостійкості та готовності до освітніх змін.

 

Модуль 4.  Організація освітнього процесу з навчальних предметів/інтегрованих курсів 

(за фаховим спрямуванням)

Тема 4.1. Українська ідентичність у мовленні та мисленні

Українська ідентичність як важливий чинник формування мовлення та мислення особистості. Роль української мови у збереженні національних цінностей, культурної пам’яті та світоглядних орієнтирів. Взаємозв’язок між мовними засобами й національною свідомістю, а також впливу історичних, соціальних і культурних процесів на мовну картину світу українців. Значення мови як носія ідентичності та інструменту самовираження в умовах сучасних суспільних трансформацій

 

Тема 4.2 Шляхи та методи відновлення ментального здоров'я під час воєнного стану

          Збереження й відновлення ментального здоров’я в умовах воєнного стану, постійної небезпеки, невизначеності та хронічного стресу. Вплив війни на психоемоційний стан людини. Психологічні наслідки війни: тривога, страх, емоційне виснаження, ПТСР, відчуття втрати контролю. Механізми стресу та адаптації психіки в екстремальних умовах. Практичні методи самодопомоги для стабілізації емоційного стану. Ефективні техніки зниження тривожності, напруги та панічних реакцій. Способи відновлення внутрішніх ресурсів, почуття безпеки та опори. Роль підтримки спільноти, родини й фахівців у процесі психологічного відновлення. Формування практичних навичок психологічної стійкості та турботи про себе.

 

Тема 4.3. Психолого-педагогічний супровід педагога у роботі з учасниками інклюзивного освітнього середовища

Психолого-педагогічний супровід педагогів у процесі роботи з учасниками інклюзивного освітнього середовища. У сучасних умовах розвитку інклюзивної освіти особливої значущості набуває професійна готовність педагога до взаємодії з дітьми з особливими освітніми потребами, їхніми батьками (законними представниками), асистентами вчителя та фахівцями команди психолого-педагогічного супроводу.

Теоретичні засади інклюзивної освіти, нормативно-правові аспекти організації психолого-педагогічного супроводу, а також роль педагога як ключової фігури в створенні безпечного, підтримувального та розвивального освітнього середовища. Формування професійних компетентностей педагога, зокрема емоційної стійкості, емпатії, толерантності, навичок ефективної комунікації та міждисциплінарної взаємодії.

Практичні стратегії та методи психолого-педагогічного супроводу, спрямовані на подолання професійного вигорання педагогів, підтримку їх психологічного благополуччя, а також на забезпечення індивідуального підходу до кожної дитини в умовах інклюзивного класу. Типові труднощі, що виникають у роботі з учасниками інклюзивного освітнього середовища, та шляхи їх конструктивного вирішення.

 

Тема 4.4. Інформаційна безпека як складова соціального здоров’я

Роль інформаційної безпеки як важливого чинника збереження та зміцнення соціального здоров’я особистості в умовах цифрового суспільства. Сучасний інформаційний простір характеризується високою динамічністю, надмірністю інформаційних потоків, поширенням дезінформації, маніпулятивного контенту та кіберзагроз, що безпосередньо впливають на психоемоційний стан людини, її соціальні взаємини та якість життя.

Поняття соціального здоров’я, його складові та взаємозв’язок з інформаційною безпекою. Вплив медіасередовища, соціальних мереж та цифрових технологій на формування світогляду, ціннісних орієнтацій, поведінкових моделей і міжособистісної комунікації. Основні інформаційні ризики, з якими стикаються діти, підлітки та дорослі, а також про наслідки інформаційного перевантаження, кібербулінгу, фейкових новин і психологічного тиску в онлайн-просторі.

Практичні підходи до формування інформаційної культури та навичок безпечної поведінки в цифровому середовищі. Методи розвитку критичного мислення, медіаграмотності, відповідального споживання інформації та саморегуляції в умовах постійного інформаційного впливу. Роль педагогів, батьків і фахівців соціальної сфери у створенні безпечного інформаційного середовища та підтримці соціального благополуччя особистості.

 

Тема 4.5 Формування ключових компетентностей засобами SТEM-освіти 

STEM-освіта як ефективний інструмент формування ключових компетентностей здобувачів освіти відповідно до вимог сучасної школи та концепції компетентнісного навчання. У центрі уваги — інтеграція природничих наук, технологій, інженерії та математики як основи для розвитку цілісного наукового світогляду, практичного мислення та готовності учнів до викликів ХХІ століття.

Сутність STEM-освіти, її принципи та педагогічний потенціал у формуванні таких ключових компетентностей, як уміння вчитися впродовж життя, математична та природничо-наукова грамотність, цифрова компетентність, ініціативність і підприємливість, критичне та системне мислення, уміння працювати в команді й ефективно комунікувати. Міжпредметна інтеграція, проєктна та дослідницька діяльність учнів.

Практичні підходи до впровадження STEM-елементів у навчальний процес на різних рівнях освіти. Ознайомлення з прикладами STEM-завдань, навчальних проєктів, експериментів та кейсів, які сприяють активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчості та формуванню навичок розв’язання реальних життєвих проблем. Використання сучасних цифрових інструментів і освітніх технологій у STEM-навчанні.

Роль педагога як наставника та фасилітатора, який створює умови для самостійного пошуку знань, командної роботи та формування мотивації до навчання. Можливості адаптації STEM-освіти до вікових особливостей учнів, їхніх освітніх потреб та умов інклюзивного навчання.

