ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ В ЗЗСО

Модуль 1. Нормативно-правове забезпечення реформи загальної середньої освіти

 

Тема 1.1. Нормативно-правове забезпечення освітнього процесу НУШ

Нормативно-правові засади функціонування системи загальної середньої освіти в умовах реалізації реформи Нової української школи. Основні положення законодавчих і нормативних документів у сфері загальної середньої освіти, що визначають організацію освітнього процесу, права та обов’язки учасників освітнього процесу, вимоги до результатів навчання та професійної діяльності педагогічних працівників.

Концептуальні засади Нової української школи, принципи компетентнісного та діяльнісного навчання, орієнтація на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти. Взаємозв’язок між нормативними вимогами, змістом освіти, очікуваними результатами навчання та організацією освітнього процесу.

Особливості реалізації Державного стандарту базової середньої освіти, типової освітньої програми та інших нормативних документів у діяльності закладу загальної середньої освіти. Роль педагогічного працівника у забезпеченні якості освіти та створенні безпечного, компетентнісно орієнтованого й дитиноцентричного освітнього середовища.

Оновлення нормативно-правового забезпечення освітньої діяльності та необхідність його врахування під час планування й організації освітнього процесу. Практичне використання нормативних документів у професійній діяльності педагогічного працівника.

 

Модуль 2. Організація освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти

 

Тема 2.1. Професійне вигорання педагогічних працівників як психолого-педагогічна проблема в сучасних умовах

Професійне вигорання педагогічних працівників як психолого-педагогічна проблема сучасної школи. Поняття, основні ознаки та чинники професійного вигорання, їхній вплив на професійну діяльність педагога, взаємодію з учнями, колегами та іншими учасниками освітнього процесу.

Особливості емоційного стану педагогічного працівника в умовах підвищеного професійного навантаження, змін в організації освітнього процесу та необхідності адаптації до нових викликів. Взаємозв’язок професійного вигорання, мотивації, професійної ефективності та якості освітньої діяльності.

Психолого-педагогічні підходи до профілактики професійного вигорання. Значення саморегуляції, емоційної компетентності, раціональної організації професійної діяльності, підтримки в педагогічному колективі та формування сприятливого психологічного клімату.

Практичні підходи до розпізнавання ознак професійного виснаження та визначення ресурсів для збереження професійної стійкості педагогічного працівника.

 

Тема 2.2. Організація мистецько-ігрових проєктів для здобувачів освіти ЗЗСО на зразках пісенного репертуару

Мистецько-ігровий проєкт як форма організації освітньої діяльності здобувачів освіти. Потенціал пісенного репертуару для розвитку творчих здібностей, комунікативних умінь, емоційного інтелекту, соціальної взаємодії та позитивної мотивації до навчання.

Особливості добору пісенного матеріалу відповідно до вікових та індивідуальних особливостей здобувачів освіти, освітньої мети та змісту навчання. Поєднання мистецької, ігрової, комунікативної та проєктної діяльності в освітньому процесі.

Етапи підготовки та реалізації мистецько-ігрового проєкту: визначення задуму, постановка мети й завдань, добір матеріалів, розподіл ролей, організація спільної діяльності, презентація результату та рефлексія.

Практичне використання пісенного репертуару для створення інтегрованих навчальних ситуацій, розвитку творчої ініціативи здобувачів освіти та формування навичок командної роботи.

 

Тема 2.3. Реалізація STEM навчання в загальноосвітніх закладах середньої освіти в Україні

STEM-навчання як сучасний підхід до організації освітнього процесу. Основні принципи STEM-освіти, її міждисциплінарний характер та орієнтація на практичне застосування знань, розвиток критичного і творчого мислення, дослідницьких умінь та здатності розв’язувати проблеми.

Особливості реалізації STEM-підходів у закладах загальної середньої освіти України. Взаємозв’язок природничо-математичної, технологічної та інших освітніх галузей у процесі створення інтегрованого освітнього середовища.

