Vector

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

професійний розвиток педагогічних працівників відповідно до державної політики в галузі освіти, удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей учителів закладів загальної середньої освіти (далі - 33СО) необхідних для організації навчання, виховання та розвитку учнів відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р., та на основі Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ  ДО НАВЧАННЯ ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ  В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ  НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Інформація про розробника (розробників):

Комунальний заклад вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти». Коваленко Лариса, д. філос. (канд. пед. наук), доцент кафедри гуманітарних наук Комунального закладу безперервної освіти «Вінницька академія безперервної освіти», доцент

Особа (особи), які виконують програму:

Напрями підвищення кваліфікації:

  • сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • очна, дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Загальні компетентності педагогічних працівників за професійними стандартами:

  • Керівник ЗЗСО. ЗК.01 Громадянська
  • Керівник ЗЗСО. ЗК.02 Соціальна
  • Керівник ЗЗСО. ЗК.03 Культурна
  • Керівник ЗЗСО. ЗК.04 Когнітивна
  • Керівник ЗЗСО. ЗК.05 Підприємницька

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • базова середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • Вчитель ЗЗСО. А1. Мовно-комунікативна компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Б3. Компетентність педагогічного партнерства
  • Вчитель ЗЗСО. В1. Інклюзивна компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Г2. Організаційна компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Г3. Оцінювально-аналітична компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Д1. Здатність до навчання впродовж життя

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ

Огляд курсу, розкладу навчальних занять, правил та вимог участі в навчанні. Представлення учасників. Погодження правил роботи групи. 

 

МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕФОРМИ

ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 

Тема 1.1. Реалізація Концепції Нової української школи в базовій середньої освіті

 

Законодавство в галузі освіти. Мета й ключові компоненти Концепції Нової української школи. Педагогіка партнерства, дитиноцентризм. Сутнісні ознаки компетентностей. Формування та розвиток ключових компетентностей. Наскрізні вміння як основа для формування компетентностей. 

 

         Тема 1.2. Державний стандарт базової середньої освіти, Типова освітня програма та Типовий навчальний план

 

Структура Державного стандарту базової середньої освіти. Ціннісні орієнтири базової середньої освіти. Освітні галузі. Мета та компетентнісний потенціал освітніх галузей, що забезпечує формування всіх ключових компетентностей. Загальні результати навчання. Конкретні результати навчання. Орієнтири для оцінювання. Забезпечення наступності в базовій середній освіті. Інтеграція освітніх галузей. 

         Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти. Типовий навчальний план. Роль міжособистісної взаємодії та роботи в команді для формування й реалізації спільної цілі. Автономія закладів освіти в організації освітнього процесу. 

Освітня програма закладу освіти Освітня програма закладу освіти: структура та зміст. Робочий навчальний план. Модельна навчальна програма, її зміст та структура. Розроблення навчальної програми. Планування освітньої діяльності ЗЗСО. Командна робота. Академічна свобода вчителя в реалізації змісту освіти. 

 

МОДУЛЬ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 

Тема 2.1. Сучасні підходи та психолого-педагогічні умови організації освітнього процесу в Новій українській школі, впровадження інклюзивного навчання та реалізація педагогічної підтримки

 

Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми, прийоми навчання. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного підходів. STEM-орієнтований підхід у навчанні предметів. Взаємозалежність, взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість; їх реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку ЖИТТЄВих навичок. Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчань. Кооперативне навчання: методи, умови ефективного перебігу, матриця оцінювання групової діяльності учнів; стратегії кооперації в класі. Глибинне навчання. Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання. Структура та методичні орієнтири для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань. Практична зорієнтованість навчання. Включення учня в навчальну діяльність як активного суб'єкта. Рефлексивність навчання.

