Vector

програма підвищення кваліфікації вчителів географії

Мета підвищення кваліфікації вчителів географії полягає у розвитку професійних компетентностей, необхідних для організації партнерської освітньої взаємодії з учасниками освітнього процесу, участі у створенні безпечного та інклюзивного освітнього, ефективного використання цифрових технологій та технологій дистанційного навчання, збагачення методиками та технологіями компетентнісного та соціально-емоційного навчання; сприяння формуванню ціннісних установок як основи професійних компетентностей; орієнтація на професійну рефлексію та узагальнення практики відповідно до основних напрямів державної політики у галузі освіти, запитів громадянського суспільства, установ і закладів освіти, освітніх потреб споживачів освітніх послуг та забезпечення якості освіти.

програма підвищення кваліфікації вчителів географії

Інформація про розробника (розробників):

Уманська Т.В., завідувач лабораторії географії та природознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»

Напрями підвищення кваліфікації:

  • Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • очна, дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • базова середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Г1. Прогностична компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Г2. Організаційна компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Д1. Здатність до навчання впродовж життя

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення реформи загальної середньої освіти

 

Тема 1.1. Розвиток професійних компетентностей оцінювання (сертифікації) власної трудової діяльності відповідно професійного Стандарту

Тема присвячена розвитку професійних компетентностей, необхідних для об’єктивного оцінювання (сертифікації) власної трудової діяльності відповідно до вимог Професійного стандарту. Розглядаються підходи до самооцінювання результатів роботи на основі визначених трудових функцій, компетентностей, критеріїв якості та показників ефективності. Увага акцентується на формуванні навичок аналізу професійних досягнень, виявленні прогалин у компетентностях, плануванні професійного розвитку та коригуванні індивідуальних цілей. Окремо висвітлюються питання документування результатів діяльності, підготовки доказової бази для атестації, дотримання принципів етики, прозорості та відповідальності в оцінювальних процедурах. Опрацювання теми сприяє підвищенню якості виконання посадових обов’язків, готовності до сертифікації та забезпечує узгодженість професійного зростання з вимогами Професійного стандарту й потребами організації.

         Тема 1.2. Регулювання трудових відносин педагогічних працівників в умовах воєнного стану

Нормативно-правове забезпечення освітнього процесу в Україні як розгалужена система документів, які визначають мету, завдання, зміст та форми освітньої роботи в закладах освіти.  Поєднання міжнародних актів, державних законів та відомчих наказів.

Базові документи, що визначають стратегічний вектор розвитку особистості та захист прав дитини.

Документи, що формують пріоритети та механізми реалізації навчального процесу.

 

МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти

         Тема 2.1. Стратегія подолання освітніх втрат на уроках предметів природничого циклу

         У сучасних умовах функціонування системи освіти проблема подолання освітніх втрат є одним із пріоритетних напрямів роботи педагогів. Освітні втрати, спричинені тривалим дистанційним навчанням, воєнними викликами, нерівним доступом до освітніх ресурсів та психологічними чинниками, потребують системного й науково обґрунтованого підходу.

         У темі розглядаються ефективні стратегії подолання освітніх втрат під час викладання предметів природничого циклу (біології, географії, фізики, хімії, інтегрованих курсів природничої освітньої галузі). Особливу увагу приділено проведенню діагностики рівня навчальних досягнень, диференціації та індивідуалізації навчання, використанню формувального оцінювання, компетентнісно орієнтованих завдань, дослідницької діяльності, цифрових інструментів і сучасних інтерактивних методів навчання.

         Обґрунтовується, що ефективне подолання освітніх втрат передбачає не лише відновлення предметних знань, а й розвиток ключових компетентностей, критичного мислення, уміння працювати з інформацією, співпрацювати, аналізувати природні явища та застосовувати набуті знання в практичній діяльності. Представлені підходи сприяють підвищенню навчальної мотивації, формуванню стійкого інтересу до природничих наук, забезпеченню індивідуальної освітньої траєкторії учнів та підвищенню якості природничої освіти в умовах сучасних викликів.

         Ключові слова: освітні втрати, природнича освіта, компетентнісний підхід, формувальне оцінювання, диференційоване навчання, індивідуальна освітня траєкторія, дослідницька діяльність, цифрові технології, мотивація до навчання.