STEM-проєкти, дослідницькі та практико-орієнтовані завдання як інструменти організації активної пізнавальної діяльності здобувачів освіти. Роль проблемних ситуацій, експериментування, моделювання, конструювання та прототипування у формуванні компетентностей учнів.

Організація STEM-діяльності з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей здобувачів освіти. Використання доступних матеріалів, цифрових ресурсів і сучасних технологій для створення STEM-орієнтованих навчальних завдань.

 

Тема 2.4. Соціально-педагогічні умови розвитку обдарованої особистості

Обдарованість як психолого-педагогічний феномен. Сучасні підходи до розуміння обдарованості, її видів та проявів у дітей і підлітків. Взаємозв’язок інтелектуального, творчого, мотиваційного та особистісного розвитку обдарованої особистості.

Соціально-педагогічні умови виявлення та підтримки обдарованих здобувачів освіти в закладі загальної середньої освіти. Створення освітнього середовища, яке забезпечує можливості для реалізації індивідуального потенціалу, самостійності, творчої ініціативи та інтелектуального розвитку учнів.

Особливості взаємодії педагога з обдарованими дітьми. Диференціація та індивідуалізація навчання, використання проблемних, дослідницьких, проєктних і творчих завдань, створення ситуацій вибору та забезпечення можливостей для самореалізації.

Роль педагогічнго колективу, батьків та інших учасників освітнього процесу у створенні сприятливих умов для розвитку обдарованості. Підтримка мотивації, психологічного комфорту та позитивної самооцінки обдарованої особистості.

 

Тема 2.5. Використання кейс-технологій в освітньому процесі

Кейс-технологія як сучасний практико-орієнтований метод організації освітньої діяльності. Сутність кейс-методу, його педагогічні можливості та роль у формуванні в здобувачів освіти вміння аналізувати проблемні ситуації, приймати обґрунтовані рішення та аргументувати власну позицію.

Структура навчального кейсу, вимоги до його змісту та критерії добору відповідно до освітньої мети, віку здобувачів освіти та рівня їхньої підготовленості. Поєднання кейс-технологій із проблемним, проєктним, дослідницьким та компетентнісним навчанням.

Організація роботи здобувачів освіти з кейсом: ознайомлення з проблемною ситуацією, аналіз інформації, визначення проблеми, пошук можливих способів її розв’язання, обґрунтування рішення, презентація результатів та рефлексія.

Практичне використання кейс-технологій для моделювання реальних і наближених до життєвих ситуацій, розвитку критичного мислення, комунікативних умінь, командної взаємодії та відповідального прийняття рішень.

 

Модуль 3. Професійний розвиток педагога в умовах Нової української школи

 

Тема 3.1. Розвиток професійних компетентностей оцінювання (атестації) власної трудової діяльності відповідно професійного Стандарту

Професійний розвиток педагогічного працівника в контексті вимог професійного стандарту. Професійні компетентності педагога та їх роль у забезпеченні якості освітньої діяльності. Значення системного оцінювання власної професійної діяльності для визначення досягнень, професійних потреб та напрямів подальшого розвитку.

Основні підходи до оцінювання та атестації власної трудової діяльності відповідно до професійного стандарту. Співвіднесення професійних дій, результатів педагогічної діяльності та сформованості професійних компетентностей із визначеними професійним стандартом вимогами.

Самооцінювання професійної діяльності як інструмент професійної рефлексії. Визначення власних професійних досягнень, труднощів, ресурсів та перспектив розвитку. Використання результатів самооцінювання для планування індивідуальної траєкторії професійного розвитку.

Практичні підходи до аналізу власної професійної діяльності, підготовки матеріалів та визначення результатів, які можуть бути використані під час оцінювання (атестації) професійної діяльності педагогічного працівника.

 

Тема 3.2. Розвиток інформаційно-цифрової компетентності педагога. Технології штучного інтелекту для ефективної роботи вчителя з обдарованими дітьми

Інформаційно-цифрова компетентність як складова професійної компетентності сучасного педагогічного працівника. Цифрові інструменти та ресурси для планування, організації, комунікації, навчання, оцінювання та професійного розвитку педагога.