Психолого-фізіологічні та інші індивідуальні особливості учнів підліткового віку та їх урахування в організації освітнього процесу. Принцип наступності для базової середньої освіти та психологічні механізми соціалізації та саморозвитку особистості учнів в сучасному освітньому просторі. Спілкування як провідна діяльність учнів підліткового віку та її урахування в організації освітнього процесу. Фізичний, психічний, соціальний і духовний розвиток особистості та реалізація творчого потенціалу учнів. Стратегії роботи з учнями, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки та Я-концепції в цілому. Розвиток емоційного інтелекту учасників освітнього процесу. Розвиток критичного мислення й нестандартного розв'язування проблем. Менеджмент навчальної діяльності. Індивідуальна освітня траєкторія учня: принципи побудови та планування. Становлення цілеспрямованої мотиваційної активності суб'єкта учіння. Психолого-педагогічні інструменти для планування, моніторингу, організації та оцінки заходів, спрямованих на формування мотивації навчання й пізнавальної діяльності, підвищення рівня якості навчання, психологічної безпеки, комфорту і учнівського самоврядування. Формування комплексного плану вдосконалення освітнього процесу на основі системного аналізу сильних і слабких сторін (SWOT-аналіз). Конструювання освітнього контенту з огляду на «кліпове» мислення учнів. Використання діяльнісних методів навчання. Організація евристичного навчання й розвиток креативності. Ефективний план уроку (основи тайм-менеджменту, чіткі та зрозумілі інструкції, паузи для мозку та тіла, зміна видів діяльності тощо). Нові соціально-професійні ролі вчителя НУШ: фасилітатор, тьютор, коуч. Особистісна готовність педагога до змін у контексті реалізації змісту Концепції НУШ. Роль учителя Нової української школи у створенні учнівської спільноти, розвитку демократичних цінностей, встановленні правил взаємодії, розвитку лідерства й навичок співпраці. Розвиток конфліктологічної компетентності вчителя та медіація в освітній діяльності. Створення психологічно безпечного освітнього середовища. Запобігання булінгу. Суб'єктивне благополуччя як критерій адаптованості учасників освітнього процесу в освітньому просторі.

Психологічні засади розвитку загальних і професійних компетентностей вчителя НУШ. Здатність до особистісної саморегуляції емоційних станів і почуттів. Розвиток психологічної стійкості й резильєнтності. Готовність до психолого-соціальної самопідтримки та підтримки учасників освітнього процесу в кризових ситуаціях.

Поняття про учнів з особливими освітніми потребами, інклюзивне навчання, інклюзивне освітнє середовище. Організація інклюзивного навчання на рівні базової 9 середньої освіти. Категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів): загальна характеристика вірогідного прояву, ступінь прояву, рівень підтримки. Особливості надання педагогічної підтримки. Керівні принципи забезпечення ефективного переходу учнів з особливими освітніми потребами від початкової до базової освіти. Особливості діяльності команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в ЗЗСО на рівні базової середньої освіти (далі - Команда). Склад та основні функції учасників Команди. Функції педагога у складі команди. Розроблення та впровадження індивідуальної програми розвитку (ІПР) дитини з особливими освітніми потребами. Роль батьків як рівноправних членів Команди у розробленні ПР та моніторингу результатів навчання дітей. Здійснення адаптацій в освітньому процесі та/або модифікації змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) для осіб з особливими освітніми потребами з метою досягнення результатів навчання, визначених державним стандартом базової середньої освіти та/або індивідуальною програмою розвитку учня. Партнерство вчителя й асистента вчителя на рівні базової середньої освіти. 

Практика спільного викладання (співучителювання). Моделі співучителювання вчителя й асистента вчителя. Співпраця з іншими фахівцями (психологом, учителями-дефектологами, фахівцями ІРЦ та іншими). Особливості взаємодії вчителя з батьками. Роль асистента дитини (учня). Розмежування функцій асистента вчителя та асистента дитини (учня). Поняття про принципи універсального дизайну в навчанні. Застосування диференційованого підходу до планування навчальних завдань, методів навчання й навчальних матеріалів, способів і форм оцінювання результатів навчання учнів. Поняття про стратегії розумного пристосування. Допоміжні засоби для навчання (спеціальні засоби корекції психофізичного розвитку) осіб з особливими освітніми потребами. Поняття про додаткові та альтернативні способи й засоби комунікації. Загальношкільний підхід до створення безбар'єрного, безпечного, інклюзивного освітнього середовища. Ресурсна кімната в закладі освіти. Використання цифрових технологій та дистанційного навчання під час інклюзивного навчання.

 

МОДУЛЬ 3 (ЗА ФАХОВИМ СПРЯМУВАННЯМ)

ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ/ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ

 

     Тема 3.1. Особливості викладання польської мови та літератури в школах України

 

      Практичне заняття спрямоване на удосконалення предметно-методичної та мовно-комунікативної компетентностей учителів-словесників у контексті впровадження Державного стандарту базової середньої освіти та концепції НУШ. Моделювання сучасного уроку польської мови та літератури з урахуванням деколонізаційних процесів, євроінтеграційного вектора освітньої галузі та мультикультурного середовища.