         Тема 2.2. Екологічні наслідки воєнних дій РФ на території України

         Військова агресія Російської Федерації проти України стала причиною масштабних змін природного середовища, що мають регіональний і глобальний виміри. Руйнування промислових об'єктів, енергетичної та транспортної інфраструктури, пожежі в природних екосистемах, забруднення ґрунтів, водних ресурсів і атмосферного повітря, мінування територій та знищення природно-заповідного фонду суттєво впливають на екологічну безпеку, якість життя населення та перспективи сталого розвитку України.

         У темі висвітлено особливості просторового поширення екологічних наслідків війни, проаналізовано можливості використання географічних методів дослідження, геоінформаційних систем (ГІС), дистанційного зондування Землі та інтерактивних карт для оцінювання масштабів екологічних змін і формування в учнів цілісного уявлення про взаємозв'язок природних і суспільних процесів. Представлено методичні підходи до інтеграції актуальних екологічних проблем у зміст навчання географії та інших предметів природничого циклу відповідно до компетентнісного підходу Нової української школи.

         Розгляд реальних прикладів екологічних наслідків воєнних дій сприяє розвитку критичного мислення, дослідницьких умінь, екологічної відповідальності та громадянської свідомості учнів. Використання картографічних матеріалів, статистичних даних, супутникових знімків і проєктно-дослідницьких завдань дає змогу формувати предметні та ключові компетентності, розвивати навички аналізу, оцінювання й прийняття обґрунтованих рішень щодо збереження довкілля та відновлення природних ресурсів у післявоєнний період.

         Ключові слова: екологічні наслідки війни, військова агресія РФ, географічна освіта, природнича освіта, геоінформаційні системи, дистанційне зондування Землі, екологічний моніторинг, природно-заповідний фонд, екологічна безпека, сталий розвиток, Нова українська школа.

         Тема 2.4. Організація освітнього процесу в реаліях сьогодення. Навчально-методичне забезпечення навчання географії в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти у 7-9 класах Нової української школи

Тема розкриває актуальні питання організації освітнього процесу з біології в контексті сучасних соціальних, освітніх та безпекових викликів. Розглядаються нормативно-правові засади та особливості реалізації Державного стандарту базової середньої освіти в 7–9 класах закладів загальної середньої освіти відповідно до концепції Нової української школи.

Учителі ознайомляться з підходами до планування та організації навчання географії на засадах компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів, а також з актуальним навчально-методичним забезпеченням освітнього процесу. Окрему увагу буде приділено добору й ефективному використанню навчальних програм, підручників, цифрових освітніх ресурсів, дидактичних матеріалів та форм оцінювання навчальних досягнень учнів.

Матеріали вебінару сприятимуть підвищенню професійної компетентності вчителів географії, формуванню цілісного бачення організації освітнього процесу в умовах упровадження Державного стандарту базової середньої освіти та забезпеченню якості навчання біології в 7–9 класах Нової української школи.

 

МОДУЛЬ 3. Професійний розвиток педагога в умовах Нової української школи

         Тема 3.1. Формування демократичних цінностей педагога у професійній діяльності

         Формування демократичних цінностей педагога є важливою складовою професійної діяльності вчителя природничої освітньої галузі та одним із чинників створення безпечного, відкритого й компетентнісно орієнтованого освітнього середовища. В умовах суспільних трансформацій, євроінтеграційного поступу України та реалізації Концепції Нової української школи особливого значення набуває педагогічна діяльність, заснована на повазі до людської гідності, рівності, партнерстві, академічній доброчесності, відповідальності та свободі висловлення думок.

         У темі висвітлено практичні підходи до реалізації демократичних цінностей під час викладання географії та інших предметів природничого циклу. Розглянуто можливості використання дослідницького навчання, групової та проєктної діяльності, навчальних дискусій, аналізу реальних суспільно-географічних і екологічних проблем, що сприяють розвитку критичного мислення, культури діалогу, уміння аргументовано висловлювати власну позицію, працювати в команді та приймати відповідальні рішення.

         Особливу увагу приділено ролі педагога як фасилітатора освітнього процесу, який забезпечує рівні можливості для участі кожного учня, підтримує ініціативність, взаємоповагу та конструктивну співпрацю. Обґрунтовано, що інтеграція демократичних цінностей у зміст природничої освіти сприяє формуванню не лише предметних знань, а й громадянської, соціальної та екологічної компетентностей, необхідних для життя в демократичному суспільстві. Запропоновані методичні підходи можуть бути використані під час організації навчальної та позакласної діяльності, реалізації міжпредметних проєктів і формувального оцінювання.

