ПСИХОЕМОЦІЙНА ПІДТРИМКА ПІД ЧАС ВІЙНИ: НАВЧАННЯ ТЕХНІК ЗЦІЛЕННЯ

Можливості підвищення кваліфікації ПСИХОЕМОЦІЙНА ПІДТРИМКА ПІД ЧАС ВІЙНИ: НАВЧАННЯ ТЕХНІК ЗЦІЛЕННЯ

Суб’єкт підвищення кваліфікації:

ФОП Доманчук Дар'я Сергіївна

Інформація про розробника (розробників):

Доманчук Дар’я Сергіївна

Особа (особи), які виконують програму:

Доманчук Дар'я Сергіївна

Напрями підвищення кваліфікації:

психосоціальна підтримка і травма-інформований підхід під час навчання здобувачів освіти у другому циклі базової середньої освіти (базове предметне навчання) (ГХЗВ)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

очна, дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

практико-орієнтований мультимедійний курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

Усі

Перелік професійних стандартів:

«Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Загальні компетентності педагогічних працівників за професійними стандартами:

Керівник ЗДО. ЗК.06 Етична
Вихователь ЗДО. ЗК.06 Етична
Практичний психолог. ЗК.04 Особиста та навчальна
Практичний психолог. ЗК.09 Етична

Складники системи освіти та рівні освіти:

дошкільна освіта
повна загальна середня освіта
позашкільна освіта
спеціалізована освіта
початкова освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

Б1. Психологічна компетентність

Програма складається з 5 днів:

День 1. Дитина і війна: стрес, травма та потреба у безпеці.

День 2. Як говорити з дитиною про страх, втрату і складні події.

День 3. Техніки стабілізації, заземлення та відновлення безпеки.

День 4. Гострі стресові реакції. Коли потрібен фахівець.

День 5. Підтримувальне середовище, ресурс дорослого та підсумкова робота.

Згідно з програмою підвищення кваліфікації, після завершення навчання учасники зможуть:

Розпізнавати типові прояви гострого та хронічного стресу у дітей.

Враховувати вікові особливості реагування дітей на небезпеку, втрату та травматичні події.

Говорити з дитиною про страх і втрату без тиску, допитування та знецінення.

Застосовувати базові техніки стабілізації, заземлення, дихання та відновлення контролю.

Розрізняти первинну психоемоційну підтримку та спеціалізовану психологічну/медичну допомогу.

Визначати ситуації, у яких дитину необхідно скерувати до фахівця.

Використовувати базові практики саморегуляції та профілактики емоційного виснаження.

Розподіл годин за видами діяльності:

Підсумкова робота - 1,00
Лекції - 6,00
Практичні заняття - 17,00
Самостійна робота - 6,00

Рецензенти: 1. Крамаренко Ірина Сергіївна — кандидат педагогічних наук, старший дослідник, начальник відділу ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України. 2. Шапошников Костянтин Сергійович — доктор економічних наук, професор, віцепрезидент з наукової роботи та міжнародних зв’язків ЗВО «УТМ».

Завдання підвищення кваліфікації: 1. сформувати розуміння вікових особливостей реакцій дітей на стрес, небезпеку, втрату та травматичні події; 2. навчити принципів травма-інформованої та підтримувальної взаємодії з дитиною; 3. відпрацювати способи розмови про страх, втрату та складний досвід без додаткової травматизації; 4. опанувати базові техніки стабілізації, заземлення, дихальні та тілесно-орієнтовані вправи; 5. навчити розпізнавати гострі стресові реакції та визначати межі педагогічної допомоги; 6. сформувати алгоритм перенаправлення дитини до психолога, лікаря або іншого профільного фахівця; 7. посилити навички професійного самозбереження педагогів під час роботи з травматичним досвідом дітей.

Система та критерії оцінювання результатів: Система та критерії оцінювання результатів підвищення кваліфікації Оцінювання результатів навчання учасників програми «Психоемоційна підтримка під час війни: навчання технік зцілення (5-денний курс)» здійснюється з метою визначення рівня засвоєння теоретичних знань, сформованості практичних умінь та готовності педагогічних працівників застосовувати набуті знання і практичні техніки для психоемоційної підтримки учасників освітнього процесу в умовах війни. Оцінювання здійснюється шляхом поєднання поточного та підсумкового контролю, а також оцінювання виконання практичних завдань упродовж п’ятиденного курсу. Поточний контроль передбачає активну участь учасників у навчальних заняттях, виконання практичних вправ, участь у групових обговореннях, рефлексивних вправах та аналізі психолого-педагогічних ситуацій. Практичне оцінювання передбачає виконання та відпрацювання технік стабілізації, заземлення, дихальних і ресурсних вправ, технік емоційної саморегуляції, а також практичних методів психоемоційної підтримки дітей та інших учасників освітнього процесу. Самостійна робота включає опрацювання навчально-методичних матеріалів курсу, виконання практичних вправ, опрацювання алгоритмів психоемоційної підтримки та підготовку власного комплексу практичних технік для використання у професійній діяльності. Підсумкове оцінювання передбачає виконання підсумкового тестування та/або практичного завдання, що демонструє рівень засвоєння матеріалу та здатність учасника добирати й застосовувати відповідні техніки психоемоційної підтримки відповідно до конкретної ситуації. Критеріями оцінювання є: повнота та якість виконання завдань; рівень засвоєння теоретичного матеріалу; розуміння особливостей психоемоційного стану дітей та інших учасників освітнього процесу в умовах війни; здатність аналізувати психолого-педагогічні ситуації; правильність виконання технік стабілізації, заземлення, емоційної саморегуляції та відновлення ресурсного стану; здатність добирати відповідні методи психоемоційної підтримки; готовність застосовувати набуті знання та практичні навички у професійній діяльності. Підсумкова оцінка визначається за шкалою «зараховано / не зараховано». Результат «зараховано» виставляється за умови виконання учасником обов’язкових практичних завдань та успішного проходження підсумкового оцінювання відповідно до вимог програми.