      Інструменти комбінування мовного та літературного компонентів, специфіка роботи з автентичними й навчальними польськими текстами різних жанрів, адаптація дидактичного матеріалу під різні рівні мовної підготовки учнів. Використання кейс-методу, фасилітованих дискусій та групового проєктування. Моделювання компетентнісно орієнтованого уроку польської мови та літератури для базової школи. Методика використання ситуативних вправ і кейсів для формування мовно-комунікативних умінь учнів. Диференціація та педагогічна підтримка здобувачів освіти під час вивчення мови та літератури.

       Аналіз викликів та ризиків під час викладання польської мови в сучасному українському освітньому просторі. Опрацювання змістових ліній мовно-літературної галузі та їх реалізація у модельних навчальних програмах. Розробка фрагмента інтегрованого уроку (мова + література) на основі текстово-орієнтованого підходу. Створення комунікативно-ситуативних завдань, що стимулюють критичне мислення та соціокультурну компетентність учнів. Адаптація навчальних завдань для учнів з різним рівнем володіння мовою (стратегії диференціації).

 

        Тема 3.2. Мовно-комунікативна компетентність і професійна майстерність учителя польської мови

 

        Практико-орієнтоване заняття спрямоване на вдосконалення мовної грамотності, культури мовлення вчителя-словесника як основи його професійної майстерності. Учасники опрацюють сучасні норми сучасної польської літературної мови, специфіку фахової комунікації в умовах НУШ та ефективні техніки педагогічної фасилітації.

    Мета: підвищити рівень володіння польською мовою для вільної та коректної фахової взаємодії; розвинути вміння формувати мовно-комунікативну компетентність учнів через активні методи навчання.

    Зміст заняття охоплює розбір типових мовних помилок, підходи до подолання мовного бар'єру в учнів, а також прийоми моделювання комунікативно-стимулювального освітнього середовища.

    Навчання відбувається через ситуативні вправи, розбір комунікативних кейсів та експрес-тренінги з публічного виступу. Розробка комунікативних вправ, ситуативних завдань і реальних мовленнєвих кейсів для формування в учнів 5–9 класів вільних навичок спілкування польською мовою.

 

       Тема 3.3. Використання цифрових інструментів і технологій в сучасному освітньому процесі 

 

      Поняття електронного (цифрового) освітнього середовища. Можливості, переваги та виклики створення цифрового освітнього середовища. Відповідальна й безпечна поведінка в цифровому просторі. Захист цифрових пристроїв, персональних даних та електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Захист від небажаного контенту. Маніпуляційні технології та пропаганда в інтернет-середовищі. Оцінювання достовірності даних і надійності цифрових джерел та ресурсів. Класифікація та призначення електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Огляд національних та регіональних освітніх ресурсів. Добір та модифікація електронних (цифрових) освітніх ресурсів з урахуванням мети, умов навчання, віку та потреб здобувачів освіти. Оцінювання ефективності обраних електронних (цифрових) ресурсів для досягнення навчальних цілей. Цифрові інструменти для оцінювання, зворотного зв'язку та рефлексії навчання. Цифрові сервіси для отримання даних про прогрес здобувачів освіти. Використання даних, згенерованих цифровими сервісами для прийняття рішень щодо освітнього процесу. Цифрові інструменти та ресурси для професійного спілкування, обміну досвідом, комунікації зі здобувачами освіти, батьками, колегами, іншими особами. Правила спілкування онлайн. Створення, зберігання, систематизація та організація спільної роботи з цифровими освітніми ресурсами. Захист авторських прав у мережі Інтернет. Надання доступу до електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Поширення та спільне використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Дотримання академічної доброчесності та вимог законодавства України під час створення та модифікації електронних (освітніх) ресурсів.

