ОСВIТНЯ ПРОГРАМА підвищення кваліфікації педагогічних працівників «Оновлення методичного інструментарію учителів інформатики відповідно до сучасних освітніх вимог»

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Програма містить два модулі, зміст яких спрямований на формування та розвиток інформаційно-цифрових компетентностей педагогічних працівників, проектувальної компетентності щодо конструювання цифрового освітнього середовища та організації дистанційної форми навчання на основі ідей та цінностей Нової української школи, універсального дизайну. 

Програма ґрунтується на компетентнісному, діяльнісному та інтегрованому підходах. Передбачає опанування педагогами засад сучасної цифрової дидактики, розвиток цифрової культури та враховує вимоги Державних стандартів загальної середньої освіти і зміст Професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти».

 

МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОНОВЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ ВЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ В УМОВАХ НУШ. 

Тема 1.1. Трансформація змісту інформатики в НУШ: компетентнісний підхід, обчислювальне мислення та цифровий освітній простір, інформаційна безпека.

Цифрова трансформація освіти в Україні та її вплив на зміст навчання інформатики. Поняття електронного освітнього середовища. Європейські рамки цифрової грамотності та цифрової зрілості закладу освіти. Нормативно-правове забезпечення цифровізації суспільства та освіти в Україні та за кордоном. 

Правові та етичні норми використання цифрових технологій в освіті. Можливості, переваги та виклики створення цифрового освітнього середовища.

Психолого-педагогічні умови організації освітнього процесу в НУШ. Наступність та профілізація.

Огляд основних модельних програм з інформатики: порівняльний аналіз, основні підходи та особливості викладання. Реалізація та порівняльний аналіз.

Відповідальна й безпечна поведінка в цифровому просторі. Захист цифрових пристроїв, персональних даних та цифрових освітніх ресурсів. Захист від небажаного контенту.

Тема 1.2. Інформаційна грамотність та медіаграмотність, персоналізація навчання інформатиці. Розвиток обчислювального мислення. Цифрова взаємодія учасників освітнього процесу в умовах НУШ. Персоналізація навчання. Організація співпраці.

Особливості та відмінності очної, змішаної та дистанційної форм навчання інформатики відповідно до європейських стандартів цифрової грамотності. 

Організація навчання в умовах глобальної цифровізації. Теоретико-методологічні підходи до конструювання цифрового освітнього середовища. Універсальний дизайн дистанційних курсів та рівний доступ до якісної освіти для всіх категорій здобувачів. Ефективні стратегії дистанційної взаємодії.

Оцінювання достовірності даних і надійності цифрових джерел та ресурсів. Правила спілкування онлайн. Розвиток медіакультури та критичного мислення вчителя та учня як ключова умова реалізації ціннісних орієнтирів та наскрізних умінь НУШ.

Розвиток критичного мислення, вміння аналізувати та вирішувати проблеми. Обчислювальне мислення як здатність розкладати складні завдання на простіші, знаходити закономірності та алгоритми для їх вирішення.

Спеціальні інструменти та платформи, які візуалізують код, допомагають розуміти його структуру та логіку роботи. Персоналізація та ефективність навчання.

Цифрові технології як нові можливості для персоналізації навчання. Сутність персоналізації навчання. Переваги персоналізації навчання для учнів та вчителів.

Можливості цифрової освіти для персоналізації навчання. Створення адаптивного контенту. Використання різних форматів навчання. Забезпечення зворотного зв'язку. Організація співпраці. Відстеження прогресу. Виклики та перспективи. Забезпечення конфіденційності.

МОДУЛЬ 2. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ ЦИФРОВИХ ТА ШІ-ІНСТРУМЕНТІВ У ВИКЛАДАННІ ІНФОРМАТИКИ

Тема 2.1. Класифікація та робота з цифровим контентом: відбір, правові аспекти та цифрова педагогічна творчість учителя інформатики.

Класифікація та призначення електронних освітніх ресурсів. Огляд закордонних, національних та регіональних освітніх ресурсів. Використання цифрових інструментів для діагностики. Цифрові технології моніторингу результатів навчання в умовах змішаного формату.

