ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА ЦИФРОВІ РІШЕННЯ ДЛЯ УНІВЕРСИТЕТУ МАЙБУТНЬОГО
формування у педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників цілісного розуміння концепції цифрової трансформації освіти і науки, розвиток здатності ефективно діяти в умовах цифрового освітнього середовища, створювати та впроваджувати інтерактивні онлайн-курси, використовувати цифрові платформи і ресурси відкритої освіти та науки, дотримуючись принципів академічної доброчесності, відкритості, інклюзивності й сталого розвитку.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Державний заклад вищої освіти "Університет менеджменту освіти"Інформація про розробника (розробників):
ДЗВО "Університет менеджменту освіти" Антощук С.В. кандидат педагогічних наук, доцент, заступник директор Центру післядипломної освіти ДЗВО «Університет менеджменту освіти»Напрями підвищення кваліфікації:
- Інше: Університети майбутнього: цифрові рішення та зелена модернізація
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Інше: педагогічні, науково-педагогічні, наукові працівники закладів вищої освіти та наукових установ
Перелік професійних стандартів:
- «Викладач закладу вищої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- вища освіта
- освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта
МОДУЛЬ 1. Цифрова педагогіка і трансформація освіти
Тема 1.1. Цифрова педагогіка і нова роль викладача
Ключові питання теми:
Цифрова педагогіка як нова парадигма сучасної освіти: сутність, принципи, напрями розвитку. Роль викладача у цифровому суспільстві: від транслятора знань до фасилітатора, наставника і медіатора цифрових практик.
Педагогічний дизайн і персоналізація навчання у цифровому середовищі.
Компетентнісний підхід до формування цифрової грамотності викладача (рамка DigCompEdu).
Психолого-педагогічні аспекти взаємодії у цифровому освітньому середовищі. Виклики та ризики цифровізації освіти: професійне вигорання, інформаційне перевантаження, етичні аспекти.
Тема 1.2. Цифрові освітні екосистеми і середовище викладача
Ключові питання теми:
Поняття та структура цифрової освітньої екосистеми закладу освіти.
Хмарні технології, системи управління навчанням (LMS) і сервіси співпраці (Google Workspace for Education, Moodle, LMS Adult Learning, Microsoft Teams, BigBlueButton, Zoom). Інтеграція цифрових платформ і сервісів у навчальний процес: організація взаємодії, комунікації, спільного доступу до ресурсів.
Цифрове портфоліо викладача: створення, наповнення, використання для самооцінки та професійного зростання.
Цифрова безпека та етика у роботі викладача: захист персональних даних, інформаційна культура, кібергігієна.
Стратегії розвитку цифрової компетентності педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Тема 1.3. Використання штучного інтелекту в освітній діяльності
Ключові питання теми:
Можливості штучного інтелекту (ШІ) у сфері освіти: основні напрями використання. Інтелектуальні сервіси підтримки викладача: автоматизоване оцінювання, створення навчальних матеріалів, персоналізація навчання.
Етичні та правові аспекти використання ШІ в освіті: доброчесність, авторство, безпека даних.
Використання генеративного ШІ (ChatGPT, Copilot, Claude, Gemini тощо) у плануванні занять, моделюванні кейсів, аналізі навчальних даних.
Формування навичок критичного мислення та цифрової етики у студентів у роботі з ШІ. Перспективи інтеграції технологій ШІ в освітні та наукові дослідження.
МОДУЛЬ 2. Відкрита освіта і наука в цифрову епоху
Тема 2.1. Відкрита освіта і наука: європейський контекст
Ключові питання теми:
Концепції відкритої науки: міжнародний контекст та досягнення в Україні. Вплив відкритої науки на професійну діяльність учених. Розуміння результатів наукових досліджень з урахуванням вимог відкритої науки.
Тема 2.2. Відкритий доступ і наукові публікації.
Ключові питання теми:
Відкриті електронні журнальні системи. Можливості поширення власних публікацій. Рецензування публікацій з позицій відкритої науки. Академічна доброчесність і антиплагіат. «Зелений», «золотий» та «діамантовий» шляхи відкритого доступу: в чому різниця? Що таке хижацькі (predatory) видання та як їх розпізнати? Практика роботи з інституційними репозитаріями.
Тема 2.3. Відкриті дані і цифрові платформи дослідника.
Ключові питання теми:
Цифрові ресурси представлення результатів наукових досліджень. Методи наукових досліджень у цифровому форматі. FAIR-принципи (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable) – міжнародний стандарт для управління дослідницькими даними.
Огляд цифрових ресурсів відкритої науки. Платформи для спілкування науковців і обміну результатами досліджень.
МОДУЛЬ 3. Електронні освітні ресурси: стандарти, розроблення, використання, захист
Тема 3.1. Цифрова скарбничка сучасного педагога.
