ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕФОРМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Тема. Нові професійні ролі і завдання сучасного вчителя в контексті Концепції «Нова українська школа»

Проблема зміни професійних ролей і завдань сучасного вчителя як виклик перед освітою сьогодення. Сучасний учитель як провідник змін. Концепція Нової української школи. Вимоги до професійних компетентностей учителя початкових класів. 

Розкриття  сутності нових ролей, завдань та функцій учителя Нової української школи. Педагогіка партнерства. Індивідуальний підхід у навчанні до особистості молодшого школяра для досягнення компетентнісних результатів. Стилі пізнання учнів молодшого шкільного віку та умови ефективного їх використання в організації навчальної взаємодії. 

Роль учителя у формуванні психологічно безпечного середовища.

Освіта в діалозі. Діалогічне навчання та зміна навчальних ролей у його контексті. Простір для інтерактивного навчання. Зміна фокусу навчання у бік практики, інтерактивності та функціональності. Відстеження індивідуальних досягнень учнів. Рефлексивна практика. Надання зворотного зв’язку. 

Тема. Державний стандарт початкової освіти: принципи, цільові групи, циклічність. Планування на рік, тиждень, день

Державний стандарт початкової освіти. Принципи: презумпція талановитості дитини, цінність дитинства, радість пізнання, розвиток особистості, здоров’я, безпека. Організаційно-нормативне та методичне забезпечення освітнього процесу початкової школи: багатоваріативність програм і методик; інтегровані курси як засіб реалізації знань освітніх галузей; особливості викладання навчальних дисциплін; санітарно-гігієнічні вимоги до організації освітнього процесу в початкових класах.

Державний стандарт початкової освіти передбачає організацію освітнього процесу із застосуванням діяльнісного підходу на інтегровано-предметній основі з переважанням ігрових методів у першому циклі (1-2 класи) та інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи).

Практичні методи навчання. Використання методик заохочення дітей до бажання висловлювати власні думки, почуття. Розвиток позитивної самооцінки.

Методичні підходи до організації освітнього процесу в початковій школі:

• зосередження на потребах учнів;
• діагностична основа навчання;
• переваження навчального діалогу;
• співпраця, співтворчість між учнями і вчителями;
• ситуація вибору і відповідальності;
• турбота про фізичне та емоційне благополуччя учнів;
• пристосування методик до навчальних можливостей дитини;
• стимулювання розвитку і саморозвитку учнів.

Соціально-емоційна спрямованість освітнього процесу  початкової школи.

Тема. Конструювання і розроблення навчальних програм

Психолого-фізіологічні особливості учнів 6-7 та 8-10 років, які варто враховувати під час організації освітнього процесу в початковій школі (І та ІІ цикли початкової освіти). Забезпечення наступності навчання між циклами початкової освіти.

Типові освітні програми, зміст та обов’язкові результати навчання. Освітня програма закладу освіти. Модельні навчальні програми. Календарно-тематичне планування.

Конструктор модельних навчальних програм. Алгоритм розроблення.

Особливості розподілу 20% резерву часу в циклах початкової освіти.

Тема. Трансформації в освіті. Запит на діяльнісний підхід

Концептуальні засади НУШ. Модернізація загальної середньої освіти, методологічна переорієнтація процесу на розвиток особистості. Трансформаційний потенціал діяльнісного підходу як способу реалізації інтегрованого навчання, спрямованого на розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь особистості. 

Урахування принципів та характеристик діяльнісного підходу у щоденних практиках педагогів. Освітня технологія «Розвиток 4 К». Критичне мислення учнів як ключовий індикатор діяльнісного підходу. Проєктне навчання (проблема, планування, пошук, продукт, презентація, портфоліо), його переваги для учнів та вчителів, організація та особливості впровадження. Визначальна роль діяльнісного підходу як механізму та інструменту формування креативного мислення. Складові поняття «креативність» (взаємозв’язок, дослідження, трансформація), теорія та практика креативності. Динамічність, комплексність, ітеративність (повторюваність дій) та значущість процесу формування креативного мислення. Роль педагога у реалізації діяльнісного навчання. 

