ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ЦІЛІСНОЇ ДУХОВНОЇ ТА МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ В ПРОЦЕСІ ІНТЕГРАЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ (УКРАЇНСЬКА МОВА, УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА, ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА) В КОНТЕКСТІ НУШ

МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕФОРМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Тема 1.1. Планування та реалізація освітнього процесу: від програми до результатів навчання       в контексті Концепції «Нова українська школа»

  Вебінар присвячений плануванню та реалізації освітнього процесу з мовно-літературної галузі в контексті Концепції «Нова українська школа». Учасники розглянуть, як на основі освітніх програм вибудовувати навчальний процес, спрямований на формування мовленнєвих і читацьких компетентностей та досягнення очікуваних результатів навчання. Особливу увагу буде приділено компетентнісному підходу, інтеграції змісту, формулюванню навчальних цілей і оцінюванню навчальних досягнень учнів.

Тема 1.2. Сучасне підвищення кваліфікації     педагогів: ключові елементи комплексного запровадження 

         Професійний розвиток: сутність, поняття. Нормативно-правові основи здійснення професійного розвитку педагогічних працівників. Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти» як дорожня карта професійного розвитку вчителя.  «Гроші ходять за вчителем» – пілотна державна політика для фінансування професійного розвитку педагогів. Можливості національної платформи професійного розвитку педагогічних працівників «Вектор». Мета експериментального проєкту. Ключові складові політики. Механізм реалізації проєкту. Напрями підвищення кваліфікації. Самооцінювання вчителем власних професійних компетентностей. Умови участі педагогічних працівників. Роль закладів загальної середньої освіти.

Тема 1.3. Професійне зростання через супервізію: нові горизонти для вчителя

      Ролі супервізії як ефективного інструменту професійного зростання вчителя в умовах реалізації Державного стандарту освіти. Сутність педагогічної супервізії, її завдання та відмінність від традиційних форм методичної роботи. Підтримувальна, рефлексійна та розвивальна функції супервізії.   Підвищення якості викладання української мови та літератури через супервізійну взаємодію. Можливості супервізії для розвитку професійної автономії, критичного мислення й педагогічної рефлексії вчителя. Вплив супервізії на подолання професійного вигорання та формування культури педагогічного партнерства. Практичні формами упровадження супервізії в закладі освіти. Значення супервізії як ресурсу сталого професійного розвитку педагога.

МОДУЛЬ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Тема 2.1. Цифрові інструменти в роботі вчителя НУШ

Трансформація освітнього простору: діджиталізація як фундамент НУШ для створення сучасного, гнучкого та доступного навчального середовища. Як використовувати сервіс Mentimeter  для активного залучення учнів до процесу навчання. Штучний інтелект у роботі вчителя: практичні поради щодо використання ШІ для автоматизації рутини, розробки планів уроків та індивідуалізації завдань. Цифрова безпека та етикет: про захист персональних даних учнів та виховання культури доброчесної поведінки в інтернеті.

Тема 2.2. Психолого-педагогічний супровід педагога у роботі з учасниками інклюзивного освітнього середовища

       Психолого-педагогічний супровід (ППС) педагога в умовах інклюзії розглядається як комплексна командна робота фахівців (психолога, дефектолога, асистента вчителя, соціального педагога, батьків), спрямована на створення умов для ефективного навчання й розвитку дитини з особливими освітніми потребами (ООП) через індивідуалізацію, моніторинг, психологічну підтримку, корекцію та адаптацію освітнього процесу з метою забезпечення її успішної соціалізації та самореалізації в класі й соціумі.

Основні завдання ППС для педагога:

• Комплексне вивчення дитини. Оцінка психофізичного статусу, сильних сторін, потреб та бар'єрів учня.
• Розробка та впровадження ІПР. Створення індивідуальної програми розвитку разом з командою, де прописані цілі та методи роботи.
• Адаптація освітнього середовища. Створення сприятливих соціально-психологічних умов, адаптація матеріалів та завдань.
• Індивідуальна підтримка надання психологічної допомоги дитині (консультування, корекція) та батькам (консультування, підтримка).
• Координація зусиль. Забезпечення злагодженої взаємодії між усіма учасниками процесу (вчителями, батьками, фахівцями).
• Моніторинг динаміки. Систематичне відстеження прогресу дитини та ефективності застосованих методів. 