Ключові питання теми:
Класифікація цифрових ресурсів і сервісів для освітньої діяльності. Цифрові бібліотеки, відкриті освітні ресурси (OER), освітні платформи та сервіси для підвищення кваліфікації.
Використання національних і міжнародних освітніх платформ (Prometheus, EdEra, Coursera, FutureLearn).
Побудова особистої цифрової екосистеми викладача: добір інструментів і стратегія ефективного використання.
Тема 3.2. Інформаційні ресурси глобальної мережі для професійної діяльності.
Ключові питання теми:
Інформаційні джерела для наукової та освітньої роботи у відкритому доступі. Пошукові системи й агрегатори наукової інформації (Google Scholar, BASE, OpenAIRE, Scopus, ResearchGate, Zenodo).
Інформаційна культура та цифрова гігієна викладача: оцінка достовірності, коректність цитування, академічна доброчесність.
Використання інструментів для аналітики публікаційної активності та наукометричних показників.
Тема 3.3. Інструменти супроводу дистанційного навчання.
Ключові питання теми:
Організація дистанційного та змішаного навчання: моделі та принципи.
Інструменти комунікації та взаємодії зі студентами: Zoom, BigBlueButton, Meet, Padlet, Mentimeter, Miro.
Створення інтерактивних завдань і тестів (LearningApps, Kahoot, Quizizz, ClassMarker).
Використання цифрових щоденників, журналів, трекерів прогресу студентів. Супровід і підтримка навчального процесу в LMS: моніторинг, зворотний зв’язок, оцінювання.
Тема 3.4. Створення інтерактивного навчального контенту.
Ключові питання теми:
Основи педагогічного дизайну цифрового контенту. Вибір інструментів для створення інтерактивних матеріалів (Canva, Genially, H5P, Nearpod, ThingLink). Принципи мультимедійного дизайну: інтерактивність, візуальна логіка, адаптивність.
Авторське право, ліцензування Creative Commons, доброчесне використання зображень і відео.
Етапи створення власного фрагмента онлайн-курсу або електронного освітнього ресурсу. Тестування і доопрацювання матеріалів: інструменти оцінювання ефективності контенту.
у результаті опанування програми слухачі:
Знають і розуміють:
сучасні тенденції цифрової трансформації освіти і науки в Україні та світі, принципи відкритої освіти і відкритої науки;
ключові поняття цифрової педагогіки, педагогічного дизайну, відкритого доступу, цифрової етики й академічної доброчесності;
нормативно-правові засади цифровізації освіти, захисту персональних даних, академічної доброчесності та безпечного цифрового середовища;
основи застосування штучного інтелекту, аналітики навчальних даних і цифрових технологій у навчанні та дослідженнях.
Уміють:
– планувати, організовувати та проводити навчальні заняття з використанням цифрових технологій, хмарних сервісів і онлайн-інструментів;
– створювати та структурувати освітній контент для дистанційного і змішаного навчання, розробляти елементи онлайн-курсів;
– використовувати цифрові платформи комунікації (Google Workspace, Moodle, LMS, Zoom тощо) для організації освітнього процесу;
– застосовувати інструменти штучного інтелекту та цифрової аналітики для підтримки освітнього процесу та оцінювання результатів навчання;
– забезпечувати академічну доброчесність, безпечне й інклюзивне цифрове освітнє середовище.
Володіють навичками:
– роботи з цифровими дослідницькими платформами (ORCID, Zenodo, OpenAIRE, ResearchGate, Publons тощо) та розміщення результатів досліджень у відкритому доступі;
– підготовки наукових публікацій відповідно до принципів відкритої науки та міжнародних стандартів цитування;
– управління власною цифровою присутністю як викладача і науковця, використання персональних цифрових профілів для просування наукових результатів;
– створення інтерактивних вправ, тестів, презентацій та інших елементів електронних освітніх ресурсів за допомогою сучасних інструментів (Canva, Genially, LearningApps, H5P тощо);
– оцінювання ефективності власної професійної діяльності, здійснення рефлексії та планування подальшого розвитку цифрових і педагогічних компетентностей.
Демонструють готовність:
– до використання цифрових технологій і відкритих ресурсів у викладацькій та науковій діяльності;
– до етичної, відповідальної та безпечної роботи у цифровому середовищі;
– до співпраці у відкритих академічних і наукових спільнотах;
– до фасилітації командної роботи, наставництва та лідерства у процесах цифрової трансформації закладу освіти;
– до впровадження принципів відкритості, інноваційності та сталого розвитку у професійну практику.
Виконання державного замовлення на підвищення кваліфікації у 2026 році, галузь знань: А Освіта.
Наказ МОНУ “Про затвердження розподілу обсягів державного замовлення на підвищення кваліфікації фахівців” від 18.06.2026 № 958
29.09.2026 - 09.10.2026: онлайн-сесія
10.10.2026 - 19.10.2026: самостійна робота в Google Classroom
20.10.2026 - 26.10.2026: онлайн-сесія