Можливості технологій штучного інтелекту в професійній діяльності вчителя. Використання інструментів штучного інтелекту для пошуку й структурування інформації, підготовки навчальних матеріалів, створення завдань, диференціації навчання, організації зворотного зв’язку та рефлексії.

Особливості використання технологій штучного інтелекту в роботі з обдарованими дітьми. Створення індивідуалізованих і творчих навчальних завдань, освітніх ситуацій підвищеної складності, дослідницьких і проєктних завдань з урахуванням інтересів, здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти.

Принципи відповідального та безпечного використання цифрових технологій і штучного інтелекту в освітньому процесі. Критичне оцінювання інформації, перевірка результатів, дотримання академічної доброчесності, авторського права та вимог щодо захисту персональних даних.

 

Тема 3.3. Мистецтво спілкування в сучасній школі: формування нового покоління без дискримінаційних упереджень і стереотипів

Педагогічне спілкування як важлива складова професійної діяльності сучасного педагога. Особливості ефективної взаємодії педагогічного працівника із здобувачами освіти, батьками та колегами в умовах сучасного освітнього середовища.

Культура педагогічної комунікації, активне слухання, емпатія, конструктивний діалог та ненасильницькі способи взаємодії. Значення вербальної та невербальної комунікації у формуванні довіри, психологічної безпеки та позитивного мікроклімату в учнівському колективі.

Дискримінаційні упередження та стереотипи в освітньому середовищі. Виявлення стереотипних установок у педагогічній комунікації та освітній практиці. Формування культури поваги до особистості, її індивідуальності, потреб та права на власну думку.

Практичні прийоми побудови інклюзивної та недискримінаційної комунікації. Створення ситуацій партнерської взаємодії, підтримки, співпраці та взаємної поваги як основи формування безпечного й комфортного освітнього середовища.

 

Тема 3.4. Від потенціалу до результату: сучасні методики виявлення та розвитку обдарованості учнів

Обдарованість як потенціал особистісного, інтелектуального та творчого розвитку здобувача освіти. Сучасні підходи до виявлення здібностей та обдарованості учнів з урахуванням різноманітності їхніх інтересів, можливостей, освітніх потреб і темпів розвитку.

Методики спостереження, педагогічної діагностики та оцінювання індивідуальних здібностей здобувачів освіти. Визначення проявів інтелектуальної, творчої, академічної, технологічної та інших видів обдарованості.

Принципи добору діагностичних методик та інтерпретації отриманих результатів. Недопущення формального «ярликування» дитини та необхідність комплексного вивчення її здібностей, мотивації, інтересів і навчальної активності.

Сучасні методики розвитку обдарованості: проблемне, дослідницьке, проєктне, диференційоване та індивідуалізоване навчання. Створення умов для розвитку творчої ініціативи, самостійності, критичного мислення та реалізації індивідуального потенціалу учнів.

 

Тема 3.5. Методологія виявлення та розвитку інтелектуально-творчих здібностей у дітей та підлітків

Інтелектуально-творчі здібності як складова потенціалу особистості. Взаємозв’язок інтелектуального розвитку, творчого мислення, пізнавальної активності, мотивації та особистісних характеристик дітей і підлітків.

Методологічні підходи до виявлення інтелектуально-творчих здібностей. Спостереження, аналіз продуктів діяльності, педагогічна діагностика, творчі та проблемні завдання як інструменти вивчення індивідуального потенціалу здобувачів освіти.

Особливості організації освітньої діяльності, спрямованої на розвиток дивергентного мислення, здатності генерувати та обґрунтовувати ідеї, знаходити нестандартні способи розв’язання проблем, здійснювати дослідницьку та творчу діяльність.

Створення освітнього середовища, що стимулює інтелектуальну допитливість, творчу ініціативу та самостійність дітей і підлітків. Використання проблемних, дослідницьких, творчих і проєктних завдань для розвитку інтелектуально-творчого потенціалу.