Тема. Професійний стандарт: запит суспільства на якісну освіту

Якість і стандартизація. Суть понять «якість освіти», «якість освітньої діяльності». Професійний стандарти — відповідь на запит суспільства на якісну, сучасну та гуманістичну освіту. 

Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти»: мета професійної діяльності вчителя, опис трудових функцій, ціннісні орієнтири. Професійний стандарт як орієнтувальний та критеріальний документ. Професійні компетентності учителя: знання, уміння/навички, комунікація, автономія і відповідальність. Роль та значення ПС: орієнтир як для підготовки педагогів, так і для їхнього професійного зростання. Стандартизація: поєднання академічної підготовки з практичними навичками.

Початкова школа — фундамент усієї освітньої траєкторії дитини. Якісна початкова освіта починається з компетентного, вмотивованого вчителя. Фокус на формування компетентностей. Технологія «4 К». Наскрізні уміння здобувачів освіти, спільні для ключових компетентностей. 

 

МОДУЛЬ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Тема. Інтеграція в освіті. Інтегроване навчання

Сутність інтегрованого підходу в освіті. Види та форми інтеграції. Тематична інтеграція в початковій школі. Теми тижнів, місяців. Структура розгортання тематичного циклу. Особливості інтегрованого навчання за І та ІІ циклами. Інтеграція і діяльнісний підхід у навчальній взаємодії. Діяльність учителя в контексті інтегрованого навчання. Інтегроване навчання як модель активізації інтелектуальної діяльності та розвивальних прийомів навчання. Інтегроване навчання як школа співпраці та взаємодії, що допомагає разом просуватися до спільної мети. 

Стан та технології впровадження сучасних дидактичних шкільних систем навчання; умови забезпечення цілісності у функціонуванні шкільних дидактичних систем; засоби реалізації компетентнісного підходу у шкільній практиці; шляхи впровадження особистісно орієнтованої моделі навчання у практику роботи вчителів. 

Тема. Ціннісні орієнтири реалізації вчителем трудових функцій у контексті вимог професійного стандарту

Актуальність ціннісної парадигми в освіті у контексті сьогодення. Система цінностей педагога відповідно до Професійного стандарту. 

Ціннісна основа педагогічної діяльності в умовах викликів сьогодення. Професійні та особистісні цінності вчителя. Наскрізна інтеграція ціннісних орієнтирів у щоденну педагогічну практику. Роль освітнього середовища у формуванні ціннісних установок.

Значення рефлексії, наставництва та самоосвіти у процесі професійного розвитку ціннісної позиції педагога.

Тема. Особливості організації інклюзивного освітнього процесу за різними формами навчання на засадах НУШ

         Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти: чинні норми та зміни. Діяльність команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в ЗЗСО. Роль асистента дитини (учня). Розмежування функцій асистента вчителя та асистента дитини (учня). Поняття про універсальний дизайн у навчанні. Поняття про розумне пристосування. Здійснення адаптацій в освітньому процесі та або модифікації змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) для осіб з особливими освітніми потребами з метою досягнення результатів навчання, визначених державним стандартом базової середньої освіти та/або індивідуальною програмою розвитку учня. Особливості додаткової підтримки учнів із порушеннями інтелектуального розвитку та/чи складними (комбінованими) порушеннями. Визначення індивідуальних навчальних цілей з урахуванням здатностей та потреб учнів з особливими освітніми потребами. 

Тема. Нові підходи до організації інклюзивного навчання на засадах НУШ

Сутність інклюзивної освіти. Нормативні, законодавчі документи щодо її організації.

Класифікація різних груп людей з особливими потребами. Вплив захворювань на соціально-психологічну ситуацію розвитку дитини.

Аналіз особистісної сфери дітей з особливими потребами: мотивація, ціннісна сфера, потреби, психічні стани. 

Трирівнева модель підтримки учнів в інклюзивному класі. 

Роль команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти. Основні завдання і функції членів команди. Роль батьків дитини з особливими освітніми потребами у роботі команди.

Загальношкільний підхід до створення безпечного, інклюзивного освітнього середовища.