Тема 2.3. Едьютейнмент як сучасний підхід до викладання через розвагу

     Вебінар присвячений використанню едьютейнменту як сучасного підходу до викладання інтегрованого мовно-літературного курсу, що поєднує навчання й розвагу. Учасники ознайомляться з можливостями застосування ігрових, креативних та інтерактивних методів для розвитку мовленнєвої, читацької й комунікативної компетентностей учнів. Особливу увагу буде приділено створенню мотивувального освітнього середовища, добору ефективних форм роботи з текстами та організації навчальної діяльності відповідно до ідей Концепції «Нова українська школа».

Тема 2.4.  Компетентності ХХІ століття та умови їх формування і розвитку у педагогічних працівників

           Тема компетентності ХХІ століття для педагогів — це 4К (Критичне мислення, Креативність, Комунікація, Колаборація), а також цифрова грамотність, підприємливість, саморегуляція, емоційний інтелект та громадянська позиція, що формуються через компетентнісний підхід (орієнтація на результат-компетенції), інноваційні методики (проєктна, проблемна, змішана), безперервне професійне самовдосконалення (тренінги, курси, менторство), цифрове середовище (інструменти і контент), а також мотивація та рефлексія, що дозволяє вчителю бути сучасним лідером та фасилітатором навчання.

МОДУЛЬ 3. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГА В УМОВАХ НУШ

Тема 3.1.  Інтегрований підхід до формування ключової компетентності - "володіння рідною мовою"

        Вебінар присвячений інтегрованому підходу до формування ключової компетентності «володіння рідною мовою» в межах інтегрованого мовно-літературного курсу. Учасники розглянуть можливості поєднання мовного й літературного компонентів, а також інтеграції з іншими освітніми галузями з метою розвитку комунікативної, читацької та мовленнєвої компетентностей учнів. Особливу увагу буде приділено плануванню навчальної діяльності, добору змісту й методів навчання, а також оцінюванню результатів навчання відповідно до ідей Концепції «Нова українська школа».

Тема 3.2. Війна і суспільство: як змінюється політика, культура і людина

        Лекція присвячена аналізу впливу війни на здобувачів освіти та зміні професійної ролі педагога в умовах воєнного суспільства. Війна розглядається як комплексний соціально-психологічний феномен, що трансформує освітнє середовище, систему цінностей і взаємодію учасників освітнього процесу. 

          Розглядаються основні психоемоційні й поведінкові реакції дітей і підлітків на воєнні події, а також особливості їх прояву в різних категорій учнів, зокрема внутрішньо переміщених дітей, учнів із травматичним досвідом та дітей з особливими освітніми потребами. Окрему увагу приділено ролі педагога й асистента вчителя як чинників підтримки та стабільності, значенню емпатійної комунікації, педагогічної етики, створення безпечного освітнього простору й міждисциплінарної взаємодії. Лекція підкреслює роль освіти як ресурсу психологічної підтримки, суспільної стійкості та довготривалого відновлення, орієнтуючись на практичні потреби сучасного педагога.

Тема 3.3.  Універсальний дизайн навчання в мовно-літературній галузі НУШ: інтеграція предметів і цілісність світобачення учнів

          Практичне заняття розкриває можливості універсального дизайну навчання як ефективного підходу до забезпечення доступності та якості мовно-літературної освіти в умовах НУШ.   Акцентовано увагу на інтеграції української мови й літератури як засобі формування цілісного світобачення учнів. Розглянуто принципи універсального дизайну навчання та їх практичне застосування в організації освітнього процесу. Окреслено шляхи створення інклюзивного навчального середовища з урахуванням освітніх потреб і можливостей кожного учня. Підкреслено роль інтегрованих завдань у розвитку мовленнєвої, читацької та ключових компетентностей. Орієнтовано на практичні потреби педагогів і сприяє впровадженню сучасних освітніх підходів у мовно-літературній галузі.