Моделювання та імерсивних технологій. Навчання через цікаві задачі. Сучасні інструменти та технології для створення ефективного навчального контенту з інформатики на уроках НУШ. Можливості штучного інтелекту для генерації тексту, зображень та відео. 

Персоналізація навчання в контексті НУШ та цифрової освіти.

Тема 2.2. Цифрові інструменти оцінювання, моніторингу та професійна комунікація учасників цифрового освітнього процесу. Спілкування онлайн.

Цифрові інструменти для оцінювання, зворотного зв’язку та рефлексії навчання. Цифрові сервіси для отримання даних про прогрес здобувачів освіти. 

Цифрові інструменти та ресурси для професійного спілкування, обміну досвідом, комунікації зі здобувачами освіти та батьками. Правила спілкування онлайн.

Створення, зберігання, систематизація та організація спільної роботи з цифровими освітніми ресурсами. Надання доступу до цифрових освітніх ресурсів. Поширення та спільне використання електронних освітніх ресурсів.

Цифрові інструменти для оцінювання, зворотного зв’язку та рефлексії навчання. Цифрові сервіси для отримання даних про прогрес здобувачів освіти. Використання спеціалізованих цифрових платформ для корекції знань учнів та організації автоматизованого зворотного зв’язку. Допрофільна спеціалізація. 

Розвиток цифрової компетентності учнів в НУШ: практичні кейси та рекомендації. Використання штучного інтелекту для створення компетентнісних завдань.

Особливості оцінювання в інформатичній освітній галузі. Планування заходів з оцінювання та застосовування критеріїв оцінювання для кожної групи результатів навчання. Як створювати або обирати відповідні формати завдань для проведення підсумкового оцінювання задля охоплення різних груп результатів навчання. Кооперативне навчання.

Тема 2.3. Практика використання ШІ у НУШ: виклики, можливості та загрози. Сучасні спеціалізовані сервіси ШІ. Дотримання засад академічної доброчесності.

Використання генеративного ШІ для підготовки навчальних матеріалів, планів уроків інформатики та диференціації завдань відповідно до принципів НУШ. Цифрові помічники вчителя на основі ШІ для персоналізації навчання та підтримки здобувачів освіти. Цифрова педагогічна репутація. Етичні аспекти, академічна доброчесність та розвиток критичного ставлення учасників освітнього процесу до результатів роботи ШІ. 

Дотримання засад академічної доброчесності. Доброчесність як один з головних підходів для успішної реалізації мети навчання. Планування освітньої діяльності як моделювання тем навчання. Створення дорожньої карти як ефективна стратегія в роботі з учнями. Універсальний дизайн уроків інформатики. 

Практичні аспекти застосування сервісів ШІ для програмування, створення та опрацювання текстових документів, графічних зображень, числових даних, об’єктів мультимедіа, мультимедійних презентацій.

Сучасні спеціалізовані сервіси ШІ. Числові дані. Аналіз даних. ШІ та великі обсяги даних для виявлення закономірностей, трендів. Прогнозування майбутніх значень на основі аналізу історичних даних.

Переваги використання ШІ-сервісів. Доступність. Перспективи розвитку. Використання ШІ для створення компетентнісних завдань. Практичні кейси та рекомендації. Необхідність дослідницьких задач при навчанні інформатиці. Приклади дослідницьких задач та класифікація їх за складністю. Конструювання дослідницьких задач. Організація дослідницької діяльності учнів на уроці та в позаурочний час. Учитель як модератор дослідницької діяльності. 

Особливості формування ключових компетентностей. Змістові лінії та моделювання освітнього середовища. 

Тема 2.4. Цифрове освітнє середовище. Сучасні системи управління навчанням для онлайн середовищ з використанням ШІ. Цифрові інструменти для управління учнівськими проєктами.

Цифрове освітнє середовище. Можливості, переваги та виклики створення та використання цифрового освітнього середовища. Сучасні LMS-платформи. Особливості та відмінності конструювання та використання цифрового освітнього середовища Adobe Captivate, Google ClassRoom та Moodle.

Цифрові інструменти для управління учнівськими проєктами в LMS. Організація проєктної діяльності за допомогою сервісів спільної роботи. Використання ІКТ для профілізації та персоналізації навчання на основі даних LMS.

