Програма підвищення кваліфікації керівників закладів загальної середньої освіти «УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ: ОРГАНІЗАЦІЙНА СТІЙКІСТЬ»

МОДУЛЬ 0. Інтро

Організаційна стійкість закладу освіти в умовах постійних змін. Динамічна стійкість та здатність школи не лише продовжувати роботу в кризових умовах, а й забезпечувати якість освіти. Школа як цілісна система взаємопов’язаних людей, процесів, рішень і цінностей. Перехід від управлінської моделі «піраміди» до «сузір’я»: розподілене лідерство, довіра, узгодженість і розподілена відповідальність. Системне бачення як основа управління стійкою школою.

МОДУЛЬ 1. СТІЙКІСТЬ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ШКІЛЬНОЇ СПІЛЬНОТИ

Тема 1.1. Баланс у врахуванні інтересів учнів, педагогів і батьків в освітньому процесі

Освітній процес як система взаємодії учнів, педагогів і батьків. Суб’єктність учасників освітнього процесу та академічна автономія. Баланс інтересів і ризики домінування потреб окремих груп. Партнерська модель взаємодії та співтворення освітнього середовища. Фасилітаційна роль керівника закладу освіти. Ромб ухвалення рішень. Прийоми фасилітації: перефразування, розпитування, збір ідей, стекінг, урівноваження, визнання почуттів, пошук точок перетину, структурування та підбиття підсумків. Моделі фасилітації SLC, «3F» та формат «Конференція партнерів».

Тема 1.2. Організаційна готовність школи до зміни формату навчання

Безперервність освітнього процесу в умовах безпекових ризиків і нестабільності. Організаційна готовність закладу до швидкого переходу між очним і дистанційним форматами навчання. Зрозумілі алгоритми дій для учасників освітнього процесу. Єдині підходи до комунікації, оцінювання та організації навчання. Синхронний та асинхронний режими навчання, їх поєднання та ризики перевантаження. Організаційні рішення для збереження керованості, доступності та якості освіти під час зміни формату навчання.

Тема 1.3. Психологічний добробут шкільної спільноти

Добробут і психологічний добробут. Шкільна спільнота. Теорія самодетермінації та базові психологічні потреби людини. Роль управлінських рішень у підтримці психологічного добробуту учнів, педагогів і батьків. Виявлення потреб шкільної спільноти та оцінювання впливу управлінських рішень. Модель «BASIC Ph» та шість ресурсних каналів подолання стресу й адаптації до складних обставин. Управлінські рішення для розвитку ресурсних каналів членів шкільної спільноти.

МОДУЛЬ 2. ВНУТРІШНІ ПРОЦЕСИ ТА ІНСТРУМЕНТИ УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ

Тема 2.1. Планування як інструмент управління

Планування не як формальна процедура, а як система управління закладом освіти. Стратегічний фокус року та визначення пріоритетних напрямів роботи. «Вир щоденності» та збереження фокусу на стратегічних цілях. Розподіл відповідальності в команді. Випереджальне планування та завчасна підготовка ключових управлінських рішень. Перехід від ручного до системного управління.

Тема 2.2. Управління змінами на основі даних

Data-driven management як підхід до управління змінами. Дані, індикатори, точка старту (baseline), зворотний зв’язок та внутрішня система забезпечення якості освіти. Відокремлення фактів від інтерпретацій та оціночних суджень. Збір і аналіз даних для визначення причин проблем та ухвалення обґрунтованих рішень. ВСЗЯО як структура збору даних. Використання «EvaluEd». Модель рівнів досконалості для інтерпретації даних і визначення глибини необхідних змін. Цикл змін у закладі освіти та оцінювання результативності управлінських рішень.

Тема 2.3. Проактивне управління господарською частиною закладу освіти

Реактивне та проактивне мислення в управлінні. Перехід від моделі «сталося — реагуємо» до моделі «передбачили — підготувалися — контролюємо». Прогнозування ризиків і планування сценаріїв дій. Форс-мажор та управлінські рішення в непередбачуваних ситуаціях. Розподіл відповідальності та створення зрозумілих алгоритмів дій. Господарські та безпекові процеси як складова організаційної стійкості. Побудова системи, що дозволяє вчасно виявляти ризики, мінімізувати їхні наслідки та підтримувати безперервність роботи закладу освіти.

Тема 2.4. Використання штучного інтелекту в управлінні школою

Штучний інтелект та великі мовні моделі (LLM). Промпт, контекст, інструкції та налаштування ШІ. Галюцинації ШІ та критична перевірка результатів. Використання ШІ для підготовки листів, проведення нарад, створення звітів, аналізу даних, планування та інших управлінських завдань. Формулювання ефективних запитів. Можливості та обмеження інструментів ШІ. Відповідальне та етичне використання ШІ в управлінні закладом освіти. ШІ як інструмент підсилення професійної експертизи керівника, а не її заміна.

МОДУЛЬ 3. УПРАВЛІННЯ КОМУНІКАЦІЄЮ ТА ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Тема 3.1. Брендинг закладу загальної середньої освіти

Бренд та ідентичність закладу освіти. Значення брендингу для формування довіри, репутації та конкурентних переваг школи. Місія, цінності та реальні освітні практики як основа бренду. Позиціонування та диференціація закладу освіти. Стратегія блакитного океану: формування власної унікальної цінності замість прямої конкуренції. Взаємозв’язок реальних практик закладу, бренду та комунікації.