Тема 3.4.  Символізм української мови в матеріальній і нематеріальній культурі 

       Загальне поняття використання символів замість прямих образів, двосвітіння (світ реальний і світ ідей/духовний), заглиблення в містику та підсвідоме, музикальність (звукопис, алітерації), інакомовлення, багатозначність, суб'єктивність та прагнення передати невловимі відчуття й враження, а також естетство й формальні пошуки.  

Функції символів: візуалізація ідей та абстракцій, об'єднання людей навколо спільних цінностей, передача культурного коду та історії. 

Символізм у мові як художній прийом, де слово-символ стає знаком таємної ідеї, що виражає глибинні, ідеальні сутності життя, здатність мовних одиниць (слів, звуків, жестів) передавати додаткові, приховані смисли, що виходять за межі їхнього прямого словникового значення.

Основні прояви символізму в мові:

• Звукосимволізм (фоносемантика): зв’язок між звучанням слова та його значенням. 
• Лексичний символізм: використання назв предметів, тварин чи явищ для позначення абстрактних понять. 
• Граматичний символізм: використання певних граматичних форм (наприклад, зменшувально-пестливих суфіксів) для передачі емоційного ставлення.
• Культурно-національний аспект: символіка часто закорінена в традиціях. До прикладу – те, що в одній культурі символізує щастя, в іншій може бути знаком жалоби.

Багатовимірність мови у контексті символізму, що, дозволяє виражати складні ідеї, емоції та культурні коди через прості знаки. 

Тема 3.5. Інтеграія української мови, української та зарубіжної літератур у реформі шкільної освіти

         Вебінар присвячений інтеграції української мови, української та зарубіжної літератур у межах інтегрованого мовно-літературного курсу в умовах реформи шкільної освіти. Учасники розглянуть концептуальні засади інтеграції змісту, можливості поєднання мовної й літературної освіти для формування ключових і предметних компетентностей учнів, розвитку критичного мислення та читацької культури. Особливу увагу буде приділено плануванню освітнього процесу, добору текстів і навчальних завдань, а також оцінюванню результатів навчання відповідно до ідей Концепції «Нова українська школа».

Тема 3.6. Інструменти оцінювання в Мовно-літературній освітній галузі

       Вебінар присвячений сучасним інструментам оцінювання в мовно-літературній освітній галузі відповідно до вимог Концепції «Нова українська школа». Учасники ознайомляться з підходами до формувального й підсумкового оцінювання результатів навчання, особливостями оцінювання мовленнєвих і читацьких компетентностей, а також практичними інструментами зворотного зв’язку. Захід спрямований на підвищення об’єктивності оцінювання та підтримку навчального поступу учнів.

Знання і розуміння:

•   сучасних тенденцій формування змісту мовно-літературної освіти, поєднання змістового й формального аспектів педагогічного процесу; 
• сутності й закономірностей компетентнісного навчання мови і літератури;
• особливостей інтегрованого навчання й профілізації мовно-літературної освіти; 
• основних лінгвістичних понять, сучасних тенденцій розвитку мовної системи; 
• лексичних, граматичних, орфоепічних, орфографічних, пунктуаційних стилістичних норм сучасної української мови (в історичній проспекції);
• сутності і особливостей технологізованого навчання мови і літератури;

Розвинені вміння:

• здійснювати педагогічну діяльність на концептуальних засадах Нової української школи в умовах компетентнісної парадигми навчання; 
• оперувати основними лінгвістичними поняттями; 
• аналізувати фонетичні, лексичні, граматичні, орфоепічні, орфографічні, пунктуаційні й стилістичні явища в синхронії та діахронії; 
• продуктивно використовувати сучасні джерела інформації та комунікаційні технології навчання; обґрунтовувати новітні тенденції розвитку мовної системи;
• структурувати зміст виучуваних знань і процес їхнього засвоєння, забезпечуючи навчання через кожну дію – учителя й учнів; 
• моделювати сучасний урок літератури, розробляти навчальні моделі опрацювання літературних творів різного роду й жанру

Диспозиції (цінності, ставлення):

• дитиноцентризм, цінність особистості, просування демократичних цінностей (повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність);
• готовність до змін, гнучкість, постійний професійний розвиток;

рефлексія власної професійної практики, саморозвиток.