Проєктна діяльність на уроках інформатики як інструмент спеціалізації та профілізації навчання. Розвиток цифрової компетентності учнів: практичні кейси та рекомендації. Використання штучного інтелекту для створення компетентнісних завдань.

Робота над проєктами, дослідження нових технології. Вивчення різних програмних інструментів та платформ. Розвиток креативності, критичного мислення, вміння працювати в команді та вирішувати проблеми. Зв'язок з реальним життям. Успішна кар'єра в сфері інформаційних технологій.

Педагогічні стратегії реалізації інформатичної освітньої галузі: INQUIRY-BASED LEARNING (IBL), Problem Based Learning (PBL), Project Based Learning  (PRBS).

Тема 2.5. Семінар з обміну досвідом: Презентація авторських методичних кейсів та технології ШІ-оцінювання коду 

Завершальна тема курсу орієнтована на активну професійну взаємодію, рефлексію та підбиття підсумків навчання. Вона проводиться у формі відкритого науково-методичного семінару, де кожен слухач презентує свої авторські розробки, створені протягом навчання. Це забезпечує реалізацію принципу педагогічного партнерства та дозволяє сформувати потужне регіональне сховище дидактичних матеріалів для вчителів інформатики Дніпропетровської області. Слухачі колективно обговорюють методичні труднощі, які можуть виникнути при впровадженні тем ООП у різних класах, та спільно шукають шляхи їх подолання.

Особлива увага на семінарі приділяється інноваційним технологіям оцінювання навчальних досягнень учнів в епоху штучного інтелекту. Традиційні методи контролю втрачають ефективність, коли учні мають доступ до генераторів коду, тому вчителі вивчають та тестують системи автоматизованого оцінювання та використання ШІ для швидкого аналізу логіки учнівського коду. Штучний інтелект може миттєво проаналізувати роботу учня, виявити не лише синтаксичні помилки, а й неефективні алгоритми, підказати, які саме концепції ООП дитина зрозуміла неправильно, та сформувати персоналізований звіт з рекомендаціями для подальшого навчання. Слухачі вчаться створювати інтерактивні рубрики оцінювання, де бали виставляються за глибину розуміння коду, здатність захистити свій проєкт та вміння пояснити кожну строчку, написану самостійно або разом із ШІ.

 

Орієнтовний перелік практичних завдань. 

Контрольні заходи в межах зазначеної Програми спрямовані на оцінювання рівня засвоєння теоретичних знань та практичних навичок, необхідних для успішної реалізації Державного стандарту базової середньої освіти на другому циклі. Вони мають на меті визначити готовність педагогів до впровадження нових підходів, методів та інструментів навчання, зокрема компетентнісного підходу. Також ці заходи дозволяють ідентифікувати прогалини у знаннях або навичках учасників, щоб у подальшому скоригувати навчальний процес або надати додаткову підтримку. Успішне проходження контрольних заходів є підтвердженням кваліфікації та права педагога на роботу за оновленою програмою.

Практичні завдання спрямовані на формування й удосконалення професійних умінь і цифрових навичок педагогічних працівників, компетентностей з організації освітнього процесу за дистанційною/змішаною формами навчання, перенесення теоретичних знань у практику професійної педагогічної діяльності.

Результати роботи (посилання на розроблені цифрові продукти) фіксуються у таблиці просування. Практичні завдання слухачі курсу самостійно завантажують в персональну папку на Google Диску. 

 

МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОНОВЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ ВЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ В УМОВАХ НУШ.

Діагностично-прогностичне завдання: використайте надане викладачем посилання на оцінювання інформаційно-цифрової компетентності. Складіть короткий план саморозвитку інформаційно-цифрової грамотності на основ проведеної рефлексії.

Проектне завдання: Розробіть концептуальну карту навчального кейсу, який відповідає стандартам та принципам універсального дизайну.