         Ключові слова: демократичні цінності, професійна діяльність педагога, географія, природнича освіта, Нова українська школа, партнерська педагогіка, громадянська компетентність, критичне мислення, проєктне навчання, формувальне оцінювання, академічна доброчесність.

         Тема 3.2. Проєктно-дослідницький підхід у географії: практичні інструменти для підготовки до профільного навчання

         У сучасних умовах реформування української освіти особливого значення набуває формування в учнів здатності самостійно здобувати знання, проводити дослідження, аналізувати інформацію та застосовувати її для розв’язання практичних завдань. Проєктно-дослідницький підхід у навчанні географії є ефективним інструментом розвитку предметних і ключових компетентностей, а також важливим елементом підготовки здобувачів освіти до свідомого вибору профільного напряму навчання.

         У темі розкрито можливості використання проєктно-дослідницької діяльності на уроках географії як засобу поглиблення навчального матеріалу, розвитку просторового мислення, дослідницьких умінь та навичок роботи з різними джерелами географічної інформації. Розглянуто практичні інструменти організації навчальних досліджень: проблемні запитання, польові спостереження, роботу з картографічними матеріалами, статистичними даними, геоінформаційними системами (ГІС), цифровими ресурсами та створення учнівських проєктів.

         Особливу увагу приділено ролі вчителя у формуванні дослідницької культури учнів, організації самостійної та групової роботи, розвитку критичного мислення, творчості, комунікації та співпраці відповідно до компетентнісного підходу Нової української школи. Висвітлено значення формувального оцінювання як інструменту супроводу проєктної діяльності, що допомагає учням усвідомлювати власний прогрес, аналізувати результати та вдосконалювати навчальні стратегії.

         Обґрунтовується, що систематичне впровадження проєктно-дослідницького підходу сприяє не лише підвищенню якості географічної освіти, а й формуванню готовності учнів до профільного навчання, професійного самовизначення та активної участі у вирішенні сучасних суспільних і природних проблем.

         Ключові слова: географічна освіта, проєктно-дослідницький підхід, профільне навчання, компетентнісний підхід, Нова українська школа, географічні дослідження, ГІС-технології, критичне мислення, формувальне оцінювання, учнівський проєкт..                                               

         Тема 3.3. Застосування інноваційних технологій для формування ключових компетентностей на уроках географії

         У сучасних умовах розвитку освіти особливого значення набуває впровадження інноваційних технологій навчання, спрямованих на формування ключових компетентностей здобувачів освіти та підготовку їх до активної участі в суспільстві. Уроки географії мають значний потенціал для розвитку критичного мислення, творчості, комунікації, співпраці, інформаційно-цифрової грамотності та здатності застосовувати знання для вирішення реальних життєвих завдань.

         У темі розглянуто можливості використання інноваційних технологій у процесі навчання географії як ефективного засобу підвищення якості освіти та мотивації учнів. Висвітлено практичні аспекти застосування цифрових освітніх ресурсів, інтерактивних платформ, геоінформаційних систем (ГІС), технологій візуалізації географічної інформації, проєктного та дослідницького навчання, змішаного навчання, проблемного підходу й елементів STEAM-освіти.

         Особливу увагу приділено ролі інноваційних технологій у формуванні ключових компетентностей відповідно до вимог Нової української школи: уміння навчатися впродовж життя, працювати з інформацією, аналізувати просторові процеси, аргументовано висловлювати власну думку, співпрацювати в команді та приймати обґрунтовані рішення. Використання сучасних технологій на уроках географії сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку дослідницьких умінь, формуванню географічного мислення та усвідомленню взаємозв’язків між природними, соціальними й економічними процесами.

         Обґрунтовується, що інтеграція інноваційних технологій у навчання географії створює умови для переходу від передачі готових знань до організації активної пізнавальної діяльності учнів, забезпечує індивідуалізацію освітнього процесу та сприяє формуванню компетентного випускника, здатного орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі й відповідально діяти в умовах глобальних викликів.

         Ключові слова: інноваційні технології, уроки географії, ключові компетентності, Нова українська школа, цифрові ресурси, ГІС-технології, STEAM-освіта, проєктне навчання, дослідницька діяльність, критичне мислення.

