Дослідницька культура вчителя: від педагогічної ідеї до наукової публікації

Суб’єкт підвищення кваліфікації:

Комунальний заклад вищої освіти "Дніпровська академія неперервної освіти" Дніпропетровської обласної ради"

Інформація про розробника (розробників):

Тетяна ДОРОНІНА, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри загальної та спеціальної педагогіки комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради». Віктор ШВИДУН, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри загальної та спеціальної педагогіки комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради».

Напрями підвищення кваліфікації:

використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку
мовленнєва, комунікаційна компетентність
розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

«Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

повна загальна середня освіта

МОДУЛЬ 1. ДОСЛІДНИЦЬКА КУЛЬТУРА ВЧИТЕЛЯ: ОСНОВИ НАУКОВОГО МИСЛЕННЯ

Тема 1. Вчитель-дослідник: образ, роль, мотивація. Що таке дослідницька культура педагога і чому вона важлива сьогодні. Відмінність між «добросовісним практиком» і «рефлексивним дослідником». Педагогічний досвід як дослідницький ресурс. Типові бар’єри та страхи вчителя перед науковою діяльністю. Дослідницька компетентність у профстандарті педагога. Огляд можливостей для наукової активності вчителя: конференції, фахові видання, грантові програми.

Тема 2. Логіка наукового дослідження в педагогіці. Структура педагогічного дослідження: від проблеми до висновку. Поняття наукової проблеми і дослідницького питання. Відмінність між практичним і науковим знанням. Рівні методологічного знання: філософський, загальнонауковий, конкретно-науковий. Поняття «методологічний апарат» дослідження. Типові помилки у формулюванні проблеми та завдань.

Тема 3. Методологічний апарат педагогічного дослідження. Об'єкт і предмет дослідження: як розрізнити та сформулювати. Мета та завдання дослідження: логіка і послідовність. Гіпотеза в педагогічному дослідженні: чи потрібна вона вчителю? Методи дослідження: теоретичні та емпіричні. Наукова новизна і практичне значення роботи.

МОДУЛЬ 2. ПЕДАГОГІЧНИЙ ДОСВІД ЯК НАУКОВИЙ ТЕКСТ: ВІД ІДЕЇ ДО СТАТТІ

Тема 4. Наукова стаття: структура, жанри, вимоги. Жанри наукового тексту в педагогіці: стаття, тези, доповідь, розділ монографії. Структура наукової статті (IMRaD та педагогічна адаптація). Анотація і ключові слова: як написати правильно і привабливо. Академічний стиль: мова, термінологія, точність. Типові помилки у структуруванні наукового тексту. Як написати сильний вступ і переконливі висновки.

Тема 5. Академічна доброчесність і робота з джерелами. Академічна доброчесність: ключові принципи для вчителя-дослідника. Що таке плагіат і як його уникнути. Цитування, перефразування та коректне посилання на джерела. Стилі оформлення бібліографії: APA, MLA, ДСТУ. Використання баз даних (Google Scholar, РІНЦ, DOAJ) для пошуку джерел. Штучний інтелект у науковому тексті: де межа між допомогою і порушенням?

Тема 6. Майстерня наукового письма. Академічне письмо: від ідеї до чернетки. Робота з науковим текстом: редагування, скорочення, структурування. Типові мовностилістичні помилки в педагогічних публікаціях. Як перетворити методичну розробку на наукову статтю. Аналіз зразків: добрі та слабкі педагогічні статті: чим вони відрізняються.

МОДУЛЬ 3. НАУКОВА КОМУНІКАЦІЯ: ПУБЛІКАЦІЇ, КОНФЕРЕНЦІЇ, ФАХОВІ СПІЛЬНОТИ

Тема 7. Орієнтування у світі наукових видань. Категорії фахових видань в Україні (категорії А, Б). Наукометричні бази даних: Scopus, Web of Science, Index Copernicus. Відкритий доступ (Open Access): що це і чому важливо для вчителя. Як вибрати журнал для публікації: критерії якості й ознаки хижацьких видань. Умови публікації: вимоги редакцій, терміни рецензування, авторські права. Безкоштовні та платні публікації: орієнтування для педагога.

Тема 8. Участь у конференціях: від тез до виступу. Наукова конференція як форма комунікації та обміну досвідом. Відмінність між тезами і статтею: жанрові особливості. Як написати тези доповіді: структура, обсяг, стиль. Усний виступ на конференції: підготовка, презентація, тайм-менеджмент. Запитання та дискусія: стратегії наукової полеміки. Онлайн-конференції: специфіка й можливості.

Тема 9. Цифровий науковий профіль і дослідницька ідентичність вчителя. Академічні профілі в мережі: Google Scholar, ORCID, ResearchGate. Як зареєструвати ORCID і навіщо це вчителю. Педагогічний блог та соціальні мережі як простір наукової комунікації. Участь у фахових спільнотах і мережах взаємодії. Індивідуальна траєкторія науково-дослідницького розвитку педагога.

Знання й розуміння:

сутності і структури дослідницької культури вчителя;
методологічних основ педагогічного дослідження;
методів науково-педагогічного аналізу;
вимог до академічного письма та публікаційної діяльності.

Уміння:

формулювати наукову проблему, мету, завдання та гіпотезу;
здійснювати пошук і критичний аналіз наукових джерел;
планувати та реалізовувати педагогічне дослідження;
обробляти та інтерпретувати отримані результати;
писати наукові тексти (статті, тези, звіти);
застосовувати результати дослідження у власній педагогічній діяльності.

Диспозиції (цінності, ставлення):

професійна мобільність та гнучкість;
просування демократичних цінностей (повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність).