програма підвищення кваліфікації учителів хімії

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення реформи загальної середньої освіти

 

Тема 1.1. Розвиток професійних компетентностей оцінювання (сертифікації) власної трудової діяльності відповідно професійного Стандарту

Розвиток професійних компетентностей для об’єктивного оцінювання та сертифікації власної діяльності базується на чітких вимогах Професійного стандарту. Тема охоплює підходи до самооцінювання роботи за визначеними трудовими функціями, критеріями якості та показниками ефективності. Педагоги навчаються аналізувати досягнення, виявляти прогалини у знаннях, планувати власний розвиток і готувати доказову базу для атестації. Опрацювання матеріалу також фокусується на документуванні результатів, дотриманні принципів етики та прозорості, що загалом підвищує якість виконання посадових обов'язків.

Тема 1.2. Регулювання трудових відносин педагогічних працівників в умовах воєнного стану

Розвиток професійних компетентностей для об’єктивного оцінювання та сертифікації власної діяльності базується на чітких вимогах Професійного стандарту. Тема охоплює підходи до самооцінювання роботи за визначеними трудовими функціями, критеріями якості та показниками ефективності. Педагоги навчаються аналізувати досягнення, виявляти прогалини у знаннях, планувати власний розвиток і готувати доказову базу для атестації. Опрацювання матеріалу також фокусується на документуванні результатів, дотриманні принципів етики та прозорості, що загалом підвищує якість виконання посадових обов'язків.

 

МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти

 

Тема 2.1. Аспекти створення безпечного освітнього середовища в умовах сучасних  викликів 

 Безпечне освітнє середовище в умовах сучасних викликів і криз потребує комплексного підходу, що охоплює фізичну, психологічну, соціальну та цифрову безпеку. Важливими складовими цього процесу є інтеграція медико-психологічних послуг та розробка Кодексу безпечного освітнього середовища як базового регуляторного документа. Завдяки спільним зусиллям керівників, педагогів, батьків та громадськості створюються умови для ефективної адаптації, підтримки та успішного навчання всіх учасників освітнього процесу.

Тема 2.2. Психолого-педагогічний супровід педагога у роботі з учасниками інклюзивного освітнього процесу

Психолого-педагогічний супровід (ППС) педагога в інклюзії розглядається  як  комплексна командна робота фахівців (психолог, дефектолог, асистент вчителя, соціальний педагог, батьки), спрямована на створення умов для ефективного навчання та розвитку дитини з ООП через індивідуалізацію, моніторинг, психологічну підтримку, корекцію та адаптацію освітнього процесу, щоб забезпечити її успішну соціалізацію та самореалізацію в класі та соціумі. 

Основні завдання ППС для педагога: комплексне вивчення дитини та оцінка психофізичного статусу, сильних сторін, потреб та бар'єрів учня; створення індивідуальної програми розвитку разом з командою, де прописані цілі та методи роботи; створення сприятливих соціально-психологічних умов, адаптація матеріалів та завдань; індивідуальна підтримка надання психологічної допомоги дитині (консультування, корекція) та батькам (консультування, підтримка); забезпечення злагодженої взаємодії між усіма учасниками процесу (вчителями, батьками, фахівцями)

Тема 2.3. Формування ключових компетентностей педагогів

Формування ключових компетентностей педагогів НУШ спрямоване на розвиток навичок XXI століття, таких як критичне мислення, креативність, комунікація та співпраця, для ефективного впровадження компетентнісного підходу. Основними шляхами цього процесу є безперервна професійна самоосвіта, оновлення педагогічних методів, розвиток командної взаємодії та практична орієнтація на потреби учнів. Зрештою, професійний розвиток самого вчителя є головною запорукою виховання успішних та адаптованих до життя учнів, що відповідає меті Нової української школи.

Тема 2.4. Війна й здобувачі освіти в закладах загальної середньої освіти: як педагоги працюють з наслідками війни

         Вплив війни на здобувачів освіти вимагає від педагогів трансформації професійної діяльності та глибокого розуміння психоемоційних реакцій дітей, таких як тривожність, страх чи зниження мотивації. Особлива увага приділяється роботі з уразливими категоріями учнів: внутрішньо переміщеними особами, дітьми з досвідом втрати та особливими освітніми потребами. У цих умовах педагог і асистент учителя стають ключовими фігурами підтримки, які спираються на емпатійну комунікацію, створення безпечного простору та міждисциплінарну взаємодію з психологами й батьками. Зрештою, освіта виступає потужним ресурсом для відновлення суспільства, формування громадянської стійкості та забезпечення психологічного благополуччя учнів.

 

МОДУЛЬ 3. Професійний розвиток педагога в умовах Нової української школи

 

Тема 3.1. Навчальна мотивація: ресурси та можливості освітнього простору

Тема розкриває сутність навчальної мотивації та її значення для успішного навчання і особистісного розвитку учнів. Розглядаються ключові фактори, що впливають на мотивацію учнів, способи використання ресурсів школи, педагогічних стратегій і навчального середовища для підвищення інтересу та залученості у навчальний процес. Учасники ознайомляться з практичними підходами до створення мотивуючого середовища, методами активізації внутрішньої мотивації та розвитку самостійності учнів, що сприяє ефективному та усвідомленому навчанню..