Оберіть конкретну тему уроку або курсу інформатики. Опишіть, як ви розподілите навчальний час між очною, дистанційною та самостійною роботою. Обґрунтуйте вибір формату відповідно до сучасних умов навчання. Наприклад, наявність асинхронного доступу на випадок тривоги чи відключень світла. Сформулюйте, як ви забезпечите «рівний доступ» для різних категорій учнів, врахування особливих освітніх потребам; освітніх, цифрових розривів. Опишіть обрані стратегії онлайн взаємодії: «вчитель-учень», «учень-учень» або «учень-контент». 

В концептуальній карті навчального кейсу зазначте логічний зв'язок між педагогічними завданнями, структурою цифрового контенту, обраними цифровими технологіями та методами оцінювання навчальних досягнень. Вкажіть цифрові інструментів до цієї теми для подачі контенту, взаємодії, оцінювання.

Практичне завдання. Створіть для здобувачів освіти пам’ятку з цифрової безпеки. Додайте посилання на створену пам’ятку у таблицю просування. Запропонуйте педагогічні ситуації, пов’язані з проблемами безпеки в інтернеті. Опрацюйте у парах.

МОДУЛЬ 2. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ ЦИФРОВИХ ТА ШІ-ІНСТРУМЕНТІВ У ВИКЛАДАННІ ІНФОРМАТИКИ

Практичне завдання: Створіть колекцію цифрових освітніх ресурсів до обраного раніше навчального кейсу. Опишіть за сучасною типологією один із ресурсів. Напишіть короткий відгук за планом. 

Створіть вікторину або тест для підсумкового або формувального оцінювання на одному із розглянутих сервісів: Google Форми, Classtime, Kahoot, Quezzelize, сервіси ШІ тощо. Додайте посилання у таблицю просування. 

До визначеної теми створіть цифрові освітні продукти: презентацію, інфографіку, відеоогляд, флешкартки, дошки спільного доступу, робочі аркуші, тренажери. Додайте посилання на результати роботи у таблицю просування.

Розробіть: 

педагогічний концепт віртуальної екскурсії на основі одної з цифрових платформ: віртуальних музеїв, онлайн галерей, тощо.

план-рефлексію саморозвитку інформаційно-цифрової грамотності на основі діагностичного тестування. 

концептуальну карту навчального кейсу (визначення структури цифрового контенту та стратегій онлайн-взаємодії). 

Створіть інтерактивний тест/вікторину (Google Форми, Classtime тощо) для оцінювання результатів навчання. 

Проектне завдання: Створіть цифровий навчальний модуль у Google Class, в якому поєднайте розроблені раніше цифрові освітні ресурси та цифровий контент. Використовуйте засоби NotebookLM для організації ефективної навчальної взаємодії. Надайте доступ до модулю учасникам групи для отримання зворотного зв’язку та взаємооцінювання. 

Самостійна робота слухачів спрямована на практичне застосування отриманих навичок в процесі створення цифрових освітніх продуктів та конструювання комплексного цифрового освітнього середовища. Загальний обсяг самостійної роботи становить 4 години і здійснюється в межах Модуля 1 та Модуля 2.

Орієнтовний перелік самостійних робіт:

Аналіз європейських рамок цифрової компетентності педагогів. 

Правові аспекти використання відкритого освітнього контенту. 

Методики візуалізації навчального матеріалу за допомогою цифрових сервісів. 

Інструменти синхронної та асинхронної комунікації в умовах змішаного навчання.

Складання чекліста самоаудиту на цифрову безбар'єрність з перевіркою власних навчальних матеріалів на доступність для дітей з різними освітніми потребами.

Створення інтерактивних матеріалів для учнів: Доброчесність у цифрову епоху. Основні правила та цінності.

Особливості налаштування безпечного доступу учнів до цифрових ресурсів. 

Підготовка пам'ятки-інструкції для учнів: Як захистити свій цифровий слід та пристрої.

Етичні ризики та загрози при використанні генеративного ШІ в освіті. 

Складання маршрутного листа персоналізованого навчання для учня засобами ШІ з диференціацією завдання за рівнем складності або інтересами.

Створення мультимедійного контенту, зображень або схеми за допомогою ШІ для наочного супроводу конкретної теми уроку інформатики.