Тема 3.2. Комунікаційна стратегія закладу освіти

Взаємозв’язок стратегії розвитку та комунікаційної стратегії закладу освіти. Комунікація місії, візії, цінностей і стратегічних цілей. Цільові аудиторії та їхні потреби. Мета і зміст комунікації, канали, ключові повідомлення та показники успішності. Розподіл комунікаційних ролей у команді. Комунікаційний план як інструмент реалізації стратегії. Зворотний зв’язок та оцінювання результативності комунікації.

Тема 3.3. Робота з репутаційними викликами

Репутація закладу освіти та довіра до нього. Криза та антикризова комунікація. Репутаційні й комунікаційні ризики. Етичність комунікації в умовах війни та врахування суспільного контексту. Планування сценаріїв реагування на кризові ситуації. Своєчасність, відкритість і послідовність комунікації. Сторителінг і сторидуїнг. Робота з конструктивною критикою та негативними відгуками. Захист персональних даних і безпекові аспекти публічної комунікації закладу освіти.

Тема 3.4. Партнерство як стратегія розвитку закладу освіти

Партнерство як ресурс і стратегія розвитку школи. Довіра як основа партнерської взаємодії. Потенційні партнери закладу освіти: громадські організації, місцевий бізнес, заклади культури, інші заклади освіти та інші заінтересовані сторони. Об’єднання ресурсів, досвіду й можливостей навколо спільної мети. Форми партнерської співпраці. Перехід від окремих контактів і домовленостей до системної мережі партнерств, що підсилює розвиток школи та громади.

Підсумки

Узагальнення складових організаційної стійкості закладу освіти. Взаємозв’язок безперервності та якості освітнього процесу, психологічного добробуту, системного планування, управління на основі даних, проактивності, комунікації, репутації та партнерств. Оцінювання результатів навчання та рефлексія щодо застосування інструментів курсу у власній управлінській практиці.

За результатами навчання за Програмою слухачі:

у сфері знань:

• розуміють сутність організаційної стійкості закладу освіти та взаємозв’язок між стійкістю освітнього процесу, внутрішніми управлінськими процесами, психологічним добробутом шкільної спільноти, комунікацією та партнерствами;
• знають підходи до забезпечення стійкості та якості освітнього процесу в умовах змін і невизначеності;
• розуміють значення врахування потреб та інтересів учнів, педагогів і батьків під час ухвалення управлінських рішень;
• знають підходи до планування діяльності закладу освіти, використання даних для ухвалення управлінських рішень та управління змінами;
• розуміють особливості організації господарських і безпекових процесів як складових стійкого функціонування закладу освіти;
• знають можливості використання цифрових інструментів і штучного інтелекту в управлінській діяльності;
• розуміють принципи побудови системної комунікації, формування репутації закладу освіти та реагування на репутаційні виклики;
• розуміють значення партнерської взаємодії та її потенціал для забезпечення стійкості й розвитку закладу освіти.

у сфері умінь:

• аналізують стан і потреби закладу освіти з позиції його організаційної стійкості та визначають напрями, які потребують управлінської уваги;
• враховують потреби та інтереси різних учасників освітнього процесу під час прийняття управлінських рішень;
• визначають управлінські рішення, спрямовані на підтримання якості й стійкості освітнього процесу та психологічного добробуту шкільної спільноти;
• планують діяльність закладу освіти, визначають пріоритети та використовують дані для обґрунтування управлінських рішень;
• аналізують зміни та їхній можливий вплив на діяльність закладу освіти, визначають способи адаптації внутрішніх процесів до нових умов;
• застосовують підходи та інструменти для вдосконалення господарських і безпекових процесів;
• використовують цифрові інструменти та можливості штучного інтелекту для вирішення управлінських завдань;
• планують внутрішню та зовнішню комунікацію закладу освіти, аналізують репутаційні ризики та визначають способи реагування на них;
• визначають потенційних партнерів, спільні інтереси та можливості партнерської взаємодії для розвитку закладу освіти.

у сфері професійної позиції та ставлень:

• усвідомлюють організаційну стійкість як системну характеристику закладу освіти, що формується через взаємопов’язані управлінські рішення та процеси;
• орієнтуються на забезпечення якості освіти й потреби учасників освітнього процесу під час прийняття управлінських рішень;
• демонструють готовність до гнучкого реагування на зміни, аналізу альтернатив і пошуку рішень відповідно до актуальних умов;
• усвідомлюють значення психологічного добробуту учнів і працівників для стійкості шкільної спільноти;
• орієнтуються на використання даних та обґрунтованих підходів замість ситуативного прийняття управлінських рішень;
• демонструють відкритість до використання сучасних цифрових інструментів у професійній діяльності;
• усвідомлюють значення відкритої, послідовної комунікації та репутації для довіри до закладу освіти;
• демонструють готовність розвивати партнерства та взаємодію із заінтересованими сторонами як ресурс стійкості й розвитку школи;
• орієнтуються на постійне вдосконалення управлінських процесів та розвиток спроможності закладу освіти адаптуватися до змін і розвиватися.