 

      Тема 3.4. Оцінювання навчальних досягнень учнів у Новій українській школі

 

Оцінювання та оцінка. Принципи оцінювання. Вимоги законодавства щодо академічної доброчесності під час оцінювання результатів навчання учнів, механізми її забезпечення. Функції та форми оцінювання. Об'єкти оцінювання: ключові компетентності, наскрізні вміння, результати навчання. Основні види оцінювання: формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація. Критерії та шкали (підходи) оцінювання. Орієнтовна рамка оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти. Свідоцтво досягнень. Практика та інструменти оцінювання. Поточне й підсумкове оцінювання. Таксономія навчальних цілей. Формувальне оцінювання. Сутність формувального оцінювання. Навчальні цілі й критерії успіху. Зворотний зв'язок, методи отримання вчителем зворотного зв'язку щодо сприймання та розуміння учнями навчального матеріалу. Самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів. 

Педагогічні техніки, методи й прийоми формувального оцінювання, інструменти (паперові, цифрові тощо) здійснення. Оцінювання результату й процесу групової форми діяльності (парна, командна тощо). Рефлексивне оцінювання. Розроблення та аналіз завдань для оцінювання результатів навчання учнів відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. Міжнародний досвід з проблеми оцінювання (PISA, TIMSS тощо). Особливості оцінювання учнів з особливими освітніми потребами. Адаптація методів і прийомів оцінювання відповідно до потреб учнів з особливими освітніми потребами. Зв'язок оцінювання з індивідуальною програмою розвитку. Організаційно-педагогічні умови оцінювання в закладі освіти. Система оцінювання результатів навчання учнів у школі: відкритість і прозорість системи оцінювання; правила і процедури; особистісна відповідальність учнів за результати навчання. Автономія закладу освіти у розробленні власної системи, планів оцінювання. Оцінювання ключових компетентностей і наскрізних умінь учнів. Удосконалення навичок учителів, учнів і батьків/осіб, які їх замінюють, з оцінювання.

Принципи й характеристики ефективного оцінювання (поточного, формувального, підсумкового тощо). Самооцінювання і взаємооцінювання здобувачів освіти. Застосування цифрових інструментів для оцінювання. Розвиток рефлексивних навичок у здобувачів профільної середньої освіти. Оцінювання в очному, дистанційному й змішаному навчанні.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів базової середньої освіти в мовно-літературній освітній галузі (польська мова та література)

 

МОДУЛЬ 4. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГА

В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

 

Тема 4.1. Виклики й можливості професійного розвитку педагогічних працівників 

 

Професійний розвиток: сутність поняття. Нормативно-правові основи здійснення професійного розвитку педагогічних працівників. Поетапність професійного розвитку. Нові професійні ролі й завдання вчителя в контексті НУШ. Рольова карта викладацької діяльності. Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти» як дорожня карта професійного розвитку вчителя. Трудові функції, загальні та 12 професійні компетентності. Континуум формування професійних компетентностей учителя. Методи виявлення потреб вчителів у професійному розвитку. Самооцінювання вчителем власних професійних компетентностей як основа для формування індивідуальної траєкторії професійного розвитку. Центри професійного розвитку педагогічних працівників. Основні завдання: сприяння професійному розвитку педагогічних працівників, їх психологічна підтримка та консультування. Значення психосоціальної підтримки, запобігання професійному та емоційному вигоранню. Використання можливостей електронних цифрових ресурсів у процесі професійного розвитку педагогів.

Концепції професійного розвитку через призму професійної ідентичності. Зміна уявлення про себе як учителя. Механізм моніторингу професійної діяльності вчителя Учитель як дослідник власної діяльності. Учитель як практик, який уміє рефлексувати та навчатися. Поняття рефлексії: її сутність, функції та форми. Значення рефлексії в педагогічній діяльності. Усвідомлення своєї ролі, системи цінностей, мети та завдань професійної діяльності. Рефлексія в професійному саморозвитку. Засоби педагогічної рефлексії. 

 

ПІДСУМКИ ТА РЕФЛЕКСІЯ

 

Планування освітньої практики вчителя-словесника 

Аналіз результатів навчання та особистісного професійного зростання слухачів курсу. Рефлексія щодо викладання польської мови в українських школах. Обговорення викликів і можливостей, виявлених під час курсу. Формування індивідуальних висновків, планів подальшого застосування отриманих знань і набутих умінь, а також оцінювання власного прогресу. 

 

Орієнтовний перелік практичних завдань

Практичні заняття (онлайн, синхронноу реальному часі):

          Слухачам курсу буде запропоновано виконати завдання (на вибір), що моделююють реальну професійну діяльність:

 

Тема 3.1 (Особливості викладання польської мови): розробка та аналіз розбору кейсу / ситуативної вправи з польської мови чи літератури. 