 

Тема 3.4. Розвиток мовно-комунікативної компетентності учасників освітнього процесу: опанування сучасними нормами української літературної мови

         У сучасному освітньому процесі мовно-комунікативна компетентність є важливою складовою формування всебічно розвиненої особистості та одним із ключових результатів навчання в Новій українській школі. На уроках географії та предметів природничої освітньої галузі розвиток культури мовлення сприяє не лише засвоєнню навчального матеріалу, а й формуванню в учнів уміння аналізувати інформацію, аргументувати власну думку, вести діалог, презентувати результати досліджень та застосовувати знання у практичних ситуаціях.

         У темі розглянуто можливості формування мовно-комунікативної компетентності учасників освітнього процесу через використання сучасних методів навчання географії та природничих дисциплін. Особливу увагу приділено роботі з різними джерелами інформації: географічними текстами, картографічними матеріалами, статистичними даними, науково-популярними статтями, цифровими ресурсами та результатами учнівських досліджень.         Висвітлено роль навчальних дискусій, проєктної діяльності, групової роботи, захисту дослідницьких робіт і презентацій як ефективних засобів розвитку мовленнєвих умінь та культури комунікації.

         Акцентовано увагу на важливості дотримання сучасних норм української літературної мови під час професійної діяльності педагога та організації освітнього процесу. Грамотне використання термінології природничих наук, точність формулювань, логічність викладу та вміння доступно пояснювати складні явища є необхідними умовами якісної педагогічної взаємодії.

Обґрунтовується, що систематичний розвиток мовно-комунікативної компетентності на уроках географії та природничих дисциплін сприяє формуванню критичного мислення, інформаційної грамотності, навичок співпраці та здатності учнів ефективно комунікувати в сучасному суспільстві. Поєднання предметних знань із культурою мовлення забезпечує підготовку компетентної особистості, здатної аналізувати глобальні й локальні проблеми та відповідально брати участь у суспільному житті.

         Ключові слова: мовно-комунікативна компетентність, географія, природнича освіта, українська літературна мова, культура мовлення, предметна термінологія, Нова українська школа, проєктна діяльність, дослідницьке навчання, критичне мислення.

 

         Тема 3.5. Реалізація діяльнісного підхіду у процесі навчання предметів природничого циклу: стратегія технології ЧПКМ  

         Тема розкриває потенціал діяльнісного підходу як одного з ключових ресурсів забезпечення якості географічної освіти в умовах реалізації концепції Нової української школи. У змісті розглядаються теоретичні засади діяльнісного підходу та його взаємозв’язок із компетентнісним і особистісно орієнтованим навчанням у сучасному освітньому процесі.

Висвітлено практичні аспекти впровадження діяльнісного підходу в щоденних практиках учителя географії: проєктування навчальних занять, добір методів і форм роботи, організація дослідницької, експериментальної та практико орієнтованої діяльності здобувачів освіти. Окрему увагу приділено формуванню в учнів умінь самостійно здобувати знання, критично мислити, працювати з інформацією та застосовувати біологічні знання в реальних життєвих ситуаціях.

Матеріали спрямовані на підвищення професійної компетентності вчителів біології, удосконалення їхніх умінь інтегрувати діяльнісний підхід у освітній процес, а також на забезпечення досягнення очікуваних результатів навчання відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти та принципів Нової української школи.

         Тема 3.6. Пріоритети розвитку економіки України

         У сучасних умовах розвитку України питання визначення стратегічних пріоритетів економіки набуває особливого значення. Воєнні виклики, структурні зміни у світовому господарстві, європейська інтеграція та необхідність повоєнного відновлення зумовлюють пошук нових моделей економічного розвитку, орієнтованих на стійкість, інноваційність, конкурентоспроможність та ефективне використання природного й людського потенціалу держави.

         У темі розглянуто основні напрями розвитку економіки України в сучасних умовах: відновлення промислового виробництва, модернізацію аграрного сектору, розвиток високотехнологічних галузей, цифровізацію економіки, зміцнення енергетичної безпеки, розбудову транспортної та логістичної інфраструктури, залучення інвестицій і розвиток людського капіталу. Особливу увагу приділено ролі європейської інтеграції, міжнародного партнерства та впровадженню принципів сталого розвитку у формуванні майбутньої економічної моделі України.