 

Тема 3.6. Потенціал STEM-освіти у відповіді на виклики сучасної освіти

STEM-освіта як інструмент модернізації освітнього процесу та відповідь на сучасні освітні й суспільні виклики. Міждисциплінарний характер STEM-підходу, інтеграція знань і способів діяльності природничої, математичної, технологічної та інших освітніх галузей.

Роль STEM-освіти у формуванні ключових компетентностей, критичного і системного мислення, дослідницьких умінь, творчості, здатності до розв’язання проблем та прийняття обґрунтованих рішень.

STEM-проєкти, дослідження, експериментування, моделювання та конструювання як засоби організації практико-орієнтованої освітньої діяльності. Використання реальних проблемних ситуацій та завдань, пов’язаних із життєвим досвідом здобувачів освіти.

Можливості STEM-освіти для розвитку обдарованих учнів, підтримки їхньої пізнавальної активності та створення умов для індивідуальної освітньої траєкторії. Практичні підходи до інтеграції STEM-елементів у освітній процес закладу загальної середньої освіти.

 

Тема 3.7. Мейкерство як інноваційний підхід до реалізації STEAM-освіти в сучасних ЗЗСО

Мейкерство як інноваційний підхід до організації практичної, творчої та дослідницької діяльності здобувачів освіти. Основні принципи мейкерського руху: створення, експериментування, конструювання, удосконалення, співпраця та навчання через практичну діяльність.

Можливості мейкерства для реалізації STEAM-підходу в закладах загальної середньої освіти. Поєднання науки, технологій, інженерії, мистецтва та математики під час створення учнями конкретного продукту, моделі, прототипу або іншого результату діяльності.

Організація мейкерського освітнього середовища та використання доступних матеріалів, інструментів і цифрових технологій. Особливості організації роботи учнів у форматі індивідуальних і командних проєктів, творчих майстерень та дослідницьких лабораторій.

Роль мейкерства у розвитку творчого й критичного мислення, інженерного мислення, самостійності, наполегливості та здатності працювати з помилками. Практичні підходи до використання мейкерських завдань для розвитку потенціалу здобувачів освіти.

 

Тема 3.8. Інноваційні підходи до інклюзивного навчання: інтеграція STEM-освіти та сторітелінгу в умовах Нової української школи

Сучасні підходи до організації інклюзивного навчання в Новій українській школі. Створення доступного, безпечного та підтримувального освітнього середовища з урахуванням індивідуальних освітніх потреб і можливостей здобувачів освіти.

STEM-освіта як інструмент залучення здобувачів освіти до активної практичної, дослідницької та проєктної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища. Адаптація STEM-завдань, матеріалів, способів діяльності та форм представлення результатів відповідно до індивідуальних потреб учнів.

Сторітелінг як засіб організації навчальної діяльності, розвитку комунікативних умінь, емоційної залученості, уяви та творчого мислення. Можливості поєднання сторітелінгу з дослідницькими, проєктними та STEM-орієнтованими завданнями.

Практичні підходи до інтеграції STEM-освіти та сторітелінгу для забезпечення активної участі всіх здобувачів освіти. Створення ситуацій успіху, підтримка самостійності та взаємодії, використання різних способів виконання й презентації навчальних завдань.

 

Модуль 4. Рефлексивно-діагностичний

 

Тема 4.1. Конференція з актуальних питань практики розвитку обдарованої особистості

Актуальні питання розвитку обдарованої особистості в сучасному освітньому середовищі. Обмін педагогічним досвідом щодо виявлення, підтримки та розвитку здібностей здобувачів освіти, створення умов для реалізації їхнього інтелектуального, творчого та особистісного потенціалу.

Представлення та обговорення ефективних педагогічних практик, сучасних методик, освітніх технологій та інструментів роботи з обдарованими дітьми. Практичний досвід використання проєктного, дослідницького, STEM/STEAM-орієнтованого, кейс-технологічного та інших підходів в освітньому процесі.

Обговорення результативності педагогічних рішень, труднощів та можливостей їх удосконалення. Визначення умов ефективного супроводу обдарованих здобувачів освіти з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей, освітніх потреб, інтересів та потенціалу.

Рефлексія власного професійного досвіду та визначення перспектив використання представлених практик у професійній діяльності педагогічного працівника.

 

Тема 4.2. Підсумкове оцінювання: тестування та практичне кейсове завдання

Підсумкове оцінювання результатів навчання за програмою підвищення кваліфікації. Перевірка рівня засвоєння основних понять, положень та підходів, розглянутих під час опрацювання навчальних модулів.

Тестування як форма перевірки теоретичної підготовки слухачів. Оцінювання розуміння нормативно-правових засад організації освітнього процесу, сучасних підходів до професійного розвитку педагога, роботи з обдарованими здобувачами освіти, використання STEM/STEAM-підходів, цифрових технологій, штучного інтелекту та кейс-технологій.

Практичне кейсове завдання як засіб оцінювання здатності застосовувати набуті знання та професійні вміння для розв’язання педагогічних ситуацій. Аналіз проблемної ситуації, визначення педагогічної проблеми, добір доцільних способів її розв’язання та обґрунтування запропонованого рішення.

Рефлексія результатів навчання, визначення сформованих професійних компетентностей та перспектив подальшого професійного розвитку.

Знання і розуміння:

Після завершення навчання педагогічний працівник:

– знає сучасні наукові підходи до розуміння обдарованості, її видів, проявів та особливостей розвитку дітей і підлітків;

– розуміє педагогічні умови, що сприяють виявленню, підтримці та розвитку інтелектуального, творчого й особистісного потенціалу учнів;

– знає сучасні методи, технології та форми роботи з обдарованими учнями, зокрема проблемне, дослідницьке, проєктне, STEM/STEAM-навчання та використання цифрових інструментів;

– розуміє значення індивідуалізації та диференціації навчання, добору завдань відповідно до здібностей, освітніх потреб і потенціалу учнів;

– розуміє роль педагогічного супроводу, партнерської взаємодії з батьками, педагогічними працівниками та фахівцями у створенні умов для розвитку обдарованої особистості.

 

Розвинені вміння:

Після завершення навчання педагогічний працівник уміє:

– виявляти прояви інтелектуальних, творчих та інших здібностей учнів, аналізувати їхні освітні потреби та потенціал;

– створювати та реалізовувати педагогічні умови, що сприяють розвитку обдарованості та самореалізації учнів;

– добирати й адаптувати навчальні завдання різного рівня складності відповідно до здібностей, інтересів, освітніх потреб і потенціалу учнів;

– застосовувати проблемні, дослідницькі, проєктні, STEM/STEAM, кейс-технології та інші активні форми навчання для розвитку творчого, критичного та продуктивного мислення;

– використовувати цифрові інструменти та технології штучного інтелекту для підтримки індивідуалізації навчання, пошуку інформації, організації дослідницької та проєктної діяльності учнів;

– здійснювати педагогічне спостереження та аналіз результатів навчальної діяльності учнів, визначати динаміку їхнього розвитку та коригувати педагогічні впливи;

– організовувати взаємодію з батьками, педагогічними працівниками та фахівцями психолого-педагогічного супроводу з метою підтримки розвитку учнів;

– використовувати рефлексію для аналізу власної професійної діяльності та визначення напрямів подальшого професійного розвитку.

 

Диспозиції (цінності, ставлення):

Після завершення навчання педагогічний працівник:

– усвідомлює цінність розвитку здібностей, індивідуальності та потенціалу кожного учня;

– визнає різноманітність проявів обдарованості та необхідність створення умов для її розвитку без навішування стереотипних оцінок і ярликів;

– відповідально та етично ставиться до педагогічного спостереження, підтримки та супроводу учнів з урахуванням їхнього освітнього потенціалу;

– підтримує педагогічну взаємодію та партнерство з учнями, батьками, колегами й іншими фахівцями задля створення сприятливих умов розвитку особистості;

– виявляє готовність до професійної рефлексії, постійного самовдосконалення та опанування сучасних педагогічних і цифрових технологій.