ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ ЗЗСО І-ІІ РІВНІВ
Мета підвищення кваліфікації вчителів біології полягає у розвитку професійних компетентностей, необхідних для організації партнерської освітньої взаємодії з учасниками освітнього процесу, участі у створенні безпечного освітнього середовища, ефективного використання технологій дистанційного навчання й цифрових технологій, збагачення методиками та технологіями компетентнісного та діяльнісного навчання; сприяння формуванню ціннісних установок як основи професійних компетентностей; орієнтація на професійну рефлексію та узагальнення практики відповідно до основних напрямів державної політики у галузі освіти, запитів громадянського суспільства, установ і закладів освіти, освітніх потреб споживачів освітніх послуг та забезпечення якості освіти.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Комунальний заклад вищої освіти "Вінницька академія безперервної освіти"Інформація про розробника (розробників):
Комунальний заклад вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти», Опаренюк Г.А., завідувач лабораторії біології та екології КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- очна, дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г1. Прогностична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г2. Організаційна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Д1. Здатність до навчання впродовж життя
МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення реформи загальної середньої освіти
Тема 1.1. Розвиток професійних компетентностей оцінювання (сертифікації) власної трудової діяльності відповідно професійного Стандарту
Тема розкриває питання розвитку професійних компетентностей, необхідних для об’єктивного оцінювання (сертифікації) власної трудової діяльності відповідно до вимог Професійного стандарту. Розглядаються підходи до самооцінювання результатів роботи на основі визначених трудових функцій, компетентностей, критеріїв якості та показників ефективності. Увага акцентується на формуванні навичок аналізу професійних досягнень, виявленні прогалин у компетентностях, плануванні професійного розвитку та коригуванні індивідуальних цілей. Окремо висвітлюються питання документування результатів діяльності, підготовки доказової бази для атестації, дотримання принципів етики, прозорості та відповідальності в оцінювальних процедурах. Опрацювання теми сприяє підвищенню якості виконання посадових обов’язків, готовності до сертифікації та забезпечує узгодженість професійного зростання з вимогами Професійного стандарту й потребами організації.
Тема 1.2. Регулювання трудових відносин педагогічних працівників в умовах воєнного стану
Нормативно-правове забезпечення освітнього процесу в Україні як розгалужена система документів, які визначають мету, завдання, зміст та форми освітньої роботи в закладах освіти. Поєднання міжнародних актів, державних законів та відомчих наказів.
Базові документи, що визначають стратегічний вектор розвитку особистості та захист прав дитини.
Документи, що формують пріоритети та механізми реалізації навчального процесу.
МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти
Тема 2.1. Аспекти створення безпечного освітнього середовища в умовах сучасних викликів
Створення безпечного освітнього середовища в умовах сучасних викликів (війна, кризи) передбачає комплексний підхід: фізичну безпеку (укриття, системи оповіщення, перша допомога), психологічну безпеку (запобігання булінгу, емоційна підтримка, стресостійкість), соціальну безпеку (інклюзія, толерантність, взаємодія з громадою) та цифрову безпеку, інтегруючи медико-психологічні послуги та розробляючи Кодекси безпечного освітнього середовища (КБОС) для координації зусиль всіх учасників. В умовах сучасних викликів інтеграція медико-психологічної допомоги стає критично важливою для адаптації та успішного навчання. Кодекс безпечного освітнього середовища є основним документом, що регулює всі аспекти безпеки та підтримки. Керівники, педагоги, батьки та громадськість спільними зусиллями забезпечують безпечне середовище.
Тема 2.2. Моделювання педагогічних ситуацій задля попередження професійного вигорання
У темі висвітлюються питання щодо профілактики професійного вигорання педагогів, яка включає самоусвідомлення, управління стресом, здоровий спосіб життя, організацію роботи (розподіл часу, пріоритети) та соціальну підтримку (спілкування, позитивне мислення).
Звертається увага на моделювання педагогічних ситуацій щодо профілактики апатії та депресії, котрі можуть призвести до професійного вигорання.
Тема практикоорієнтована. Акцентовано увагу на методах самодопомоги та психологічні техніки. Звертається увага на розвиток емоційного інтелекту та організацію робочого процесу, який передбачає ефективний тайм-менеджмент (розподіл часу та пріоритетів), позитивну атмосферу у колективі; дотримання здорового способу життя; зміну мислення; зміну ставлення до проблем, пошук нових сенсів та можливостей для саморозвитку; встановлення особистих кордонів.
Тема 2.3. Війна й здобувачі освіти в закладах загальної середньої освіти: як педагоги працюють з наслідками війни
Лекція висвітлює питання комплексного осмислення впливу війни на здобувачів освіти в закладах загальної середньої освіти та трансформації професійної діяльності педагогів у контексті воєнного суспільства. Війна розглядається не лише як збройний конфлікт, а як багатовимірний соціальний, політичний і психологічний феномен, що змінює умови навчання, систему цінностей і характер взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу.
Аналізуються основні психоемоційні та поведінкові реакції дітей і підлітків на воєнні події: підвищена тривожність, страх, агресія, замкненість, регресивна поведінка, труднощі концентрації уваги та зниження навчальної мотивації. Окрему увагу приділено особливостям переживання війни різними категоріями здобувачів освіти, зокрема внутрішньо переміщеними дітьми, учнями з досвідом втрати, а також дітьми з особливими освітніми потребами.
Важливим змістовим блоком є розгляд ролі педагога й асистента учителя як фігур підтримки та стабільності в освітньому середовищі. Акцент зроблено на педагогічній етиці, емпатійній комунікації, створенні безпечного освітнього простору, а також на необхідності міждисциплінарної взаємодії з практичними психологами, соціальними педагогами та батьками.
Лекція також висвітлює функцію освіти як ресурсу відновлення суспільства, формування громадянської стійкості та довіри, а також збереження психологічного благополуччя дітей у довгостроковій перспективі. Матеріал орієнтований на практичні потреби педагогів, сприяє кращому розумінню психологічної реальності сучасних учнів і формуванню відповідальної професійної позиції в умовах тривалої соціальної напруги.
Тема 2.4. Організація освітнього процесу в реаліях сьогодення. Навчально-методичне забезпечення навчання біології в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти у 7-9 класах Нової української школи
Тема розкриває актуальні питання організації освітнього процесу при навчанні біології в контексті сучасних соціальних, освітніх та безпекових викликів. Розглядаються нормативно-правові засади та особливості реалізації Державного стандарту базової середньої освіти в 7-9 класах закладів загальної середньої освіти відповідно до концепції Нової української школи.
Учителі знайомляться з підходами до планування та організації навчання біології на засадах компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів, а також з актуальним навчально-методичним забезпеченням освітнього процесу. Окрему увагу приділено добору й ефективному використанню навчальних програм, підручників, цифрових освітніх ресурсів, дидактичних матеріалів та форм оцінювання навчальних досягнень учнів.
Матеріали вебінару сприятимуть підвищенню професійної компетентності вчителів біології, формуванню цілісного бачення організації освітнього процесу в умовах упровадження Державного стандарту базової середньої освіти та забезпеченню якості навчання біології в 7-9 класах Нової української школи.
МОДУЛЬ 3. Професійний розвиток педагога в умовах Нової української школи
Тема 3.1. Безпечні формули розбудови безпечного освітнього середовища: професійна діяльність вчителя
У сучасному світі питання безпеки в освітніх закладах набуває особливої актуальності, вимагаючи від педагогів не лише викладацької майстерності, але й комплексних знань з безпеки.
Важливими є ключові аспекти теми: навчання з охорони праці, правильне проведення інструктажів, безпечне використання інформаційно-комунікаційних технологій та надання першої домедичної допомоги.
Кожен з цих компонентів є невід'ємною частиною професійної компетентності сучасного педагога.
Тема 3.2. Реалізація компетентнісного підходу при навчанні біології в контексті НУШ
Вебінар присвячено питанням реалізації компетентнісного підходу при навчанні біології в умовах упровадження концепції Нової української школи. Розкрито сутність компетентнісного підходу як ключового орієнтиру сучасної біологічної освіти та його роль у формуванні природничої, екологічної й здоров’язбережувальної компетентностей здобувачів освіти.
Слухачі курсів знайомляться з методичними підходами до проєктування уроків біології на засадах діяльнісного навчання, інтеграції ключових і предметних компетентностей, а також з ефективними формами й методами організації навчальної діяльності учнів. Окрема увага приділена використанню компетентнісних та практико орієнтованих завдань, навчальних проєктів, дослідницької та експериментальної діяльності, що сприяють формуванню в учнів умінь застосовувати біологічні знання в реальних життєвих ситуаціях.
Матеріали сприятимуть підвищенню професійної майстерності вчителів біології, удосконаленню їхніх умінь щодо реалізації компетентнісного підходу, а також забезпеченню якісного й результативного навчання біології відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти та ідей Нової української школи.
Тема 3.3. Застосування STEM і STEAM освіти на уроках біології
У сучасних умовах розвитку освіти особливої актуальності набуває впровадження STEM та STEAM-підходів у навчальний процес. STEM-освіта (наука, технології, інженерія, математика) та STEAM-освіта, доповнена мистецькою складовою, спрямовані на формування в учнів ключових компетентностей ХХІ століття: критичного мислення, креативності, уміння працювати в команді, дослідницьких та проєктних навичок.
Застосування STEM і STEAM на уроках біології сприяє інтеграції теоретичних знань із практичною діяльністю, розвитку дослідницької культури учнів і підвищенню мотивації до вивчення природничих наук. Біологічні теми реалізуються через експерименти, моделювання процесів, використання цифрових технологій, аналіз життєвих ситуацій та міжпредметні проєкти. Мистецький компонент STEAM дозволяє поєднувати біологію з дизайном, візуалізацією, творчими завданнями, що робить навчання більш наочним і цікавим.
Отже, впровадження STEM і STEAM освіти на уроках біології забезпечує практико орієнтований характер навчання, формує цілісне наукове світобачення учнів та готує їх до свідомого вибору майбутньої професійної діяльності.
Тема 3.4. Штучний інтелект в освіті: нові можливості для педагогів
Розкриваються питання еволюції педагогічної професії в умовах появи штучного інтелекту та нових можливостей для сучасного вчителя. Висвітлюється аналогія між природним добором і освітніми змінами: виживає не найсильніший, а той, хто пристосовується. Демонструються реальні приклади використання AI на уроках біології: підготовка дидактичних матеріалів, створення таблиць, схем і тестів, індивідуальних завдань для учнів. Наголошується виховний потенціал AI – формування культури спілкування, ввічливості й відповідальності, принципів академічної доброчесності. Описується застосування AI для дітей з особливими освітніми потребами: прості пояснення, візуальні схеми, аудіо інструкції. Учительству пропонується формула 10×80×10, що допомагає ефективно співпрацювати з AI та підсилює інтелект учителя. Слухачі знайомляться з нормативами в Україні та світі, які визначають рамки використання AI в освіті. Показано переваги й ризики використання АІ: економія часу, індивідуалізація навчання, небезпека поверхневих знань чи списування. Вебінар дає відповідь на питання: як учителю «еволюціонувати» і використати нові можливості AI, залишаючись ядром освітнього процесу.
Тема 3.5. Діяльнісний підхід як ресурс якісної освіти у щоденних практиках вчителя біології
Тема розкриває потенціал діяльнісного підходу як одного з ключових ресурсів забезпечення якості біологічної освіти в умовах реалізації концепції Нової української школи. У змісті розглядаються теоретичні засади діяльнісного підходу та його взаємозв’язок із компетентнісним і особистісно орієнтованим навчанням у сучасному освітньому процесі.
Висвітлено практичні аспекти впровадження діяльнісного підходу в щоденних практиках учителя біології: проєктування навчальних занять, добір методів і форм роботи, організація дослідницької, експериментальної та практико орієнтованої діяльності здобувачів освіти. Окрему увагу приділено формуванню в учнів умінь самостійно здобувати знання, критично мислити, працювати з інформацією та застосовувати біологічні знання в життєвих ситуаціях.
Матеріали спрямовані на підвищення професійної компетентності вчителів біології, удосконалення їхніх умінь інтегрувати діяльнісний підхід у освітній процес, а також на забезпечення досягнення очікуваних результатів навчання відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти та принципів Нової української школи.
Тема 3.6. Формування здоров'язберігаючої компетентності в контексті НУШ: практичні підходи
У лекції розглянуто основні аспекти здоров’язберігаючої компетентності учня закладу загальної середньої освіти в контексті НУШ. Визначено види і цінності здоров'я здобувачів освіти, а також чинники, які впливають на стан їхнього здоров’я. Охарактеризовано складники здоров’язберігаючої компетентності в освітньому процесі на основі Державного стандарту базової середньої освіти.
Показано стан здоров’я учнів закладів загальної середньої освіти в країнах ЄС і Україні, здійснено порівняльний аналіз за різними показниками. Деталізовано життєві навички, що сприяють фізичному, соціальному, духовному і психічному здоров'ю учнів. Визначено тематичні блоки превентивної освіти. Показано практичні підходи впровадження здоров’язберігаючих технологій в освітній процес.
Тема 3.7. Партнерська взаємодія учасників освітнього процесу - шлях до самореалізації вчителя і щасливого учня
Тема розкриває питання розвитку партнерської взаємодії між учасниками освітнього процесу як важливої умови професійної самореалізації вчителя та створення безпечного, підтримувального освітнього середовища для здобувачів освіти. У межах заняття розглядаються концептуальні засади педагогіки партнерства, визначеної одним із ключових принципів Нової української школи, та її роль у формуванні позитивної освітньої культури закладу освіти.
Учасники опрацюють ефективні стратегії комунікації й співпраці між учителем, учнями та батьками, ознайомляться з інструментами налагодження конструктивного діалогу, взаємної довіри та відповідальності. Значну увагу приділено практичним вправам, аналізу педагогічних ситуацій, моделюванню партнерських форм взаємодії, що сприяють підвищенню мотивації учнів, розвитку їхньої автономії та формуванню позитивного ставлення до навчання.
Результати практичного заняття сприятимуть удосконаленню професійних і соціально-комунікативних компетентностей педагогів, підвищенню рівня педагогічної рефлексії, а також створенню умов для особистісного зростання вчителя й забезпечення успішної, психологічно комфортної та щасливої освітньої траєкторії учнів відповідно до ідей Нової української школи.
Тема 3.8. Ключові аспекти управління освітнім cередовищем в класі: особливості сучасного уроку біології в контексті НУШ: вимоги та принципи організації
Під час заняття розглядаються ключові аспекти управління освітнім середовищем у класі як важлива складова ефективної організації сучасного уроку біології. У змісті акцентується увага на вимогах Державного стандарту базової середньої освіти щодо створення безпечного, інклюзивного та мотивуючого освітнього середовища, орієнтованого на потреби й можливості кожного здобувача освіти.
Учасники практичного заняття опрацюють принципи організації сучасного уроку, зокрема дитиноцентризм, компетентнісну спрямованість, діяльнісний підхід, педагогіку партнерства. Значну увагу приділено практичним інструментам управління класом: організації навчального простору, регламентуванню навчальної діяльності, підтримці навчальної дисципліни на засадах взаємної поваги, а також створенню позитивного психологічного мікроклімату на уроці.
У процесі виконання практичних завдань, аналізу кейсів і моделювання фрагментів уроків учасники вдосконалять уміння проєктувати й реалізовувати сучасний урок біології відповідно до принципів Концепції НУШ. Матеріали заняття сприятимуть підвищенню професійної компетентності педагогів, розвитку управлінських і рефлексивних умінь, а також забезпеченню якості освітнього процесу в умовах сучасної школи.
МОДУЛЬ 4. РЕФЛЕКСИВНО – ДІАГНОСТИЧНИЙ
Підсумкова конференція з актуальних питань практики, підсумковий фаховий тест з метою визначення та презентації результативності навчання за Програмою підвищення кваліфікації; вихідне анкетування й означення актуальних питань щодо безперервного професійного розвитку.
Знання і розуміння:
- сучасних тенденцій розвитку освіти – реформи української базової освіти як консолідованої мети всіх гілок влади і українського суспільства у цілому;
- концептуальних засад реформування середньої освіти Перейти за покликанням , соціально-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти та охорони дитинства;
- психолого-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, підтримки навчання, виховання, розвитку дитини.
Розвинені вміння:
- організовувати педагогічну діяльність на компетентнісних засадах (прогнозування, проєктування, оцінювання тощо);
- конструювати та реалізувати сучасні навчальні програми із використанням нових методик згідно з Перейти за покликанням ;
- формувати освітнє середовище, яке сприяє творчій самореалізації школярів та освітян; проєктувати власну програму професійно-особистісного зростання – підтримувати й покращувати стандарти професійної діяльності впродовж професійної діяльності.
Диспозиції (цінності, ставлення):
- дитиноцентризм, цінність особистості, просування демократичних цінностей (повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність);
- готовність до змін, гнучкість, постійний професійний розвиток;
- рефлексія власної професійної практики, саморозвиток.