         З географічної точки зору проаналізовано значення територіальних особливостей розвитку господарства, природно-ресурсного потенціалу, регіональної спеціалізації, трудових ресурсів та просторової організації економіки. Визначено можливості використання картографічних матеріалів, статистичних даних, геоінформаційних технологій та аналітичних досліджень для формування в учнів розуміння сучасних економічних процесів.

         Обґрунтовується, що вивчення пріоритетів розвитку економіки України на уроках географії сприяє формуванню економічної та громадянської компетентностей учнів, розвитку критичного мислення, уміння аналізувати суспільно-економічні процеси й усвідомлювати роль кожного громадянина у відновленні та сталому розвитку держави.

         Ключові слова: економіка України, сталий розвиток, європейська інтеграція, економічна безпека, інновації, цифровізація, людський капітал, регіональний розвиток, географічна освіта, повоєнне відновлення.

Тема 3.7. Навики навчання та майбутнього для роботи: компетенція 4 К

         У сучасних умовах розвитку освіти головним завданням школи є не лише передача системи знань, а й формування особистості, здатної ефективно діяти в умовах швидких змін, критично мислити, творчо розв’язувати проблеми, співпрацювати та комунікувати. Саме тому компетенції 4К — критичне мислення, креативність, комунікація та співпраця — визначаються як важливі навички навчання та майбутнього, необхідні для успішної самореалізації учнів у професійному й суспільному житті.

         У темі розглядаються можливості формування навичок 4К на уроках географії та предметів природничої освітньої галузі через використання сучасних освітніх технологій і діяльнісного підходу. Висвітлено роль географії як навчального предмета, що створює широкі можливості для розвитку критичного аналізу інформації, просторового мислення, уміння працювати з картографічними матеріалами, статистичними даними, цифровими ресурсами та результатами досліджень.

         Особливу увагу приділено практичним інструментам розвитку компетенцій 4К: проєктно-дослідницькій діяльності, груповій роботі, проблемному навчанню, навчальним дискусіям, аналізу реальних природних і суспільних ситуацій, використанню геоінформаційних технологій (ГІС) та інтерактивних освітніх платформ. Такі методи сприяють формуванню в учнів уміння аналізувати різні джерела інформації, висувати гіпотези, знаходити нестандартні рішення, аргументовано висловлювати власну думку та працювати в команді.

         Розкрито значення формувального оцінювання як інструменту підтримки розвитку навичок 4К, що дає можливість учням усвідомлювати власні досягнення, оцінювати процес навчання та вдосконалювати результати діяльності.

         Обґрунтовується, що інтеграція компетенцій 4К у навчання географії та природничих дисциплін сприяє формуванню компетентного випускника Нової української школи — особистості, яка вміє навчатися впродовж життя, приймати відповідальні рішення, взаємодіяти з іншими та застосовувати знання для розв’язання актуальних проблем сучасного світу.

         Ключові слова: компетенції 4К, критичне мислення, креативність, комунікація, співпраця, географічна освіта, природнича освіта, Нова українська школа, проєктно-дослідницька діяльність, формувальне оцінювання, ГІС-технології.

         Тема 3.8. Ключові аспекти управління освітнім cередовищем в класі: особливості групової роботи в контексті НУШ

         У сучасних умовах реформування освіти ефективне управління освітнім середовищем у класі є важливою складовою професійної діяльності педагога. Концепція Нової української школи передбачає створення безпечного, демократичного, інклюзивного та мотивувального освітнього простору, у якому кожен учень має можливість активно взаємодіяти, розвивати власні здібності та набувати необхідних компетентностей.

         У темі розкрито ключові аспекти управління освітнім середовищем у класі, визначено роль учителя як організатора, фасилітатора та наставника освітнього процесу. Розглянуто особливості організації групової роботи як ефективної педагогічної технології, що сприяє розвитку комунікації, співпраці, критичного мислення, відповідальності та самостійності учнів.

         Особливу увагу приділено практичним інструментам управління груповою діяльністю в умовах НУШ: формуванню правил взаємодії, розподілу ролей у групі, створенню ситуацій успіху, використанню кооперативного навчання, проєктних і дослідницьких завдань, а також застосуванню формувального оцінювання. Висвітлено значення педагогічного супроводу, зворотного зв’язку та рефлексії для підвищення ефективності спільної діяльності учнів.