 

 

Очікувані результати підвищення кваліфікації 

Знання й розуміння:

вітчизняного та міжнародного нормативно-правового забезпечення цифровізації суспільства та освіти; 

особливостей та відмінностей організації освітнього процесу з інформатики в умовах відкритої освіти за допомогою дистанційних платформ; 

ознак кібератак, онлайн-злочинів, методів захисту від них; правових та етичних норм використання цифрових технологій та сервісів; основних правил безпечної поведінки в мережі «Інтернет»; 

класифікації та особливостей використання різних видів електронних ресурсів;

принципів роботи генеративного ШІ та можливостей його застосування в освітньому процесі НУШ для персоналізації навчання;

етичних аспектів та ризиків, пов’язаних із використанням ШІ, а також стандартів академічної доброчесності при взаємодії з ШІ.

Уміння:

використовувати цифрове освітнє середовище для навчання, моніторингу та контролю його якості, залучати до розбудови цифрового освітнього середовища зацікавлених осіб та організації;

відрізняти довірені інформаційні джерела від шахрайських, розпізнавати маніпулятивні впливи, що здійснюються через глобальну мережу «Інтернет» та засоби масової інформації;

добирати безпечні, доцільні для навчання здобувачів освіти електронні освітні ресурси, впорядковувати їх та використовувати з урахуванням мети, умов навчання, вікових особливостей та їхніх потреб;

оцінювати ефективність обраних цифрових ресурсів та їх використання для досягнення навчальних цілей відповідно до умов навчання, вікових особливостей, рівня підготовки та потреб здобувачів освіти;

модифікувати наявні електронні освітні ресурси з урахуванням дозволів та ліцензій, створювати нові;

використовувати електронні освітні ресурси та сервіси для забезпечення ефективного управління освітнім процесом, взаємодії між учасниками освітнього процесу, підтримки активного та інтерактивного навчання;

адаптації освітнього процесу відповідно до індивідуальної освітньої траєкторії здобувача освіти;

дотримуватися вимог авторського права на використання та модифікацію електронних освітніх ресурсів;

застосовувати інструменти генеративного ШІ для автоматизації підготовки навчальних матеріалів, розроблення планів уроків інформатики та конструювання різнорівневих завдань.

Диспозиції (цінності, ставлення):

здатність критично оцінювати достовірність, надійність інформаційних джерел;

розуміння правових та етичних аспектів, пов’язаних із використанням цифрових технологій;

мотивація до навчання впродовж життя в професійній сфері за допомогою цифрових технологій та цифрових освітніх ресурсів;

мотивація до проєктування, створення, поширення нових електронних освітніх ресурсів для власної педагогічної діяльності;

відповідальне ставлення до використання інтелектуальних систем, пріоритетність педагогічного досвіду вчителя над автоматизованими рішеннями ШІ.

Критерії оцінювання результатів підвищення кваліфікації 

Формувальне оцінювання: проводиться протягом навчання для моніторингу прогресу, надання зворотного зв’язку та корекції освітньої траєкторії слухачів.

Контроль та оцінювання результатів навчання базуються на компетентнісному підході та реалізуються викладачем через консультування слухачів, надання коментарів та корегування роботи під час навчання, самооцінювання та взаємооцінювання, рефлексію результатів навчання тощо.

На завершальному етапі навчання слухачі складають підсумковий тест. За умови отримання педагогічним працівником документа про підвищення кваліфікації у випадку опанування змісту Програми не менше, ніж на 60%.

Система оцінювання за Програмою базується на 100-бальній шкалі та включає:

виконання практичних робіт: 4 завдання по 15 балів (максимум – 60 балів).

підсумкове тестування: 20 питань (максимум – 40 балів). 

Підставою для отримання свідоцтва є накопичення слухачем не менше 60 балів (60% від загальної суми), за умови обов’язкового подання всіх практичних завдань та успішного проходження фінального тесту. Оцінювання практичних завдань здійснюється за такими критеріями: відповідність темі, технічна грамотність використання обраного цифрового інструменту, дотримання принципів академічної доброчесності та можливість практичного застосування у навчальному процесі.

Документ про підсумки підвищення кваліфікації: за підсумками виконання Програми слухачеві видається свідоцтво (відповідно до вимог постанови КМУ від 21 серпня 2019 № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» (з урахуванням змін).