Тема. Вікова динаміка психологічних новоутворень у молодших школярів

Аналіз та обґрунтування сучасних психолого-педагогічних підходів та технології організації освітнього процесу в початковій школі із врахуванням конкретних індивідуально-психологічних проблем дітей молодшого шкільного віку. Ефективні моделі поведінки  на етапі адаптації дітей до школи та  корекційні умови у випадку дезадаптації, психологічні правила ефективного висловлювання оцінкових суджень на уроці і т.п.

Ефективні способи та прийоми роботи з окремими категоріями дітей молодшого шкільного віку: 

• з агресивними дітьми та тими, що мають розлади поведінки;
• з дітьми, що мають прояви гіперактивного розладу із дефіцитом уваги;
• з дітьми, які проявляють істерики та протест, часто плачуть тощо.

 

Тема. Ненасильницьке спілкування в контексті педагогіки партнерства

  Сутність поняття «педагогіка партнерства», принципи та засади, на яких базується педагогіка партнерства, згідно з Концепцією «Нова українська школа» як чинник формування ефективної взаємодії учасників освітнього процесу. Основні риси педагогіки партнерства (висування значущих цілей, навчання без примусу, самовизначення). Залучення до спільної діяльності (цікаві розповіді, заохочення творчих успіхів, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, суспільно корисні справи).

Співпраця між учителем, учнями і батьками - основа педагогіки партнерства. Діалог між цими сторонами – запорука нового освітнього середовища, в якому діти почуватимуть себе комфортно, впевнено, захищено.

Ефективне спілкуватися в складних ситуаціях: формування навичок активного слухання співрозмовника, формулювання запитань, резюмування та перефразування, надання зворотного зв’язку, формулювання «Я-тверджень». Педагогічний такт як стиль  поведінки у взаєминах із колегами, учнями та їх батьками, в якому поєднуються вимогливість і чуйність, справедливість і гуманність, витримка, оптимізм та інші якості особистості педагога. Майстерність та культура взаємодії в педагогічному  спілкуванні. Стратегія взаємодії у спілкуванні. Поняття педагогічної техніки. Внутрішня техніка: розвиток вмінь психотехніки, управління емоційним станом. Зовнішня техніка як культура професійно-педагогічного спілкування. Педагогічний вплив  (практичні вміння, навички з організації ділового спілкування, стилі спілкування, методів, прийомів та засобів педагогічного впливу, взаємодії. 

 

Тема. Благополуччя дітей та педагогів: дієві інструменти та практики

Поняття «благополуччя» в освітньому контексті в умовах складних викликів: психологічна стійкість, емоційна компетентність, соціальна підтримка, безпечне середовище. Сфери благополуччя. Професійне благополуччя педагога. Що впливає на благополуччя педагога. Стратегії підтримки благополуччя. Європейський досвід та кращі практики – адаптовано міжнародні методики, що успішно застосовуються у країнах ЄС для роботи з дітьми, які пережили кризові ситуації. Практичні інструменти для роботи з травматичним досвідом дітей. Техніки ненасильницької комунікації, саморегуляції та створення безпечного освітнього простору. Соціально-емоційне навчання (Програма СЕН «Зерна»).

МОДУЛЬ 3. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГА В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Тема. Навчання впродовж життя як ключова компетентність Нової української школи

Зовнішні виклики та зміни в освіті. Трудові функції та професійні компетентності педагога, який працює на посаді вчителя початкових класів (за професійним стандартом «Вчитель закладу загальної середньої освіти»). Навчання впродовж життя як одна з ключових професійних компетентностей вчителя. Знання, уміння та навички, комунікація, відповідальність і автономія у межах здатності вчителя до навчання впродовж життя (відповідно до професійного стандарту). Форми та види підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Критерії визначення ефективності послуг щодо підвищення кваліфікації. Супервізія як складова надання професійної підтримки та допомоги педагогічним працівникам. Мета, завдання, напрями супервізії. Принципи супервізії. Форми та методи супервізії. 

