Методичні засади викладання міжгалузевого інтегрованого курсу STEM

Суб’єкт підвищення кваліфікації:

Комунальний заклад "Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського"

Інформація про розробника (розробників):

Хлань Людмила Миколаївна, завідувач науково-методичної лабораторії природничо-математичних та інформатично- технологічних дисциплін КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського». Чала Марина Станіславівна, методист науково-методичної лабораторії природничо-математичних та інформатично-технологічних дисциплін КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського».

Напрями підвищення кваліфікації:

використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку
розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій)
цифрова компетентність

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

очна, дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

Інше: Практикум (творча група)

Цільова група:

Інше: Вчителі, які викладають міжгалузевий інтегрований курс STEM

Перелік професійних стандартів:

«Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

базова середня освіта

Програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти спрямована на розвиток професійної компетентності STEM-вчителя, оновлення його методичного інструментарію та формування здатності проєктувати міжгалузеве, практико орієнтоване й компетентнісне навчання відповідно до сучасних освітніх викликів.

Зміст програми структуровано за п’ятьма взаємопов’язаними тематичними напрямами: методологія міжгалузевої інтеграції в STEM; практична STEM-інженерія та цифрові інструменти; дизайн-мислення та STEM-проєкти; оцінювання у міжгалузевому інтегрованому курсі STEM; методичний кейс STEM-вчителя та презентація індивідуальних і колективних проєктів. Завершальним етапом є рефлексія, спрямована на осмислення результатів навчання, професійного поступу та можливостей застосування набутого досвіду у власній педагогічній практиці.

Організація навчання ґрунтується на поєднанні теоретичної, практичної, проєктної та рефлексивної діяльності. Для навчальної взаємодії використовуються цифрові середовища Google Classroom і Google Meet.

Обсяг програми – 15 аудиторних годин: 2 години теоретичної підготовки, 12 годин практичної та проєктної діяльності, 1 година підсумкової рефлексії. Переважання практичного компонента забезпечує перенесення набутих знань і вмінь у реальну педагогічну практику.

Ключовим методом є проєктне навчання. Учасники індивідуально та в командах визначають проблему, формулюють цілі, планують діяльність, розробляють, тестують і презентують STEM-продукт, інтегруючи зміст різних освітніх галузей та використовуючи цифрові й інженерні інструменти.

Рефлексивний компонент забезпечує аналіз власної діяльності, оцінювання ефективності педагогічних рішень, визначення труднощів і перспектив професійного розвитку.

Результат навчання – готовий до практичного використання STEM-проєкт, методичний кейс або дидактичний продукт, що демонструє здатність учителя проєктувати та реалізовувати міжгалузеве інтегроване навчання.

Навчально-тематичний план

№ з/п	Зміст
№ з/п	Зміст	Лекції	Практичні	Всього аудиторних год.
1.	Методологія міжгалузевої інтеграції в STEM	2		2
2.	Практична STEM-інженерія та цифрові інструменти		4	4
3.	Дизайн-мислення та STEM-проєкти		4	4
4.	Оцінювання у міжгалузевому інтегрованому курсі STEM		2	2
5.	Методичний кейс STEM-вчителя. Презентація індивідуальних та колективних проєктів.		2	2
6.	Рефлексія		1	1
УСЬОГО годин		2	13	15

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

Закон України «Про освіту». URL: Перейти за покликанням .
Закон України «Про повну загальну середню освіту». URL: Перейти за покликанням .
Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти)” від 5 серпня 2020 р. № 960-р. 2020. URL: Перейти за покликанням

Основна література

Поліхун Н. І., Постова К. Г., Сліпухіна І. А., Онопченко Г. В., Онопченко О. В. Упровадження STEM-освіти в умовах інтеграції формальної і неформальної освіти обдарованих учнів: методичні рекомендації. Киї : Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2019. 80 с.
Гончарова Н. Понятійно-категоріальний апарат з проблеми дослідження аспектів STEM-освіти / Н. Гончарова // Наукові записки Малої академії наук України. Серія : Педагогічні науки. 2017. Вип. 10. С. 104-114. URL: Перейти за покликанням
Кухарчук П., Адамович І., Пойда С. Шляхи впровадження STEAM в закладах освіти України. Наукові перспективи. 2021. №12 (18). С.109‒123
Засєкіна, Т. М. (2020). Інтеграція як основа STEM-освіти (с. 105–108). Перейти за покликанням
Скрипка Г. В. Застосування чат-ботів на основі мовних моделей штучного інтелекту як один із шляхів розвитку цифрової компетентності педагога / Г. Скрипка // Педагогічний вісник : науково-методичний щоквартальний журнал. – Кропивницький. – 2024. – №1 (61) 2024. – С. 93-99.

Додаткова література

Бутурліна, О., Лисоколенко, Т. (2022). STEM-навички освітян: стан та тенденції формування. Інноваційна педагогіка, 53, 34–42. Перейти за покликанням
Василашко, І. (2024). Ресурси для формування професійної компетентності педагогічних працівників в умовах розвитку STEM-освіти. У О. В. Лозова, & І. П. Василашко (уклад.), Ю. І. Завалевський (Ред.), STEMосвіта: теорія та практика: збірник науково-методичних матеріалів (с. 78–84). Видав. дім «Освіта». Перейти за покликанням
Ляшенко, О. І. (2024). STEМ як освітня галузь Нової української школи. У STEAM-освіта: від теорії до практики: матеріали конференції, 12– 14 черв. 2024 (с. 11–14). Київ: Ін-т обдарованої дитини НАПН України. 207 Перейти за покликанням
Комп'ютерна наука. Освітні сервіси для вивчення ІТ [Електронний ресурс] – Електронні дані. – [© Артем Кисляков] – Режим доступу: Перейти за покликанням

Знати і розуміти:

концептуальні засади STEM-освіти та принципи міждисциплінарної інтеграції;
логіку та структуру модельних програм STEM для 5–9 класів;
методологію проєктної діяльності та етапи реалізації STEM-проєкту;
роль цифрових інструментів (симуляції, цифрові лабораторії, мікроконтролери, 3D-моделювання) у навчанні;
принципи застосування дизайн-мислення для створення та тестування рішень;
підходи до формувального оцінювання, само- та взаємооцінювання;
правила організації безпечного робочого простору та технологічної підготовки до лабораторних робіт;
методи управління командною роботою та фасилітації групових проєктів.

Уміти:

планувати STEM-уроки та міні-проєкти з інтеграцією природничих наук, технологій, інженерії та математики;
обирати відповідні цифрові та технологічні засоби для реалізації STEM-проєктів;
застосовувати дизайн-мислення для створення прототипів та моделювання рішень;
організовувати командну роботу учнів, розподіляти ролі та фасилітувати процеси співпраці;
планувати та забезпечувати використання Інтернету для спілкування та взаємодії учнів і вчителя;
розробляти презентації, демонстраційні матеріали та документи для STEM-проєктів;
використовувати формувальне оцінювання для аналізу прогресу та результатів учнівської діяльності.

Оцінювати:

рівень рефлексії власної педагогічної практики;
ефективність організації STEM-уроків і проєктної діяльності;
якість інтеграції знань із природничих наук, технологій, інженерії та математики;
здатність учнів до самостійного дослідження, командної взаємодії та застосування цифрових технологій;
результативність використання дизайн-мислення для створення інноваційних рішень.

Безоплатно на умовах регіонального замовлення для педагогічних працівників Кіровоградської області / на платній основі.

10.04.2026 - І засідання

03.09.2026 - ІІ засідання