 

Модуль 5. РЕфлексивно - Діагностичний

Тема 5.1 Організаційно-методичний супровід розвитку педагогічної майстерності вихователя групи продовженого дня. 

Теоретичні та практичні засади організаційно-методичного супроводу розвитку педагогічної майстерності вихователя групи продовженого дня як важливої складової забезпечення якості освітньо-виховного процесу в закладі загальної середньої освіти. Створення безпечного, розвивального й комфортного освітнього середовища для учнів молодшого шкільного віку.

Сутність поняття «педагогічна майстерність вихователя ГПД», її структурні компоненти (професійні знання, педагогічні вміння, комунікативна культура, рефлексивні та творчі здібності). Роль організаційних і методичних механізмів у її цілеспрямованому розвитку. Функції адміністрації закладу освіти та методичної служби у плануванні, координації та реалізації системи професійної підтримки вихователів.

Форми і методи організаційно-методичного супроводу. Методичне забезпечення діяльності вихователя ГПД, упровадження інноваційних, ігрових, проєктних та здоров’язбережувальних технологій, а також інклюзивних підходів у роботі з дітьми.

Безперервний професійний розвиток, самоосвіти й рефлексії вихователя як умова підвищення його педагогічної майстерності. Зростання професійної компетентності вихователя ГПД, підвищення якості виховної та дозвіллєвої діяльності, ефективна взаємодія з учнями й батьками, а також створення сприятливого освітнього середовища.

 

Тема 5.2. Ігрова діяльність як засіб розвитку навичок комунікації учасників освітнього процесу

Ігрова діяльність як ефективний педагогічний засіб розвитку комунікативних навичок учасників освітнього процесу в умовах сучасної освіти. Ігрова діяльність як інноваційна форма організації навчально-виховної діяльності, що сприяє активізації взаємодії, формуванню позитивного психологічного клімату та підвищенню мотивації до навчання.

Психолого-педагогічні основи ігрової діяльності. Вплив на розвиток мовленнєвих умінь, соціальної компетентності, емоційної чутливості та здатності до співпраці. Види ігор (дидактичні, рольові, сюжетно-рольові, комунікативні, командні), їхні можливості у формуванні навичок ефективного спілкування, уміння слухати, аргументовано висловлювати власну думку, досягати взаєморозуміння та вирішувати конфліктні ситуації.

Роль педагога як організатора й фасилітатора ігрової діяльності. Значення ігрових методів у розвитку партнерської взаємодії між учнями, педагогами та батьками. Формування культури спілкування та соціальної відповідальності. Використання ігор у освітньому процесі.

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

1. Розробити індивідуальну траєкторію професійного розвитку вихователя групи подовженого дня відповідно до сучасних вимог розвитку загальної середньої освіти, актуальних освітніх тенденцій, нормативно-правових змін та професійних потреб.
2. Спроєктувати інтерактивну вправу, дидактичну гру або пізнавальне завдання для учнів групи подовженого дня, спрямоване на розвиток ключових компетентностей, творчих здібностей, комунікативних навичок, критичного мислення, самостійності та вміння взаємодіяти в колективі.
3. Організувати освітньо-виховний процес у групі подовженого дня із застосуванням сучасних інтегрованих методів, форм і педагогічних технологій, спрямованих на розвиток ключових компетентностей, пізнавальної активності, творчих здібностей, соціальних навичок та особистісного потенціалу учнів.
4. Розробити та застосовувати творчі, ігрові, пізнавальні й інтерактивні вправи з урахуванням вікових, індивідуальних особливостей та освітніх потреб учнів, інтегруючи їх у різні види навчальної, виховної, пізнавальної, творчої, рухової та дозвіллєвої діяльності з метою розвитку самостійності, комунікативних умінь, емоційної стійкості, творчого мислення, навичок співпраці та відповідальної поведінки.

1. Знання законодавчих і нормативно-правових засад щодо забезпечення прав, безпеки, охорони життя і здоров’я дітей та створення безпечного освітнього середовища в групі подовженого дня.
2. Володіння вимогами Державного стандарту початкової освіти, типовими освітніми програмами та особливостями їх реалізації в організації діяльності групи подовженого дня.
3. Знання нормативно-правових документів у сфері освіти, що регламентують професійну діяльність вихователя групи подовженого дня, його права, обов’язки та відповідальність.
4. Розуміння теоретичних і методичних засад організації освітньої, виховної, дозвіллєвої та розвивальної діяльності учнів у групі подовженого дня.
5. Володіння знаннями з вікової та педагогічної психології, необхідними для врахування індивідуальних особливостей молодших школярів, підтримки їхнього емоційного благополуччя та гармонійного розвитку.
6. Знання принципів планування й організації режимних моментів, самопідготовки, виховних заходів, ігрової, творчої, спортивно-оздоровчої та інших видів діяльності учнів у групі подовженого дня.
7. Володіння сучасними методами організації групової, парної та індивідуальної роботи, розвитку співпраці, комунікації й командної взаємодії між учнями.
8. Знання методики організації та реалізації навчально-пізнавальних, виховних, соціальних і творчих проєктів, спрямованих на розвиток ключових компетентностей молодших школярів.
9. Розуміння сучасних компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого та інклюзивного підходів до організації виховної діяльності, розвитку, соціалізації й підтримки учнів у групі подовженого дня.