Тема 3.2. Розвиток мовно-комунікативної компетентності учасників освітнього процесу: опанування сучасними нормами української літературної мови

Мовно-комунікативна компетентність є важливою навичкою XXI століття та основою професійної культури вчителя. Тема охоплює дотримання норм нового Українського правопису, вимоги Державного стандарту освіти та подолання суржику в діловому спілкуванні. Також розглядаються ефективні методи активізації мовленнєвої діяльності учнів за допомогою інтерактивних вправ, цифрових інструментів та створення україномовного середовища в закладі освіти.

Тема 3.3. Формування здоров'язберігаючої компетентності в контексті НУШ: практичні підходи

Формування здоров’язберігаючої компетентності через призму шкільних дисциплін спрямоване на розвиток відповідального ставлення до власного здоров’я та довкілля. Тема висвітлює безпечну організацію практичної роботи, використання міжпредметних зв’язків, елементів STEM-освіти та компетентнісно орієнтованих завдань. Окремий акцент зроблено на критичному осмисленні учнями інформації про побутову хімію, харчові добавки та екологічну безпеку. 

Тема 3.4. Самооцінювання, взаємооцінювання – складові формувального оцінювання.

Самооцінювання та взаємооцінювання є ключовими інструментами Самооцінювання та взаємооцінювання є ключовими інструментами формувального оцінювання в НУШ, які зміщують акцент із балів на підтримку розвитку учнів. Вони забезпечують якісний зворотний зв'язок, розвивають автономію і самостійність школярів, знімають стрес від помилок та допомагають учителям оперативно коригувати освітній процес.

Тема 3.5. Розв’язування розрахункових задач з хімії як засіб формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Розрахункові задачі з хімії є ефективним засобом реалізації компетентнісного підходу, поєднуючи теорію з практикою та реальним життям. Робота над ними вимагає від учнів не лише знання законів і формул, а й уміння аналізувати інформацію, застосовувати математичні навички та дотримуватися чітких алгоритмів розв'язання.

Тема 3.6. Використання Інтернет сервісів в освітньому просторі вчителя хімії

Впровадження інтернет-сервісів робить уроки хімії наочними та інтерактивними через віртуальні лабораторії, симулятори та цифрові платформи. Цифровізація забезпечує безпеку експериментів, підвищує мотивацію учнів, розширює можливості для диференціації та є ефективним доповненням до традиційної освіти.

Тема 3.7. Штучний інтелект у роботі вчителя хімії: від викликів до практичних рішень

Інструменти штучного інтелекту допомагають учителю хімії проєктувати уроки, створювати матеріали та індивідуалізувати навчання, значно заощаджуючи час. Водночас ефективне використання ШІ вимагає критичного підходу, адже ключову роль у навчальному процесі незмінно відіграє професійна компетентність педагога.відіграє професійна компетентність учителя.

Тема 3.8. Актуальні питання навчання хімії у Новій українській школі

         Тема охоплює законодавчі засади та практичні аспекти викладання хімії в умовах НУШ. Головна увага приділяється реалізації компетентнісного підходу, що передбачає здатність учнів застосовувати знання на практиці, аналізувати складні системи, виконувати дослідницькі завдання та робити обґрунтовані висновки.

МОДУЛЬ 3. РЕФЛЕКСИВНО – ДІАГНОСТИЧНИЙ

Підсумкова конференція з актуальних питань практики, фаховий тест з метою визначення та презентації результативності навчання за Програмою підвищення кваліфікації; означення актуальних питань щодо безперервного професійного розвитку.

Знання і розуміння:

• сучасних тенденцій розвитку освіти – реформи української середньої школи як консолідованої мети всіх гілок влади і українського суспільства у цілому;
• концептуальних засад реформування середньої освіти Перейти за покликанням , соціально-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти та охорони дитинства;
• психолого-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, підтримки навчання, виховання, розвитку дитини в освітньому середовищі та родині.

Розвинені вміння:

• організовувати педагогічну діяльність на компетентнісних засадах (прогнозування, проєктування, оцінювання тощо);
• конструювати та реалізувати сучасні програми навчання здобувачів освіти із використанням нових методик згідно з Перейти за покликанням ;
• формувати в закладі та поза його стінами освітнього середовища, яке сприяє творчій самореалізації дітей та освітян; проєктувати власну програму професійно-особистісного зростання – підтримувати й покращувати стандарти професійної діяльності впродовж усього періоду професійної діяльності.

 

Диспозиції (цінності, ставлення):

• дитиноцентризм, цінність особистості, просування демократичних цінностей (повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність);
• готовність до змін, гнучкість, постійний професійний розвиток;
• рефлексія власної професійної практики, саморозвиток.