Тема 3.2 (Мовно-комунікативна компетентність): моделювання фрагмента комунікативного уроку польської мови.

Тема 3.3 (Цифрові інструменти): створення інтерактивної цифрової вправи для вичення польської мови (Padlet, Miro, Google Docs) 

Тема 3.4 (Оцінювання в НУШ): розробка критеріїв формувального оцінювання на уроках польської мови та літератури. 

 

        Вимоги до самостійної роботи

Самостійна робота (4 години) передбачає виконання 4-ох завдань.

1. Вивчення нормативних документів та опрацювання додаткової літератури.   

2.  Аналіз таблиць Державного стандарту базової середньої освіти.

3. Опрацювання вимог до обов’язкових результатів навчання здобувачів базової середньої освіти в мовно-літературній освітній галузі: Перейти за покликанням

4. Перегляд вебінарів МОН щодо впровадження Держстандарту в базовій школі.

 

Орієнтовні теми проєктних робіт (на вибір)

1. Моделювання простору становлення особистості на сучасних уроках польської мови та літератури: від теорії до практики.

2. Мовно-літературна компетентність сучасного вчителя.

    Результати навчального курсу передбачають розвиток компетентностей вчителів, необхідних для виконання трудових функцій:

 А1. Мовно-комунікативної, через здатність забезпечувати здобуття освіти державною та іноземними мовами; здатність забезпечувати (за потреби) здобуття учнями освіти з урахуванням особливостей мовного середовища в закладі освіти; здатність забезпечувати навчання учнів іноземної мови в професійному колі (для вчителів і викладачів іноземної мови, а також учителів, які здійснюють освітній процес (викладають навчальні предмети) іноземними мовами, здатність формувати й розвивати мовно-комунікативні уміння й навички учнів. 

А2. Предметно-методичної, через здатність моделювати зміст навчання відповідно до обов'язкових результатів навчання учнів; формувати та розвивати в учнів ключові компетентності та уміння, спільні для всіх компетентостей; здійснювати інтегроване навчання; добирати й використовувати сучасні та ефективні методики й технології навчання, виховання та розвитку учнів; розвивати в учнів або/і студентів (відповідно до рівня освіти, який здобувається) критичне мислення; здійснювати оцінювання та моніторинг результатів навчання в учнів на засадах компетентнісного підходу; формувати ціннісні ставлення в учнів.

 А3. Інформаційно-цифрової, через здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію, оперувати нею в професійній діяльності; ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) освітні ресурси; використовувати цифрові технології в освітньому процесі (відповідно до рівня освіти, який надається).

Б.З. Компетентність педагогічного партнерства, через здатність до суб'єкт-суб'єктної (рівноправної та особистісно зорієнтованої) взаємодії з учнями в освітньому процесі; залучати батьків до освітнього процесу на засадах партнерства; працювати в команді із залученими фахівцями, асистентами вчителя/викладача для надання додаткової підтримки особам з особливими освітніми потребами.

В.1. Інклюзивної, через здатність створювати умови, що забезпечують функціонування інклюзивного освітнього середовища; до педагогічної підтримки осіб з особливими освітніми потребами; забезпечувати в освітньому середовищі сприятливі умови для кожного з урахуванням його індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

В.3. Проєктувальної, через здатність проєктувати осередки навчання і виховання учнів.

Г.2. Організаційної, через здатність організовувати процес навчання, виховання розвитку учнів; організовувати різні види і форми навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Г.3. Оцінювально-аналітичної, через здатність аналізувати результати навчання учнів; забезпечувати процес самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів.

Д.1. Інноваційної, через здатність застосовувати наукові методи пізнання в освітньому процесі; використовувати інновації в професійній діяльності; застосовувати інноваційні підходи до розв'язання проблем у педагогічній діяльності.

Д.2. Компетентності навчання впродовж життя, через здатність визначати умови та ресурси професійного розвитку впродовж життя; взаємодіяти з іншими вчителями на засадах партнерства та підтримки (у рамках наставництва, супервізій тощо).

Д.3. Рефлексійної, через здатність здійснювати моніторинг власної педагогічної діяльності й визначати індивідуальні професійні потреби.