         Групова робота розглядається не лише як метод організації навчання, а як інструмент формування ключових компетентностей та реалізації принципів педагогіки партнерства. Її системне використання на уроках сприяє розвитку навичок 4К (критичного мислення, креативності, комунікації та співпраці), формуванню соціальної компетентності учнів та створенню сприятливого психологічного клімату в класному колективі.

         Обґрунтовується, що грамотне управління освітнім середовищем і цілеспрямоване використання групових форм роботи забезпечують підвищення мотивації до навчання, активізацію пізнавальної діяльності учнів та створення умов для формування компетентної особистості відповідно до вимог Нової української школи.

         Ключові слова: освітнє середовище, управління класом, Нова українська школа, групова робота, педагогіка партнерства, кооперативне навчання, компетентнісний підхід, навички 4К, формувальне оцінювання, співпраця.

         Тема 3.9. Самооцінювання – складова формувального оцінювання

         У сучасній освітній парадигмі оцінювання розглядається не лише як засіб визначення рівня навчальних досягнень учнів, а як важливий інструмент розвитку особистості, формування відповідальності за власне навчання та підвищення мотивації до пізнавальної діяльності. У контексті Нової української школи особливого значення набуває формувальне оцінювання, складовою якого є самооцінювання — процес усвідомленого аналізу учнями власних результатів, труднощів і можливостей подальшого розвитку.

         У темі розкрито сутність самооцінювання як ефективного інструменту формувального оцінювання та визначено його роль у формуванні ключових компетентностей учнів. Розглянуто педагогічні умови організації самооцінювання, що сприяють розвитку рефлексії, критичного мислення, самостійності, відповідальності та здатності учнів визначати власні навчальні цілі.

         Особливу увагу приділено практичним методам і прийомам використання самооцінювання в освітньому процесі: рефлексивним карткам, чек-листам, «шкалі успіху», таблицям досягнень, портфоліо, критеріям оцінювання, взаємооцінюванню та аналізу результатів навчальної діяльності. Висвітлено можливості застосування самооцінювання на уроках географії та предметів природничого циклу під час виконання практичних робіт, дослідницьких завдань, групових проєктів і роботи з інформаційними джерелами.

         Обґрунтовується, що систематичне використання самооцінювання сприяє переходу учня від пасивного об’єкта оцінювання до активного учасника освітнього процесу. Воно допомагає сформувати навички саморегуляції, усвідомлення власного прогресу та готовність до навчання впродовж життя.          Самооцінювання як складова формувального оцінювання є важливим інструментом створення партнерського освітнього середовища та реалізації компетентнісного підходу в Новій українській школі.

         Ключові слова: самооцінювання, формувальне оцінювання, Нова українська школа, рефлексія, компетентнісний підхід, критерії оцінювання, саморегуляція навчання, зворотний зв’язок, учнівська автономія.

 

МОДУЛЬ 3. РЕФЛЕКСИВНО – ДІАГНОСТИЧНИЙ

 

Підсумкова конференція з актуальних питань практики, фаховий тест з метою визначення та презентації результативності навчання за Програмою підвищення кваліфікації; вихідне анкетування й означення актуальних питань щодо безперервного професійного розвитку.

Знання і розуміння:

  • сучасних тенденцій розвитку освіти – реформи української середньої школи як консолідованої мети всіх гілок влади і українського суспільства у цілому;
  • концептуальних засад реформування середньої освіти Перейти за покликанням , соціально-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти та охорони дитинства;
  • психолого-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, підтримки навчання, виховання, розвитку дитини в освітньому середовищі та родині.

Розвинені вміння:

  • організовувати педагогічну діяльність на компетентнісних засадах (прогнозування, проєктування, оцінювання тощо);
  • конструювати та реалізувати сучасні програми навчання здобувачів освіти із використанням нових методик згідно з Перейти за покликанням ;
  • формувати в закладі та поза його стінами освітнього середовища, яке сприяє творчій самореалізації дітей та освітян; проєктувати власну програму професійно-особистісного зростання – підтримувати й покращувати стандарти професійної діяльності впродовж усього періоду професійної діяльності.

Диспозиції (цінності, ставлення):

  • дитиноцентризм, цінність особистості, просування демократичних цінностей (повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність);
  • готовність до змін, гнучкість, постійний професійний розвиток;
  • рефлексія власної професійної практики, саморозвиток.