Тема. Рефлексія вчителя в контексті НУШ: від самооцінювання до професійних рішень

Сутність понять «професійна рефлексія» та «рефлексивна компетентність». Рефлексія як основа здатності до навчання впродовж життя. Учитель як дослідник власної педагогічної практики. Інноваційність педагога на основі рефлексивної компетентності. Рефлексивні знання, уміння/навички, комунікація, автономія та відповідальність в контексті професійної рефлексивної компетентності педагога (відповідно до Професійного стандарту). Форми та види рефлексії. Умови та фактори ефективності рефлексивної діяльності педагога. Індивідуальна й колегіальна рефлексивнаі діяльності. Інструменти педагогічної рефлексії вчителя. Моделі рефлексивної діяльності.

Тема. Провадження освітнього процесу: прогностична та організаційна компетентності

Провадження освітнього процесу як трудова функція у контексті професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти». Професійні компетентності як основа якісного провадження освітньої взаємодії: прогностична та організаційна. Формулювання цілей освітнього процесу на основі прогностичниї методів планування. Залучення здобувачів освіти до спільного визначення цілей навчального заняття. 

Відповідальність педагога за досягнення освітніх цілей Програми та обов’язкових результатів ДС. Умови та фактори ефективної організації освітнього процесу. Нові ролі вчителя НУШ: фасилітатор, тьютор, коуч та модератор. Успішна взаємодія з учасниками освітнього процесу щодо прийняття спільних рішень.

МОДУЛЬ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ/ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ

Тема. Ефективні практики реалізації діяльнісного підходу в освітньому процесі початкової школи

Ідея і зміст діяльнісного підходу. Потенціал діяльнісного підходу як способу реалізації інтегрованого навчання, спрямованого на розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь особистості.

Нейрофізіологічні та нейропсихологічні засади діяльнісного навчання. Взаємозалежність діяльнісного підходу та розвитку мотивації учнів до навчання.

Урахування принципів та характеристик діяльнісного підходу в щоденних практиках педагогів.

Критичне мислення учнів як ключовий індикатор діяльнісного підходу.

Проектне навчання, його переваги для учнів і вчителів, організація та особливості впровадження. Результати навчання можуть приймати різні форми, навчання відбувається за допомогою вербальних, візуальних, аудіо, числових і кінестетичних засобів та їх комбінацій. Наприклад, навчання може виражатися в письмовій, усній, друкованій, аудіовізуальній або цифровій формі.

Визначальна роль діяльнісного підходу як механізму та інструменту формування креативного мислення. Динамічність, комплексність, ітеративність (повторюваність дій) та значущість процесу формування креативного мислення.

Роль педагога у реалізації діяльнісного навчання. Вчитель як дизайнер. Рефлексія – ключова складова усвідомленої педагогічної практики. Професійні спільноти як механізм забезпечення каналізації, стійкості та системності у реалізації діяльнісного підходу. Подолання психологічних бар’єрів та професійних стереотипів педагогів для ефективного впровадження діяльнісного підходу. Створення ефективного освітнього середовища для успішної реалізації діяльнісного підходу.

Тема. Практико-орієнтована педагогіка як реалізація інтегрованого підходу: формування ключових та предметних компетентностей

Компетентнісний підхід до навчання в контексті  реформування української школи. Структура компетентності.

Мета остівніх галузей за Державним стандартом початкової освіти. Навчання  в контексті компетентісного підходу: досвід пізнавальної діяльності, представлений елементами предметних знань; досвід виконання способів діяльності – наявність розумових і практичних умінь та навичок; досвід творчої діяльності – здатність застосовувати знання, уміння та навички у змінених умовах; досвід емоційно-ціннісного ставлення – виявлення когнітивних емоцій, висловлення оцінювальних суджень.

Кейси компетентнісно зорієнтованих завдань, їх особливості та ознаки. Комплексні завдання. 

Моделювання життєвих і проблемних ситуацій як один із засобів формування ключових компетентності. Використання способів моделювання життєвих ситуацій у процесі реалізації освітніх галузей. Підготовча робота до моделювання. Дія з частково матеріалізованими формами. Робота з абстрактними поняттями. Дії з розширеним коментуванням. Дії зі скороченим коментуванням. Згорнуті розумові дії.

 

Тема. Діяльнісне навчання у початковій школі: інструменти оцінювання 

Ідея та зміст діяльнісного підходу в освітньому процесі початкової школи. 

Зміна підходів до оцінювання навчальних результатів школярів. Оцінка та самооцінка, їхній взаємовплив і взаємопов'язаність. Самооцінка роботи в групі. Підходи до оцінювання та форми оцінки. Розробка критеріїв. Право учня на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання.

Формувальне оцінювання особистісного розвитку учня: підтримка мислення зростання, встановлення динамічних причинно-наслідкових зв’язків, відстеження змін у поведінці учнів у навчанні та навчальних досягнень, сформованості ключових компетентностей школярів.

Алгоритм діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання. Інструменти здійснення формувального оцінювання. Застосування методів зворотного зв’язку щодо сприймання та розуміння учнями навчального матеріалу.

Підсумкове тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів. Методика проведення діагностичних робіт. Державна підсумкова атестація.

 

Тема. Гра як інструмент освітньої діяльності в Новій українській школі

Гра як різновид діяльнісного навчання. Характеристики гри як інструменту освітньої діяльності. Гра як система, цілеспрямована на результат. Гейміфікація як процес використання ігрових елементів (система мотивування до навчального процесу) та ігрове навчання як навчання, яке повністю засноване на грі, в якій закладені певні мета, завдання та результати. Ігрова діяльність та нейрофізіологія. Важливість гри в розвитку розумових здібностей та навчанні. Ігрове навчання та емоції. Ігрове навчання та навички.

Тема. Активізація творчого мислення засобами словесності

Творчість як наскрізне уміння, спільне для усіх ключових компетентностей, визначених Державним стандартом початкової освіти. Суть визначення «діяти творчо», що передбачає застосування креативності в різних життєвих ситуаціях; генерування нових ідей, доброчесне доопрацювання ідей інших осіб, застосування власних знань і досвіду для створення нових об’єктів, уміння випробовувати ідеї / об’єкти без страху помилитися і готовність сприймати зворотну інформацію щодо своїх ідей. 

Потенціал змісту мовно-літературної галузі щодо розвитку і активізації творчого мислення. Інтеграція засобів словесності в навчальну діяльність предметів/інтегрованих курсів. Методи та прийоми розвитку уміння діяти творчо. Роль відкритих запитань як стимуляція розвитку уяви, гнучкості мислення, оригінальності ідей.

Тема. Професійна діяльність учителя в умовах цифрового освітнього середовища. Технології дистанційного навчання

Діджиталізація суспільста і цифрова освіта. Нормативно-законодавча основа державної политики у сфері цифровізації освіти.

Інформаційно-цифрова компетентність учителя. Умови, фактори та засоби її розвитку. Використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі. Інформаційна та цифрова безпека. Медіаграмотність та її роль у безпечному застосуванні інформайії.

Онлайн-засоби та мобільні додатки для навчальної взаємодії у початковій щколі. Цифрові інструменти формувального та підсумкового оцінювання.

 

МОДУЛЬ 5. РЕФЛЕКСИВНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ

Підсумкова конференція з актуальних питань практики, фаховий тест з метою визначення та презентації результативності навчання за Програмою підвищення кваліфікації; означення актуальних питань щодо безперервного професійного розвитку.

Знання і розуміння:

• сучасних тенденцій розвитку освіти – реформи української середньої школи як консолідованої мети всіх гілок влади і українського суспільства у цілому;
• концептуальних засад реформування середньої освіти Перейти за покликанням , соціально-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти та охорони дитинства;
• психолого-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, підтримки навчання, виховання, розвитку дитини в освітньому середовищі та родині.

Розвинені вміння:

• організовувати педагогічну діяльність на компетентнісних засадах (прогнозування, проєктування, оцінювання тощо);
• конструювати та реалізувати сучасні програми навчання здобувачів освіти із використанням нових методик згідно з Перейти за покликанням ;
• формувати в закладі та поза його стінами освітнє середовище, яке сприяє творчій самореалізації дітей та освітян; проєктувати власну програму професійно-особистісного зростання – підтримувати й покращувати стандарти професійної діяльності впродовж усього періоду професійної діяльності.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• дитиноцентризм, цінність особистості, просування демократичних цінностей (повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність);
• готовність до змін, гнучкість, постійний професійний розвиток;
• рефлексія власної професійної практики, саморозвиток.